Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді – Сілкової І.М.,

суддів – Юденко Т.М., Сітайло О.М.

за участю прокурора – Пірогової О.І.

потерпілого – ОСОБА_2

представника потерпілого – ОСОБА_3

засудженого –ОСОБА_4

захисника – ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду м. Києва кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та захисника засудженого - адвоката ОСОБА_5 на вирок Оболонського районного суду м. Києва від 22 лютого 2011року, яким-

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Києва, громадянин

України, з середньою освітою, не працюючий,

зареєстрований та проживаючий в м .Києві,

АДРЕСА_1, раніше не судимий,

засуджений за ч. 2 ст. 286 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Постановлено стягнути із засудженого ОСОБА_4

- на користь потерпілого ОСОБА_2 8787 гривень 80 копійок в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди, 150.000 гривень в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди, а всього 158.787 гривень 80 копійок.

- на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві 835 гривень 92 копійки.

За вироком суду ОСОБА_4, визнаний винним у тому, що 17 вересня 2010 року близько 01 години 30 хвилин разом з ОСОБА_7, який знаходився в автомобілі в якості пасажира на передньому пасажирському сидінні, керуючи технічно справним автомобілем марки "Фольксваген-Гольф", держаний номерний знак НОМЕР_1, рухаючись по під"їзній дорозі по вулиці Вишгородській зі сторони урочища Мушанка в напрямку вулиці Вишгородської в м. Києві зі швидкістю приблизно 80 кілометрів на годину, порушив вимоги

Справа: 11/2690/1123/2011 Категорія ч.2ст. 286 КК України

Головуючий у 1-й інстанції : Ліщук Т.О.

Доповідач: Сілкова І.М.

п.п. 1.5, 2.3 підпункту "б", п. 12.1, 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху України (1306-2001-п) та дорожнього знаку 3.21 Правил дорожнього руху України (1306-2001-п) , рухаючись в зоні дії знаку "В"їзд заборонено" не впорався з керуванням та виїхав не доїжджаючи 123.8 метра до вулиці Вишгородська в м. Києві за межі проїзної частини, де здійснив наїзд на дерево.

В результаті дій ОСОБА_4 пасажир ОСОБА_7, який знаходився у вказаному автомобілі отримав тілесні ушкодження, від яких помер на місці ДТП. Порушення ОСОБА_4 зазначених пунктів Правил дорожнього руху України (1306-2001-п) знаходиться у причинному зв"язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди і її наслідками.

В апеляціях:

- прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не оспорюючи фактичні обставини справи та кваліфікацію дій засудженого, посилається на невідповідність призначеного судом покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок його м"якості.

Просить вирок Оболонського районного суду м. Києва від 22 лютого 2011 року скасувати в частині призначеного покарання та постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у виді 6 років позбавлення волі. Вважає, що суд не дав належної оцінки ступеню тяжкості наслідків, що настали в результаті скоєння злочину та обставинам його вчинення.

- захисник засудженого - адвокат ОСОБА_5 також посилається на невідповідність призначеного судом покарання тяжкості злочину та особі засудженого, але внаслідок його суворості. Просить змінити вирок суду та пом"як шити ОСОБА_4 призначене за ст. 286 ч.2 КК України покарання шляхом застосування ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням. Вважає, що при призначенні покарання його підзахисному, суд не в повній мірі врахував обставини, що пом"якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а також дані про особу засудженого, його вік, відношення до вчиненого щире каяття і те, що ОСОБА_4 вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, частково відшкодував заподіяну шкоду.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, яка підтримала апеляцію прокурора, що брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та заперечувала проти апеляції захисника засудженого; пояснення захисника ОСОБА_5 і засудженого, які підтримали доводи своєї апеляції та заперечували проти апеляції прокурора; пояснення потерпілого і його представника, які підтримали апеляцію прокурора і заперечували проти апеляції захисника засудженого, провівши судове слідство, вислухавши останнє слово засудженого; перевіривши матеріали справи та обговоривши апеляційні доводи, колегія суддів вважає, що апеляції задоволенню не підлягають, з наступних підстав.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні злочину, за який він засуджений, при обставинах встановлених судом першої інстанції та викладених у вироку, підтверджуються наявними у справі доказами і в апеляції не оскаржуються. Дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковані за ч.2 ст. 286 КК України.

Перевіряючи вирок суду в межах доводів поданих апеляцій, колегія суддів, вважає, що обвинувальний вирок відносно ОСОБА_4 є законним і обґрунтованим, оскільки суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 65 КК України, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, який визначається характером та ступенем суспільної небезпеки; даних про особу винного, а також обставин, що пом"якшують покарання, призначив ОСОБА_4, покарання, яке за своїм видом та розміром є необхідним й достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав, як для задоволення апеляції прокурора про скасування вироку та призначення засудженому більш суворого покарання, так і для задоволення апеляції захисника засудженого про зміну вироку внаслідок суворості цього покарання та застосування щодо засудженого ОСОБА_4 вимог ст. 75 КК України зі звільненням останнього від відбування покарання, оскільки судом всебічно були досліджені і враховані при призначенні покарання відомості про особу ОСОБА_4, дані що його характеризують та інші пом"якшуючі обставини, зокрема його щире каяття, часткове відшкодування шкоди.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 362, 365, 366 КПК України, колегія суддів,-

Вирок Оболонського районного суду м. Києва від 22 лютого 2011 року щодо засудженого ОСОБА_4 за ст. 286 ч.2 КК України – залишити без зміни, а апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та захисника засудженого - адвоката ОСОБА_5 – без задоволення .