1-637/11 Про незаконне заволодіння чужим майном шляхом обману, скоєне повторно - 28.02.2012 Прийняття

засудженого ОСОБА_3 та його захисників ОСОБА_4 та адвоката ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді у порядку апеляційного провадження кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 7 грудня 2011 року, яким

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, українець, громадянин України, із професійно - технічною освітою, не одружений, працює слюсарем ВАТ "Тепломонтаж", раніше судимий:

- 21.05.2007 року Олександрійським міськрайонним судом за ст.ст. 186 ч.1, 187 ч.1, 289 ч.2, 69, 70 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі, 21.11.2008 року звільнений від відбуття покарання умовно-достроково на 1 рік 6 місяців 6 днів,

- 1.06.2011 року тим же судом за ст. 185 ч.2 КК України на 1 рік позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 1 рік,

засуджений за ст. 190 ч.2 КК України до штрафу у сумі 1700 грн. На підставі ст. 71 КК України шляхом часткового складання покарань остаточно призначено покарання 1700 грн. штрафу. Відповідно до ст. 72 КК України, призначене йому покарання за вироком цього ж суду від 1.06.2011 року –виконувати самостійно, -

Суд визнав винним ОСОБА_3 у тому, що він вчинив незаконне заволодіння чужим майном шляхом обману, повторно при наступних обставинах.

11 червня 2011 року близько 20 год. ОСОБА_3, діючи повторно, перебуваючи в кафе "Вента"у м. Олександрія по вул. Діброва, 87, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, зловживаючи довірою ОСОБА_6, під вигаданим приводом послухати музику, шляхом обману отримав від потерпілої мобільний телефон марки "Samsung S 5230"вартістю 800 грн., з картою пам’яті об’ємом 1 Гб, вартістю 46 грн. та сім картою оператора мобільного зв’язку "МТС", вартістю 10 грн. У подальшому з викраденим зник та розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілій матеріальну шкоду на суму 856 грн.

Крім цього, 7 липня 2011 року близько 18 год., засуджений, діючи повторно і знаходячись у дворі будинку по АДРЕСА_2, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману, зловживаючи довірою ОСОБА_7, під вигаданим приводом зателефонувати, шляхом обману отримав від потерпілої мобільний телефон марки "Nokia 2700"в комплекті з картою пам’яті об’ємом 1 Гб, вартістю 772 грн. 65 коп. та сім картою оператора мобільного зв’язку "UМС", вартістю 10 грн., на якій знаходились кошти у сумі 20 грн. У подальшому з викраденим зник та розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілій матеріальну шкоду на суму 802 грн. 65 коп.

Крім цього, 11 липня 2011 року близько 21 год. 40 хв., засуджений, діючи повторно і знаходячись у кафе "Валентина" по вул. 6-го Грудня у м. Олександрія, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману, зловживаючи довірою ОСОБА_8, під вигаданим приводом зателефонувати, шляхом обману отримав від потерпілого мобільний телефон марки "Nokia 6300", вартістю 695 грн., разом з сім картою оператора мобільного зв’язку "Київстар", вартістю 25 грн., на рахунку якої знаходились кошти у сумі 13 грн. У подальшому з викраденим зник та розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду на суму 733 грн.

В апеляційному поданні прокурор просить скасувати вирок суду у зв’язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступені тяжкості злочину та особі засудженого, оскільки суд недостатньо врахував, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності, останні злочини вчинив у період іспитового строку. Просить постановити новий вирок і призначити ОСОБА_3 за ст. 190 ч.2 КК України покарання - 1 рік позбавлення волі і на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків остаточно призначити 1 рік 2 місяці позбавлення волі.

Провівши у ході апеляційного розгляду судове слідство в обсязі допиту засудженого та дослідження матеріалів справи, заслухавши у дебатах прокурора, який підтримав свою апеляцію та доповнення до неї, засудженого та його захисників ОСОБА_4 та адвоката ОСОБА_5, які заперечили задоволення апеляції і просили вирок суду залишити без зміни, зваживши доводи апеляції прокурора, колегія суддів визнає її такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

У ході судового слідства і під час апеляційного розгляду справи, засуджений ОСОБА_3 свою вину визнав та пояснив, що дійсно спочатку 11 червня 2011 року, а потім 7 та 11 липня 2011 року у вечірній час він шляхом обману заволодів телефонами потерпілих. Злочини вчинив через збіг сімейних обставин. Заподіяну шкоду потерпілим відшкодував. Просить не позбавляти його волі, оскільки він зараз працює і має сім’ю.

За таких обставин колегія суддів визнає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у скоєні незаконного заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене повторно і правильно кваліфікував його дії за ст. 190 ч.2 КК України.

Разом з тим, призначаючи покарання засудженому, суд першої інстанції, відповідно до ст. 65 КК України не в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину та дані про особу винного, який хоч і повністю визнав свою вину, щиро покаявся, характеризується позитивно та відшкодував потерпілим заподіяну шкоду, проте вчинив злочин середньої тяжкості, раніше двічі судимий за вчинення аналогічних злочинів та новий злочин вчинив у період іспитового строку, а тому помилково дійшов висновку про можливість його виправлення без призначення йому покарання у вигляді позбавлення волі, а також неправильно застосував ст. 71 КК України і остаточно призначив покарання за сукупністю вироків менше, ніж невідбута частина покарання за попереднім вироком.

Згідно ч. 4 ст. 71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, про необхідність призначення ОСОБА_3 більш суворого покарання у вигляді позбавлення волі, як за вчинення нового злочину, так і за сукупністю вироків, із застосуванням ст. 71 КК України.

Таким чином апеляція прокурора підлягає задоволенню, у зв’язку з невідповідністю призначеного судом покарання, особі засудженого внаслідок м’якості та порушення місцевим судом, при призначенні засудженому покарання за сукупністю вироків, вимог ст. 71 ч. 4 КК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 362, 366, 372, 378, 379 КПК України, колегія суддів,

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції задовольнити.

вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 7 грудня 2011 року, щодо ОСОБА_3 в частині призначеного покарання скасувати.

Призначити ОСОБА_3 за ст. 190 ч.2 КК України покарання 1 рік позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання частково приєднати невідбуте покарання за вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 1 червня 2011 року і остаточно призначити покарання 1 (один) рік 2 місяці позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з 28 лютого 2012 року. Зарахувати йому у строк відбуття покарання тримання його під вартою у період з 2 вересня 2011 року по 7 грудня 2011 року.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку у законну силу ОСОБА_3 змінити з підписки про невиїзд на тримання під вартою, взявши його під варту в залі суду.

В решті цей вирок залишити без зміни.

вирок може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом одного місяця з моменту його проголошення, а засудженим, що перебуває під вартою, у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.