Справа № 11-989/11 Категорія: 5

Головуючий у суді 1-ї інстанції Старинщук О. В.

Доповідач : Сілаков

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого: Сілакова С.М.

суддів: Петришина І.П., Федчука В.В.

за участю прокурора Кузьміна С.В.

засудженого ОСОБА_2

адвоката ОСОБА_3

потерпілого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальну справу за апеляцією прокурора Соловйова О.В., який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Замостянського районного суду м. Вінниці від 17 червня 2011 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженець с. Щітки Вінницького району Вінницької області,

гр. України, з середньою спеціальною освітою, перебуває в

громадянському шлюбі, працює начальником служби безпеки

підприємства "Департамент охорони –плюс", проживає в м.

Вінниця, АДРЕСА_1, раніше судимий: -

17.03.2000 року Немирівським районним судом Вінницької

області за ст. 166ч.2 КК України до 3 років позбавлення волі з

позбавленням права займати посади в органах внутрішніх

справ. На підставі ст. 45 КК України звільнено від відбування

покарання на термін 1 рік зі сплатою штрафу на користь

держави в розмірі 170грн.; - 24.01.2003 року Немирівським

районним судом Вінницької області за ст. 296ч.3 КК України

до 4 років 6 місяців позбавлення волі. 28.10.2003 року

постановою суду Менського району Чернігівської області від

22.10.2003 року звільнений від подальшого відбування

покарання за амністією, -

засуджений за ст. 122ч.1 КК України до 3 років позбавлення волі. За ст. 296 ч.4 виправданий.

Стягнуто з засудженого ОСОБА_2 на користь потеплілого ОСОБА_4 матеріальну шкоду в сумі 2035.30грн., моральну шкоду в сумі 20000грн. та на користь потерпілого ОСОБА_5 матеріальну шкоду в сумі 1500грн., моральну шкоду в сумі 20000грн., на користь експертної установи 523.33грн.

Вирішено долю речових доказів.

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 залишено утримання під вартою.

Згідно вироку суду ОСОБА_2 31 жовтня 2007 року приблизно о 19 годині 25 хвилин біля перехрестя 1 пров. Індустріального та вул. Ватутіна в м. Вінниці через неприязні робочі стосунки з братами ОСОБА_5, умисно, за допомогою дерев’яної палиці, спричинив кожному середньої тяжкості тілесні ушкодження.

В апеляції прокурор Соловйов О.В., який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить скасувати вирок суду через істотне порушення кримінально-процесуального закону, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, що призвело до необґрунтованого виправдання ОСОБА_2 за ст. 296ч.4 КК України. Справу повернути на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора Кузьміна С.В., який підтримав апеляцію державного обвинувача, потерпілого ОСОБА_4, який підтримав апеляцію прокурора, засудженого ОСОБА_2, його захисника ОСОБА_3, про законність прийнятого судом рішення, перевіривши матеріали справи. колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_2 в умисному спричинені середньої тяжкості тілесних ушкоджень братам ОСОБА_4 за обставин, викладених у вироку, відповідає матеріалам справи і підтверджується доказами, перевіреними у судовому засіданні, а саме: показами потерпілих братів ОСОБА_4 про нанесення їм тілесних ушкоджень з боку засудженого, та впізнання його потерпілим ОСОБА_5 Про перебування засудженого на місці скоєння злочину об’єктивно свідчить роздруківка його телефонних розмов в той вечір. Слід також звернути увагу на непослідовні покази самого ОСОБА_2, який на початку досудового слідства заявляв, що не пам’ятає, де перебував в момент скоєння злочину, зазвичай був дома, а потім висунув алібі, що перебував у Житомирській області, яке крім показів родичів дружини (зацікавлених осі) ні чим не підтверджується. Проаналізувавши вище викладене та допитавши цілу низку свідків, суд вірно прийшов до висновку про вчинення саме ОСОБА_2 цього злочину.

В своїй апеляції державний обвинувач звертає увагу на надуманість судом мотиву скоєного ОСОБА_2 злочину. З огляду на матеріали справи вважає, що навпаки ОСОБА_2 вчинив безпричинне побиття потерпілих, тому його виправдання за ст. 296ч.4 КК України є безпідставним.

Колегія суддів вважає, що з такою думкою прокурора погодитись не можна. В ході судового слідства суд ретельно дослідив взаємовідносини, які виникли між засудженим та потерпілими до скоєного злочину. Було встановлено, що ще до вказаних подій фігуранти по справі знали один одного, а за кілька місяців до цього виник конфлікт, в якому потерпілі брали безпосередню участь, а ОСОБА_2 опосередковану, оскільки мова йшла про його підлеглих, які безпосередньо приймали участь в конфлікті, яких він захищав. При цьому конфлікт не був вичерпаний, а перейшов у перманентну стадію. Це визнав ОСОБА_2 при апеляційному розгляді справи. Це зазначав в своїх поясненнях і потерпілий ОСОБА_4, вказавши тільки, що ОСОБА_2 вчинив цей злочин з подачі свого керівництва. Таким чином суд першої інстанції дійшов до вірного висновку щодо неприязних відносин між фігурантами по справі, які виникли на ґрунті виробничих стосунків. Про це також опосередковано свідчить і той факт, що ОСОБА_2 скоїв злочин в масці, щоб не бути викритим потерпілими.

За таких обставин, колегія суддів вважає вирок суду законним та обґрунтованим, підстав для його скасування не має.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України колегія суддів, -

Апеляцію прокурора Соловйова О.ВА., який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, залишити без задоволення.

Вирок Замостянського районного суду м. Вінниці від 17 червня 2011 року щодо ОСОБА_2 залишити без змін.

В зв’язку з відбуттям покарання за вироком суду ОСОБА_2 звільнити з - під варти із залу суду.