Справа №1-617/11 

Головуючий у суді у 1 інстанції - Клімашевська

Номер провадження 11/1890/178/12 

Суддя-доповідач - Сахнюк В. Г.

Категорія - 43

колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Сахнюка В. Г.,

суддів - Безверхого О. М., Моїсеєнко Т. М.,

з участю прокурора - Кравцової Л.М.,

засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3,

адвоката - ОСОБА_4, -

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Суми кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь в суді першої інстанції ОСОБА_5, на вирок Зарічного районного суду м.Суми, від 27 грудня 2011 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець АДРЕСА_1, раніше не судимий, -

засуджений за :

- ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк один рік;

- ч. 2 ст. 289 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покаранняу виді позбавлення волі на строк чотири роки без конфіскації майна.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_2 визначено покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки без конфіскації майна.

Згідно зі ст. 75 КК України, звільнено ОСОБА_2 від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 роки та відповідно до ст. 76 КК України покладено на нього обов»язки:

1.не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

2.повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

3.періодично з»являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, мешканець АДРЕСА_2, раніше не судимий,-

засуджений за :

- ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк два роки;

-ч. 2 ст. 289 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк п»ять років без конфіскації майна.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_2 визначено покарання у виді позбавлення волі строком на п»ять років без конфіскації майна.

Згідно зі ст. 75 КК України, звільнено ОСОБА_2 від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 3 роки та відповідно до ст. 76 КК України покласти на нього наступні обов»язки:

1.не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

2.повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

3. періодично з»являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Стягнуто з ОСОБА_3 частину судових витрат по справі за проведені експертизи на загальну суму 2.138,64 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 частину судових витрат по справі за проведені експертизи на загальну суму 6.176,16 грн.

Вирішено питання про речові докази у відповідності до вимог ст. 81 КПК України.

За вироком суду ОСОБА_2 та ОСОБА_3 засуджені за вчинення наступного.

1. 26.06.2011 року в період часу з 02.30 год. до 03.00 год. ОСОБА_2 та ОСОБА_3, перебуваючи біля будинку № 25 по вул. Горького в м. Суми, під час спільного розпивання спиртних напоїв, помітили залишений без нагляду автомобіль «ВАЗ 2101», д. н. НОМЕР_3, білого кольору і у них виник спільний злочинний намір на незаконне заволодіння вище вказаним автомобілем.

Діючи за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, з прямим умислом, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підійшли до вище вказаного автомобіля, після чого з метою проникнення до салону автомобіля, з силою потягнули за ричаг вітрового скла на водійських дверях автомобіля, від чого вікно відчинилося. В подальшому, ОСОБА_2 протягнув руку до салону автомобіля та підняв «внутрішній фіксатор замка» на водійських дверях, відчинивши їх. Тим часом, ОСОБА_3 стояв поруч з автомобілем, спостерігаючи за навколишньою обстановкою з метою забезпечення безперешкодного вчинення злочину. ОСОБА_2, діючи згідно з раніше обумовленого групою осіб злочинного наміру, незаконно проник до салону автомобіля «ВАЗ 2101», належного ОСОБА_6, та сів на водійське сидіння.

Продовжуючи вчиняти задумане, ОСОБА_2 обірвав дроти під замком запалювання та почав їх з'єднувати.

Тим часом, ОСОБА_3 сів на переднє пасажирське сидіння автомобіля та спостерігав за обстановкою навколо, при цьому на прохання ОСОБА_2 присвічуючи на дроти, тобто забезпечував реалізацію єдиного злочинного наміру направленого на незаконне заволодіння автомобілем «ВАЗ 2101», що належить ОСОБА_6

Не привівши двигун в дію, з метою безперешкодного доведення до кінця свого злочинного наміру, спрямованого на незаконне заволодіння вище зазначеним автомобілем, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, вийшли з автомобіля, почали штовхати його по пров. Вільному в м. Суми, тим самим діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, незаконно заволоділи автомобілем «ВАЗ 2101», д. н. НОМЕР_3, білого кольору, належним ОСОБА_6

Допхавши автомобіль до перехрестя буд. № 39 по вул. Горького та пров. Вільний, буд. № 8, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 сіли до салону даного автомобіля, після чого ОСОБА_2 знову спробував з'єднати дроти системи запалювання, що знаходяться під коробкою передачі з метою привести двигун автомобіля в дію, проте так як їм нічого не вдалося, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишили автомобіль та пішли по домівках.

Цього ж дня, автомобіль «ВАЗ 2101», д. н. НОМЕР_3, білого кольору був знайдений неподалік перехрестя будинку № 39 по вул. Горького та пров. Вільним, буд. № 8 та повернутий власнику ОСОБА_6

2. 03.08.2011 року, в період часу з 02.00 год. 04.00 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння ОСОБА_2 проходячи між будинками № 20 та № 22 по вул. Першотравневій в м. Суми, помітив автомобіль НОМЕР_1, зеленого кольору, що був залишений без нагляду ОСОБА_7 та вирішив ним незаконно заволодіти.

Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, діючи повторно, з прямим умислом, а також з корисливих мотивів і мети, ОСОБА_2 підійшов до вище вказаного автомобіля, після чого за допомогою міні-викрутки, ОСОБА_2 незаконно проник до салону автомобіля «ВАЗ 21011»та сів на водійське сидіння.

Продовжуючи вчиняти задумане, дотримуючись злочинного наміру, спрямованого на незаконне заволодіння транспортним засобом, з метою приведення двигуна автомобіля в дію, ОСОБА_2 почав його оглядати та в петельниці вище вказаного автомобіля виявив ключ. Після цього, ОСОБА_2 за допомогою вказаного ключа привів в дію двигун автомобіля та поїхав в напрямку вул. Калініна в м. Суми, тим самим діючи умисно, повторно, незаконно заволодів автомобілем НОМЕР_1, зеленого кольору, належним ОСОБА_7

Цього ж дня, близько 15.30 год. автомобіль НОМЕР_1, зеленого кольору, було знайдено по вул. Південній в м. Суми та повернуто ОСОБА_7

3. 08.08.2011 року, близько 02.00 год., ОСОБА_2, перебуваючи біля будинку № 20/1 по пр. М.Лушпи в м. Суми, помітив залишений без нагляду автомобіль ВАЗ 2101, державний номерний знак НОМЕР_2. В цей момент у нього виник злочинний намір на незаконне заволодіння вище вказаним автомобілем. Реалізуючи задумане, ОСОБА_2 підійшов до автомобіля ОСОБА_8, у користуванні та розпорядженні якого знаходиться даний автомобіль та ОСОБА_9, на якого автомобіль зареєстрований. ОСОБА_2 підійшов до вище вказаного автомобіля, після чого з метою проникнення до салону автомобіля, з силою потягнув за речаг вітрового скла на водійських дверях автомобіля, від чого вікно відчинилося. В подальшому, ОСОБА_2 протягнув руку до салону автомобіля та підняв «внутрішній фіксатор замка»на водійських дверях, після чого відчинив їх. ОСОБА_2 незаконно проник до салону автомобіля ВАЗ 2101, державний номерний знак НОМЕР_2 та сів на водійське сидіння.

Завівши двигун ОСОБА_2 поїхав в бік перехресть вул. Інтернаціоналістів та пр. М. Лушпи, тим самим діючи умисно, повторно, незаконно заволодів автомобілем ВАЗ 2101, д. н. НОМЕР_2, який зареєстрований на ОСОБА_9 та перебуває у користуванні та розпорядженні у ОСОБА_8

Доїхавши до вказаного перехрестя ОСОБА_2 викрадений ним автомобіль покинув.

Цього ж дня, автомобіль ВАЗ 2101, д. н. НОМЕР_2, був знайдений неподалік перехрестя вул. Інтернаціоналістів та пр. М. Лушпи в м. Суми та повернутий ОСОБА_8

4. 12.08.2011 року біля 01.00 год. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебуваючи біля будинку № 40/1 по вул. Харківській в м. Суми, помітили залишений без нагляду автомобіль «ЗАЗ 110247 ЗНГ», д. н.НОМЕР_3. В цей момент у ОСОБА_2 і ОСОБА_3 виник спільний злочинний намір на таємне заволодіння цінними речами, які знаходились в даному автомобілі Реалізуючи задумане, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 направилися до автомобіля належного ОСОБА_11, тим самим вступивши в попередню змову на вчинення злочину.

Реалізуючи спільний, спонтанно виниклий злочинний намір, спрямований на таємне викрадення майна, ОСОБА_2 розбив скло лівої водійської двері даного автомобіля та відчинив двері. Тим часом, ОСОБА_3 стояв поруч з автомобілем, спостерігаючи за навколишньою обстановкою з метою забезпечення безперешкодного вчинення злочину. ОСОБА_2 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_3, умисно, таємно з корисливою метою викрав належні ОСОБА_12 речі. В подальшому ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з місця скоєння злочину зникли, викраденим майном розпорядились на власний розсуд.

Своїми злочинними діями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 спричинили ОСОБА_12 матеріальний збиток на загальну суму 235 грн.

5. 11.09.2011 року, близько 02.00 год., ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебуваючи біля будинку № 6 по вул. Черепіна в м. Суми, помітили залишений без нагляду автомобіль «ВАЗ 2103», д. н. НОМЕР_3. В цей момент у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виник спільний злочинний намір на незаконне заволодіння вище вказаним автомобілем. Реалізуючи задумане, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 направилися до автомобіля, який зареєстрований на ОСОБА_13 та фактично перебуває в користуванні та розпорядженні ОСОБА_14

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підійшли до вище вказаного автомобіля, після чого з метою проникнення до салону автомобіля, ОСОБА_2 дістав з кишені викрутку та вставив її в замкову шпарину водійської дверів з силою прокрутив, внаслідок чого двері відкрилися. Тим часом, ОСОБА_3 стояв поруч з автомобілем, спостерігаючи за навколишньою обстановкою з метою забезпечення безперешкодного вчинення злочину. ОСОБА_2, незаконно проник до салону автомобіля НОМЕР_3 та сів на водійське сидіння.

Завівши двигун ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3 поїхали в бік кінцевої зупинки громадського транспорту по вул. Черепіна м. Суми, тим самим діючи умисно, повторно, за попередньою змовою, незаконно заволоділи автомобілем ВАЗ 2103, д. н. НОМЕР_3, який зареєстрований на ОСОБА_15 та перебуває у користуванні та розпорядженні у ОСОБА_14

Доїхавши до будинку № 93 по вул. 1 - Замостянській в м. Суми викрадений ними автомобіль покинули. Цього ж дня, його знайшли біля вказаного будинку та повернули ОСОБА_14

6. 17.09.2011 року, близько 22.30 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння ОСОБА_2 проходячи біля 2-го під'їзду будинку № 32-Б по вул. Металургів в м. Суми, побачив автомобіль «ВАЗ 2106», д. н. НОМЕР_4, який належить ОСОБА_16 Підійшовши ближче до автомобіля ОСОБА_2 виявив, що вікно на водійських дверях закрите не до кінця, а в салоні автомобіля лежить чоловіча барсетка. В цей момент в нього виник умисел на таємне викрадення барсетки. ОСОБА_2 просунув руку до салону автомобіля через відкрите скло та підняв «внутрішній фіксатор замка». Продовжуючи реалізувати задумане, ОСОБА_2 відкрив двері зі сторони водія, після чого, діючи умисно, таємно викрав належні ОСОБА_17 речі. В подальшому, ОСОБА_2 спричинив ОСОБА_17 матеріальний збиток на загальну суму 1367,60 грн.

Прокурор в своїй апеляції, не оспорюючи доведеності вини ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих злочинів та правильність кваліфікації їх дій, ставить питання про скасування вироку в частині призначеного засудженим покарання, мотивуючи свої вимоги тим, що суд неправильно застосував кримінальний закон, що призвело до мякості призначеного йому покарання, яке не відповідає ступені тяжкості злочинів та особам засуджених.

Зокрема, зазначає, що звільняючи засуджених від покарання з іспитовим строком суд врахував позитивні характеристики, та те, що ОСОБА_3 працює, частково відшкодував шкоду потерпілим, щире каяття, однак, прокурор вважає, що ці обставини не є такими, що знижують суспільну небезпеку скоєних ними злочинів.

Окрім того, судом не враховано, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 неодноразово скоювали тяжкі злочини на території м. Суми, а завдана їхніми діями шкода потерпілим відшкодована не в повному обсязі.

При цьому прокурор просить постановити новий вирок в частині призначення покарання, яким: ОСОБА_2 визнати винним за ст.ст. 289 ч. 2, ст. 185 ч. 2 КК України та призначити йому покарання за ст. 185 ч. 2 КК України у виді двох років позбавлення волі; за ст. 289 ч. 2 КК України пяти років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на п»ять років без конфіскації майна.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 289 ч. 2, ст. 185 ч. 2 КК України та призначити йому покарання за ст. 185 ч. 2 КК України у виді одного року позбавлення волі; за ст. 289 ч. 2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України чотирьох років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_3 призначити покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки без конфіскації майна.

В іншій частині вирок суду залишити без зміни.

Заслухавши доповідь судді щодо суті вироку та поданої апеляції, думку прокурора про підтримку апеляції прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які прохали вирок залишити без змін, вислухавши заперечення на апеляцію прокурора від адвоката ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи та, піддавши аналізу доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора до задоволення не підлягає.

Висновок суду про винність ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України за обставин, викладених у вироку, відповідає фактичним обставинам справи і ґрунтується на розглянутих у судовому засіданні доказах, які зібрані у передбаченому процесуальним законом порядку і належним чином оцінені судом.

Отже, вірно встановивши обставини справи, місцевий суд правильно кваліфікував дії ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України і у апеляції прокурора під сумнів це не ставиться.

Що стосується доводів апеляції прокурора про невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок мякості, то колегія суддів вважає їх не обґрунтованими.

Суд першої інстанції при призначенні покарання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в достатній мірі врахував дані про їх особу. Застосовуючи до засуджених ст. 75 КК України та звільняючи від покарання з іспитовим строком суд врахував позитивні характеристики, те, що ОСОБА_3 працює, часткове відшкодування шкоди, щире каяття, обидва засуджені страждають тяжкими захворюваннями, мають молодий вік, вперше притягуються до відповідальності, активно сприяли розкриттю злочинів.

Доводи прокурора про мякість призначеного покарання є безпідставними, оскільки призначене покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України є достатнім і необхідним, а також справедливим.

На підставі викладеного, колегія суддів, знаходячи вирок суду законним, не вбачає підстав для його зміни чи скасування, а відповідно, і для задоволення апеляції прокурора.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 366; 377 КПК України, колегія суддів,-

Вирок Зарічного районного суду м.Суми, від 27 грудня 2011 року, відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3, залишити без зміни, а апеляцію прокурора, який брав участь в суді першої інстанції, без задоволення.