колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Матуса В. В.,

суддів - Демченка М. О., Сінашенка В. Г.,

з участю прокурора - Думал С.М.

потерпілої – ОСОБА_1

представника потерпілої – ОСОБА_2

захисника – ОСОБА_3

засудженого – ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_4 на вирок Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 24 січня 2011 року, яким

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець АДРЕСА_1, раніше не судимий, -

засуджений за ст. 356 КК України до штрафу в розмірі 850 грн.

Згідно з вироком суду ОСОБА_4 визнаний винним і засуджений за вчинення злочину за наступних обставин.

22 вересня 2010 року ОСОБА_4, самовільно, всупереч установленому законом порядку з допомогою працівників 92 окремого колійного загону 36 об’єднаного загону державної спеціальної служби транспорту, які не знали про неправомірність його дій, розібрав 63 погонних метра залізничної колії на залізничній вітці, яка веде від стрілки приєднання від АДРЕСА_2, чим заподіяв власнику ОСОБА_1 значну матеріальну шкоду на суму 162 237 грн. 06 коп.

В поданій апеляції засуджений ОСОБА_4 вважає, що висновки суду містять істотні суперечності, а саме судом при винесенні вироку не встановлено достовірних фактів належності спірної залізничної колії саме ОСОБА_1, та не визначено реальний розмір шкоди, завданої демонтажем спірної колії. Просить вирок суду скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_4 і його захисника на підтримку поданої апеляції, потерпілу і її представника, які заперечували проти задоволення апеляції, думку прокурора про залишення вироку без зміни, а апеляції без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні самоправства відповідають фактичним обставинам справи, які встановлені з урахуванням усіх обставин справи, та ґрунтуються на зібраних у справі доказах.

Рішеннями господарських судів, залишеними без зміни Постановою Вищого господарського суду України від 15.12.2009 року визначено, що ОСОБА_4 не довів права власності або права законного володіння ним залізничною колією довжиною 157,7 м. зі стрілкою приєднання, а його дії по володінню вказаною колією визнані незаконними.

Є безпідставними доводи апеляції засудженого про те, що ОСОБА_1 надала документи від різних договорів, та судом не встановлено факту належності спірної залізничної колії ОСОБА_1

Потерпіла ОСОБА_1 показала, що на підставі договору купівлі-продажу від 8.07.2010 року їй належить 618 м. залізничної колії. Однак, ОСОБА_4, без її відома і не отримавши згоду за допомогою працівників спеціальної служби транспорту розібрав 63 погонних метра належної їй залізничної колії., заподіявши матеріальну шкоду.

Згідно з договором купівлі-продажу від 8 липня 2010 року укладеного між Споживчим товариством "Духанівське" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, та акту прийому-передачі, ОСОБА_1 прийняла залізничну колію повною довжиною 618 м. При цьому, в акті чітко визначені межі залізничної колії.

Як вбачається з матеріалів справи, судом досліджено як договір купівлі-продажу нерухомого майна від 8 липня 2010 року, в якому зазначено майно, що є предметом купівлі-продажу, та яке зареєстровано в реєстрі прав власності на нерухоме майно 30851895, так і акту приймання-передачі зазначеного у реєстрі майна.

Показання ОСОБА_1 стверджуються показаннями свідка ОСОБА_5, який як голова Споживчого товариства "Духанівське" підтвердив, що ОСОБА_1 було продано саме 618 м. залізничної колії, яка знаходилась в задовільному стані, та з яких 63м. ОСОБА_4 розібрав 22 вересня 2010 року.

Показання ОСОБА_1 і свідка ОСОБА_5 підтверджуються протоколом огляду місця події від 1 жовтня 2010 року, з якого вбачається, що впродовж 63 м. від будівлі з надписом "Конотопський паливний склад" відсутні рейки та шпали марки КБ-65.

Отже, не заслуговують на увагу доводи апеляції про те, що не встановлено яку колію було розібрано.

Сам ОСОБА_4 не заперечував факт розбирання 63 м. залізничної колії, що стверджується договором від 1 вересня 2010 року між ПП ОСОБА_4 і 92 окремим колійним загоном 36 об’єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту на ремонт 50 м. залізничної колії.

При цьому, згідно довідки Конотопського міжміського бюро технічної інвентаризації залізнична колія 618 м.п., яка частково проходить по території паливного складу, розташованому по АДРЕСА_2 по обліку БТІ за ОСОБА_4 не зареєстрована.

Постановою першого заступника начальника ЛВ на ст. Конотоп від 1 листопада 2010 року, за матеріалами перевірки, встановлено факт самовільного демонтування ОСОБА_4 63 м. під’їзної колії, що належить ФОП ОСОБА_1 У зв’язку із чим, в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_4 за фактом викрадення, знищення, пошкодження майна відмовлено.

Не заслуговують на увагу і доводи апеляції про те, що не встановлено розмір завданої шкоди.

Як вбачається з матеріалів справи, ПП "Метресурс", яка має відповідну ліцензію на проведення будівельних робіт, було проведено розрахунок відновлення пошкодженої колії на загальну суму 162237 грн. 60 коп.

Цей розрахунок належним чином досліджений судом і сумнівів не викликає.

Отже, вірно встановивши обставини справи, суд правильно кваліфікував дії засудженого ОСОБА_4 за ст. 356 КК України.

Покарання засудженому призначено у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, з урахуванням ступеня тяжкості вчинених злочинів, даних про особу винного. Суд призначив покарання, яке відповідає вимогам закону, тобто є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4, та попередження вчинення ним нових злочинів, тому воно є обґрунтованим і справедливим.

Перевіркою матеріалів кримінальної справи процесуальних порушень при збиранні, дослідженні й оцінені доказів, які б ставили під сумнів обґрунтованість висновків суду та правильність кваліфікації дій засудженого ОСОБА_4 колегією суддів не встановлено. Висновки суду ґрунтуються на достатніх та допустимих доказах.

Не знаходячи підстав для задоволення апеляції засудженого ОСОБА_4, та керуючись ст.ст. 362, 366, 377 КПК України, колегія суддів, -

Вирок Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 24 січня 2011 року відносно ОСОБА_4 залишити без зміни, а його апеляцію – без задоволення.