Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого —Іващенка О.Ю.

Суддів — Коструби Г.І., Галіян Л.Є.

з участю прокурора —Маслюка О.П.

засуджених —ОСОБА_5, ОСОБА_6

захисника –адвоката ОСОБА_7

захисника з числа

близьких родичів —ОСОБА_8

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі кримінальну справу за апеляціями заступника прокурора Чортківського району, засудженого ОСОБА_5 та його захисника –адвоката ОСОБА_7 на вирок Чортківскього районного суду від 07 вересня 2011 року, яким, -

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з середньою освітою, неодружений, непрацюючий, раніше судимий:

- 14 листопада 2007 року вироком Чортківського районного суду Тернопільської області за ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 186, ч.3 ст. 185, ч.1 ст. 70, ч.4 ст. 70, ч.1 ст. 71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, постановою Бережанського районного суду Тернопільської області від 09 серпня 2010 року звільненого умовно-достроково від відбування покарання на невідбутий термін 1 рік 6 місяців 26 днів,-

засуджений за ч.2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі.

Згідно ч.1 ст. 71 КК України до призначеного покарання за новим вироком частково приєднане невідбуте покарання за вироком Чортківського районного суду Тернопільської області від 14 листопада 2007 року у виді 8 місяців позбавлення волі і остаточне покарання за сукупністю вироків ОСОБА_5 призначено у виді позбавлення волі на строк 4 роки 8 місяців.

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець та житель АДРЕСА_2, українець, громадянин України, з неповною середньою освітою (9 класів), неодружений, непрацюючий, раніше судимий:

- 14 травня 2010 року вироком Чортківського районного суду Тернопільської області за ч.1 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі; на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік,-

засуджений за ч.2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 71 КК України до призначеного покарання за новим вироком, частково приєднано невідбуте покарання за вироком Чортківського районного суду від 14 травня 2010 року у виді 6 місяців позбавлення волі і остаточне покарання за сукупністю вироків ОСОБА_6 призначено у виді позбавлення волі на строк 4 років 6 місяців.

Запобіжний захід засудженим ОСОБА_5 та ОСОБА_6, до набрання вироком законної сили, залишено попередній –взяття під варту. Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_5 постановлено рахувати з 02 березня 2011 року, засудженому ОСОБА_6 –з 03 березня 2011 року.

Згідно вироку суду, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 визнані винними та засуджені за те, що вони, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, за попередньою змовою, близько 04.00 год. 02 березня 2011 року біля будинку АДРЕСА_3 умисно, шляхом застосування насильства, що не є небезпечним для життя і здоров’я, яке виразилось у нанесенні ударів руками та ногами по тілу потерпілого ОСОБА_9, відкрито викрали належний йому мобільний телефон марки "Нокіа 5200", що був в користуванні, вартістю 200 грн. з картою пам’яті об"ємом 1Гб вартістю 30 грн. та стартовим пакетом оператора мобільного зв’язку "Діджус" вартістю 25 грн., на рахунку якого знаходилось 20 грн. з чохлом вартістю 30 грн. в якому був телефон, а також гаманець шкіряний коричневого кольору, що був у користуванні, вартістю 150 грн., в якому знаходились гроші в сумі 250 грн. та 500 доларів США, що згідно курсу Національного Банку України становить 3968, 65 грн., чим спричинили потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 4673, 65 грн.

Захисник засудженого ОСОБА_5 –адвокат ОСОБА_7 просить вирок Чортківского районного суду Тернопільської області від 07 вересня 2011 року скасувати в частині засудження ОСОБА_5 за ч.2 ст. 186 КК України, а кримінальну справу направити на додаткове розслідування. Посилається на те, що дії ОСОБА_5 органами досудового слідства за ч.2 ст. 186 КК України кваліфіковано невірно, оскільки наміру на відкрите викрадення майна потерпілого у нього не було, а його злочинний умисел обмежувався лише нанесенням удару потерпілому, що було пов"язано з брутальною поведінкою останнього щодо знайомої ОСОБА_10 Про пограбування ОСОБА_5 з ОСОБА_6 не домовлявся, та ніяких речей у потерпілого не брав. Вважає, що у діях ОСОБА_5 вбачаються ознаки злочину передбаченого ч.1 ст. 296 КК України, оскільки побиття ОСОБА_5 вчинено в під"їзді житлового будинку. Стверджує, що по справі допущено неповноту досудового та судового слідства щодо з’ясування конкретних обставин справи та однобічна оцінка доказів, зокрема показань потерпілого ОСОБА_9, та залишення поза увагою тверджень засудженого ОСОБА_5 перевірка яких могла істотно вплинути на висновки органу досудового слідства а в подальшому і суду щодо доведеності вини останнього у вчиненні інкримінованого злочину, що є підставою для проведення додаткового розслідування.

Засуджений ОСОБА_5 за змістом своєї апеляції просить вирок суду про його засудження за ч.2 ст. 186 КК України скасувати, а справу направити на додаткове розслідування. Не заперечуючи факт нанесення удару по тілу ОСОБА_9, стверджує, що наніс його у зв"язку з тим, що потерпілий образливо вів себе по відношенню до його знайомої ОСОБА_10, а не з наявним умислом на відкрите викрадення майна потерпілого. Потерпілий ОСОБА_9 дійсно втікав від нього та ОСОБА_6, при цьому саме ОСОБА_6 наздогнав потерпілого, збив його з ніг та відкрито викрав майно останнього тоді як він, ОСОБА_5 перебував в цей час на значній відстані від них. Викрадені ОСОБА_6 у потерпілого ОСОБА_9 гроші, які знаходилися в гаманці, вони з ОСОБА_6 поділили між собою, про, що він, ОСОБА_5, тоді не подумав.

Заслухавши доповідача - суддю апеляційного суду, прокурора, який вважає вирок законним, засудженого ОСОБА_5 та його захисника –адвоката ОСОБА_7, які підтримали подані апеляції, засудженого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_8, які заперечили проти поданих апеляцій, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляції не підлягають задоволенню з наступних міркувань.

Незважаючи на викладені в апеляціях засудженого ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_7 заперечення щодо винності ОСОБА_5 у вчиненні відкритого викрадення майна потерпілого ОСОБА_9, доведеність його вини у вчиненні злочину, за який його засуджено, та кваліфікація його дій за ч. 2 ст. 186 КК України ґрунтується на наявних у справі доказах, які належним чином досліджені та детально проаналізовані судом першої інстанції.

Так, з показань потерпілого ОСОБА_9, даних ним у судовому засіданні у суді першої інстанції вбачається, що продавши автомобіль "Таврія" за 700 дол. США і маючи намір придбати мотоцикл, він поїхав у м.Гусятин, однак не придбавши мотоцикл приїхав у м.Чортків, де зайшов у бар "Молодіжний" випити пива. Це було в ніч з 01 на 02 березня 2011 року. В барі він познайомився з підсудними ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Побачивши у нього гроші, вони почали до нього приставати, щоб він придбавав спиртне, яке вони разом вживали. Коли він, ОСОБА_9 розраховувався за придбане спиртне, підсудні бачили у нього в гаманці гроші. Після бару, він ОСОБА_9, разом з підсудними вживав спиртне вдома у дівчат. Після того, як він та підсудні вийшли від дівчат з будинку на вулицю, підсудний на ім"я ОСОБА_5 вдарив його в голову, від чого він, ОСОБА_9, впав на землю, а піднявшись почав втікати. В цей час його наздогнали збили з ніг та копали, а потім забрали гроші та телефон. Коли у нього витягували гроші, один з нападників казав, щоб забрати телефон, оскільки він, ОСОБА_9 може кудись зателефонувати, що і зробили.

Свої показання про вчинення відкритого викрадення його майна, в тому числі гаманця з грошима в сумі 500 дол. США, 250 грн, мобільного телефону та чохла до нього потерпілий ОСОБА_9 підтвердив при проведенні під час досудового слідства очних ставок із ОСОБА_5 та ОСОБА_6, зазначивши, що після того, як його наздогнав ОСОБА_6 удари йому наносили, як ОСОБА_6 так і ОСОБА_5 (а.с.112, 113).

Зазначені показання щодо фактичних обставин відкритого викрадення у нього майна ОСОБА_6 та ОСОБА_5 потерпілий ОСОБА_9 послідовно давав протягом усього часу досудового слідства та в суді першої інстанції, незмінюючи ці показання, і зокрема в частині прийняття участі у відкритому викраденні майна, як ОСОБА_6 так і ОСОБА_5

Ці показання потерпілого і зокрема щодо прийняття участі у відкритому викраденні майна двома підсудними, узгоджуються з показаннями даними у судовому засіданні у суді першої інстанції самими підсудними ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які підтвердили факти нанесення ними ударів потерпілому, саме з метою відкритого викрадення майна та подальшого розподілу викрадених у потерпілого грошей між собою, водночас, вони не суперечать іншим наявним у справі доказам, а тому суд першої інстанції обгрунтовано взяв їх до уваги, як докази вини підсудних у вчиненні інкримінованого злочину.

Так, допитаний у судовому засіданні в суді першої інстанції підсудний ОСОБА_5 свою вину у вчинені відкритого викрадення майна потерпілого ОСОБА_9 визнав частково, не погоджуючись лише з розміром викраденого на який вказав потерпілий та показав, що познайомившись 01.03.2011 року близько 22.00 год. з потерпілим ОСОБА_9, він, ОСОБА_5, та його знайомий підсудний ОСОБА_6, разом з потерпілим розпивали спиртні напої в барі "Молодіжний", після чого разом пішли до знайомих дівчат, де продовжували розпивати спиртне. Вийшовши з квартири дівчат, він, ОСОБА_5, вирішив вдарити потерпілого пару разів. На той час, він не планував обкрадати потерпілого. Після нанесення з ОСОБА_6 ударів потерпілому останній впав, після чого він, ОСОБА_5, забрав гроші. Намір забрати гроші, належні потерпілому, виник тоді, коли почали його бити і ці гроші вони поділили порівну.

Допитаний у судовому засіданні у суді першої інстанції підсудний ОСОБА_6 свою вину у вчиненні відкритого викрадення майна потерпілого ОСОБА_9 визнав частково, не погоджуючись лише з розміром викраденого на який вказав потерпілий та показав, що після того, як він разом з ОСОБА_5 та потерпілим ОСОБА_9, вийшли з будинку дівчат де розпивали спиртне, підсудний ОСОБА_5 вдарив потерпілого в голову, внаслідок чого той впав, однак підвівшись почав втікати. Він, ОСОБА_6 наздогнав його, після чого вдарив по ногах. В цей час присутній ОСОБА_5 забрав гаманець, в якому були 120 грн. та 100 дол. США. Після знайомства, він бачив, як потерпілий ходив з гаманцем та хвалився наявністю грошей. Він підтверджує, що також бив потерпілого. Викрадені у потерпілого гроші вони поділили порівну.

Показаннями даними у судовому засіданні у суді першої інстанції свідком ОСОБА_11 підтверджується, що знаходячись в квартирі, ОСОБА_5 висловлював намір побити потерпілого.

Оголошеними у судовому засіданні в суді першої інстанції довідками підтверджується вартість відкрито викраденого ОСОБА_5, ОСОБА_6 майна, належного потерпілому ОСОБА_9 на час вчинення злочину, зокрема: довідкою ПП ОСОБА_12 від 03 березня 2011 року підтверджено вартість чоловічого гаманця бувшого у користуванні, яка становить 150 грн. (а.с.18); довідкою ТОВ "Гараж Мобайл груп" від 03 березня 2011 року підтверджено вартість мобільного телефону "Нокіа 5200 І" бувшого у користуванні, яка становить 200 грн., та вартість стартового пакету "Діджус" яка становить 25 грн. (а.с.19); довідкою ТОВ "Гараж Мобайл груп" від 03 березня 2011 року підтверджено вартість картки пам"яті об"ємом 1 Гб, яка становить 30 грн.; вартість чохла для мобільного телефону бувшого у користуванні, яка становить 30 грн. (а.с.20); довідкою філії Чортківського відділення ВАТ "Ощадний банк України" за вих.№ 154 від 03.03.2011 року підтверджено, що курс долара США до української гривні станом на 02.03.2011 року становив: 100 доларів США- 793, 73 грн. (а.с.21).

З письмової заяви потерпілого ОСОБА_9 від 02 березня 2011 року слідує, що останній звернувся у правоохоронні органи про побиття його в ніч з 02 на 03 березня 2011 року на вулиці поблизу бару "Молодіжний", що у м.Чорткові двома особами, повідомивши що вони відкрито викрали у нього мобільний телефон "Нокіа 5200" чорного кольору з чохлом та гаманець з грошима завдавши матеріальної шкоди на суму 4 830 грн. (а.с.5).

Таким чином, вищенаведеними доказами, зокрема послідовними показаннями потерпілого ОСОБА_9 даними ним під час очних ставок на досудовому слідстві та у судовому засіданні в суді першої інстанції, про прийняття участі у відкритому викрадені майна як ОСОБА_6 так і ОСОБА_5, а також показаннями самих підсудних у судовому засіданні в суді першої інстанції, відповідно до яких останні визнали факт вчинення відкритого викрадення майна потерпілого у співучасті між собою, повністю спростовуються твердження засудженого ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_7 викладені в апеляціях, про те, що ОСОБА_5 не мав наміру на відкрите викрадення майна потерпілого, а вчинив хуліганські дії, будучи обуреним поведінкою потерпілого щодо його знайомої дівчини.

Крім цього, колегія суддів вважає, що слід оцінити критично і твердження засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в суді першої інстанції про те, що вони відкрито викрали у потерпілого меншу суму грошей, зокрема всього 120 грн. і 100 дол. США та взагалі не викрадали мобільного телефону, оскільки ці показання повністю спростовуються показаннями потерпілого ОСОБА_9, які останній послідовно давав з часу свого звернення у правоохоронні органи, вказуючи що особи на ім"я ОСОБА_5 та ОСОБА_7 викрали у нього окрім іншого, мобільний телефон, а також гаманець з грошима в сумі 250 грн., та 500 дол. США.

Покарання ОСОБА_5 судом першої інстанції призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи засудженого і є достатнім для виправлення винного та попередження нових злочинів.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що у задоволенні апеляцій засудженого ОСОБА_5 та його захисника адвоката ОСОБА_7 слід відмовити, а оскаржуваний вирок залишити без змін.

На підставі наведеного, керуючись ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-

Апеляції засудженого ОСОБА_5 та його захисника –адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Вирок Чортківського районного суду від 07 вересня 2011 року про засудження ОСОБА_5 за ч.2 ст. 186 КК України та ОСОБА_6 за ч.2 ст. 186 КК України залишити без змін.