Справа № 11-394/2011

Категорія ст. 185 ч.2 КК України

Головуючий у 1 інстанції Витвицький В.В.

Суддя-доповідач Хруняк Є.В.

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Хруняка Є.В.,

суддів: Кукурудза Б.І., Іванів О.Й.,

з участю прокурора Грищука В.І.,

захисника ОСОБА_2,

засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями захисника ОСОБА_2 та прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Рожнятівського районного суду від 12 травня 2011 року, -

Цим вироком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1, українець, громадянин України, освіта повна вища, одружений, на час вчинення злочину працював старшим майстром Менчільського лісництва державного підприємства "Осмолодське лісове господарство" Рожнятівського району, на даний час безробітний, раніше не судимий,-

засуджений за ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 185 КК України на шість місяців арешту, за ч.4 ст. 27, ч.1 ст. 366 КК України на 850 ( вісімсот п’ятдесят) грн. штрафу з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій на підприємствах, в установах та організаціях всіх форм власності, строком на два роки.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом повного складання призначених покарань остаточно визначити покарання ОСОБА_3 на шість місяців арешту та 850 (вісімсот п’ятдесят) грн. штрафу з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій на підприємствах, в установах та організаціях всіх форм власності, строком на два роки.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженка та жителька АДРЕСА_1, українка, громадянка України, освіта повна вища, одружена, на утриманні малолітня дитина, на час вчинення злочину працювала старшим майстром Менчільського лісництва державного підприємства "Осмолодське лісове господарство" Рожнятівського району, на даний час безробітня, раніше не судима,-

засуджена за ч.1 ст. 366 КК України на 850 (вісімсот п’ятдесят) грн. штрафу з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій на підприємствах, установах та організаціях всіх форм власності, строком на два роки.

За ч.1 ст. 191 КК України ОСОБА_4 виправдано.

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженець та житель АДРЕСА_1, українець, громадянин України, освіта повна загальна середня, одружений, на утриманні малолітня дитина, приватний підприємець, раніше не судимий,-

засуджений за ч.2 ст. 185 КК України на шість місяців арешту.

Запобіжний захід засудженим ОСОБА_3 та ОСОБА_5 підписку про невиїзд змінено на тримання під вартою, та взято їх під варту із залу суду, а строк відбування покарання обчислювати з 12 травня 2011 року.

Запобіжний захід засудженій ОСОБА_4 - підписку про невиїзд, залишити без змін.

Відповідно до вимог ст. 81 КПК України вирішено питання речових доказів.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Івано-Франківської області 1167 (одна тисяча сто шістдесят сім) грн. 24 коп. в солідарному порядку за проведення експертизи.

Згідно з вироком, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 визнані винними у вчиненні злочинів за таких обставин.

Так, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 працюючи на посадах старшого майстра Менчільського лісництва ДП "Осмолодське лісове господарство" смт. Брошнів –Осада Рожнятівського району, як службові особи правоохоронного органу –лісової охорони, які наділені організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, шляхом зловживання своїм службовим становищем, 21 травня 2010 року ОСОБА_3 організував таємне викрадення за попередньою змовою з ОСОБА_5 з верхнього складу Менчільського лісництва в смт. Перегінське Роджнятівського району лісодеревину.

Крім того ОСОБА_3 підбурив ОСОБА_4 видати завідомо неправдиві документи. ОСОБА_4 визнана винною і засудженою за те, що вчинила службове підроблення, а саме внесла до офіційних документів завідомо неправдиві відомості, склала і видала завідомо неправдиві документи.

Так, 6 травня 2010 року ДП " Осмолодське лісове господарство " уклало договір підряду з приватним підприємцем ОСОБА_7 на виконання робіт по розробці лісосіки ліквідним запасом 469 куб. м в кварталі № 24, літерних ділянках №№ 26,27 Менчільського лісництва. 14 травня 2010 року між цими ж сторонами було укладено договір купівлі-продажу ПП ОСОБА_7 лісо продукції, згідно погодженої специфікації, за надані послуги по розробці вищезгаданої лісосіки. Відповідальною за квартал №24 держліспгоспу, в якому проводив розробку лісосіки ПП ОСОБА_7, згідно наказу ДП " Осмолодске лісове господарство " № 58-К від 01.04.2010 року було призначено старшого майстра лісу ОСОБА_4, яка згідно своїх службових обов'язків, стала проводити контроль за правильністю проведення бригадою ПП ОСОБА_7, здійснювати прийом заготовленої лісо деревини на верхній склад, який знаходиться в урочищі " Зелена яворина " Менчільського лісництва, проводити відпуск лісо деревини з верхнього складу. Для здійснення відпуску лісо деревини з верхнього складу ОСОБА_8 отримувала в лісничого Менчільського лісництва ОСОБА_9 товарно-транспортні накладні та специфікації-накладні в чотирьох примірниках на відпуск лісо деревини і в подальшому звітувала перед ним про їх використання.

21.05.2010 року, приблизно о 8 год., старший майстер лісу Менчільського лісництва ОСОБА_3 на власному автомобілі привіз свою дочку, старшого майстра цього ж лісництва ОСОБА_4 до адміністративного приміщення диспетчерської автоколони ДП "Осмолодське лісове господарство", розташованого по вул..Базарна в смт. Перегінське. В цей час, ПП ОСОБА_7 зателефонував лісничому Менчільського лісництва ОСОБА_9, якого повідомив, що в цей же день його три автомобілі будуть отримувати лісо деревину з верхнього складу, що знаходяться в урочищі "Зелена яворина". Тут же, в адміністративному приміщенні автоколони ОСОБА_9, в присутності ОСОБА_3, дав завдання ОСОБА_4 відпустити ПП ОСОБА_7 три автомобілі лісодеревини на яку оформити відповідну документацію.

Почувши це, ОСОБА_3, який протягом тривалого часу займав керівні посади в ДП "Осмолодське лісове господарство" і досконало знав територію Менчільського лісництва, під виглядом перевезення лісодеревини ПП ОСОБА_7, вирішив організувати крадіжку лісодеревини з того ж верхнього складу лісництва, з якого мав отримати лісодеревину ПП ОСОБА_7, за попередньою змовою групою осіб. З цією метою ОСОБА_3, виступаючи організатором злочинної діяльності, вирішив залучити до вчинення даного злочину свого зятя ОСОБА_5, який займається підприємницькою діяльністю і має в користуванні автомобіль-лісовоз.

В цей же день, приблизно о 9 год., ОСОБА_3, ініціюючи вчинення крадіжки державного майна, зателефонував ОСОБА_5, щоб той своїм автомобілем –лісовозом привіз лісодеревину з верхнього складу Менчільського лісництва в смт. Перегінське. При цій розмові у ОСОБА_3 та ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння державного майна та обернення його на свою користь. Діючи за попередньою змовою із ОСОБА_3, ОСОБА_5 згаданим автомобілем марки "Камаз", яким експлуатує по довіреності, під керуванням водія ОСОБА_10, поїхав на верхній склад лісництва, який знаходиться в кварталі № 24, і за відпуск лісодеревини з якого відповідала ОСОБА_4 –дружина ОСОБА_5 та ОСОБА_3 –дочка. При цьому ОСОБА_5, як виконавець вчинення злочину, не мав жодної розмови з ПП ОСОБА_7 на перевезення останньому лісодеревини.

Приблизно о 21 год., ОСОБА_5, як виконавець вчинення злочину, дав вказівку водію ОСОБА_10, який не знав про крадіжку лісодеревини, завантажив лісодеревиною на причіп автомобіля –лісовоз лісодеревину, різної кубомаси, а всього 23,54 куб.м., на загальну суму -8157 грн. 70 коп..

ОСОБА_5, як приватний підприємець, знаючи, що відпуск лісодеревини здійснюється тільки в присутності службової особи відповідного лісництва, яким на відпуск лісодеревини оформляються товаро-транспортні накладні та специфікації-накладні і, що перевезення лісодеревини без них не допускається, усвідомлюючи, що в неробочий час, а тим більше вночі, лісо-деревину на верхньому складі не відпускається і згадані вище накладні на лісодеревину не оформляються, перебуваючи в змові з ОСОБА_3 на вчинення крадіжки лісо деревини, дав вказівку водію їхати з лісодеревиною в смт. Перегінське. При цьому, ОСОБА_5 знав, що склад ПП ОСОБА_7 знаходиться в с. Ясень.

22 травня 2010 року, приблизно о 4 год., по дорозі в смт. Перегінське, в урочищі "Підлюте", яке знаходиться за с. Осмолода, автомобіль з викраденою лісодеревиною було затримано працівниками лісової охорони-інженерами по охороні та захисту лісу ДП "Осмолодське лісове господарство".

Встановивши, що лісодеревина перевозиться без документів, охоронці наказали розвантажити лісодеревину в Сливківському лісництві. ОСОБА_5 в свою чергу, зателефонував ОСОБА_3 про факт його затримання з лісодеревиною. ОСОБА_3 розуміючи, що він є організатором вчинення даної крадіжки, будучи знайомим з працівниками лісової охорони, використовуючи свій авторитет, як працівник держлісгоспу, вирішив переконати охоронців не затримувати автомобіль з викраденою деревиною та перешкодити їм викрити його та ОСОБА_5 у вчиненні даного злочину, діючи як організатор крадіжки, запропонував охоронцям 1000 грн., однак вони відмовились і наказали водію розвантажити лісодеревину. ОСОБА_3, знаючи, що його дочка ОСОБА_4 працює старшим майстром і здійснює відпуск лісо деревини з верхнього складу, що знаходиться в урочищі "Зелена яворина", і має бланки товаро-транспортних накладних і специфікацій-накладних, шляхом підбурювання, попросив свою дочку ОСОБА_4 виписати товаро-транспортні накладні та специфікації-накладні про те, що викрадена ним та ОСОБА_5 лісодеревина була відпущена ПП ОСОБА_7 і перевозилася для останнього. Діючи за попередньою змовою з ОСОБА_3, ОСОБА_4, як старший майстер лісництва, зловживаючи своїм службовим становищем, з метою приховати факт розкрадання лісодеревини, виписала на ОСОБА_5 чотири примірники товаро-транспортних накладних серії ІФЛГ-1 № 0167712 та чотири примірники специфікацій-накладних № 26790 від 21.05.2010 року, з яких вказала завідомо неправдиві відомості про відпуск і перевезення лісодеревини загальною кубомасою 23,54 куб.м для ПП ОСОБА_7, яку перевозив ОСОБА_5, а також підробила в даних документах підпис лісничого ОСОБА_9 про відпуск даної лісодеревини. ОСОБА_3 забрав два примірники згаданих накладних і дав їх ОСОБА_7 і попросив останнього, щоб той підтвердив, що лісодеревина по цій накладній перевозились для нього. Однак той відмовився покривати крадіжку і передав накладні лісничому ОСОБА_9

На вирок подані апеляції:

- захисник ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 просить вирок змінити, застосувати до засудженого ч.4 ст. 74 КК України, звільнивши останнього від покарання, призначеного судом першої інстанції, як такого, що з урахуванням бездоганної поведінки і сумлінного ставлення до праці, його як особу на час розгляду справи в суді не можна вважати суспільно-небезпечною.

В змінах до апеляції, захисник ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3, просить вирок відносно нього скасувати і застосувати дію ст.6 Закону України "Про амністію";

- прокурор, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, вважає вирок незаконним, необґрунтованим, через невідповідність призначеного покарання тяжкості злочинів та особам засуджених. Просить вирок скасувати, постановити новий вирок яким призначити всім засудженим більш суворе покарання.

В змінах та доповненнях до апеляції, прокурор просить вирок відносно всіх засуджених скасувати з підстав, передбачених ст. 367 ч.1 п.п.3,5 КПК України і кримінальну справу направити на новий судовий розгляд в той же суд.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та засуджених, які підтримали апеляцію, думку прокурора, яка вважала вирок законним та обґрунтованим а апеляція безпідставна, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Висновок суду про доведеність винуватості у вчиненні злочинів ОСОБА_3 за ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 185 КК України, ОСОБА_4 за ч.1 ст. 366 КК України та ОСОБА_5 ч.2 ст. 185 КК України, за які їх засуджено і кваліфікація їх неправомірних дій, ґрунтуються на сукупності зібраних у справі доказах.

Покликання захисника та прокурора в своїх апеляціях про порушення судом першої інстанції, при постановленні вироку, матеріального права, є обґрунтованими, однак вони не перешкодили суду повно та всебічно розглянути справу та постановити законний та обґрунтований вирок.

Що стосується призначення покарання, то відповідно до ст. 65 КК України, суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, за яких вчинений злочин, в тому числі і ті обставини, які пом’якшують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Ці вимоги закону судом в достатній мірі виконані.

Разом з тим, відповідно до ст.6 Закону України від 08.07.2011 року "Про амністію", звільняються від кримінальної відповідальності в порядку та на умовах, визначених вказаним Законом, особи, які підпадають під дію ст.1 Закону, кримінальні справи стосовно яких перебувають у провадженні органів дізнання, досудового слідства чи суду, але не розглянуті судами або розглянуті, але вироки не набрали законної сили, про злочини, вчинені до набрання чинності Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вчинили злочини до набрання чинності Законом України "Про амністію" (3680-17) та не є тяжкими, на момент розгляду справи в апеляційному порядку вирок не набрав законної сили, ОСОБА_3 являється інвалідом 3 групи, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 мають на утриманні неповнолітню дитину- ОСОБА_11 –2006 року народження, вони дали згоду на застосування до них Закону України "Про амністію" (3680-17) . За таких обставин, колегія суддів вважає, що вирок суду відносно засуджених належить скасувати, звільнивши останніх від кримінальної відповідальності на підставі п. п. "в, г" ст.ст.1,6 Закону України "Про амністію" від 08.07.2011 року, і провадженням в кримінальній справі, відносно них, слід закрити.

Твердження в змінах до апеляції захисника ОСОБА_2 про винесення окремої ухвали відносно головуючого-судді Рожнятівського районного суду Витвицького В.В. із-за порушення ним вимог ст. 343 КПК України, є безпідставне, оскільки суд, призначаючи покарання засудженим, керувався виключно вимогами ст.ст. 65- 67 КК України.

Керуючись ст.ст. 365, 366, 367 КПК України, колегія суддів,-

Апеляцію захисника ОСОБА_2 та прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції із змінами та доповненнями задовольнити частково.

Вирок Рожнятівського районного суду від 12 травня 2011 року відносно засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_5, ОСОБА_4 скасувати.

На підставі п. "в" ст.1, ст.6 Закону України "Про амністію" від 08.07.2011 року засуджених ОСОБА_5 за ч.2 ст. 185 КК України, ОСОБА_4 за ч.1 ст. 366 КК України та п."г" ст.1 та ст. 6 цього ж закону ОСОБА_3 за ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 185 КК України від кримінальної відповідальності звільнити, справу провадженням закрити.

Запобіжний захід засудженим ОСОБА_3 та ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою скасувати і звільнити їх з-під варти негайно із залу суду.

В решті вирок залишити без зміни.

Згідно з оригіналом

Суддя Є.В.Хруняк