11-312/11 Про використання сільським головою влади всупереч інтересам служби, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом державним та громадським інтересам у вигляді підриву престижу та авторитету органів місцевого самоврядування - 30.11.2011 Прийняття

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначено ОСОБА_5 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з позбавленням права обіймати посади пов'язані з адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими функціями строком на 2 роки, з конфіскацією майна.

ОСОБА_5 за ч.2 ст. 15 - ч.3 ст. 368 КК України виправдано.

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженку та жительку АДРЕСА_2, громадянку України, з вищою освітою, неодружену, працює приватним підприємцем, раніше не судиму, -

–за ч. 2 ст. 190 КК України на 2 роки позбавлення волі;

–за ч. 5 ст. 27, ч.2 ст. 368 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими функціями строком на 2 роки з конфіскацією майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначено ОСОБА_6 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років з позбавленням права обіймати посади пов'язані з адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими функціями строком на 2 роки, з конфіскацією майна.

ОСОБА_6 за ч.5 ст. 27 - ч. 2 ст. 15 - ч.3 ст. 368 КК України виправдано.

Запобіжний захід ОСОБА_5 і ОСОБА_6 залишено попередній у вигляді застави.

Стягнуто в користь НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області з ОСОБА_5 - 1546,65 грн. та ОСОБА_6 - 1546,65 грн. - вартість проведених експертиз по справі.

Гроші в сумі 55 гривень, автомобіль ВАЗ-21043, д.н.з. НОМЕР_1 та автопричіп МАЗ, д.н.з. НОМЕР_2, житлові будинки по АДРЕСА_3, по АДРЕСА_4, по АДРЕСА_5, що належить засудженому ОСОБА_5 і на які накладено арешт, звернуто в дохід держави в рахунок конфіскації майна.

Гроші в сумі 35 гривень, автомобіль КРАЗ, д.н.з. НОМЕР_5, автомобіль ВАЗ-21213, д.н.з. НОМЕР_3, автомобіль Форд-Транзит, д.н.з. НОМЕР_4, що належать засудженій ОСОБА_6, житловий будинок по АДРЕСА_6, житловий будинок по АДРЕСА_7, і на які накладено арешт, звернуто в дохід держави в рахунок конфіскації майна.

Відповідно до вироку ОСОБА_5 і ОСОБА_6 визнано винними і засуджено за те, що, ОСОБА_5 працюючи на посаді сільського голови с.Касперівці Заліщицького району Тернопільської області і відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) , являючись службовою особою, що займає відповідальне становище та, якій присвоєно 8 ранг 4 категорії посадової особи місцевого самоврядування, умисно з корисливих мотивів використав владу всупереч інтересам служби, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом державним та громадським інтересам у вигляді підриву престижу та авторитету органів місцевого самоврядування, за попередньою змовою з ОСОБА_6 шахрайським способом шляхом обману заволодів чужим майном, заподіявши потерпілому значну матеріальну шкоду, вчинив службове підроблення, за пособництва ОСОБА_6 одержав хабар у великому розмірі за наступних обставин.

30 серпня 2010 року приблизно о 13-й годині в с.Касперівці Заліщицького району до ОСОБА_5 звернувся потерпілий ОСОБА_7 з приводу надання йому земельної ділянки біля водосховища в с.Лисичники Заліщицького району для будівництва туристичного комплексу.

ОСОБА_5 в робочому кабінеті приміщення Касперівської сільської ради, зловживаючи своїм службовим становищем та наданою йому владою, за попередньою змовою з ОСОБА_6, яка також була присутня в цей час в кабінеті, з метою умисного заволодіння грошима потерпілого шахрайським способом, повідомивши потерпілому неправдиві відомості, а саме, що за прийняття рішення сесією Касперівської сільської ради про виділення в його інтересах земельної ділянки, необхідно сплатити обов'язкові платежі, а саме: податки, збори до місцевого бюджету тощо шляхом обману заволоділи грошовими коштами потерпілого в сумі 700 доларів США, що згідно курсу Національного банку України на той час становило 5 520 гривень 90 копійок, які потерпілий ОСОБА_7 на вимогу ОСОБА_5 передав в коридорі приміщення сільської ради ОСОБА_6, а остання пізніше з цієї суми 400 доларів США передала ОСОБА_5, заподіявши внаслідок таких дій потерпілому значну матеріальну шкоду.

1 вересня 2010 року ОСОБА_5 умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання хабара від потерпілого ОСОБА_7 вчинив службове підроблення, яке виразилося в тому, що він дав секретарю сільської ради для друку складений ним проект рішення сільської ради від 8 липня 2010 року, в яке вніс завідомо неправдиві відомості про надання сесією сільської ради дозволу потерпілому ОСОБА_7 на збір матеріалів погодження місця розташування земельної ділянки. Секретар сільської ради надрукувала таке рішення і передала його ОСОБА_5, а останній 3 вересня 2010 року підписав та завірив печаткою сільської ради завідомо неправдивий документ —рішення сесії Касперівської сільської ради № 239 від 8 липня 2010 року "Про надання дозволу на збір матеріалів погодження місця розташування земельної ділянки в АДРЕСА_8 в межах населеного пункту, після чого видав це завідомо неправдиве рішення потерпілому ОСОБА_8

3 вересня 2010 року біля 12-ї години ОСОБА_5 за сприяння вирішення питань виділення потерпілому ОСОБА_7 земельної ділянки біля водосховища в с.Лисичники Заліщицького району для будівництва туристичного комплексу отримав через пособника, ОСОБА_6, від потерпілого хабар у великому розмірі в сумі 190 тисяч гривень, що перевищує у двісті і більше разів неоподатковуваний мінімум доходів громадян, який потерпілий ОСОБА_7 за вказівкою ОСОБА_5 передав ОСОБА_6 за межами села на узбіччі автодороги с.Касперівці —м.Борщів. Там ОСОБА_6, отримавши хабар для ОСОБА_5, перевірила та перерахувала гроші, а тоді зателефонувала останньому, який після підтвердження передачі грошей під'їхав на це ж місце, звідки забрав ОСОБА_6, яка мала з собою в поліетиленовому пакеті передані їй потерпілим гроші в сумі 190 тисяч гривень. По дорозі в село ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були затримані працівниками міліції.

В апеляції державний обвинувач —заступник прокурора Чортківського району просить вирок в частині виправдання ОСОБА_5 за ч.2 ст.15-ч.3 ст. 368 КК України та ОСОБА_6 за ч.5 ст.27 ч.2 ст.15 —ч.3 ст. 368 КК України скасувати. Постановити новий вирок, призначивши покарання ОСОБА_5 за ч.2 ст.190, ч.1 ст.364, ч.2 ст.15 —ч.3 ст.368, ч.2 ст.368, ч.1 ст.366, ст.70 КК України у виді 9 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями строком на три роки з конфіскацією майна.

ОСОБА_6 за ч.2 ст.190, ч.5 ст.27 —ч.2 ст.15 —ч.3 ст.368, ч.5 ст.27 —ч.2 ст. 368, 70 КК України у виді 8 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.

В обґрунтування своїх доводів зазначив, що в ході досудового та судового слідства встановлено, що ОСОБА_5 дійсно мав намір отримати від ОСОБА_7 за сприяння у виділенні земельної ділянки площею 3 га на території Касперівської сільської ради 300 тис. грн. і пособником в цьому йому була ОСОБА_6, оскільки як вбачається з показань ОСОБА_6 і потерпілого ОСОБА_7 під час розмови в кабінеті ОСОБА_5, перед отриманням ними 190 тис. грн., саме про суму в 300 тис. грн. йшла мова. Дані обставини підтверджені в судовому засіданні матеріалами оперативної відеозйомки, а також показаннями ОСОБА_7 під час очних ставок з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Також вважає, що судом ОСОБА_6 позбавлена права займати посади пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями незаконно, оскільки вона на час вчинення злочинів їх не займала.

В своїх апеляціях засуджений ОСОБА_5 та його захисники — адвокати ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 посилаються на незаконність вироку у зв'язку з невідповідністю висновків суду викладених у вироку, фактичним обставинам справи, істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, однобічністю досудового і судового слідства, а тому просять змінити вирок відносно ОСОБА_5, -

- за ч.2 ст. 190, ч.1 ст. 364, ч.2 ст. 368 КК України його виправдати за відсутністю в діях складу злочину, а за ч. 1 ст. 366 КК України обмежитись мірою покарання —відбутим арештом з 03 вересня по 23 жовтня 2010 року —час перебування під вартою. В обґрунтування своїх доказів зазначили, що вина засудженого у вчиненні шахрайства та отриманні хабара в розмірі 190 000 грн. не доведена, що суд залишив поза увагою ту обставину, що ОСОБА_7 при передачі цих грошей ОСОБА_6 сказав, що це гроші за оформлення землі, що кошти 700 доларів США були отримані ОСОБА_6 від потерпілого ОСОБА_7 на паливно-мастильні матеріали та ремонт автомобіля, який вона використовувала і мала використовувати в майбутньому в його інтересах. Також вважають, що видаючи рішення сільради про надання дозволу ОСОБА_7 на збір матеріалів погодження місця розташування земельної ділянки, ОСОБА_5 не завдав будь-якої істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам осіб, тому що це рішення не надавало права на одержання земельної ділянки і навіть якщо б були зібрані відповідні погодження, то таке рішення сесії також не завдало б істотної шкоди, бо дані дозволи (погодження) не дають права на користування земельною ділянкою.

Засуджена ОСОБА_6 та її захисник —адвокат ОСОБА_4 у своїх апеляціях також посилаються на незаконність вироку у зв'язку з однобічністю та неповнотою досудового та судового слідства, невідповідністю висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, а тому просять скасувати вирок відносно ОСОБА_6, а справу щодо неї закрити за відсутністю в її діях складу злочину. На обґрунтування своїх доводів зазначили, що досудовим слідством не встановлено і не допитано особу на ім'я ОСОБА_2, показання якого мали б значення для спростування факту передачі грошей в якості хабара. Незважаючи на те, що під час дослідження матеріалів застосування оперативно-технічних заходів відносно засуджених, жодних розмов про передачу коштів в якості хабара не було почуто, суд у вироку послався на них як на докази. Вважають, що в діях ОСОБА_6 відсутній склад злочину, передбачений ч.2 ст. 190 КК України, оскільки вони коштами ОСОБА_7 в сумі 700 доларів США спільно з ОСОБА_5, обманним шляхом не заволоділи, а отримали їх на витрати, пов'язані з використанням її власного автомобіля під час збирання необхідних землевпорядних документів. Також вважають, що в діях ОСОБА_6 відсутній склад злочину, передбачений ч. 5 ст. 27 –ч. 2 ст. 368 КК України, так як вона отримала 190 000 грн. від ОСОБА_7 не для передачі їх ОСОБА_5, а для збору та виготовлення документів землеустрою.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_6 та їх захисників —адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4, які підтримали доводи своїх апеляцій, а також думку прокурора про необхідність зміни вироку лише в частині позбавлення ОСОБА_6 права займати посади, розглянувши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція заступника прокурора Чортківського району підлягає до часткового задоволення, а апеляції засуджених та їх захисників слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи і його висновки про доведеність винності ОСОБА_5 і ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих злочинів відповідають доказам по справі, яким суд дав всебічну і об'єктивну оцінку.

Твердження в апеляційних скаргах про те що ОСОБА_5 не заволодівав чужим майном шахрайським способом вчиненим за попередньою змовою групою осіб, що завдало значної шкоди потерпілому і не отримував хабара у великому розмірі, не зловживав владою з корисливих мотивів, не використовував її всупереч інтересам служби та його діями не заподіяно істотної шкоди охоронюваним законом, державним та громадянським інтересам, що ОСОБА_6 не вчиняла дій як пособник в одержанні хабара у великому розмірі службовою особою, яка займає відповідальне становище та не заволоділа чужим майном шахрайським способом вчиненим за попередньою змовою групою осіб, спростовуються слідуючими доказами.

Зокрема, показаннями самих засуджених ОСОБА_5 і ОСОБА_6 під час досудового і судового слідства в яких вони не заперечували тих фактів, що дійсно ними було отримано від ОСОБА_7 30 серпня 2010 року 700 доларів США, а 03 вересня 2010 року 190 000 гривень на витрати пов'язані з оформленням документів на виділення земельної ділянки під будівництво туристичного комплексу.

Показаннями потерпілого ОСОБА_7 про те, що в кінці серпня 2010 року він зустрівся з ОСОБА_5, —сільським головою, в приміщенні сільської ради с.Касперівці, де останній пояснив йому порядок оформлення документів на приватизацію землі, і що це буде коштувати 250-300 тисяч гривень. Під час розмови ОСОБА_5 в присутності ОСОБА_6 також сказав, що треба кошти на витрати та обов'язкові платежі, а тому він в коридорі передав ОСОБА_6 700 доларів США.

Через декілька днів зателефонувала ОСОБА_6, а згодом і ОСОБА_5, які повідомили, що рішення на збір документів для виділення земельної ділянки готове і можна приїжджати за ним з грішми. 03 вересня 2010 року він отримав від ОСОБА_5 в присутності ОСОБА_6 рішення сесії сільської ради про надання згоди на збір документів для для виділення земельної ділянки в с.Лисичники для будівництва туристичного комплексу. Після чого він показав ОСОБА_5 гроші в сумі 190000 грн., які попередньо отримав від працівників міліції, але останній відповів, що в кабінеті їх брати не буде і сказав йому та ОСОБА_6 їхати до телевишки, де їх перерахувати, перевірити та зателефонувати йому.

Перерахувавши гроші біля телевишки, ОСОБА_6 зразу ж зателефонувала ОСОБА_5, сказавши, що є 190000 гривень, а через деякий час під'їхав автомобіль "Ауді", яким керував ОСОБА_5 і ОСОБА_6 з грішми сіла в цей автомобіль.

Показаннями ОСОБА_6 даними нею під час досудового слідства, з яких вбачається, що дійсно 30 серпня 2010 року в кабінеті сільського голови ОСОБА_5 в її присутності ОСОБА_7, при обговоренні питання виділення земельної ділянки для будівництва туристичного комплексу, хотів передати долари США ОСОБА_5, але останній відмовився їх брати в кабінеті та сказав йому передати їх за межами кабінету їй. В коридорі приміщення сільської ради ОСОБА_7 передав їй 700 доларів США. Повернувшись в кабінет ОСОБА_5 вона повідомила йому, що гроші в неї.

Трохи пізніше, в той же день вона на вимогу ОСОБА_5 віддала йому 100 доларів США, наступного дня в нього вдома віддала решту, але він 300 доларів США повернув їй.

03 вересня 2010 року на прохання ОСОБА_5 прийшла в його кабінет де останній разом з ОСОБА_7 обговорювали порядок оформлення документів на земельну ділянку. Під час розмови ОСОБА_7 сказав що має при собі 190 тисяч гривень і запропонував їх ОСОБА_5, який відмовився брати гроші в кабінеті і сказав їй та ОСОБА_7 їхати до телевишки, де останній має передати їй гроші. Біля телевишки вона перераховувала отримані від ОСОБА_7 гроші в сумі 190 тисяч гривень та переконавшись, що вони справжні, зателефонувала ОСОБА_5, який приїхав за нею автомобілем, в який вона пересіла з грішми, але по дорозі вони були затримані працівниками міліції. Під час проведення огляду гроші були вилучені.

Свої показання ОСОБА_6, в присутності свого захисника, підтвердила на очній ставці з потерпілим ОСОБА_7, а останній на очній ставці з ОСОБА_5 (т-1 а.с. 277-285, 289-234).

Наведені показання суд обґрунтовано визнав достовірними, оскільки вони об'єктивно стверджуються іншими доказами.

Так, про домовленість та намір одержати хабара від ОСОБА_7 засудженим ОСОБА_5 свідчить заява ОСОБА_7 в правоохоронні органи, де зазначені обставини і дії засуджених, направлені на одержання ОСОБА_5 хабара (т.1 а.с. 61).

За даними протоколів огляду та вручення грошових коштів, огляду місця події від 03 вересня 2010 року цього дня було проведено огляд грошей в загальній сумі 190 тисяч гривень і оброблено спецпрепаратом "Промінь" та передані ОСОБА_7, які біля обіду були виявлені і вилучені з автомобіля "Ауді" червоного кольору, який стояв на узбіччі дороги при виїзді з с.Касперівці і в ньому знаходились ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (т.1 а.с. 24-50, 67-76).

Вказані обставини ствердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_9 і ОСОБА_10, які були присутні в якості понятих при огляді та врученні грошових коштів ОСОБА_7 та вилучені їх в ОСОБА_5 і ОСОБА_6

Відеозаписом цих слідчих дій також підтверджуються вищенаведені обставини.

Протоколом огляду мобільних телефонів ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, встановлено, що 03 вересня 2010 року зареєстровані вхідні та вихідні дзвінки між вказаними абонентами, які свідчать про хід між ними перемов з приводу дачі та одержання хабара (т-1 а.с. 90, т-2 а.с. 409-423).

Дослідженими в судовому засіданні протоколом про результати здійснення оперативно-технічного заходу від 03 вересня 2010 року та матеріалів застосування оперативно-технічних заходів підтверджуються обставини передачі ОСОБА_7 хабара в сумі 190000 гривень і отриманні його ОСОБА_5 через пособника ОСОБА_6 Зокрема відеозаписом зафіксовано, як перед виходом з кабінету сільського голови, ОСОБА_5 передає ОСОБА_6 поліетеленовий пакет чорного кольору, в який вона пізніше поклала гроші після отримання їх від ОСОБА_7 і який вилучений з грішми в сумі 190 тисяч гривень з автомобіля в якому знаходились ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Вказаним підтверджуються також показання ОСОБА_6 дані нею під час досудового слідства, в тій частині, що саме ОСОБА_5 запитав її чи має вона куди покласти отримані від ОСОБА_7 гроші і для цього дав їй поліетеленовий пакет чорного кольору.

Факт підробки ОСОБА_5 рішення Касперівської сільської ради № 239 від 8 липня 2010 року "Про надання дозволу ОСОБА_7 на збір матеріалів погодження місця розташування земельної ділянки АДРЕСА_8 в межах населеного пункту" стверджується цим рішенням яке було вилучено згідно протоколу виїмки у ОСОБА_7 4 вересня 2010 року яке підписано ОСОБА_5 та завірено печаткою сільської ради; висновком експерта, яким стверджується що підпис в даному рішенні належить ОСОБА_5, показаннями свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та інших про те, що сесія Касперівської сільської ради 8 липня 2010 року не проводилась і рішення не приймались.

Протоколами від 03 вересня 2010 року підтверджується, що ОСОБА_6 за місцем свого проживання добровільно видала 200 доларів США, які вона отримала від ОСОБА_7, а ОСОБА_5 добровільно видав 400 доларів США, які він отримав від ОСОБА_6 (т-1 а.с. 56-59).

Суд ретельно перевірив посилання ОСОБА_6 про застосування до неї недозволених методів слідства і прийшов до обґрунтованого висновку про їх безпідставність.

Твердження в апеляціях засуджених та їх захисників про те, що ОСОБА_5 і ОСОБА_6 отримали від ОСОБА_7 700 доларів США на обслуговування автомобіля та придбання паливно-мастильних матеріалів, а 190 тисяч гривень для оформлення і виготовлення документів щодо виділення земельної ділянки під будівництво туристичного комплексу, колегія суддів вважає необґрунтованими і надуманими, оскільки вони спростовуються наведеними доказами, а також способом та місцем їх отримання від потерпілого ОСОБА_7 Грошові кошти –700 доларів США та 190 тисяч гривень були отримані ними не в службовому кабінеті сільського голови, а відповідно в коридорі та біля телевишки, що є свідченням приховування ними фактів отримання цих грошей з тією метою, щоб не бути викритими у вчиненні злочинів.

За таких обставин суд вірно кваліфікував дії ОСОБА_5 за ч.2 ст. 190, ч.1 ст. 364, ч.1 ст. 366, ч.2 ст. 368 КК України; ОСОБА_6 за ч.2 ст.190, ч.5 ст.27 –ч.2 ст. 368 КК України, призначивши покарання відповідно до вимог ст. 65 КК України.

Не підлягають задоволенню апеляційні посилання засуджених та їхніх захисників на порушення вимог кримінально –процесуального закону під час досудового і судового слідства, так як наведені в апеляціях порушення не є істотними, які б у відповідності зі ст. 370 КПК України могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований вирок, і які б тягли за собою скасування вироку.

Також не підлягають задоволенню доводи прокурора, про безпідставність виправдання ОСОБА_5 за ч.2 ст.15-ч.3 ст. 368 КК України і ОСОБА_6 за ч. 2 ст.27 –ч.2 ст.15 –ч.3 ст. 368 КК України, оскільки об'єктивних та достовірних доказів про те, що дійсно ОСОБА_5 мав намір отримати хабар в особливо великому розмірі, а ОСОБА_6 була в цьому йому пособником, в судовому засіданні не встановлено.

Колегія суддів вважає, що з вироку слід виключити вказівку суду про позбавлення ОСОБА_6 права займати посади пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, так як досудовим слідством і в судовому засіданні не встановлено, що вона на час вчинення злочинів займала ці посади.

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне доручити суду першої інстанції в порядку ст.ст. 409, 411 КПК України уточнити розмір застосованої до засуджених ОСОБА_5 і ОСОБА_6 конфіскації майна, оскільки в резолютивній частині вироку зазначено лише з конфіскацією майна, а всього чи його частини не вказано.