11-558/11 Про незаконне придбання, виготовлення та зберігання для власного вживання наркотичного засобу, а також збут частини цього наркотичного засобу - 21.07.2011 Прийняття

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 6 травня 2011 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кіровограда, росіянина, громадянина України, із середньою освітою,працює, не одружений, проживає АДРЕСА_1, раніше не судимого

засуджено за ч.2 ст. 307 КК України до 5 років позбавлення волі, за ч.1 ст. 309 КК України до 1 року позбавлення волі. Відповідно до ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням та з іспитовим строком на 3 роки. На підставі ст. 76 КК України зобов’язано: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з’являтись для реєстрації в органи кримінально - виконавчої системи.

Вироком вирішено питання щодо речових доказів та судових витрат по справі.

Суд визнав винним та засудив ОСОБА_2 за те, що він у вересні 2010 року, в районі В.Балки м. Кіровограда зірвав дикоростучу коноплю, для власного вживання, чим скоїв незаконне придбання наркотичного засобу. Зірвану коноплю приніс до себе додому, де висушив, подрібнив, чим незаконно виробив наркотичний засіб, який залишив вдома на зберігання та періодично вживав особисто.

Крім того ОСОБА_2 29.01.2011 року, близько 15 год. 10 хв., у зв’язку із тяжким матеріальним становищем, в під’їзді будинку АДРЕСА_1 продав ОСОБА_4 особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс /маріхуану/, вагою 6.638 грам.

30.01.2011 року, близько 18 год., по вул. Героїв Сталінграду в м. Кіровограді біля будинку №16/17 ОСОБА_4 був затриманий працівниками міліції, які вилучили в нього придбану у ОСОБА_2 рослинну речовину, яка відповідно висновку експерта є особливо небезпечним наркотичним засобом канабіс /маріхуаною/, вагою 6.638 грам.

Крім того 5.02.2011 року, під час огляду місця проживання ОСОБА_2, квартири АДРЕСА_2 працівники міліції вилучили у нього пакет із залишками речовини рослинного походження, яка відповідно висновку експерта є особливо небезпечним наркотичним засобом канабісом /маріхуана/, вагою 0.317 грам, паперовий згорток із залишками речовини рослинного походження, яка відповідно висновку експерта є особливо небезпечним наркотичним засобом канабіс /маріхуаною/, вагою 0.409 грам, а всього загальною вагою 0.726 грам. Вилучили поліетиленові пляшки, які використовувались для паління із залишками речовини, яка відповідно висновку експерта є екстрактом канабіс /маріхуаною/, вагою 0.322 грам.

В апеляції прокурор, не оспорюючи кваліфікації дій засудженого, просить вирок районного суду скасувати та постановити новий вирок, призначивши ОСОБА_2 покарання за ч.2 ст. 307 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, за ч.1 ст. 309 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, посилаючись на те, що покарання призначене судом не відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого

Заслухавши доповідача, прокурора який підтримав апеляцію, засудженого який просив вирок залишити без зміни, а апеляцію прокурора без задоволення, перевіривши матеріали кримінальної справи та, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню із таких підстав.

Як встановлено матеріалами справи, досудове і судове слідство по ній проведені з дотриманням вимог ст.ст. 22, 323, 324 КПК України. Викладені у вироку висновки про винність ОСОБА_2 у скоєні ним злочинів, передбачених ст.ст. 307 ч.2, 309 ч.1 КК України за обставин, вказаних у вироку суду, ґрунтуються на зібраних по справі доказах, які досліджені судом першої інстанції у відповідності зі ст. 299 КПК України, відповідають фактичним обставинам справи і ніким не оскаржуються.

Допитаний в суді апеляційної інстанції засуджений ОСОБА_2 вину у скоєнні злочині визнав повністю, щиро покаявся та пояснив, що дійсно у вересні 2011 року в районі В.Балки в м. Кіровограді зірвав дикоростучу коноплю, для власного вживання, приніс до себе до дому де висушив, подрібнив, тобто виготовив наркотичний засіб, який залишив вдома на зберігання та періодично вживав. 29.01.2001 року, близько 15 год. 10 хв., з метою отримання грошей продав частину наркотичного засобу ОСОБА_4. в під’їзді будинку АДРЕСА_1 за 50 грн. 5.02.2011 року під час огляду його тимчасового місця проживання, квартири АДРЕСА_2, працівники міліції вилучили в нього пакет із залишками маріхуани, та ПЕТ пляшки, які використовувались ним для паління.

Висновок суду про винність засудженого ОСОБА_2 у скоєні злочинів, ґрунтується на сукупності достовірних і узгоджених між собою доказів, а тому його дії правильно кваліфіковані за ч.2 ст. 307 КК України, оскільки він скоїв незаконне придбання, зберігання, з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу та його збут та за ст. 309 ч.1 КК України, незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

Призначаючи покарання засудженому ОСОБА_2 суд першої інстанції врахував характер і ступінь суспільної небезпеки скоєних злочинів, які відносяться до категорії тяжких та середньої тяжкості, особу засудженого, що позитивно характеризується за місцем проживання, працює, раніше не судимий, одружений, обставини, що обтяжують покарання –не встановлено, обставини, що пом’якшують покарання –щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, знаходження на утриманні неповнолітньої дитини, відсутність тяжких наслідків від злочину, а тому із врахуванням всіх обставин справи у відповідності із вимогами ст. 65 КК України правильно призначив засудженому покарання у межах санкції ст.ст. 309 ч.1, 307 ч.2 КК України, яке є обґрунтованим та достатнім для можливого виправлення засудженого.

Доводи апеляції прокурора щодо не врахування судом в достатній мірі даних про особу засудженого в повній мірі спростовується матеріалами справи і самим вироком, де чітко вказано, що суд врахував перелічені прокурором обставини при призначенні покарання.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, дійшов правильного висновку про можливість застосування в даному випадку ст. 75 КК України та звільнення засудженого ОСОБА_2 від покарання з випробуванням, оскільки виправлення засудженого можливо без ізоляції від суспільства, про що свідчать матеріали справи.

Керуючись ст. ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів

Апеляцію прокурора який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції залишити без задоволення, а вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 6 травня 2011 року стосовно ОСОБА_2 –без зміни.