колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

Головуючого Станковська Г. А.

суддів Колотило О.О., Рулякова В.І.

при секретарі Костинюк О.Д.

за участю прокурора Малик Н.В.

та адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями помічника прокурора Шевченківського району м. Чернівці Пелепюка О.М. та засудженої ОСОБА_3 на вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 04 квітня 2011 року, -

Цим вироком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка та мешканка АДРЕСА_1, громадянка України, українка, з неповною середньою освітою, не одружена на утриманні неповнолітня дитина, не працююча, раніше в силу ст. 89 КК України не судима, -

засуджена:

- за ст. 307 ч.2 КК України до покарання у вигляді 5-ти років позбавлення волі без конфіскації майна.

В силу ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнена від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо вона протягом 3 (трьох) річного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов’язки передбачені ст. 76 КК України.

Відповідно до ст. 76 КК України на засуджену ОСОБА_3 покладено наступні обов’язки:

- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання або роботи;

Справа № 11-322/2011 р. Головуючий в І інстанції: Богдан С.І.

Категорія ст.ст. 307 ч.2 КК України Доповідач: Станковська Г.А.

- періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи;

- пройти курс лікування від наркоманії.

Міру запобіжного заходу змінено з утримання під вартою на підписку про невиїзд. Звільнено її з-під варти в залі суду.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Чернівецькій області за проведення експертиз по даній справі 1240 грн. 32 коп..

Вирішено долю речових доказів.

Згідно з вироком, ОСОБА_3 визнана винною в тому, що перебуваючи на програмі замісної підтримувальної терапії в Чернівецькому обласному наркологічному диспансері, приймаючи препарат "Еднок"і знаючи, що в цьому препараті міститься наркотичні засоби, 12 жовтня 2010 року, біля 09 год., знаходячись в приміщенні наркологічного диспансеру в м. Чернівці по вул. Миколаївській 30-А, не прийняла повністю призначений препарат "Еднок"в кількості 14 мг., частину подрібненого препарату винесла з процедурної сховавши його між щокою та щелепою і принесла його до свого помешкання в АДРЕСА_1. В той же день, тобто 12.10.2010 року біля 17 год., біля будинку АДРЕСА_1 де вона проживає, з корисливих мотивів, діючи умисно, з метою реалізації наркотичного засобу, збула "покупцю"ОСОБА_4 наркотичний засіб згідно висновку експерта –бупренорфін вагою 0,0015 грама за 130 грн..

Крім цього, ОСОБА_3, 19 жовтня 2010 року, біля 09 год. 30 хв., знаходячись в приміщенні наркологічного диспансеру в м. Чернівці, вул. Миколаївська 30-А, під час прийняття препарату "Еднок"в подрібненому стані, частину препарату не прийняла, сховавши частину невикористаного препарату між щокою та щелепою винесла його з приміщення диспансеру і перевезла його до свого помешкання, АДРЕСА_1. В той же день, тобто 19.10.2010 року біля 15 год. 10 хв., біля будинку АДРЕСА_1, з корисливих мотивів, діючи умисно, з метою реалізації наркотичного засобу, повторно збула "покупцю"ОСОБА_4 наркотичний засіб згідно висновку експерта –бупренорфін вагою 0,0014 грама за 150 грн..

На вказаний вирок подано апеляції помічником прокурора Шевченківського району м. Чернівці Пелепюком О.М. та засудженою ОСОБА_3

Прокурор в своїй апеляції не оспорюючи висновок суду про вірність кваліфікації дій ОСОБА_3 за ст. 307 ч.2 КК України та доведеність її вини у вчиненні злочинів, вважає, що судом необґрунтовано застосовано щодо неї кримінальний закон, а саме –ст. 75 КК України та звільнено від відбуття призначеного покарання з випробуванням.

Стверджує, що суд не в достатній мірі врахував, що ОСОБА_3 раніше була засуджена за вчинення тяжкого злочину і вже була звільнена від відбуття покарання з випробуванням, а через певний час знову вчинила злочин.

Вказує, що визнання судом обставин, що пом’якшують покарання відсутність заподіяної шкоди та реалізацію препарату, який не є особливо небезпечним наркотичним засобом, а такого, обіг якого обмежений, взагалі є безпідставним.

Просить вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_3 скасувати та постановити новий вирок у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону.

Засуджена ОСОБА_3 у своїй апеляційній скарзі не погоджується з рішенням Шевченківського районного суду, оскільки вона знала, що "Еднок"блокує вживання інших наркотиків, а хімічний склад зазначеного препарату їй був не відомий.

Крім того, посилається на те, що згідно експертизи в складі препарату "Еднок"знаходиться незначна кількість наркотичної речовини, яка не відноситься до особливо наркотичних засобів обіг яких заборонено.

В зв’язку з чим просить вирок Шевченківського районного суду скасувати, а кримінальну справу щодо неї закрити за відсутністю складу злочину.

Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку, міркування прокурора, який підтримав своєї апеляційні вимоги та просив апеляцію засудженої залишити без задоволення, засуджену ОСОБА_3, яка підтримала свою апеляцію, а в запереченні на апеляцію прокурора просила відмовити в задоволенні його апеляційних вимог, провівши часткове судове слідство, допитавши засуджену, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора задоволенню не підлягає, а апеляція ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню.

Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи і його висновок про доведеність вини засудженої ОСОБА_3 у скоєнні інкримінованого злочину відповідає сукупності зібраних у справі і досліджених у судовому засіданні доказів.

Висновок місцевого суду про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні злочину передбаченого ст. 307 ч.2 КК України, а саме у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також у незаконному збуті наркотичного засобу, повторно, постановлений з урахуванням аналізу усіх зібраних у справі доказів, тобто всіх фактичних даних, які містяться в показаннях свідків, самої засудженої, у висновках експертиз, а також у відповідності до вимог закону дано остаточну оцінку доказам, яка ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи в сукупності.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме: протоколу допиту підозрюваної від 19.10.2010 року (а.с. 110-113), протоколу допиту обвинуваченої від 21.10.2010 року (а.с. 119-120), акту амбулаторної судово-психіатричної експертизи №584 (а.с. 166-167), ОСОБА_3 повністю визнала свою вину, в чому власноручно розписалася та вказала, що з її слів вірно записано.

Крім того, згідно висновку експерта №587-Х (а.с. 22-24), а саме по першому епізоду збуту 12.10.2010 року ОСОБА_3 "покупцю"ОСОБА_4 частини подрібленого препарату "Еднок", вбачається, що в порошкоподібній речовині білого кольору міститься наркотичний засіб обіг якого обмежено –бупренорфін, маса якого становить 0,0015 грама, яка не відносить до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено; по другому епізоду 19.10.2010 року, збуту ОСОБА_3 "покупцю"ОСОБА_4 повторно подрібленого препарату "Еднок", то згідно висновку експерта №588-Х (а.с. 63-65) в порошкоподібній речовині білого кольору міститься наркотичний засіб обіг якого обмежено –бупренорфін, маса якого становить 0,0014 грама, яка не відносить до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено.

В зв’язку з чим спростовуються доводи прокурора в апеляції про те, що судом визнано безпідставною обставиною, яка пом’якшує покарання ОСОБА_3 те, що вона збувала препарат, який не є особливо небезпечним наркотичним засобом обіг якого обмежений.

Що стосується міри покарання, то вона має бути обрана згідно загальних принципів призначення покарання, у відповідності до вимог ст.ст. 65- 67 КК України, з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винної та обставин, які пом’якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню ним нових злочинів.

На думку колегії судом першої інстанціїї не в повній мірі враховано відношення засудженої до вчиненого злочину, її позитивну характеристику, те, що ОСОБА_3 визнала свою вину частково тільки в судовому засіданні, наполягаючи на тому, що перший збут відбувся безкоштовно та розкаялася у вчиненому, має на утриманні малолітню дитину, яка залишилася без батьківського догляду, т.я. вона є матір одиначкою, стан здоров’я ОСОБА_3, яка потребує примусового лікування від наркоманії (а.с. 159) та проходить його добровільно з 2009 року (а.с.87) та саму кількість збутого засобу, обіг якого обмежений, а не заборонений. В зв’язку з чим судова колегія вважає ці обставини такими, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину виключними і вважає можливим застосувати до підсудної ст. 69 КК України призначивши покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ст. 307 ч.2 КК України з застосуванням вимог ст.ст. 75, 76 КК України, звільнивши від відбування покарання з випробуванням, оскільки в матеріалах справи відсутні дані про те, що її виправлення є неможливим без ізоляції від суспільства та обставини які б обтяжували покарання передбачені ст. 67 КК України.

Обставини справи судом з’ясовано повно і об’єктивно. Будь-яких порушень норм кримінально-процесуального права, які б вплинули на законність та обґрунтованість судового рішення по даній справі допущено не було.

Враховуючи вищенаведене колегія суддів не вбачає підстав для скасування вироку і закриття справи щодо ОСОБА_3 та постановлення нового вироку, про що просять в своїх апеляціях прокурор та засуджена.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365, 366, 367 ч.1 п.5, 372, 373 ч.1 п.1 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справ апеляційного суду Чернівецької області, -

В задоволені апеляції помічника прокурора Шевченківського району м. Чернівці Пелепюка О.М. - відмовити.

Апеляцію засудженої ОСОБА_3 задовольнити частково.

Вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 04 квітня 2011 року щодо засудженої ОСОБА_3 - змінити.

Пом'якшити призначене ОСОБА_3 покарання за ст. 307 ч.2 КК України застосувавши ст. 69 КК України і до відбуття визначити 3 роки позбавлення волі без конфіскації майна.

В решті вирок суду залишити без змін.