Справа № 11-а-1213/2011

Головуючий по 1-й інстанції Андрущенко-Луценко

Суддя-доповідач: Нізельковська Л. В.

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Полтавської області у складі

головуючого - Нізельковської Л.В.

суддів - Харлан Н.М., Довгаль С.А.

за участю прокурора Гриня Н.Г.

захисників - ОСОБА_2, ОСОБА_3

засудженого - ОСОБА_4

2012 року лютого місяця 09 дня розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтава кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_4 на вирок Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 28 жовтня 2010 року.

Цим вироком

засуджений за ст. 115 ч.1 КК України на 10 років позбавлення волі. Стягнуто із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином, 3307, 80 грн. та на користь ОСОБА_5 і ОСОБА_6 в рахунок відшкодування моральної (немайнової) шкоди по 100000 грн. кожному.

Вирішено питання про речові докази.

За вироком суду ОСОБА_4 визнаний винним у тому, що він в ніч з 08 на 09 вересня 2003 року, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, на мосту через річку Хорол в с.Хомутець Миргородського району Полтавської області, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків наніс ОСОБА_7 не менше 18 ударів кулаками рук по голові, чим заподіяв йому закриту черепно-мозкову травму у вигляді чисельних саден обличчя, крововиливів у мякі тканини лобної ділянки справа і зліва та в тімяно-потиличній ділянці, суцільний крововилив під мякі мозкові оболонки обох півкуль головного мозку та дрібновогнищевих крововиливів в речовину головного мозку, які спричинили смерть потерпілого. Після цього ОСОБА_4 з метою приховання вчиненого ним вбивства переніс труп ОСОБА_7 на берег річки Хорол перед мостом і вкинув його у воду.

В апеляції засуджений ОСОБА_4 просить вирок скасувати як незаконний та постановити новий, яким виправдати його за ст. 115 ч.1 КК України, оскільки судом не враховані суперечності в показаннях свідків, порушення кримінально-процесуального законодавства під час проведення досудового слідства, те, що до ОСОБА_4 працівниками міліції застосовувались недозволені методи слідства і в звязку з цим він себе обмовив.

Інші учасники судового розгляду вирок не оскаржили.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, засудженого та його захисників, які підтримали подану ОСОБА_4 апеляцію, прокурора, який проти задоволення апеляції заперечував, перевіривши доводи апеляції та матеріали кримінальної справи, приходить до висновку, що апеляція засудженого задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як видно із матеріалів справи, винність ОСОБА_4 у вчиненні злочину за обставин, викладених у вироку, доведено доказами, що досліджувались у судовому засіданні та приведені у вироку судом першої інстанції.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи у потерпілого ОСОБА_7 були виявлені тяжкі тілесні ушкодження у виді чисельних саден обличчя, крововиливів у мякі тканини голови, суцільного крововиливу під мякі мозкові оболонки обох півкуль головного мозку та дрібновогнищевих крововиливів у речовину головного мозку, від чого настала його смерть. (а.с. 155-169 т.2)

Свідок ОСОБА_8 вказав, що і ОСОБА_7, і ОСОБА_4 в ніч на 09 вересня 2003 року перебували біля приміщення бару, коли той зачинився. Також свідок зазначив, що ОСОБА_4 в цю ніч був одягнений у куртку, виявлену пізніше на мосту під час огляду місця події, та впізнав вказану куртку в ході предявлення предметів для впізнання. (а.с.200-203 т.3)

Свідок ОСОБА_9 також підтвердив, що коли бар зачинився, засуджений залишався біля бару на лавочці.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 вказали, що бачили, як ОСОБА_4 та ОСОБА_7 разом пішли із бару в сторону мосту.

Свідок ОСОБА_12 повідомив, що в ніч на 09 вересня 2003 року він бачив на мосту двох хлопців, один з яких лежав у калюжі, а другий намагався перетягти його через бордюр.

Свідок ОСОБА_13 повідомила, що вночі чула чоловічі голоси, один з яких був схожий на голос ОСОБА_4 Вранці до неї додому до її квартирантів приходив засуджений, який був у забрудненому, мокрому одязі і перебував у в стані алкогольного спяніння. Також вона повідомила, що в цей же день бачила на мосту чоловічу куртку, яку вона потім впізнала серед наданих слідчим. (а.с. 195-197 т.3)

Свої показання свідки ОСОБА_14 та ОСОБА_12 підтвердили і під час відтворення обстановки та обставин події злочину. (а.с. 228-230, 232-234 т.2)

Той факт, що ОСОБА_4 в один із ранків вересня 2003 року перебував у забрудненому, в рясці одязі підтвердили і свідки ОСОБА_15 та ОСОБА_16

Під час предявлення предметів для впізнання свідок ОСОБА_15 впізнала куртку, виявлену на мосту під час огляду місця події, як таку, що схожа на куртку ОСОБА_4 (а.с. 185-186, 189-191 т.3)

Відповідно до висновку комплексної судово-медичної та гідрологічної експертизи можливість переміщення тіла з місця вірогідного занурення до місця його виявлення не виключається. (а.с.243-254 т.3) Цим висновком спростовується твердження ОСОБА_4 в своїй апеляції про те, що труп потерпілого не міг бути занурений у воду в місці, на яке він вказав під час відтворення обстановки та обставин події злочину.

Підстав не довіряти показанням свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_9, ОСОБА_13, ОСОБА_8, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_16, та ОСОБА_15, які є послідовними, узгоджуються між собою та обєктивно підтверджуються протоколами оглядів, висновками експертиз, колегія суддів не вбачає.

В ході досудового слідства під час допиту як підозрюваного та обвинуваченого, в тому числі за участю захисника, а також під час відтворення обстановки та обставин події злочину ОСОБА_4 детально розповідав та демонстрував на місці обставини бійки між ним та ОСОБА_7 та приховання трупу потерпілого. (а.с. 36, 40, 62, 122 т.1) Ці показання засудженого обєктивно узгоджуються з іншими доказами по справі. Той факт, що засуджений під час відтворення обстановки та обставин вчинення злочину добровільно розповідав про обставини вчинення злочину, підтвердили свідки ОСОБА_17 та ОСОБА_18

Доводи ОСОБА_4 щодо незаконних методів досудового слідства були належним чином перевірені і свого підтвердження не знайшли. За результатом перевірки прокурором було відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно працівників міліції, що працювали з підсудним під час досудового слідства, в звязку з відсутністю в їх діях складу злочину, передбаченого ст. 373 КК України. Вказана постанова ніким не оскаржена. (а.с.222-224 т.2)

Враховуючи вищенаведені докази, а також кількість, локалізацію тілесних ушкоджень, виявлених у потерпілого, механізм їх спричинення, висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_7 є правильним.

Посилання засудженого в апеляції на те, що під час його затримання та протягом досудового слідства, в тому числі під час проведення відтворення обстановки та обставин події злочину, було порушено його право на захист, обєктивно нічим не підтверджено. Як видно із протоколу розяснення прав підозрюваному (а.с. 33, 38 т.1) та відмови від захисника (а.с. 34, 39 т.1), ОСОБА_4 його права розяснені в повному обсязі і його відмова від захисника ним обґрунтована.

Твердження засудженого в апеляції про порушення його процесуальних прав при проведенні судових експертиз, які виявилися у тому, що експертизи не було призначено повторно під час додаткового розслідування, є необґрунтованими, оскільки клопотань про проведення додаткових чи повторних експертиз від засудженого не надходило.

Виходячи з наведеного, підстави для зміни чи скасування вироку суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

Апеляцію засудженого ОСОБА_4 залишити без задоволення, а вирок Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 28 жовтня 2010 року щодо ОСОБА_4 без змін.