11-566/2011 Про скоєння грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства - 28.11.2011 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією потерпілої ОСОБА_4 на вирок Івано-Франківського міського суду від 22 вересня 2011 року, -

Цим вироком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Павлівка Тисменицького району Івано-Франківської області, житель АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з вищою освітою, пенсіонер, раніше не судимий, засуджений

за ч.1 ст. 296 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до штрафу в розмірі 1000 грн.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишено у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.

Цивільний позов задоволено частково. Постановлено стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_4 одну тисячу гривень моральної шкоди.

За вироком суду ОСОБА_3 визнаний винуватим та засуджений за те, що він вчинив грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю за таких обставин.

03 грудня 2009 року приблизно о 10:20 годині ОСОБА_3, перебуваючи в приміщенні УМВС України в Івано-Франківській області, що знаходиться по вул. Сахарова, 15 в м. Івано-Франківську, діючи з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, обзивав нецензурними словами ОСОБА_4 та безпричинно наніс їй удар долонею руки в область обличчя, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді крововиливу та садна слизової оболонки лівої щоки, незважаючи на те, що перебуває в правоохоронному органі. Продовжуючи обзивати її ОСОБА_3, схопив за одяг в області грудей та спричинив легкі тілесні ушкодження у вигляді подряпин в ділянці правої молочної залози.

В апеляції потерпіла ОСОБА_4 вважає вирок суду незаконним з підстав невідповідності призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м’якості. Просить вирок Івано-Франківського міського суду від 22 вересня 2011 року щодо ОСОБА_3 скасувати в частині застосування до засудженого ст. 69 КК України та стягнення моральної шкоди в її користь в сумі 1000 грн. і постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_3 покарання у виді 6 місяців арешту та стягнути в її користь моральну шкоду в розмірі, визначеному судом.

Апелянтка покликається на те, що судом безпідставно застосовано ст. 69 КК України, необ,єктивно оцінено стан здоров,я засудженого.

Крім того, їй відмовлено в долученні до матеріалів справи документів, що негативно характеризують ОСОБА_3, а саме, про його причетність до хуліганських та злочинних дій. Судом не взято до уваги те, що ОСОБА_3 двічі притягався до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП, йому винесено 4 попередження щодо неправомірних дій, а також те, що їй, як потерпілій, здійснювались заходи безпеки у вигляді особистої охорони.

Щодо розміру відшкодування моральної шкоди потерпіла зазначає, що судом не враховано ті обставини, що неправомірні дії ОСОБА_3 щодо неї тривають три роки, існує загроза її життю і здоров,ю, вона змушена змінити місце свого проживання, зазнала психічних і фізичних травм і на даний час перебуває в стані глибоких душевних страждань.

В запереченні на апеляцію засуджений ОСОБА_3 зазначає, що саме неправомірна поведінка потерпілої та її постійні провокації спонукали його до вищезазначених дій.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора про законність та обґрунтованість вироку, пояснення потерпілої, яка підтримала подану апеляцію, засудженого та його захисника, які вважають вирок суду законним та просять залишити його без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи і мотиви апеляції, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення з таких підстав.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні ним зазначеного у вироку злочину та кваліфікація неправомірних дій за ч.1 ст. 296 КК України відповідають дослідженим в судовому засіданні доказам та встановленим судом обставинам, що не оспорюється в апеляції, тому апеляція у цій частині, колегією суддів, не переглядається.

Що ж стосується призначеного ОСОБА_3 покарання, то воно відповідає вимогам ст. 65 КК України, оскільки при вирішенні цього питання судом було враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу винного. Суд першої інстанції хоч і зазначив у вироку про відсутність обставин, що пом’якшують покарання, однак врахував, зокрема, такі, його матеріальний стан та тяжкий стан здоров,я, а також перестарілий вік засудженого, що давало суду підстави для застосування до покарання ст. 69 КК України.

Покликання потерпілої про відмову їй в долученні до матеріалів справи документів, що негативно характеризують ОСОБА_3 не відповідають дійсності, оскільки такі дані були прийняті судом саме під час розгляду справи (т.2 а.с. 80-82)

Також судом частково задоволено цивільний позов. При стягненні з ОСОБА_3, як цивільного відповідача, на користь потерпілої суми моральної шкоди, суд в повній мірі врахував як обставини справи, так і інші чинники, в тому числі і глибину та тривалість моральних страждань потерпілої, а також принцип розумності та справедливості.

Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення поданої апеляції.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

Апеляцією потерпілої ОСОБА_4 залишити без задоволення, а вирок Івано-Франківського міського суду від 22 вересня 2011 року щодо засудженого ОСОБА_3 без змін.