11-109/2012 Про таємне викрадення чужого майна, скоєне неодноразово за попередньою змовою групою осіб - 31.01.2012 Прийняття

- 2 липня 2003 року за ч.3 ст. 185, ч.4 ст. 70 КК України на 6 років позбавлення волі; постановою Хмельницького міського суду від 09.12.2005 року на підставі ч.3 ст. 82 КК України (в редакції 1960 року) невідбуту частину покарання замінено на обмеження волі строком на 1 рік 8 місяців 11 днів;постановою Крижопільського райсуду Вінницької області від 11.04.2006 року звільнений від відбування покарання умовно-достроково на 1 рік 3 місяці і 9 днів;

Хмельницьким міськрайонним судом:

- 12 липня 2007 року за ч.3 ст. 185, ст. 71 КК України на 3 роки 2 місяці позбавлення волі; постановою Хмельницького міськрайонного суду від 21 грудня 2009 року невідбутий строк 4 місяці 12 днів замінено на 240 годин громадських робіт,-

засуджено за ч.2 ст. 185 КК України на 2 роки позбавлення волі, за ч.3 ст. 185 КК України - на 3 роки 6 місяців позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на 4 роки 6 місяців.

До строку відбування покарання постановлено зарахувати час тримання ОСОБА_3 під вартою з 16 березня 2011 року по 07 листопада 2011 року включно.

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м.Стебник Дрогобицького району Львівської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, не працюючого, мешканця АДРЕСА_2, в силу ст. 89 КК України не судимого,

засуджено за ч.1 ст. 185 КК України на 1 рік позбавлення волі, за ч.3 ст. 185 КК України –на 3 роки і 6 місяців позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, визначено йому остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.

До строку відбування покарання постановлено зарахувати час перебування ОСОБА_5 під вартою з 15 березня 2011 року по 7 листопада 2011 року включно.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця м. Хмельницького, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, одруженого, не працюючого, мешканця АДРЕСА_3, раніше судимого Хмельницьким міськрайонним судом 16 грудня 2010 року за ч. 1 ст. 311 КК України на 1 рік обмеження волі строком, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік,

засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КК України до даного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Хмельницького міськрайонного суду від 16 грудня 2010 року і остаточно визначено його у виді позбавлення волі строком на 3 роки 10 місяців.

Постановлено зарахувати до строку відбування покарання час перебування ОСОБА_4 під вартою з 21 березня 2011 року по 7 листопада 2011 року включно.

Відповідно до вимог ст. 291 КПК України цивільний позов ОСОБА_6 залишено без розгляду.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 заподіяну ним матеріальну шкоду на користь ОСОБА_7 в сумі 1580 грн., ОСОБА_8 в сумі 5220 грн., ОСОБА_9 в сумі 2029 грн., ОСОБА_10 в сумі 650 грн., ОСОБА_11 в сумі 335 грн., ОСОБА_12 сумі 2450 грн., ОСОБА_13 в сумі 1026 грн.

Постановлено стягнути з ОСОБА_5 заподіяну ним матеріальну шкоду на користь відкритого акціонерного товариства "Хмельницький" в сумі 1500 грн., на користь ОСОБА_14 в сумі 280 грн.

З ОСОБА_3, в солідарному порядку постановлено стягнути заподіяну ними матеріальну шкоду на користь ОСОБА_15 в сумі 2400 грн., ОСОБА_16 в сумі 683 грн., ОСОБА_17 в сумі 160 грн.

Долю речових доказів вирішено відповідно до ст. 81 КПК України.

Постановлено стягнути з засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 судові витрати по справі.

Запобіжний захід засудженим ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишено попередній –тримання під вартою.

Відповідно до вироку суду, ОСОБА_3 в період часу з 22 години 15 травня 2010 року по 8 годину 16 травня 2010 року з транспортного засобу марки "Деу-Сенс"державний знак НОМЕР_1, який знаходився біля будинку АДРЕСА_6, пошкодивши водійські дверцята, таємно викрав чотири електрочайники вартістю по 97 грн. 50 коп. кожний, набір посуду вартістю 413 грн., костюм чоловічий вартістю 400 грн., костюм жіночий вартістю 160 грн., комплект СД-дисків в кількості 70 штук загальною вартістю 67 грн., рамки для портретів в кількості 5 штук вартістю по 12 грн. кожна, коробки для дисків в кількості 10 штук вартістю по 3 грн. кожна, чоловічі туфлі вартістю 60 грн., чим заподіяв потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 1580 грн.

Крім того, ОСОБА_3 3 червня 2010 року близько 17 години 30 хвилин, знаходячись в тролейбусі №11, який рухався від зупинки "Либідь-Плаза", що по вул. Кам'янецькій, до зупинки "Легпром", що по пр-ту Миру в м. Хмельницькому, таємно викрав з кишені ОСОБА_11 мобільний телефон марки "Нокіа"вартістю 300 грн., в якому знаходилась сім-карта оператора "Київстар"вартістю 25 грн., на рахунку якої були кошти в сумі 10 грн., чим заподіяв потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 335 грн.

26 січня 2011 року ОСОБА_3 в період часу з 19 години 25 січня 2011 року по 8 годину 30 хвилин з транспортного засобу марки ВАЗ-2105 державний знак НОМЕР_2, який знаходився біля першого під'їзду будинку АДРЕСА_7, пошкодивши капот, таємно викрав акумулятор "Стелла"вартістю 500 грн., трамплер вартістю 250 грн., комплект проводів високої напруги вартістю 60 грн., бачок для рідини омивача скла вартістю 100 грн., кришку від радіатора вартістю 8 грн., кришку повітряного фільтру вартістю 60 грн., повітряний фільтр вартістю 15 грн., кришку бензобаку вартістю 8 грн., декоративний повітрозабірник вартістю 25 грн., чим заподіяв потерпілому ОСОБА_13 матеріальну шкоду на загальну суму 1026 грн.

ОСОБА_3 в період часу з 19 години 1 лютого 2011 року по 7 годину 45 хвилин 2 лютого 2011 року з транспортного засобу марки ВАЗ-2101 державний знак НОМЕР_6, який знаходився в дворі будинку АДРЕСА_8, зламавши замок, таємно викрав запасне колесо вартістю 350 грн., гідравлічний домкрат в чохлі вартістю 100 грн., акумуляторну батарею вартістю 600 грн., набір ключів вартістю 500 грн., каністру з мастилом "Кастрол"вартістю 300 грн., чим заподіяв потерпілому ОСОБА_12 матеріальну шкоду на загальну суму 1850 грн.

6 лютого 2011 року ОСОБА_3 в період часу з 10 години 30 хвилин по 11 годину 20 хвилин з транспортного засобу марки ВАЗ-2104 державний знак НОМЕР_3, який знаходився біля будинку АДРЕСА_9, таємно викрав автомагнітолу вартістю 1200 грн., ноутбук марки "Асус"вартістю 3070 грн., модем мобільного оператора "Київстар"вартістю 225 грн., модем мобільного оператора "Ютел"вартістю 725 грн., чим заподіяв потерпілому ОСОБА_18 матеріальну шкоду на загальну суму 5220 грн.

17 лютого 2011 року ОСОБА_3 в період часу з 21 години по 22 годину 20 хвилин з транспортного засобу марки ВАЗ-2106 державний знак НОМЕР_4, який знаходився біля будинку АДРЕСА_10, розбивши скло правої передньої дверцяти, таємно викрав автомобільну магнітолу "Pioneer DEN2220"вартістю 889 грн. з флешкартою вартістю 180 грн., в якій знаходився СД-диск "Бумбокс"вартістю 60 грн., чим заподіяв потерпілому ОСОБА_19 матеріальну шкоду на загальну суму 1129 грн.

ОСОБА_3 в період часу з 22 години 30 хвилин 20 лютого 2011 року по 7 годину 21 лютого 2011 року з транспортного засобу марки ВАЗ-21011 державний знак НОМЕР_5, який знаходився біля будинку АДРЕСА_11, пошкодивши серцевину замка правої передньої дверцяти, таємно викрав автомагнітолу "Панасонік"вартістю 500 грн. та грошові кошти в сумі 100 грн., чим заподіяв потерпілому ОСОБА_10 матеріальну шкоду на загальну суму 600 грн.

23 листопада 2010 року близько 22 години ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою між собою, шляхом зламу замка проникли в підвальне приміщення, яке знаходиться на першому поверсі під'їзду №4, що в будинку АДРЕСА_12, звідки таємно викрали 120 кг картоплі вартістю 4 грн. за один кілограм, яка була в трьох поліетиленових мішках вартістю по 1 грн. кожний, 30 кг цибулі вартістю 5 грн. за один кілограм та металевий візок вартістю 50 грн., чим заподіяли потерпілому ОСОБА_16 матеріальну шкоду на загальну суму 683 грн.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, на початку грудня 2010 року близько 23 години 30 хвилин за попередньою змовою між собою ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, шляхом зламу замка проникли в підвальне приміщення, яке знаходиться на першому поверсі під'їзду №6, що в будинку АДРЕСА_12, звідки таємно викрали пральну машину марки WD800"вартістю 1500 грн., чим заподіяли потерпілому ОСОБА_20 матеріальну шкоду на вказану суму.

11 січня 2011 року близько 1 години за попередньою змовою між собою ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, шляхом зламу замка проникли в підвальне приміщення гуртожитку ВАТ "АК Адвіс", яке знаходиться по АДРЕСА_13, звідки таємно викрали майно ОСОБА_15, а саме: пральну машину марки"вартістю 2000 грн. та газову колонку вартістю 400 грн., чим заподіяли останньому матеріальну шкоду на загальну суму 2400 грн., та майно ОСОБА_17, а саме: кутову шліфувальну машинку вартістю 120 грн., 4 гаєчних ключі вартістю по 10 грн. кожний, чим заподіяли останньому матеріальну шкоду на загальну суму 160 грн.

В період часу з 22 години 14 березня 2011 року по 4 годину 15 березня 2011 року за попередньою змовою між собою ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, шляхом віджиму вікна, проникли в будинок АДРЕСА_4, звідки таємно викрали дві кутові шліфувальні машинки "Макіта"вартістю по 1000 грн. кожна, два конвектори "Фламінго"вартістю по 700 грн. кожний, компресор "Ейнхель"вартістю 1200 грн., мікрохвильову піч "Клатронік"вартістю 400 грн., перфоратор "Ейнхель"вартістю 450 грн., чим заподіяли потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 5450 грн.

Крім того, ОСОБА_5 в кінці травня 2010 року шляхом вільного доступу проник на неогороджену територію будинковолодіння АДРЕСА_5, де з колодязя таємно викрав водяний насос вартістю 280 грн., чим заподіяв потерпілому ОСОБА_14 матеріальну шкоду на вказану суму.

В період часу з 10 по 12 листопада 2010 року в нічний час ОСОБА_5 через огорожу проник на охоронювану територію ВАТ "Хмельницький", що по Старокостянтинівському шосе, 1/1 в м. Хмельницькому, де з недобудованого приміщення таємно викрав два металевих опалювальних радіатори вартістю по 750 грн. кожний, чим заподіяв вказаному підприємству матеріальну шкоду на загальну суму 1500 грн.

У поданій апеляції захисник ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_5 просить вирок Хмельницького міськрайонного суду змінити, звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, посилаючись на те, що призначене ОСОБА_5 покарання не відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого, який має постійне місце проживання, позитивну характеристику з місця проживання та роботи, сприяв розкриттю злочину, щиро розкаявся, визнав вину, критично оцінює свої дії, частково відшкодував збитки. Крім того захисник зазначає, що у ОСОБА_5 є серйозні хронічні захворювання та хвора мати-пенсіонерка, яку він не зможе доглядати, будучи засудженим до позбавлення волі. Безпідставно, на думку захисника, місцевий суд визнав обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_5, перебування його в стані алкогольного сп’яніння.

В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_5 просить змінити вирок місцевого суду, застосувати ст. 69 КК України і призначити йому покарання нижче нижчої межі, передбаченої санкцією ч.3 ст. 185 КК України, а також на підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням, оскільки, на його думку, призначене судом покарання є надто суворим, не відповідає тяжкості вчиненого злочину. Засуджений ОСОБА_5 вказує, що судом не взяті до уваги його щире каяття, явка з повинною, позитивна характеристика з місця роботи та проживання, стан здоров’я, відсутність судимостей та факт відшкодування шкоди потерпілим від злочину. Також, на думку засудженого ОСОБА_5, не підтверджується жодним доказом по справі факт вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння.

Як вбачається із апеляційної скарги засудженого ОСОБА_4., він просить вирок місцевого суду змінити та призначити йому більш м'яке покарання, ніж передбачено санкцією ч.3 ст. 185 КК України, застосувавши ст. 69 КК України, та із застосуванням ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням, оскільки, на його думку, місцевий суд не в повній мірі врахував те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, повністю визнав свою вину, щиро розкаявся у вчиненому, має на утриманні малолітню дитину, активно сприяв розкриттю злочину.

В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_3 просить, як вбачається з її змісту, змінити вирок суду, призначити більш м'яке покарання за вчинене. Разом з тим в апеляції засуджений ОСОБА_3 вказує безпідставне засудження його по епізодах крадіжок майна потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_16 ОСОБА_15, ОСОБА_17, до яких він непричетний і не був у попередньому зговорі з ОСОБА_5 та ОСОБА_4, а також по епізодах крадіжок майна потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 Як зазначає засуджений ОСОБА_3, дві останні крадіжки він не міг вчинити фізично, оскільки на час вчинення даних злочинів він перебував на лікуванні в інфекційній лікарні. Крім того, засуджений ОСОБА_3 просить перекваліфікувати вчинене ним діяння по епізоду викрадення майна потерпілого ОСОБА_20 з ч.3 ст. 185 КК України на ч.2 ст. 185 КК України, в зв’язку з відсутністю, на його думку, кваліфікуючої ознаки "проникнення у житло, інше приміщення чи сховище".

У своєму запереченні на апеляцію захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_5 помічник прокурора м. Хмельницького просить залишити її без задоволення, а вирок Хмельницького міськрайонного суду від 08 листопада 2011 року - без змін, оскільки вважає, що при винесенні вироку судом враховано всі обставини та особу підсудного, зокрема і ті, на які звернуто увагу в апеляції. Прокурор також вважає, що обґрунтовано суд першої інстанції визнав обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_5, вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння .

Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_5 та в його інтересах захисника ОСОБА_2, засудженого ОСОБА_3, засудженого ОСОБА_4 та в його інтересах захисника ОСОБА_1 на обґрунтування поданих ними апеляцій, перевіривши матеріали справи та доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції задоволенню не підлягають.

Висновок суду першої інстанції щодо доведеності вини засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3 за всіма епізодами обвинувачення відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними у справі і дослідженими в судовому засіданні доказами, яким суд першої інстанції дав належну оцінку.

Так, засуджені ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в апеляційному суді повністю визнали свою вину у вчиненні злочинів, в тому числі і у вчиненні за попередньою змовою з ОСОБА_3 крадіжок майна потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_16, ОСОБА_15, ОСОБА_17 за обставин, викладених у вироку.

Доводи апеляцій засудженого ОСОБА_5 та захисника в його інтересах про безпідставне визнання обставиною, що обтяжує покарання, вчинення злочинів у стані алкогольного сп’яніння, колегія суддів вважає необґрунтованими. Заперечуючи ту обставину, що злочини вчиняв у стані алкогольного сп’яніння, ОСОБА_5 в апеляційному суді разом з тим визнав, що перед вчиненням першого злочину випив дві пляшки пива. З показань засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4, а також свідків ОСОБА_21 та ОСОБА_22, даних як в ході досудового слідства, в тому числі на очній ставці (т.1,а.с.157-159), так і в суді першої інстанції вбачається, що перед вчиненням крадіжок ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3 вживали алкогольні напої вдома у ОСОБА_22, який проживає один і на той час хворів. Крім того, згідно з актом №4 від 01.04.2011 року проведення огляду ОСОБА_5 спеціальною медичною комісією з проведення наркологічних експертиз обласного наркологічного диспансеру ОСОБА_5 страждає хронічним алкоголізмом ІІ ст. з синдромом залежності.

Відповідно до ч.2 ст. 28 КК України злочин визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення. Основною рисою цієї форми співучасті є попередня домовленість про вчинення злочину, що стосується місця, часу, способу вчинення злочину, розподілу ролей.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, зокрема, показань ОСОБА_5, ОСОБА_4, частково і з показань самого ОСОБА_3, в тому числі під час відтворення обстановки і обставин вчинення злочинів (т.2, а.с.166), під час очної ставки з ОСОБА_5 (т.1, а.с.146-148), крадіжки майна потерпілих ОСОБА_16, ОСОБА_15, ОСОБА_17, ОСОБА_23 засуджені ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3 вчинили, попередньо домовившись про час, місце, спосіб їх вчинення, а також розподіливши ролі. При цьому ОСОБА_3, враховуючи, що в нього боліла нога, хоч сам і не проникав у підвальні приміщення, будинок, але спостерігав за місцем вчинення злочину, викликав таксі, допомагав завантажувати крадені речі в таксі, розраховувався з таксистом, тобто вчиняв дії, спрямовані на досягнення загального результату на етапах безпосереднього вчинення злочинів. Крім того, ОСОБА_3 збував крадене разом з іншими засудженими, в усіх випадках гроші, отримані від збуту краденого, як пояснив в апеляційному суді засуджений ОСОБА_4, ділили на всіх трьох. З врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що місцевий суд обґрунтовано визнав ОСОБА_3 винним у вчиненні крадіжок майна потерпілих ОСОБА_16, ОСОБА_15, ОСОБА_17, ОСОБА_23 за попередньою змовою з ОСОБА_5 і ОСОБА_4

Відповідно до роз’яснення, даного в п.22 постанови Пленуму Верховного Суду України №10 від 06.11.2009 року "Про судову практику у справах про злочини проти власності" (v0010700-09) , під проникненням у житло, інше приміщення чи сховище слід розуміти незаконне вторгнення до них будь-яким способом, в тому числі із застосуванням засобів подолання перешкод або без їх використання. Викрадення майна, як зазначено в постанові Пленуму, не можна розглядати за ознакою проникнення в житло або інше приміщення чи сховище, якщо умисел на викрадення майна у особи виник під час перебування в цьому приміщенні.

Встановлено, що на початку грудня 2010 року близько 23 години 30 хвилин за попередньою змовою між собою ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, таємно викрали належну ОСОБА_20 пральну машину марки WD800"з приміщення, яке знаходиться на першому поверсі під'їзду №6, що в будинку АДРЕСА_12. При цьому доводи ОСОБА_3 в тій частині, що перед викраденням, заходячи до свого знайомого, який живе в цьому будинку, він бачив, що приміщення, де стояла пральна машина, неодноразово було відчинене, не впливає на правильність кваліфікації його дій за ч.3 ст. 185 КК України за ознакою проникнення у приміщення, оскільки у вказане приміщення засуджені проникали незаконно саме з метою вчинення крадіжки, відповідно відсутні підстави для перекваліфікації обвинувачення ОСОБА_3 по даному епізоду на ч.2 ст. 185 КК України.

Безпідставними є і доводи засудженого ОСОБА_3 про те, що 17 лютого та 21 лютого 2011 року він не міг вчиняти крадіжок, оскільки знаходився на лікуванні у інфекційній лікарні, куди його 17 лютого 2011 року увечері доставила швидка допомога, оскільки з копії карти виїзду швидкої медичної допомоги №8767 вбачається, що ОСОБА_3 був доставлений в лікарню увечері не 17, а 18 лютого 2011 року. Крім того, перебуваючи на лікуванні в Хмельницькій міській інфекційній лікарні з 18.02.2011 року по 11.03.2011 року ОСОБА_3 періодично самовільно покидав відділення, а відповідно міг самостійно пересуватися, що підтверджується довідкою головного лікаря інфекційної лікарні. Як підтвердив в апеляційному суді ОСОБА_3, на стаціонарному лікуванні він перебував у інфекційній лікарні по вул.Сковороди в м.Хмельницькому. Згідно з матеріалами справи крадіжки з транспортних засобів потерпілих ОСОБА_9 і ОСОБА_10 17 лютого 2011 року та в ніч на 21 лютого 2011 року були вчинені в тому ж районі міста, де розташована вказана інфекційна лікарня. В ході досудового слідства при відтворенні обстановки і обставин події (т.2, а.с.255-257) ОСОБА_3 детально розповів і показав, як і де вчинив крадіжки майна з автомобілів потерпілих ОСОБА_9 і ОСОБА_10, вказавши також, що викрадені магнітоли продав таксистам біля лікарні в тому ж районі міста Хмельницького.

Покарання засудженому ОСОБА_3 призначено з врахуванням тяжкості вчинених ним злочинів, особи винного, обставин, що пом’якшують і обтяжують покарання, а тому підстав для його пом’якшення колегія суддів не вбачає.

Не підлягають задоволенню доводи засудженого ОСОБА_5 та захисника в його інтересах щодо невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості злочинів і особі засудженого. При призначенні покарання ОСОБА_5 суд першої інстанції правильно врахував ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, обставини, які обтяжують і пом’якшують покарання, а також дані про особу винного, зокрема і те, що в силу ст. 89 КК України він раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання.

Відповідно до ч.1 пунктів 1,2 ст. 66 КК України при призначенні покарання обставинами, що пом’якшують покарання, визнаються з’явлення зі зізнанням, щире каяття або активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку або усунення завданої шкоди. Шкода, завдана злочинними діяннями ОСОБА_5, як вбачається з матеріалів кримінальної справи, відшкодована у незначному розмірі. Підстав вважати, що ОСОБА_5 з’явився зі зізнанням і щиро розкаявся, немає, оскільки написавши 15 березня 2011 року явку з повинною, ОСОБА_5, будучи викритим, лише підтвердив свою участь у вчиненні в цей день злочину після його затримання міліцією, не повідомляючи при цьому про скоєння інших злочинів, свої показання щодо обставин вчинення злочинів змінював, що свідчить про відсутність щирого каяття.

За таких обставин, колегія суддів вважає правильним висновок місцевого суду про те, що виправлення і перевиховання ОСОБА_5 можливе лише в умовах ізоляції його від суспільства, і не вбачає підстав для пом’якшення покарання ОСОБА_5 із застосуванням ст.ст. 69 КК України та звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

Колегія суддів не вбачає підстав для застосування ст. 69 КК України при призначенні покарання засудженому ОСОБА_4, який, як обґрунтовано зазначено у вироку суду першої інстанції, злочини вчинив у стані алкогольного сп’яніння, свою вину у суді визнавав частково, завдані збитки не відшкодував, що свідчить про відсутність щирого каяття. Дані, які б свідчили, що він активно сприяв розкриттю злочинів, тобто добровільно в будь-якій формі допомагав правоохоронним органам розкрити злочини, в апеляції не наведені і у матеріалах кримінальної справи відсутні. Ті обставини, що ОСОБА_4 позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні малолітню дитину, як і стан здоров’я засудженого, місцевим судом враховані і за ч.3 ст. 185 КК України йому призначене покарання, ближче до мінімальної межі, встановленої у санкції цього закону. Крім того, нові злочини ОСОБА_4 вчинив в період іспитового строку, а тому відповідно до ч.3 ст. 78 КК України покарання йому призначено за правилами, передбаченими ст.ст. 71, 72 КК України.