Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Зубара В.В.,

суддів: Марчук Н.О., Романець Л.А.,

за участю прокурора Сенюк В.О.,

розглянула в судовому засіданні 6 грудня 2011 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Чернівецької області на вирок Кіцманського районного суду Чернівецької області від 29 березня 2011 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області від 12 липня 2011 року щодо ОСОБА_1

Цим вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, не судимого,

за ч. 1 ст. 286 КК України виправдано за відсутністю в його діях складу злочину,

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_2,

громадянина України, не судимого,

засуджено за ч. 1 ст. 286 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн. із позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 3652 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 15 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 12 липня 2011 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 змінено.

Скасовано вирок суду в частині вирішення цивільного позову ОСОБА_3, справу в цій частині направлено на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.

В решті вирок місцевого суду залишено без зміни.

Судові рішення щодо ОСОБА_2 у касаційному порядку не оскаржуються.

Органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачувався у тому, що він 12 липня 2008 року приблизно о 22 год., керуючи технічно справним автомобілем "Шкода-Фабія", державний номерний знак НОМЕР_1, рухаючись по автодорозі сполученням Заставна-Чернівці, проїхавши с. Задубрівку Заставнівського району, побачив, що в зустрічному напрямку рухалася підвода з кіньми під управлінням ОСОБА_4 Наблизившись до підводи, ОСОБА_1 побачив, як із-за неї на його смугу виїхав автомобіль "ВАЗ-2101", державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2 З метою уникнути зіткнення ОСОБА_1 неправильно застосував прийоми керування автомобілем, змінив напрямок руху вправо, виїхав на гравійне узбіччя, де, не впоравшись із керуванням автомобілем, в стані бокового юзу виїхав за межі дороги та допустив наїзд на дерево.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди неповнолітня пасажирка його автомобіля ОСОБА_5, 1997 року народження, отримала тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.

У касаційній скарзі прокурор порушив питання про скасування судових рішень щодо ОСОБА_1 через істотне порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону та направлення справи на додаткове розслідування. Свої вимоги прокурор мотивував тим, що суд не дав оцінки показанням ОСОБА_1 та інших учасників ДТП і свідків, висновку судової автотехнічної експертизи, безпідставно відхилив клопотання прокурора по справі про судове доручення, та не проаналізував і не оцінив різні за змістом висновки судових експертиз. Крім того, прокурор вказав на невідповідність ухвали апеляційного суду вимогам ст. 377 КПК України.

Засуджений ОСОБА_2 письмово підтримав касаційну скаргу прокурора.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який не підтримав подану скаргу, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 327 КПК України виправдувальний вирок постановляється у випадках, коли не встановлено події злочину, коли в діянні підсудного немає складу злочину, а також коли не доведено участі підсудного у вчиненні злочину.

Згідно з ч. 4 ст. 334 КПК України мотивувальна частина виправдувального вироку повинна містити підстави для виправдання підсудного із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення. Не допускається включення у вирок формулювань, які ставлять під сумнів невинність виправданого.

З матеріалів справи вбачається, що суд належним чином проаналізував докази, на які органи досудового слідства посилались на підтвердження пред’явленого ОСОБА_1 обвинувачення в порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілій ОСОБА_5 середньої тяжкості тілесні ушкодження, і, дотримуючись вимог ст. 334 КПК України, вказав у вироку підстави для виправдання ОСОБА_1 із зазначенням мотивів, з яких відкидає докази обвинувачення.

Так, пред’явлене ОСОБА_1 обвинувачення ґрунтувалось на показаннях інших учасників ДТП, свідків та висновку судової автотехнічної експертизи.

Як убачається з матеріалів справи, районний суд, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, прийшов до вірного висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, взявши до уваги висновки проведеної по даній справі повторної комісійної судової автотехнічної експертизи № 4305 від 22 лютого 2010 року, згідно з якими водій ОСОБА_1 не мав технічної можливості уникнути зіткнення із зустрічним автомобілем "ВАЗ-2101" шляхом застосування екстреного гальмування без зміни напрямку руху, а маневр вправо був викликаний аварійною обстановкою.

Крім того, судом обгрунтовано зроблено висновок про створення аварійної ситуації саме водієм ОСОБА_2, який, керуючи автомобілем "ВАЗ-2101" із частково несправною гальмівною системою, не вибрав безпечну швидкість, не врахував дорожню обстановку, своєчасно не виявив підводу з кіньми та з метою уникнути зіткнення змінив напрямок руху вліво, виїхав на зустрічну смугу, чим створив перешкоду для руху автомобілів "Шкода-Фабія" та "Дачія Супер Нова", котрі рухались в зустрічному напрямку.

Суд апеляційної інстанції ретельно перевірив доводи апеляції прокурора, аналогічні викладеним у касаційній скарзі, у тому числі й про відхилення його клопотання про надання судового доручення, та правомірно визнав їх безпідставними.

Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б давали підстави для скасування судових рішень, не встановлено.

Керуючись статтями 395, 396 КПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а вирок Кіцманського районного суду Чернівецької області від 29 березня 2011 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області від 12 липня 2011 року щодо ОСОБА_1 – без зміни.