11-286/2011 Про порушення Правил дорожнього руху, що призвело до зіткнення автомобіля з деревом та зіткнення між собою двох інших автомобілів, та заподіяння неповнолітній пасажирці тілесних ушкоджень середньої тяжкості - 12.07.2011 Прийняття

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями захисника ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_4, засудженого ОСОБА_4 та старшого прокурора відділу підтримання державного обвинувачення в судах ОСОБА_5 на вирок Кіцманського районного суду Чернівецької області від 29 березня 2011 року, -

Цим вироком ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець Тюменської області Березівського району с. Кульбаза мешканець АДРЕСА_1, українець, громадянин України з середньою-спеціальною освітою, одружений, пенсіонер, раніше не судимий, -

засуджений за ст. 286 ч.1 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді штрафу 850 гривнів із позбавленням права керувати транспортними засобами строком один рік.

Справа №11-286 /2011 р. Головуючий у І інстанції: Олексюк Т

Категорія: ст. 286 ч.1 КК України Доповідач: Струбіцька О.М.

ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, уродженець м. Чернівці, мешканець.Новодністровськ, мікрорайон Сонячний, 4/41 Сокирянського району Чернівецької області, українець, громадянин України, з середньою-технічною освітою, одружений, інвалід дитинства 3 групи, працюючий страховим агентом "Оранти", раніше не судимий, -

визнаний невинним у скоєнні злочину передбаченого ст. 286 ч.1 КК України і по суду виправданий.

Вирішена доля цивільного позову та стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 3652 гривні матеріальних збитків та 15 000 гривнів моральної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_4 18245.25 грн. судових витрат

Вирішена доля речового доказу.

Міра запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 залишена попередня - підписки про невиїзд, щодо ОСОБА_6 –скасована.

Згідно вироку ОСОБА_4 визнаний винним у тому, що 12.07.2008 року біля 22 год., керуючи автомобілем ВАЗ-2101 державний номерний знак НОМЕР_1 із частково несправною гальмівною системою, рухався по автодорозі сполученням Заставна-Чернівці зі сторони м. Чернівці в напрямку м. Заставна. В районі с. Задубрівка Заставнівського району ОСОБА_4, не вибравши безпечної швидкості, не врахуваши дорожню обстановку, своєчасно не виявив підводу із кіньми, що рухалась у попутному напрямку під управлінням їздового ОСОБА_8 З метою уникнути зіткнення ОСОБА_4 змінив напрямок руху вліво, виїхав на зустрічну смугу, чим створив перешкоду для руху автомобілів "Шкода-Фабія"під керування водія ОСОБА_6 та "Дачія Супер Нова" під керуванням ОСОБА_10, котрі рухались в зустрічному напрямку. ОСОБА_6 уникаючи зіткнення, змістився вправо, виїхав на гравійне узбіччя, і не впоравшись із управлінням, виїхав за межі дороги, де допустив наїзд на дерево. Підсудний ОСОБА_4 після роз'їзду з автомобілем "Шкода -Фабія"перебуваючи на зустрічній смузі руху, допустив зіткнення із автомобілем "Дачія Супер Нова"державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_10, який рухався слідом за автомобілем "Шкода-Фабія". Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди неповнолітня пасажирка автомобіля "Шкода-Фабія"ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_3 народження отримала тілесні ушкодження середнього ступеня важкості у вигляді закритого перелому верхньої стегнової кістки зі зміщенням відламків.

Підсудному ОСОБА_6 органом досудового слідства у вину інкриміновано те, що він 12.07.2008 року біля 22год., керуючи технічно справним автомобілем "Шкода-Фабія" державний номерний знак НОМЕР_1, рухаючись по автодорозі сполученням Заставна-Чернівці зі сторони м. Заставна у сторону м. Чернівці, проїхавши с. Задубрівка Заставнівського району побачив, що в зустрічному напрямку рухається підвода із кіньми під управління ОСОБА_8 та наблизившись до підводи підсудний побачив як із задньої частини на його смугу виїхав автомобіль ВАЗ-2101 державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_4 У вину ОСОБА_6 інкриміновано те, що він з метою уникнути зіткнення, неправильно застосував прийоми керування автомобілем, змінив напрямок руху вправо, виїхав на гравійне узбіччя, де не справившись із керуванням автомобіля, в стані бокового юзу виїхав за межі дороги і допустив наїзд на дерево.

Внаслідок пригоди, що сталась неповнолітня пасажирка його автомобіля ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_3 народження отримала тілесні ушкодження середнього ступеня важкості у вигляді закритого перелому верхньої третини лівої стегнової кістки зі зміщенням уламків.

На вказаний вирок засуджений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_3 подали апеляції в яких просять вирок суду скасувати та постановити новий вирок, яким залишити позов ОСОБА_12 до ОСОБА_4 без розгляду, визнати ОСОБА_6 винним у скоєнні злочину передбаченого ст. 286 ч.1 КК України та засудити його за скоєння цього злочину. При цьому захисник посилається на те, що суд безпідставно визнав ОСОБА_6 невинним у скоєнні даного злочину, так як на досудовому слідстві вина обох учасників знайшла своє підтвердження. При винесені вироку судом не зовсім точно були враховані покази свідка ОСОБА_13 про те, що на момент коли водій ОСОБА_4 вивернув кермо вліво на зустрічну смугу, щоб уникнути зіткнення з підводою, автомобіль "Шкода-Фабія"уже розминувся з ним. Крім цього, суд безпідставно стягнув з ОСОБА_4 матеріальну та моральну шкоду, тоді як згідно договору страхування дані витрати повинна нести страхова компанія "Княжа"і дане питання повинно було розглядатися в порядку цивільного судочинства. Засуджений ОСОБА_4 вважає, що суд неправильно встановив фактичні обставини справи і просить справу направити на додаткове розслідування.

У своїй апеляції та доповненнях до неї прокурор просить вирок суду скасувати в частині виправдання ОСОБА_6 у зв’язку із невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та неправильним застосуванням кримінального закону та кримінальну справу в цій частині направити на додаткове розслідування, в іншій частині вирок, щодо засудження ОСОБА_4 залишити без змін. Свої доводи апелянт обґрунтовує тим, що досудове слідства по даній справі проведено неповно, необхідно провести ряд слідчих дій.

Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_4 та його захисника, які підтримали подані апеляції, прокурора, який підтримав доводи апеляцій, виправданого ОСОБА_6, який просить відмовити у задоволенні поданих апеляцій, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляцій, провівши часткове судове слідство, судова колегія вважає, що подані апеляції підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Дана кримінальна справа третій раз перебуває в порядку апеляційного розгляду.

Ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 07 липня 2009 року було скасовано вирок Заставнівського районного суду Чернівецької області від 28 квітня 2009 року по даній справі.

Ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 21 вересня 2010 року було скасовано постанову Кіцманського районного суду Чернівецької області від 03 червня 2010 року про направлення даної справи для проведення додаткового розслідування.

Районний суд належним чином встановив фактичні обставини справи, мотивував засудження ОСОБА_4 та виправдання ОСОБА_6

Суд прийшов до вірного висновку, коли взяв до уваги висновки проведеної по даній справі повторної комісійної судової автотехнічної експертизи №4305 від 22 лютого 2010 року, також суд належним чином мотивував чому не бере до уваги висновки попередніх експертиз.

Дана експертиза відповідає вимогам ст. 200 КПК України та Інструкції про призначення та проведення судових експертиз, є науково-обгрунтованою і повною, з наданням чітких відповідей на поставлені запитання, узгоджується за своїм змістом із встановленими судом фактичними обставинами справи.

Суд першої інстанції критично оцінив висновок результатів службової перевірки матеріалів вищевказаної повторної експертизи.

Апеляційний суд погоджується з такою позицією районного суду, оскільки невідоме походження цього висновку, він не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки тільки інша експертиза, призначена у встановленому законом порядку, дати будь-які висновки по питаннях щодо правильності експертизи, заступник начальника лабораторії ІТЕЕ не уповноважений давати оцінювання правильності експертиз на власний розсуд..

Крім того, такий висновок за своїм змістом не спростовує правильності висновків повторної комісійної судової автотехнічної експертизи №4305 від 22 лютого 2010 року, а є способом доказування органом досудового слідства пред"явленого обвинувачення, що є неприпустимо.

Зазначеною експертизою зроблено висновок, що водій ОСОБА_6 не мав технічної можливості уникнути зіткнення із зустрічним автомобілем ВАЗ-2101 шляхом застосування екстреного гальмування без зміни напрямку руху, тобто без відвертання праворуч.

Отже маневр здійснений ОСОБА_6 вправо був викликаний аварійною обстановкою, при якій він як учасник руху не мав технічної можливості попередити скоєння ДТП і послідня є неминучою.

Матеріали справи свідчать, що аварійна обстановка у даній ситуації була створена саме ОСОБА_4, який 12.07.2008 року біля 22 год., керуючи автомобілем ВАЗ-2101 державний номерний знак НОМЕР_1 із частково несправною гальмівною системою, рухався по автодорозі сполученням Заставна-Чернівці зі сторони м. Чернівці в напрямку м. Заставна. В районі с. Задубрівка Заставнівського району ОСОБА_4, не вибравши безпечної швидкості, не врахуваши дорожню обстановку, своєчасно не виявив підводу із кіньми, що рухалась у попутному напрямку під управлінням їздового ОСОБА_8 З метою уникнути зіткнення ОСОБА_4 змінив напрямок руху вліво, виїхав на зустрічну смугу, чим створив перешкоду для руху автомобілів "Шкода-Фабія"під керування водія ОСОБА_6 та "Дачія Супер Нова"під керуванням ОСОБА_10, котрі рухались в зустрічному напрямку.

Несправність гальмівної системи автомобіля ОСОБА_4 підтверджена висновком №316 (т.1 а.с.62-71), із яких слідує, що у гальмовому механізмі заднього правого колеса відсутні обидві гальмові колодки, а рух поршнів гальмового циліндра заблокований сталевим дротом.

Із протоколу огляду місця події ДТП та схеми до нього (т.1.а.с.7-10) при зіткненні автомобіль ВАЗ –2101 під керуванням ОСОБА_4 контактував своїм правим переднім кутом із правою передньою частиною автомобіля "Дачія", на місці пригоди виявлено слід автомобіля ВАЗ –2101 під керуванням ОСОБА_4 довжиною 23 м, який починається на віддалі 3.2 м. від лівої межі проїзної частини та на віддалі 87 метрів до дорожнього знаку "Задубрівка", а закінчується біля переднього лівого колеса вказаного легковика, який повністю знаходився на смузі зустрічного руху.

Отже, крім висновків експертизи, які суд взяв до уваги, факт скоєння аварійної обстановки саме діями ОСОБА_4 підтверджується і даними протоколу огляду місця події так і проведеними по справі відтвореннями обстановки та обставин події з самим ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_14, адже саме під час саме цих слідчих дій встановлено об"єктивні видимості транспортних засобів та їх реальні розміри.

Районний суд обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання прокурора про проведення відтворення обставин і події ДТП, оскільки по даному ДТП такі слідчі дії були проведені з усіма учасниками, вихідні дані встановлені та зазначені, а іншими вони можуть при іншій ДТП, тому доводи апеляції з цього приводу є необґрунтованими.

Фактичні обставини справи свідчать про порушення ОСОБА_4,як правил безпеки дорожнього руху, експлуатації транспорту, а саме п.п.1.5.,2.3б, 12.1.,19.3.,31.4.1а., б, г.

Доводи апеляцій ОСОБА_4 та його захисника не можуть спросувати факти скоєння ним цих порушень.

Районний суд обґрунтовано, встановивши фактичні обставини справи, прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_4 у порушенні правил безпеки дорожнього руху, експлуатації транспорту, а саме п.п. 1.5; 2.3 б; 12.1; 19.3, 31.4.1 а, б, г, що спричинило заподіяння неповнолітній середнього ступеня тяжкості тілесне ушкодження, як про це зазначено у вироку суду і дії засудженого вірно кваліфікував за ст. 286 ч.1 КК України.

При вивченні матеріалів справи встановлено, що при проведенні досудового слідства та при розгляді справи в суді першої інстанції досліджено всі ті обставини, які могли мати значення для прийняття обґрунтованого і законного рішення, а зібрані докази на підтвердження пред'явленого ОСОБА_4 обвинувачення у судовому засіданні перевірялись повно і їм дана у вироку об'єктивна оцінка відповідно до вимог ст. 67 КПК України, а тому доводи в апеляційних скаргах про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи є необґрунтованими.

Покарання ОСОБА_4 призначено у відповідності до вимог ст. 65 КК України, яке є необхідним і достатнім, сприятиме виправленню і перевихованню засудженого, підстав для його зміни чи скасування судова колегія не вбачає.

У відповідності до вимог ст. 348 КПК України засуджений має право подати апеляцію у частині, що стосується інтересів засудженого, тому ОСОБА_4 не має права подавати апеляцію в частині засудження ОСОБА_6

Вимоги апеляцій ОСОБА_4 та його захисника в частині вирішення цивільного позову є обгрунтованими . Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_4 уклав договір страхування власного джерела підвищеної небезпеки –автомобіля, тому його відповідальність регулюється у відповідності до укладених ним договорів страхування, що належним чином не було з"ясовано при вирішенні цивільного позову районним судом, тому вирок суду в частині вирішення цивільного позову слід скасувати, справу направити на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.

Також судом правильно визнано ОСОБА_6 невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч.1 КК України і по суду виправдано.

При цьому суд першої інстанції вірно взяв до уваги висновок повторної комісійної експертизи, як найбільш об'єктивної та прийшов до обгрунтованого висновку про те, що підсудний ОСОБА_6 в умовах ДТП не мав об'єктивної можливості виявити небезпеку для свого руху, оскільки підсудний ОСОБА_4 несподівано для інших учасників руху виїхав на зустрічну смугу руху, створив аварійну обстановку, тому водій ОСОБА_6 порушив вимоги ПДР вимушено, не маючи реальної можливості уникнути ДТП.

У відповідності до роз"ясень п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23 грудня 2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також адміністративні правопорушення" (v0014700-05) у випадках, коли передбачені ст. 286 КК України суспільно-небезпечні наслідки настали через порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту двома або більше водіями транспортних засобів, суди повинні з"ясувати характер порушень, які допустив кожен з них, а також чи не було причиною порушення зазначених правил одним водієм їх недодержання іншим і чи мав перший можливість уникнути ДТП та її наслідків.При цьому наголошено, що виключається кримінальна відповідальність особи, яка порушила правила дорожнього руху вимушено, через створення аварійної обстановки іншою особою, котра керувала транспортним засобом.

Районний суд обґрунтовано встановив, що виключно дії ОСОБА_4 були причиною дій ОСОБА_6, який перебував у створеній діями ОСОБА_4 аварійній обстановці, дії при якій не регламентуються ПДР України, тому суд прийшов до правильного висновку про відсутність у діях ОСОБА_6 складу злочину передбаченого ч.1 ст. 286 КК України.