Колегія суддів Вищого адміністративного суду України

в складі: Стародуб О.П. (доповідач), Пасічник С.С., Швець В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційні скарги Державної митної служби України, Львівської митниці на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06.11.2012 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2013 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Державної митної служби України, Львівської митниці про поновлення на публічній службі, -

У липні 2012 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування наказу Державної митної служби України від 20.06.2012 р. № 1279-к та наказу Львівської митниці від 21.06.2012 р. № 907-к в частині припинення перебування його на державній службі на посаді головного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста "Краковець" Львівської митниці, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 21.06.2013 р. по день поновлення на роботі.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 06.11.2012 р., яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2013 р., позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано наказ Державної митної служби України від 20.06.2012 р. № 1279-к в частині припинення з 21.06.2012 р. перебування позивача на державній службі в митних органах.

Поновлено позивача на посаді головного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста "Краковець" Львівської митниці з 22.06.2012 р.

Стягнуто з Львівської митниці на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 22.06.2012 р. по 06.11.2012 р. в розмірі 21139 грн.

З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодились відповідачі, подали касаційні скарги, в яких посилаються на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просять скасувати постановлені судами рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України "Про державну службу" крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України (322-08) , державна служба припиняється у разі, зокрема, відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону.

Згідно частини 2 статті 410 Митного кодексу України у митній службі України діє Дисциплінарний статут, який затверджується законом.

В ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач проходив службу в митних органах України на посаді головного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста "Краковець" Львівської митниці.

Наказом Державної митної служби України від 20.06.2012р. № 1279-к припинено перебування позивача на державній службі в митних органах за порушення Присяги державного службовця, відповідно до статті 17, пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України "Про державну службу" з 21.06.2012 р. (а.с. 9-11).

Вказаний наказ оголошено наказом Львівської митниці від 21.06.2012 р. № 907-к (а.с. 12).

Підставою для прийняття зазначених наказів стала доповідна записка за результатами службової перевірки від 15.06.2012 р. (а.с. 74-80).

Так, в ході службової перевірки встановлено, що в період з 12.10.2011 р. по 24.05.2012 р. до придністровського регіону Республіки Молдова на адресу підприємств "Шериф" (м.Тирасполь, Молдова, вул.Шевченка 81/11) та "Армекс" (м.Тирасполь, Молдова, вул.Леніна 44) здійснено пропуск товарів за 35 книжками МДП. Фактично митне оформлення товарів за книжками МДП на адреси вказаних підприємств розпочалось з 30.09.2011 р. по 24.05.2012 р. та оформлено товарів за 37 книжками МДП. Перевізник вантажів - фізична особа-підприємець ОСОБА_5, який виступав держателем всіх книжок МДП. Одержувачами вантажів є підприємства "Шериф" та "Армекс" придністровського регіону Республіки Молдова.

Митне оформлення товарів за книжками МДП, перевізником яких був ОСОБА_5, здійснювали посадові особи відділів митного оформлення № 2 та № 3 митного поста "Краковець" Львівської митниці, в тому числі й позивач.

При проведенні перевірки встановлено, що більшість документів, які підтверджують переміщення товарів через митний кордон України в режимі "транзит", не містять усіх відомостей, необхідних для занесення до ЄАІС ДМСУ. Зокрема, книжки МДП, СМR та інвойси не містять даних щодо вагових характеристик товарів, що переміщувались, відсутні достатня інформація щодо опису товарів та маркування місць, код товарів на рівні чотирьох знаків.

При цьому, посадовими особами Львівської митниці не ініціювалося проведення митного огляду, що вказує на формальний підхід до здійснення митного контролю транспортних засобів з товарами та несумлінне виконання службових обов'язків з боку посадових осіб відділу митного оформлення № 2 та № 3 митного поста "Краковець" Львівської митниці.

Таким чином, позивачем не було дотримано вимог п.п. 1, 10 частини 1 статті 11, частини 1 статті 40 МК України, а також порушено вимоги п.п. 2.3, 2.8, 2.9, 2.11, 2.18, 2.40, 3.15 посадової інструкції головного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста "Краковець" Львівської митниці.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що факт неналежного виконання позивачем своїх службових обов'язків встановлено не було, позивачем правомірно прийнято до оформлення книжки МДП, внесено всі необхідні відомості щодо переміщуваних вантажів до ЄАІС, підстави для ініціювання позивачем митного огляду товарів були відсутні, доказів порушення позивачем Присяги державного службовця не надано, а тому його звільнення із займаної посади на підставі пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України "Про державну службу" відбулося з порушенням закону.

Крім того, суди виходили з того, що долучені до матеріалів справи інвойси не надають об'єктивної можливості встановити факт їх підроблення. Відповідачем не надано рішень у кримінальних справах, що набрали законної сили, про встановлення факту підроблення та притягнення до кримінальної відповідальності винних осіб за вчинення злочину, передбаченого статтею 358 КК України. Також відповідачем не було надано висновків уповноважених експертних установ, якими було б встановлено факт підроблення документів.

З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів погоджується і вважає їх такими, що відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи, наведені у касаційних скаргах, висновки судів не спростовують і є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи факт порушення позивачем Присяги державного службовця свого підтвердження не знайшов, а тому суди обґрунтовано прийняли рішення про задоволення позову.

Крім того, відповідно до положень статті 569 Митного кодексу України правовий статус посадових осіб митної служби України, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України (254к/96-ВР) , цим Кодексом, а в частині, що не регулюється ним, - Законом України "Про державну службу" (3723-12) .

Припинення державної служби на підставі пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України "Про державну службу" (порушення присяги) є крайнім заходом відповідальності державного службовця, який виходить за межі дисциплінарної відповідальності, а тому, якщо підставою для припинення державної служби є порушення посадовою особою митної служби службової дисципліни, неможливість застосування за таке порушення до посадової особи заходів дисциплінарного впливу аж до звільнення з митного органу, повинно бути мотивовано.

Статтею 21 Дисциплінарного статуту митної служби України (далі - Статут) встановлено, що порушення службової дисципліни - протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння (дія чи бездіяльність) посадової особи митної служби, тобто невиконання урочистого зобов'язання посадових осіб митної служби, зокрема невиконання або неналежне виконання нею своїх службових обов'язків, перевищення повноважень, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в митних органах, або вчинення інших дій які дискредитують не тільки посадову особу митної служби, а й митну службу України.

Згідно пункту 1 статті 22 Статуту до діянь, які є порушеннями службової дисципліни, зокрема, належать порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів України з питань митної справи, державної служби, а також наказів та розпоряджень безпосередніх та/або прямих керівників.

Застосування заходів дисциплінарного впливу до посадових осіб митної служби України чітко урегульовано розділом 4 Статуту, який визначає види дисциплінарних стягнень і порядок їх застосування, що має наслідком забезпечення належного захисту законних прав та інтересів працівників при вирішенні питань їх дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до підпункту 1 пункту 28 Статуту звільнення посадової особи митної служби може мати місце в разі порушення посадовою особою митної служби вимог законів та інших нормативно-правових актів України з питань митної справи, що призвело до заподіяння матеріальних збитків державі, територіальній громаді, юридичним чи фізичним особам. Закон України "Про Дисциплінарний статут митної служби України" (2805-15) є спеціальним нормативним актом щодо врегулювання правовідносин, пов'язаних із застосування заохочень та дисциплінарних стягнень для посадових осіб митної служби, у тому числі їх звільнення.

Невиконання або неналежне виконання посадовою особою митної служби своїх службових обов'язків відповідно до статті 21 Закону України "Про Дисциплінарний статут митної служби України" є порушенням службової дисципліни, відповідальність за що передбачена саме цим Законом.

Припинення державної служби за порушення Присяги може застосовуватися тільки у крайніх випадках, коли дисциплінарний проступок містить ознаки саме такого порушення і заходи дисциплінарного стягнення є недостатніми чи попереднє їх вжиття не дало бажаного результату.

Подібна правова позиція висловлена Верховним Судом України в постановах від 21.05.2013 р. (№ 21-403а12), від 04.06.2013 р. (№ 21-167а13), від 17.09.2013 р. (№ 21-231а13), від 03.12.2013 р. (№ 379а13) та від 28.04.2015 р. (№ 21-163а15).

Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судами правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому касаційні скарги слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 210, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційні скарги Державної митної служби України, Львівської митниці відхилити, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06.11.2012 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2013 р. у даній справі - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку передбаченому главою 3 розділу IV КАС України (2747-15) .