Справа № 11-1438/ 2011рік

Головуючий 1 інстанції: Фунжий О.А.

Категорія: ч.3 ст. 187 КК України

Доповідач: Єстєніна В.В.

колегія суддів судової палати з кримінальних справ

апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого: Єстєніної В.В.

суддів: Кленцаря В.Б.,

Кравцова О.В.

з участю:

прокурора Красної К.О.

засудженого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку кримінальну справу за

апеляціями прокурора та засудженого ОСОБА_3 на вирок Петровського

районного суду м. Донецька від 15 березня 2011 року, яким:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, раніше судимого 29

квітня 1994 року за ч.2 ст.79, ч.2 ст. 142 ( ред.. 1961 р.) до 5 років

позбавлення волі; 11 грудня 2003 року за ч.2 ст. 121, 71 КК України – до 7

років 6 місяців позбавлення волі; звільненого 28 серпня 2006 року по відбуттю

покарання; мешкає в АДРЕСА_1,

засуджено за ч.3 ст. 187 КК України до 9 років позбавлення волі з конфіскацією

всього його майна;

Вироком суду ОСОБА_3 визнано винним у тому, що він вночі 17 січня 2009 року разом із ОСОБА_4, засудженим по цій справі, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з метою заволодіння чужим майном, розбивши віконне скло, проникли всередину квартири АДРЕСА_2, де, утримуючи в руках кухонні ножі та висловлюючи погрози насильством, небезпечним для життя та здоров'я, напали на потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6, вимагаючи від тих передачі грошей в сумі 100 грн.

Діючи узгоджено, з метою заволодіння чужим майном, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 стали наносити удари руками та ногами по голові і тулубу потерпілому ОСОБА_5, заподіявши тому спільними діями гематоми та садна повік, субкон'юктивальні крововиливи обох очей, закритий перелом носа, струс головного мозку, закриті переломи 7 - 9 ребер зліва – тобто, середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження; а також руками та ногами по голові потерпілій ОСОБА_6, а засуджений ОСОБА_3 – наніс тій удар ножем в стегно правої, заподіявши потерпілій рану лівої надбрівної області, параорбітальну гематому повік обох очей, струс головного мозку, різану рану середньої третини правого стегна, тобто – легкі тілесні ушкодження.

В апеляціях:

- прокурор просив скасувати вирок суду та постановити новий вирок, яким призначити засудженому ОСОБА_3 покарання у виді 10 років позбавлення волі, посилаючись на те, що судом першої інстанції не враховано те, що засуджений скоїв особливо тяжкий корисливий злочин, не працював, у скоєному не розкаявся;

- засуджений ОСОБА_3 просив вирок суду змінити, перекваліфікувавши скоєний злочин на ст.. 125, 162 КК України (2341-14) та призначити йому покарання із застосуванням вимог ст.. 69 КК України (2341-14) , посилаючись на те, що до квартири потерпілих проникли з метою продати тим горіхи та придбати спиртні напої; суд не врахував того, що потерпіли схильні до вживання спиртних напоїв, які вживали разом з ними тієї ночі; конфлікт був спровокований потерпілим ОСОБА_5, який плюнув на ОСОБА_4, за що останній і заподіяв потерпілому тілесні ушкодження; мети розбійного нападу вони не мали, як не мали при собі ножів;

показання потерпілих є непослідовними, і ножі під час огляду місця події знайдені не були, їх через тривалий час до міліції принесла потерпіла;

відбитків пальців їх рук чи будь-яких інших слідів злочину на ножах не знайдено, відсутня фото таблиця речових доказів; свої первинні показання він дав внаслідок застосування до нього недозволених методів слідства; справу розглянуто неправомочним складом суду, оскільки головуючий у справі розглядав раніше його скаргу на суддю, яка постановила перший вирок у справі, скасований Верховним Судом України; вважає, що суддя необгрунтовано не задовольнив його клопотання про відвід головуючому у справі; вирок не скріплений печаткою суду, а тому є недійсним.

Заслухавши доповідача, прокурора та засудженого ОСОБА_3, які кожен підтримали принесені ними апеляції та не погоджувалися з апеляцією противної сторони, перевіривши матеріали кримінальної справи, колегія суддів вважає, що принесені апеляції задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Незважаючи на невизнання засудженим ОСОБА_3 своєї вини в інкримінованому йому злочині, висновки суду про доведеність його винуватості у вчиненні розбійного нападу на потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з метою заволодіння їх майном за обставин та в обсязі, встановленому в судовому засіданні та наведеному в мотивувальній частині вироку, підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні узгоджених між собою, стосовних, допустимих, достовірних та достатніх доказів.

Як свідчать показання засудженого ОСОБА_3 як в судовому засіданні, так і на досудовому слідстві, він не заперечував того факту, що до житла потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_5 він і ОСОБА_4 проникли проти волі потерпілих, які не відчинили їм дверей до житла і тоді вони проникли всередину, розбивши скло у вікні.

Далі потерпіла ОСОБА_6 послідовно вказувала на те, що вона першою побачила засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які проникли до її квартири та стали вимагати у неї спиртні напої та закуску, в руках засуджених були ножі. Потім ОСОБА_4 став вимагати у неї гроші – 100 грн. на спиртні напої, а засуджений ОСОБА_3 при цьому погрожував їй ножем, висловлюючись, що "зробить їй дірку в нозі і вона швидко згадає, де гроші", а потім, дійсно, вдарив її ножем в ногу. Обидва засуджених били ОСОБА_5 та її руками та ногами по різним частинам тіла, вимагаючи її піти до сусідів та взяти гроші в борг. Вона змушена була піти до сусідки ОСОБА_7, її супроводжував ОСОБА_4. Саме ОСОБА_7 і викликала працівників міліції. Від отриманих тілесних ушкоджень вона знаходилася на стаціонарному лікуванні, а коли повернулася додому, знайшла під горіхами, які ОСОБА_4 висипав на ОСОБА_5, та під диваном два ножа, якими засуджені погрожували їм. Ножі вона віднесла в міліцію.

На своїх показаннях потерпіла ОСОБА_6 наполягала на очних ставках з засудженими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і конкретизувала їх при відтворенні з її участю обставин скоєного злочину. ( а.с. 147 – 155, 157 - 163 )

Аналогічні показання на досудовому слідстві дав і потерпілий ОСОБА_5 ( а.с. 40 – 42)

Згідно висновків судово-цитологічної експертизи на вказаних ножах виявлені пото - жирові виділення засуджених ОСОБА_3 і ОСОБА_4 та потерпілої ОСОБА_6, на другому – кров потерпілої ОСОБА_6 ( а.с.110 – 113)

В той же час, відповідно до висновку судово-імунологічної експертизи, на одязі ОСОБА_4 – бушлаті, джинсах, кросівках, футболці – знайдено кров потерпілої ОСОБА_6 та домішки крові потерпілого ОСОБА_5 ( а.с.120 – 125 )

В той же час, відповідно висновкам судово-медичної експертизи потерпілій ОСОБА_6 були заподіяні легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я у вигляді рани лівої надбрівної області, параорбітальної гематоми повік обох очей, струсу головного мозку, різаної рани середньої третини правого стегна; потерпілому ОСОБА_5 – середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді гематом та саден повік, субкон'юктивальних крововиливів обох очей, закритого перелому носа, струсу головного мозку, закритих переломів 7 - 9 ребер зліва. ( а.с. 131 – 133, 139 – 141 )

При пред'явлені для впізнання потерпіла ОСОБА_6 впевнено вказала на засудженого ОСОБА_3 як на особу, яка вночі 17 січня 2009 року незаконно проникла до її житла, побила її та ОСОБА_5 та нанесла їй ножове поранення ноги. ( а.с. 146 )

Отже, показання потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_5 узгоджені як між собою, так і з іншими доказами у справі і повністю спростовують доводи засудженого ОСОБА_3 про відсутність у нього наміру на незаконне заволодіння грошима потерпілих та незастосування ним до потерпілих насильства, небезпечного для життя та здоров'я останніх, а також про відсутність у них під час нападу ножів.

Таким чином, юридична оцінка скоєного засудженим ОСОБА_3 злочину є правильною і відповідає фактичним обставинам останнього.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що вирок цього ж суду від 26 травня 2009 року у цій же справі стосовно ОСОБА_4 – є чинним і має преюдиціальне значення. ( а.с. 275 – 276, 353 – 354 )

Відповідно до вимог ст..65 КК України (2341-14) та п.1 постанови Пленуму Верховного Суду (v0007700-03) України "Про практику призначення судами кримінального покарання" від 24 жовтня 2003 року, вирішуючи питання про вид та розмір покарання щодо особи, яка визнається винною у вчиненні злочину, суд зобов'язаний дотримуватися загальних засад призначення покарання, через які реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання; приймати до уваги ступінь тяжкості вчиненого винною особою злочину, дані про його особу та обставини справи, що обтяжують чи пом'якшують покарання.

Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Як вбачається з вироку, суд першої інстанції, вирішуючи питання про вид та розмір покарання, що має бути призначено засудженому ОСОБА_3, відповідно до вимог наведеного вище чинного законодавства, взяв до уваги ступінь тяжкості вчиненого ним злочину – останній відповідно до ст.. 12 КК України (2341-14) віднесено до категорії особливо тяжких; обтяжуючі покарання обставини: вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння та рецидив; пом'якшуючі обставини: страждає на туберкульоз; дані про його особу: не працював, характеризується посередньо, а тому обґрунтовано призначив ОСОБА_3 покарання в межах санкції закону, відповідно до якого його визнано винним.

Підстав для пом'якшення призначеного покарання колегія суддів не вбачає.

Колегія суддів визнає необґрунтованими доводи апеляції засудженого про розгляд справи неправомочним складу суду, оскільки головуючий у справі раніше відмовив в задоволенні його ж скарги на попередній склад суду.

Обставини, що виключають участь судді у розгляді справи, регламентовані ст.. 54 КПК України (1001-05) і серед таких, зокрема, передбачені: розгляд суддею під час досудового слідства питань про обшук, виїмку, питань запобіжного заходу у виді утримання під вартою чи подовження строків утримання під вартою; скарги на затримання, постанови про порушення кримінальної справи чи закриття справи;

питання про усунення захисника в порядку ст.. 61-1КПК, тощо.

Розгляд головою суду, яким є головуючий у даній справі, відводу попередньому складу суду у даній справі – ні є обставиною, яка виключає судовий розгляд ним справи по суті після скасування попереднього вироку.

Судом першої інстанції також перевірено у встановленому порядку заяву засудженого ОСОБА_3 про застосування до нього під час досудового слідства незаконних методів, внаслідок яких він себе обмовив.

З даного приводу заступником прокурора Петровського району м. Донецька від 20 лютого 2009 року в порушенні кримінальної справи стосовно працівника карного розшуку Петровського РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області ОСОБА_8 та слідчого ОСОБА_9 за ознаками злочину, передбаченого ст..ст.364, 365 КК України – відмовлено.

Наведена постанова є чинною. ( а.с. 23 – 24, матеріал прокурорської перевірки № 26 пр./09)

Доводи апеляції засудженого ОСОБА_3 про те, що вирок не скріплено печаткою, а тому є незаконним не засновано на чинному законодавстві, оскільки відповідно до вимог 339 КПК України (1001-05) вирок має бути підписаний складом суду, який розглядав справу.

Печаткою підтверджується відповідність копії ( ксерокопії) вироку його оригіналу.

Кримінальну справу перевірено в межах принесеної апеляції.

Керуючись ст..ст. 365 – 366 КПК України (1001-05) , колегія суддів

Апеляції прокурора та засудженого ОСОБА_3 – залишити без

задоволення; вирок Петровського районного суду м. Донецька від 15 березня 2011

року стосовно ОСОБА_3 - залишити без зміни.