Справа № 11-370/2011
Категорія ст.ст. 15, 115 ч.1 КК України
Головуючий у 1 інстанції Стефурак Є.М.
Суддя-доповідач Іванів О.Й.
Апеляційний суд Івано-Франківської області
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2011 року м. Івано-Франківськ
( Додатково див. ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (rs24941940) ) ( Додатково див. вирок Городенківського районного суду Івано-Франківської області (rs15674821) )
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді Іванів О.Й.,
суддів Фіцака Т.Д., Вилки С.С.,
з участю: прокурора Салиги О.В.,
захисника ОСОБА_2,
засудженого ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_3 на вирок Городенківського районного суду від 29 квітня 2011 року,-
в с т а н о в и л а :
Вказаним вироком ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Семенівка, Городенківського району, Івано-Франківської області, житель АДРЕСА_1, з середньо-спеціальною освітою, неодружений, працюючий техпрацівником будинку культури с. Воронів, раніше не судимий, громадянин України, -
засуджений: за ст. ст. 15, 115 ч.1 КК України на сім років позбавлення волі.
Цивільний позов задоволено частково.
Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 –14 933,21 грн. матеріальної шкоди.
Цивільний позов потерпілого в частині стягнення втраченого заробітку –залишено без розгляду.
Вирішено долю речових доказів.
Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Івано-Франківській області –450, 72 грн.
Запобіжний захід засудженому до вступу вироку в законну силу змінено з підписки про невиїзд на взяття під варту та взято його під варту із залу судового засідання.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 постановлено обчислювати з 29 квітня 2011 року.
За вироком суду ОСОБА_3 визнаний винним та засуджений за те, що 05 квітня 2010 року біля 17 год. 15 хв., будучи в стані алкогольного сп’яніння, в ході конфлікту з ОСОБА_5, що відбувався на подвір’ї будинку ОСОБА_3, що по АДРЕСА_1, зайшов у свій будинок, де взяв ніж, яким умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки у вигляді смерті потерпілого та свідомо припускаючи їх настання, повернувшись на подвір’я, прицільно наніс ОСОБА_5 ножем удар в життєво-важливий орган - груди, чим спричинив йому тяжкі тілесні ушкодження, які є небезпечними для життя, однак свій злочинний намір до кінця не довів з незалежних від його волі причин.
Свою апеляцію, в якій ставилось питання про скасування вироку та постановлення нового вироку з призначенням ОСОБА_3 більш суворого покарання, прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, відкликав.
Захисник ОСОБА_2, який вступив до справи в апеляційному провадженні, в змінах та доповненнях до апеляції захисника ОСОБА_4, погоджених із засудженим ОСОБА_3, який також подав зміни до вказаної апеляції, ставить питання про скасування вироку та направлення справи на додаткове розслідування внаслідок упередженості, однобічності та неповноти досудового слідства, невідповідності висновків суду, викладених у вироку фактичним обставинам справи. Апелянт зазначає, що засуджений діяв у стані необхідної оборони, оскільки виниклій суперечці передувала неправомірна поведінка потерпілого, який самовільно увірвався в його будинок та перший вчинив по відношенню до нього фізичне насилля.
В засіданні апеляційної інстанції засуджений ОСОБА_3 пояснив, що умисно потерпілому тілесних ушкоджень не спричиняв, умислу позбавити життя останнього не мав, а тільки оборонявся від його неправомірних посягань. Кухонного ножа взяв з будинку з метою свого захисту, оскільки, крім потерпілого, який вів себе дуже агресивно, на подвір’ї був ще один його спільник, поведінку якого він (засуджений) не міг передбачити.
Заслухавши доповідь судді Іванів О.Й., пояснення засудженого ОСОБА_3, його захисника ОСОБА_2, які просять направити справу на додаткове розслідування, заслухавши пояснення прокурора Салиги О.В., яка вирок суду вважає законним та обґрунтованим і просить відмовити в задоволенні апеляційних вимог, перевіривши матеріали справи, обговоривши наведені в зміненій апеляції доводи, колегія суддів вважає, що апеляція до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Висновки суду щодо фактичних обставин справи та винуватості ОСОБА_3 у замаху на умисне вбивство потерпілого ОСОБА_5 ґрунтуються на зібраних і належно досліджених у судовому засіданні доказах.
Так, потерпілий ОСОБА_5 пояснив, що 05 квітня 2011 року, коли зайшов у будинок засудженого, шукаючи його односельчанку по імені ОСОБА_6, ОСОБА_3 став кричати на нього і супроводжувати його на подвір’я. Коли направився з будинку до виходу з господарства засудженого почув, що за ним хтось біжить, повернувшись, побачив ОСОБА_3, який з ножем у руках рухався на нього та щось кричав. Зрозумівши, що останній може спричинити йому тілесні ушкодження, ногою намагався вибити ніж з руки засудженого, завдавши йому удару, однак ОСОБА_7 в цей момент прицільно наніс йому удар ножем в груди.
Показання потерпілого щодо обставин події підтверджуються показаннями свідка ОСОБА_8 про те, що він бачив як потерпілий виходив з будинку, а разом з ним засуджений, який кричав до ОСОБА_5 хто він такий і чого приходив, а потерпілий казав йому заспокоїтись і рухався до виходу з господарства. ОСОБА_3 пішов у будинок, а через декілька секунд вибіг з ножем у руці і став рухатись за потерпілим, крикнувши, що заріже його. ОСОБА_5 повернувся і намагався вибити ножа ногою, завдавши засудженому удару по голові, однак ОСОБА_3 при цьому наніс потерпілому удар ножем у передню частину тулуба. Він підбіг до ОСОБА_5, футболка якого на грудях була закривавлена, і допоміг йому вийти на вулицю, де на прохання останнього викликав швидку медичну допомогу.
Свідок ОСОБА_9 дав показання про те, що на вимогу ОСОБА_8, який розбудив його, вийшов з мікроавтобуса і пішов зустрічати автомобіль швидкої медичної допомоги, оскільки ОСОБА_8 повідомив йому, що ОСОБА_5 підрізали. Він побачив, що закривавлений потерпілий сидів на вулиці біля господарства ОСОБА_7 і якась жінка рушником затуляла йому рану.
З показань свідка ОСОБА_6 –дружини засудженого - вбачається, що через 2-3 хвилини після того, як чоловік вийшов з будинку за потерпілим, він повернувся, взяв зі столу кухонний ніж і зі словами, що "йому на подвір’ї погрожувати не будуть"вийшов на двір. Коли вона невдовзі відкрила вхідні двері будинку, щоб вийти, то побачила неподалік свого чоловіка, який сказав їй, що підрізав потерпілого.
За даними висновку судово-медичної експертизи ОСОБА_5 заподіяно тяжкі тілесні ушкодження у вигляді проникаючого ножового поранення грудної клітки справа, правобічного гемопневмотораксу, плевропульмонального шоку, які є небезпечними для життя (а.с.33-34).
За наведених обставин вина засудженого у вчиненні злочину, за який його засуджено, доведена як показаннями потерпілого, так і наведених вище свідків, показання яких щодо обставин справи є послідовними, узгоджуються між собою та з висновком судово-медичної експертизи, і підстав сумніватися в їх достовірності немає.
Покликання захисника засудженого в апеляції про необхідність направлення справи на додаткове розслідування з метою встановлення рівня необхідної оборони в діяннях ОСОБА_3 є необґрунтованим, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, сам засуджений не заперечує що між ним і потерпілим був словесний конфлікт. Посилання засудженого на те, що на його подвір’ї було два нападники і що ОСОБА_5 наніс йому удар ногою по голові, у зв’язку з чим змушений був оборонятись і пішов у будинок за ножем, а потерпілий замість того, щоб вибачитись і піти з подвір’я, різко накинувся на нього, хотів вибити ногою ножа з його руки, а він (засуджений) захищаючись, витягнув руку вперед і в цей момент потерпілий отримав ножове поранення, спростовуються показаннями потерпілого і свідка ОСОБА_8 про те, що ОСОБА_3 після словесного конфлікту з потерпілим повернувся у будинок, де взяв ножа і наздогнавши ОСОБА_5 при виході з подвір’я, наніс йому удар ножем в груди. Як пояснив свідок ОСОБА_8 він на подвір’я не заходив, а коли побачив, що засуджений вибіг з ножем за потерпілим, з метою забрати швидше на вулицю ОСОБА_5, відкрив хвіртку воріт, однак потерпілий, почувши крик засудженого, обернувся і намагався вибити ножа з рук ОСОБА_3, який у відповідь ножем наніс йому удар в передню частину тулуба.
З огляду на наведене, враховуючи знаряддя злочину, спосіб вчиненого діяння, характер і локалізацію тілесних ушкоджень, які нанесені в життєво –важливий орган, події, що передували злочину, зокрема поведінку винної особи і потерпілого, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про вчинення ОСОБА_3 замаху на умисне вбивство ОСОБА_5 та правильно кваліфікував дії засудженого за ст.ст. 15, 115 ч.1 КК України.
Колегія суддів вважає, що досудове і судове слідство по справі проведено всебічно, повно та об’єктивно, тому підстав для скасування вироку та направлення справи прокурору на додаткове розслідування, про що йдеться в зміненій апеляції захисника, немає.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Вирок Городенківського районного суду від 29 квітня 2011 року щодо засудженого ОСОБА_3 залишити без змін, а апеляцію захисника у зміненому вигляді в інтересах ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Головуюча
Судді:
О.Й. Іванів
Т.Д. Фіцак
С.С. Вилка
Згідно з оригіналом
Суддя О.Й. Іванів