колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

Головуючого Руляков В. І.

Суддів: Тарбинського В.Г., Колотило О.О.

Секретаря Трасоруб А.О.

Прокурора Хоміцької Т.Б.

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 20.06.2011 року.

Цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Новоселиця Чернівецької області, мешканець АДРЕСА_1, українець, громадянин України, освіта середня, одружений, не працюючий, раніше судимий:

- 10.01.2003р. Новоселицьким райсудом Чернівецької області за ст.ст. 185 ч.4, 263 ч.1, 69, 70 КК України на 3 роки позбавлення волі;

- 29.12.2004 року звільнений за постановою Сокирянського районного суду від 27.12.2004р. на підставі ст. 82 КК України в зв’язку із заміною невідбутої частини покарання у вигляді позбавлення волі на виправні роботи строком 9 місяців 21 день з відрахуванням 20% заробітку в дохід держави, відбув покарання 28 квітня 2006 року;

засуджений за ст. 185 ч.3 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_1 в рахунок задоволення цивільного позову на користь потерпілої ОСОБА_2 2360 гривень.

Стягнуто з засудженого ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Чернівецькій області 361,20 грн. витрат на проведення трасологічної експертизи.

Міру запобіжного заходу, до вступу вироку в закону силу, залишено обрану –тримання під вартою.

Вирішено питання з речовими доказами.

Згідно з вироком, засуджений ОСОБА_1 24 листопада 2010 року біля 22 години, шляхом пошкодження вхідних дверей, проник в дачний будинок АДРЕСА_2 і який належить потерпілій ОСОБА_2, звідки таємно викрав 4 килими, дублянку, стабілізатор напруги,

Справа №11-520/2011 р. Головуючий у І інстанції: Дудаков С.Є.

Категорія: ст. 185 ч.3 КК України Доповідач: Руляков В.І.

холодильник, 15 метрів кабелю та інше майно на загальну суму 2225,50 грн., із викраденим з місця скоєння злочину втік.

На вказаний вирок подана апеляція засудженим ОСОБА_1, в якій він категорично не згоден з засудженням його за ч.3 ст. 185 КК України, посилаючись на те, що суд не врахував протиріччя в показах свідка ОСОБА_3 щодо належності речового доказу –сокири. Не врахував покази свідка ОСОБА_4 та те, що свідок ОСОБА_5 жодного разу в судове засідання не з’явився. Не враховано та ігноровано його заяви щодо побиття. Експерти не виявили відбитків його рук та взуття на місці злочину.

Згідно довідки про цивільний позов сума 2360,50 грн. зменшується до 800 грн., так як речі потерпілій повернуті, а у вироку суд задовольнив позов на 2360 грн.

Від інших учасників процесу апеляцій не надійшло.

Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_1, який підтримав апеляцію, прокурора, яка просила апеляцію залишити без задоволення, провівши по справі часткове судове слідство, розглянувши матеріали кримінальної справи, та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає частковому задоволенню.

Винуватість підсудного ОСОБА_1 у таємному викрадені чужого майна, повторно, поєднане з проникненням у житло, доведена зібраними по справі доказами, які належним чином досліджені судом і яким дана правильна юридична оцінка.

Не дивлячись на невизнання своєї вини підсудним ОСОБА_1 його вина доведена слідуючим.

Потерпіла ОСОБА_2, в судовому засіданні показала, що з 24 по 26 листопада з її дачного будинку було викрадено майно, вказане в обвинувальному висновку. При цьому було зірвано навісний замок та зламані двері. Частина майна їй повернута.

Свідок ОСОБА_3, в судовому засіданні показала, що 24 листопада 2010 року вона разом із засудженим, співмешканцем ОСОБА_5, та з ОСОБА_4 відпочивали на дачі.

Прокинувшись раніше вона побачила в коридорі та на вулиці скидані в купу різні речі. До того пропала їхня сокира. Коли вона запитала всіх чиї ці речі, засуджений відповів, що вони належать йому, а звідки він їх взяв не сказав.

Аналогічні покази дав ОСОБА_5, і які були досліджені судом, додавши що на вулиці був маленький холодильник, а в коридорі будинку –килими, подушки, відра. На його питання, де знаходиться сокира, відповів що не знає. Такі ж покази дала і свідок ОСОБА_4

З протоколу огляду місця події вбачається, що в даному будинку АДРЕСА_2, який належить потерпілій, виявлені розкидані речі по підлозі, знаходяться не на своїх місцях, на перевернутій діжці лежала сокира (а.с.7-10), що свідчить, що саме з цього будинку викрадені речі.

Вина засудженого підтверджена також протоколами ставок віч-на-віч засудженого і свідка ОСОБА_3 та свідком ОСОБА_5, які підтвердили, що ранком 25 листопада 2010 року ОСОБА_1 підтвердив,

що чужі речі які були виявлені в будинку і на подвір’ї свідків належать йому і звідки вони з’явились нікого не стосується (а.с.106-107, 108-109).

Допитаний в якості підозрюваного, в ході досудового слідства, ОСОБА_1 вину визнавав і розповів про вчинений ним злочин. При цьому був попереджений за ст. 63 Конституції України (а.с.83-84).

Таким чином, суд правильно кваліфікував його дії за ст. 185 ч.3 КК України.

Всім вищенаведеним спростовуються доводи апеляції про те, що засуджений ніякого злочину не скоїв, що свідки його оговорили, і що покази він давав під фізичним тиском з боку працівників міліції і написав явку з повинною. Більше того, допитані в судовому засіданні в якості свідків, працівники міліції, на яких посилається засуджений, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 і які попереджались судом за ст. 384 та 385 КК України за завідомо неправдиве показання і відмову від давання показань, підтвердили, що в ході досудового слідства обвинувачений ОСОБА_1 вину свою визнав, дав з цього приводу детальні пояснення, з боку працівників міліції відносно нього не чинилося фізичного тиску. Він добровільно написав явку з повинною, про прийняття якої був складений протокол (а.с.213-216).

Крім того, з цього приводу була проведена додаткова перевірка по зверненню ОСОБА_1 в результаті якої була винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи відносно працівників Шевченківського РВ УМВС України в Чернівецькій області ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11, щодо застосування ними недозволених методів дізнання на підставі п.2 ст. 6 КПК України (а.с.179-180).

В той же час, задовольняючи цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 в повному обсязі, в сумі 2360 гривень, суд не звернув увагу на те, що в ході досудового слідства, останній була повернута частина викраденого майна на загальну суму 1605,50 грн. в натурі (а.с.51). А тому, колегія суддів приходить до висновку, що сума відшкодування збитків потерпілій має бути зменшена до 755 гривень і апеляція засудженого в цій частині має бути задоволена, а вирок суду підлягає зміні в частині вирішення цивільного позову.

Що стосується міри покарання, то вона обрана засудженому ОСОБА_1 з урахуванням вимог ст. 65 КК України. При цьому судом враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу засудженого ОСОБА_1, обставини, що пом’якшують і обтяжують покарання.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366, п.3 ч.1 ст. 373 КПК України колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області, -

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Шевченківського районного суду м.Чернівці від 20 червня 2011 року щодо ОСОБА_1 в частині вирішення цивільного позову –змінити.

Зменшити розмір матеріальної шкоди, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2 з 2360 (дві тисячі триста шістдесят) гривень до 755 (сімсот п’ятдесят п’ять) гривень.

В іншій частині вирок суду залишити без зміни.