Справа № 11/1690/163/2012

Головуючий по 1-й інстанції Сировєтнік

Суддя-доповідач: Тараненко Ю. П.

уддів Довгаль С.А. Харлан Н.М.

при секретарі Погорілій Ю.І.

з участю прокурора Попок О.В.

засудженого ОСОБА_4

розглянула у Головуючого судді Тараненка Ю.П.

свідкритому судовому засіданні в м. Полтаві 14 лютого 2012 р. справу за апеляцією помічника прокурора м. Кременчука на вирок Автозаводського районного суду м. Кременчука від 28 березня 2011 року,-

Цим вироком -

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Кременчука Полтавської області, росіянин, громадянин України, освіта середня, працює за угодами, неодружений, перебуває у фактичних шлюбних відносинах, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, військовозобовязаний, проживає в АДРЕСА_1, раніше судимий:

1) 15.05.1995 року Крюківським районним судом м. Кременчука за ч.3 ст. 140, 44 КК України в (1960) на 2 роки позбавлення волі, звільнений 21.10.1996 року по відбуттю строку покарання ;

2) 4.02.1999 року Автозаводським районним судом м. Кременчука за ч. 2 ст. 229-6 КК України (1960) на 2 роки позбавлення волі, звільнений 03.02.2001 року по відбуттю строку покарання ;

3) 28.12.2002 року Автозаводським районним судом м. Кременчука за ч. 3 ст. 185, КК України (2341-14) на 3 роки 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк 2 роки ;

4) 10.07.2003 року Автозаводським районним судом м. Кременчука за ч. 1 ст. 309, ст. 71 КК України на 3 роки 7 місяців позбавлення волі, звільнений 23.02.2006 року умовно-достроково на 6 місяців 18 днів;

5) 27.07.2009 року Крюківським районним судом м. Кременчука за ч.1 ст. 263, КК України (2341-14) на 2 роки позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк 2 роки, звільнений від відбування покарання по закінченню іспитового строку 1.09.2010 р.

- засуджений за ч. 2 ст. 186 КК України на чотири роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробовуванням на іспитовий строк 2 роки.

Згідно ст. 76 КК України покладені обовязки повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи, періодично зявлятися в ці органи на реєстрацію.

За вироком суду засуджений визнаний винним у вчинені злочину за наступних обставин.

24.12.2010 року приблизно 19 год., ОСОБА_4 біля будинку № 10 по вул. Тельмана в м. Кременчуці повторно, маючи намір на відкрите заволодіння чужим майном, підійшовши до громадянки ОСОБА_5, заволодів належним їй мобільним телефоном "Нокіа 6300" вартістю 780 грн., вирвавши його з рук потерпілої, після чого з місця пригоди втік, спричинивши останній майнову шкоду на вказану суму.

В апеляції прокурора зазначається про невідповідність призначеного засудженому покарання тяжкості вчиненого злочину та даним про його особу, в результаті необґрунтованості застосування судом положень ст. 75 КК України .

Ставиться питання про скасування вироку і постановлення нового вироку за яким пропонується призначити ОСОБА_4 покарання за ст. 186 ч. 2 КК України у вигляді 4 років позбавлення волі.

Іншими учасниками судового процесу вирок суду не оскаржений.

Заслухавши доповідача, думку прокурора на підтримання апеляції, пояснення ОСОБА_4 про обґрунтованість вироку, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, провівши по справі часткове судове слідство, колегія суддів вважає, що апеляційне подання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Винуватість засудженого ОСОБА_4 у відкритому викраденні чужого майна повторно підтверджуються зібраними у справі доказами, які в судовому засіданні не досліджувалися у відповідності до вимог ст. 299 КПК України .

На досудовому слідстві і в суді свою вину у вчиненому злочині ОСОБА_4 визнав повністю .

Його дії за ч. 2 ст. 186 КК України судом кваліфіковані правильно, а призначене засудженому покарання за цим Законом у вигляді чотирьох років позбавлення волі відповідає вимогам ст. 65 КК України .

В той же час, рішення суду про звільнення засудженого від відбування покарання з випробовуванням на підставі ст. 75 КК України колегія суддів вважає необґрунтованим .

Доводи прокурора з цього приводу в апеляції є слушними, а тому заслуговують на увагу .

Висновок суду про можливість звільнення засудженого від відбування покарання з випробовуванням є неправильним .

Таке рішення судом прийняте без наявності до того достатніх підстав.

У вироку суду не наведені конкретні мотиви, з яких суд прийшов до висновку про можливість виправлення ОСОБА_4 без відбування покарання .

Фактично прийняте судом рішення обґрунтовано у вироку лише наявністю декількох обставин, що пом"якшують покарання .

При вирішення питання про покарання судом належним чином не врахована ступінь тяжкості вчиненого засудженим злочину та дані про його особу.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий за вчинення навмисних корисливих злочинів, відбував покарання в місцях позбавлення волі, умовно-достроково звільнявся від покарання, двічі звільнявся судом від відбування покарання з випробовуванням, однак належних висновків не зробив, а знову вчинив умисний корисливий тяжкий злочин, що свідчить про його вперте небажання ставати на шлях виправлення.

За таких обставин, призначене ОСОБА_4 покарання із застосуванням ст. 75 КК України є явно недостатнім для його виправлення і попередження вчинення нових злочинів.

Визнані судом обставини, що помякшують покарання, не можуть суттєво впливати на призначення винному покарання у відповідності до вимог закону.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне вирок суду в частині призначення ОСОБА_4 покарання із застосуванням ст. 75 КК України скасувати за невідповідністю призначеного покарання ступені тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого з постановленням в цій частині нового вироку та визначення винному покарання у вигляді реального відбуття позбавлення волі у виправній колонії, яке йому призначене судом першої інстанції .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324, 366, 378 КПК України, колегія суддів апеляційного суду, -

Апеляцію помічника прокурора м. Кременчука задовольнити.

вирок Автозаводського районного суду м. Кременчука від 28 березня 2011 року відносно засудженого ОСОБА_4 в частині призначення йому покарання із застосуванням ст. 75 КК України скасувати.

Вважати ОСОБА_4 засудженим за ст. 186 ч. 2 КК України до покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі.

Запобіжний захід відносно засудженого ОСОБА_4 змінити з підписки про невиїзд на взяття під ватру, взявши його під варту негайно в залі суду.

Строк відбування покарання обчислювати з 14 лютого 2012 року .

В іншій частині вироку суду залишити без зміни.

вирок суду може бути оскарженим в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ через апеляційний суд Полтавської області протягом одного місяця з моменту його проголошення, а засудженим - в той же термін з моменту отримання