колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого –Авраменка М.Г.

суддів –Гайдай Р.М., Сливи Ю.М.

з участю прокурора –Скрипки І.М.

захисника –адвоката ОСОБА_1

засуджених –ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора, котрий брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Ірпінського міського суду від 16 вересня 2011 року, яким

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Гостомель та мешканця АДРЕСА_1, раніше не судимого,

засуджено за ч. 1 ст. 185 КК України на 1 рік позбавлення волі;

- за ч.1 ст. 187 КК України на 4 роки позбавлення волі;

- за ч.2 ст. 187 КК України на 5 років позбавлення волі із застосуванням ст. 69 КК України.

На підставі ст.. 70 КК України (2341-14) ОСОБА_2 остаточно призначено покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим на 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком –3 роки і покладено обов’язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти про зміну місця проживання, роботи, періодично з’являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Буча, мешканця АДРЕСА_2, раніше не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 187 із застосуванням ст. 69 КК України на 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком –3 роки і покладено обов’язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти про зміну місця проживання, роботи, періодично з’являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнано винними та засуджено за те, що ОСОБА_2 в кінці серпня 2009 року, знаходячись в м. Буча, в подвір’ї будинку № 11/1 по вул. Водопровідній, підійшов до автомобіля марки "Шевроле Лачетті", д. н. з. НОМЕР_1, який належав ОСОБА_5, скориставшись тим, що потерпілий був відсутній, шляхом відкриття дверей автомобіля, які не були зачинені на замок, потрапив до салону автомобіля, звідки таємно викрав автомагнітолу марки "Кларіон" вартістю 3000 грн. Після чого розпорядився майном на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_5 матеріальну шкоду на суму 3000грн.

Крім цього, 07.12.2010 року близько 20 год. 00 хв., знаходячись на вул. Водопровідній, навпроти будинку №4 в м. Буча підійшов до ОСОБА_6 та, застосовуючи до нього фізичне насильство небезпечне для життя та здоров’я потерпілого, наніс йому один удар кулаком правої руки по голові, внаслідок чого потерпілий впав на землю, після цього наніс потерпілому не менше п’яти ударів ногами і десяти ударів кулаками рук по голові, та заволодів мобільним телефоном потерпілого марки "Nokia N-80"вартістю 500 грн. зі стартовим пакетом оператора "Київстар"вартістю 25 грн. та грошима в сумі 150 доларів США, чим завдав матеріальної шкоди потерпілому на загальну суму 1725 грн. Згідно висновку експерта № 39 від 14.02.2011 року потерпілому ОСОБА_6 були спричинені легкі тілесні ушкодження у виді рани спинки носа, слизових оболонок губ.

Також, 23.02.2011 року близько 16 год. 00 хв., повторно, ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, прийшли до місця проживання ОСОБА_7 по АДРЕСА_3, ОСОБА_2, застосовуючи до потерпілого фізичне насильство небезпечне для життя та здоров’я, за допомогою електрошокера, який знаходився в квартирі потерпілого, пустив розряд на тіло ОСОБА_7, після чого ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відкрито заволоділи майном потерпілого, а саме: мобільним телефоном, DVD-плеєром, електрошокером, наручними годинниками, зарядним пристроєм та наушниками до мобільного телефону, привласнивши собі майно потерпілого, отримали можливість ним розпорядитись, чим завдали потерпілому ОСОБА_7 матеріальної шкоди на загальну суму 1850 грн.

В апеляції прокурор, котрий брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить вирок суду щодо ОСОБА_2 скасувати у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного судом покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м’якості та постановити свій вирок яким призначити ОСОБА_2 за ч.1 ст. 185 КК України –1 рік позбавлення волі, за ч.1 ст. 187 КК України –4 роки позбавлення волі, за ч.2 ст. 187 КК України –8 років позбавлення волі та на підставі ст. 70 КК України призначити остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим 8 років позбавлення волі, посилаючись на те, що судом неправильно застосовано ст.ст. 69, 75 КК України, а саме не враховано роль підсудного, не зазначено обставин, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, при дослідженні даних про особу не повно з’ясовано поведінку засудженого у побуті до вчинення злочину.

Так, підсудний ОСОБА_2 вчинив 2 тяжких злочини та 1 злочин середньої тяжкості, також у нього наявна обтяжуюча обставина, вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння.

Крім того, висновок про наявність на утриманні підсудного ОСОБА_2 малолітньої дитини суд зробив на підставі свідоцтва про народження ОСОБА_8 та акта-обстеження житлово-побутових умов ОСОБА_9 від 13.09.2010 року, згідно якого ОСОБА_8 з січня 2008 року проживає з підсудним.

Однак, згідно рішення Ірпінського міського суду від 10.05.2011 року малолітній ОСОБА_8 з грудня 2010 року проживає з своєю матір’ю .

В запереченні на апеляцію захисник засудженого ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_1 просить апеляцію прокурора, відхилити, вирок суду в частині призначення покарання ОСОБА_2 залишити без змін, посилаючись на те, що покарання призначене її підзахисному є справедливим і відповідає особі засудженого, судом правильно застосовано ст. ст. 65 ч.2, 66 КК України, враховані обставини, які пом’якшують покарання, дані про особу засудженого, думки потерпілих і виніс вирок у повній відповідності із дослідженими матеріалами справи в частині характеристики особи.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, котра апеляцію підтримала в повному обсязі, засуджених ОСОБА_8 та ОСОБА_3, захисника ОСОБА_1, котрі просять вирок залишити без зміни, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до переконання, що апеляція задоволенню не підлягає з таких підстав.

Винність ОСОБА_2 у вчиненні злочинів за які він засуджений доведена доказами зібраними в ході досудового слідства та дослідженими в судовому засіданні і не оспорюється в апеляції.

Доводи апеляції про м’якість призначеного покарання засудженому ОСОБА_2 є необґрунтованими.

Як видно з вироку суду суд при призначенні покарання ОСОБА_2 врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу, котрий раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, на утриманні має малолітнього сина ІНФОРМАЦІЯ_5 народження, котрий з дня народження до грудня 2010 року проживав з батьком, котрий займався його утриманням та вихованням, оскільки мати сина з ними не проживала і його вихованням не займалась, його молодий вік.

Також суд врахував, як обставини, що пом’якшують покарання –щире каяття, з’явлення із зізнанням, та добровільне відшкодування завданих збитків, думку потерпілих котрі не наполягали на призначенні ОСОБА_2 суворого покарання.

Колегія суддів вважає, що суд мав підстави при призначенні покарання ОСОБА_2 для застосування ст.. 69 та ст.. 75 КК України (2341-14) .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-

Апеляцію прокурора залишити без задоволення, а вирок Ірпінського міського суду від 16.09.2011 року щодо ОСОБА_2 –без зміни.