Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Шилової Т.С.,

суддів Широян Т.А., Матієк Т.В.,

за участю прокурора Кравченко Є.С.

розглянула в судовому засіданні 6 грудня 2011 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок Крижопільського районного суду Вінницької області від 22 березня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 25 травня 2011 року.

Зазначеним вироком засуджено

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимого,

- за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на три роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на два роки та покладено обов’язки, передбачені ст. 76 КК України, зазначені у вироку.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 5300,53 гривень матеріальної шкоди та 2000 гривень моральної шкоди.

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 25 травня 2011 р. вирок залишено без зміни.

ОСОБА_1 засуджено за те, що він 29 листопада 2010 року біля 23 години, будучи в стані алкогольного сп’яніння, з метою крадіжки, через виставлену ним раму вікна проник в приміщення магазину "ІНФОРМАЦІЯ_2", який розташований АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_2 і викрав товар, на загальну суму 1100 грн. 53 коп.

Крім того, ОСОБА_1 24.12.2010 року біля 23 години, будучи в стані алкогольного сп’яніння, з метою крадіжки, шляхом зриву листа шиферу на даху проник на горище вищезгаданого магазину та через незакритий отвір у стелі опустився до торгового залу і викрав гроші в сумі 4200 грн., десять карток поповнення рахунку мобільного оператора "Київстар" вартістю 30 гривень за одну на суму 300 гривень.

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочинів та особі засудженого внаслідок м’якості, просить судові рішення скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд. Вважає, що судом безпідставно ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням, оскільки він вчинив два епізоди злочину у стані алкогольного сп’яніння, а вину визнав під тиском здобутих у ході досудового слідства доказів.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора на підтримання доводів касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

В касаційні скарзі не оспорюється доведеність обвинувачення та правильність кваліфікації дій засудженого за ч. 3 ст. 185 КК України.

Доводи прокурора, наведені у касаційній скарзі, про безпідставне застосування ст. 75 КК України та звільнення ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням не ґрунтуються на матеріалах справи.

Перевіркою справи встановлено, що звільняючи ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, суд дійшов обґрунтованого висновку про можливість його виправлення без відбування покарання, взявши до уваги тяжкість злочину, обставини, що пом’якшують покарання, а саме щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, обставину, що обтяжує покарання, - скоєння злочину у стані алкогольного сп’яніння, дані про особу винного, а саме, що він раніше не судимий, характеризується позитивно . Крім того судом взято до уваги думку потерпілого, який не наполягав на суворій мірі та позиція прокурора у суді першої інстанції, який просив на підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбування покарання з випробуванням.

Апеляційний суд, перевіривши справу за апеляційною скаргою прокурора, обґрунтованого залишив вирок місцевого суду без зміни, навівши в ухвалі докладні мотиви.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б були підставою для зміни чи скасуванню судових рішень, при розгляді справи не встановлено.

Керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів,-

касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а вирок Крижопільського районного суду Вінницької області від 22 березня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 25 травня 2011 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни.