Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Животова Г.О.,

суддів Пузиревського Є.Б. та Шибко Л.В.,

за участю прокурора Кравченко Є.С.,

розглянула 13 грудня 2011 року в м. Києві кримінальну справу щодо ОСОБА_1 за касаційною скаргою потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

В цій справі вироком Хмельницького міськрайонного суду від 18 січня 2011 року засуджено

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, не судимого, громадянина України,

- за ч. 3 ст. 286 КК України на 6 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки.

Стягнуто:

з ТОВ "Алексавтотранс" на користь

- ОСОБА_4 - 109 736 і 80 000 грн на відшкодування матеріальної й моральної шкоди відповідно та 1577 грн 98 коп. допомоги на дитину, що втратила годувальника, щомісячно до її повноліття;

- ОСОБА_6 - 47 750 грн на відшкодування моральної шкоди;

з приватного АТ "Страхова компанія "Україна"" на відшкодування матеріальної й моральної шкоди, відповідно, на користь

- ОСОБА_4 - 54 080 грн 93 коп. та 10 200 грн;

- ОСОБА_5 - 41 643 та 10 200 грн;

- ОСОБА_2 - 25 800 та 2 550 грн;

- ОСОБА_3 - 27 361 та 10200 грн;

- ОСОБА_6 - 1160 грн 85 коп. та 2 550 грн;

- ОСОБА_4 - 129 990 і 5 100 грн, а також 5 100 грн на відшкодування моральної шкоди заподіяної неповнолітній ОСОБА_7 та 50 495 грн 36 коп. одноразово на утримання останньої у зв’язку із смертю годувальника;

з ОСОБА_1 на користь

- Ширяєвської центральної районної лікарні Одеської області та Одеської обласної клінічної лікарні, відповідно, 1 398 грн 91 коп. та 8 315 грн витрат на лікування потерпілих ОСОБА_6 й ОСОБА_8;

- НДЕКЦ при ГУ МВСУ в Одеській області та Одеського НДІСЕ, відповідно, 486 грн 78 коп. та 2 247 грн. 50 коп. судових витрат.

Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 5 квітня 2011 року вищезазначене судове рішення щодо розв’язання цивільних позовів скасовано, справу в цій частині направлено на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства, а в решті вирок залишено без зміни.

Згідно вироку, водій ТОВ "Алексавторанс" ОСОБА_1, 14 червня 2009 року, керуючи на автодорозі "Київ-Одеса" сидільним тягачем МАЗ-543202-222 з напівпричепом та рухаючись в напрямку м. Одеси, порушив пп. 2.3, 12.1, 31.4.5 Правил дорожнього руху (1306-2001-п) , оскільки перед виїздом в рейс не перевірив та не забезпечив технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, можливість експлуатації якого виключалась через технічні несправності ходової частини, які об’єктивно проявлялись в зовнішньому вигляді шин (порізи, розриви та інші місцеві пошкодження, що оголювали корд, розшарування каркаса, відшаруванням протектора і боковини тощо), не був уважним і не стежив за дорожньою обстановкою й технічним станом керованого состава та не реагував на їх зміну, через що не мав змогу постійно контролювати рух та безпечно керувати ним.

Зазначені порушення призвели до того, що приблизно о 12 год. 30 хв., на 360 км вищезазначеної дороги в Ширяєвському районі Одеської області стався пневматичний вибух камери з пошкодженням шини переднього лівого колеса тягача, внаслідок чого ОСОБА_1 не впорався з управлінням, не вжив своєчасні заходи для зменшення швидкості аж до зупинки, переїхав через лінію дорожньої розмітки та металеву огорожу, які розділяли транспортні потоки протилежних напрямків, і на смузі зустрічного руху зіткнувся з автомобілем "Хюндай Тусон", водій якого ОСОБА_9 та пасажири ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 загинули, а пасажири ОСОБА_13 і ОСОБА_8 отримали тяжкі тілесні ушкодження.

У касаційній скарзі потерпілі порушують питання про перегляд вищезазначених судових рішень, посилаючись на неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м’якості.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який просив залишити скаргу потерпілих без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів визнає її такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до положень ч. 2 ст. 383 КПК України, ухвала апеляційного суду про скасування вироку місцевого суду в частині розв’язання цивільного позову та направлення справи в цій частині на новий розгляд в порядку цивільного судочинства, не може бути перевірена у касаційному порядку.

Висновки суду першої інстанції щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 та кваліфікація його дій за ч.3 ст. 286 КК України не оспорюються потерпілими.

Покарання засудженому призначено у відповідності до загальних засад, передбачених ст. 65 КК України, а доводи потерпілих про його невідповідність тяжкості вчиненого злочину внаслідок м’якості, колегія суддів вважає необґрунтованими.

Так, відповідно до положень вищезазначеного кримінального закону, суд повинен призначати покарання враховуючи обставини, що пом’якшують і обтяжують його, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного. При цьому покарання повинно бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Як вбачається з вироку, суд призначив покарання ОСОБА_1 у межах, установлених у санкції ч. 3 ст. 286 КК України, що передбачає відповідальність за вчинений ним злочин, врахувавши при цьому характер та ступінь тяжкості цього необережного злочину, відсутність обставин, що обтяжують покарання, дані про особу засудженого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, частково відшкодував завдані збитки, має на утриманні неповнолітню дитину.

За таких обставин відсутні підстави вважати, що призначене покарання є явно несправедливим внаслідок м’якості.

Апеляційний суд розглянув справу з дотриманням кримінально-процесуального закону, а зміст постановленої ним ухвали відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

Зважаючи на зазначене, керуючись ст. ст. 394 – 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

Вирок Хмельницького міськрайонного суду від 18 січня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 5 квітня 2011 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, касаційну скаргу потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - без задоволення.