11-1146/11 Про умисне заподіяння легких тілесних ушкоджень - 02.11.2011 Прийняття

розглянула 2 листопада 2011 року у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці кримінальну справу за апеляцією ОСОБА_3 на вирок Калинівського районного суду Вінницької області від 05 серпня 2011 року, яким

ІНФОРМАЦІЯ_1, українки, громадянки

України, уродженки с. Глинськ Калинівського району

Вінницької області, жительки АДРЕСА_1, непрацюючої,

раніше не судимої,

засуджена за ч. 2 ст. 125 КК України у виді штрафу у розмірі 850 грн. в доход держави.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду в сумі 1881 грн. 39 коп., 500 грн. моральної шкоди та 1000 грн. витрати на правову допомогу. В іншій частині позов залишено без задоволення в зв’язку з його безпідставністю.

ІНФОРМАЦІЯ_3, українки, громадянки України,

уродженки с. Лемешівка Калинівського району Вінницької

області, жительки АДРЕСА_2, непрацюючої, раніше не судимої,

визнана невинною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України за відсутністю в її діях складу злочину.

ІНФОРМАЦІЯ_5, українця, громадянина України,

уродженця та жителя АДРЕСА_3, непрацюючого

раніше не судимого,

засудженого за ч. 1 ст. 125 КК України у виді покарання 60 годин громадських робіт.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 300 грн. моральної шкоди. В іншій частині позовних вимог відмовлено за безпідставністю їх заявлення.

15.04.2010 року, приблизно о 16 год., ОСОБА_3 в с.М. Кутинці Калинівського району Вінницької області, умисно нанесла ОСОБА_4 удар по голові лопатою, чим заподіяла її тілесні ушкодження легкого ступеня, що спричинили розлад здоров’я.

ОСОБА_3 обвинувачується за скаргою ОСОБА_4 в тому, що 15.04.2010 року приблизно о 16 год. ОСОБА_4, вийшовши на власну земельну ділянку, побачила, що ОСОБА_3 та її родичі саджають картоплю майже на межі між земельними ділянками, на що зробила їм зауваження, на що ОСОБА_6 вдарила її лопатою по голові. ОСОБА_5 перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, побачивши бійку намагаючись розборонити та захистити ОСОБА_4, відштовхуючи руками та, намагаючись вирвати у ОСОБА_3 з рук лопату, наніс її легкі тілесні ушкодження у виді садин та синців.

03.10.2010 року постановою судді Калинівського районного суду було порушено кримінальні справи: у відношенні ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 125 КК України, а у відношенні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 125 КК України, які об’єднанні в одне провадження.

В апеляції ОСОБА_3 просить скасувати вирок суду в частині засудження її за ч. 2 ст. 125 КК України, визнання ОСОБА_4 невинною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України за відсутності в її діях складу злочину, стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 матеріальної шкоди в сумі 1881 грн. 39 коп., 500 грн. моральної шкоди та 1000 грн. витрати на правову допомогу, відмови в позові ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, а справу направити на новий судовий розгляд у частині обвинувачення ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 125 КК України та ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 125 КК України.

Заслухавши доповідача, засуджену ОСОБА_3, яка просила скасувати вирок суду, ОСОБА_4, яка просила вирок суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 365 КПК України вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляції. Суд правильно встановив фактичні обставини справи і дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_3 і ОСОБА_5 у вчиненні злочину. Даний висновок ґрунтується на зібраних у встановленому законом порядку та належним чином перевірених судом доказах.

Винуватість ОСОБА_3 у злочині передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України доведена зібраними у справі та дослідженими судом доказами, а саме скаргою ОСОБА_4 (а.с. 2), актами судово-медичного обстеження ОСОБА_4 (а.с. 57, 68-69), висновком судово-медичної експертизи (а.с. 139-141), а також показами ОСОБА_5

Покази підсудної ОСОБА_3 з приводу того, що вона потерпілу ОСОБА_4 не била, умисно тілесних ушкоджень їй не заподіювала не відповідають дійсності та підтверджуються вищенаведеними доказами.

Згідно пояснень ОСОБА_3 (а.с. 161), протоколу судового засідання проте, що ОСОБА_4 умисно вдарила її лопатою в обличчя, суд оцінює критично, оскільки судом встановлено, що ОСОБА_4 намагаючись захистити себе і видерти лопату вже після нанесення удару ОСОБА_3 її в голову ОСОБА_4 ненавмисно вдарила її в обличчя, а тому зазначений факт слід розглядати як необхідну оборону, що не являється злочином. Коли зібрані по справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов’язаний постановити виправдовувальний вирок. Тому за таких обставин судом першої інстанції вірно визнано ОСОБА_4 невинною у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України за відсутності в її діях складу злочину.

Крім того, позовні вимоги потерпілої ОСОБА_4 вирішено відповідно до закону.

Дії ОСОБА_5 кваліфіковано вірно за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, оскільки як вбачається з показань ОСОБА_3 він, намагаючись розборонити ОСОБА_3 і ОСОБА_4, все ж таки умисно наніс удари ОСОБА_6 в область плеча та обличчя, тим самим спричинив їй тілесні ушкодження у виді синця та садин. Покази ОСОБА_5 проте, що він ніякого насильства до ОСОБА_3 не застосовував суд визнає неправдивими, оскільки першими показами визнавав факт можливого нанесення ударів, а в послідуючому заперечував ці покази і давав суперечливі, тому суд їх оцінює як намагання уникнути відповідальності. Крім того, підсудній ОСОБА_5 вчинив злочин в стані алкогольного сп’яніння, яка вважається обставиною, що обтяжує покарання.

Враховуючи вище наведене, а також осіб підсудних, які вперше притягуються до кримінальної відповідальності, позитивно характеризуються за місцем проживання, колегія суддів вважає, що призначене їм покарання відповідає вимогам закону і являється справедливим.