Справа № 11-117/2011

Категорія ст. 364 ч.3 КК України

Головуючий у 1 інстанції Поглод О.В.

Суддя-доповідач Томенчук Б.М.

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Томенчука Б.М.,

суддів: Кавацюка М.Ф., Ткачук Н.В.,

з участю прокурора Салиги О.В.,

засудженого ОСОБА_2,

потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4,

представника потерпілих ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора Рогатинського району, захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Рогатинського районного суду від 28 грудня 2010року,-

Вказаним вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця с. Рясне, Яворівського району, жителя АДРЕСА_1, зареєстрованого АДРЕСА_2, українця, громадянина України, з вищою освітою, не працюючого, одруженого, на утриманні має 1 неповнолітню дитину, раніше не судимого, -

засуджено за ст. 364 ч.3 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавлення права займати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих, фінансово-господарських функцій та займати атестовані посади в правоохоронних органах пов’язані з виконанням функцій представника влади на 2 роки з конфіскацією половини майна, що є його особистою власністю.

- за ст. 190 ч.3 КК України на 3 роки позбавлення волі.

- за ч.2 ст.15-ч.2 ст. 190 КК України на 1 рік позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України йому остаточно визначено покарання 5 років позбавлення

волі з позбавлення права займати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих,

фінансово-господарських функцій та займати атестовані посади в правоохоронних органах пов’язані з виконанням функцій представника влади на 2 роки з конфіскацією половини майна, що є його особистою власністю.

Відповідно до ст. 54 КК України ОСОБА_2 позбавлено спеціального звання-радника юстиції.

Постановлено стягнути із засудженого на користь потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_3 69 790 грн. спричиненої матеріальної шкоди, по 15 000грн. кожній моральної шкоди та на користь експертної організації 751грн.20коп. за проведення експертизи.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід залишено - підписку про невиїзд .

Судом також вирішено питання щодо речових доказів.

Згідно вироку суду ОСОБА_2 засуджено за те, що він, працюючи на посаді старшого прокурора відділу нагляду прокуратури Львівської області, будучи службовою особою та працівником правоохоронного органу, з метою незаконного збагачення, зловживаючи довірою директора ПП "Мегават" ОСОБА_8 вирішив шляхом обману, а саме повідомленням останньому недостовірних відомостей про свої повноваження, одержувати від нього незаконну щомісячну грошову винагороду за сприяння у здійсненні підприємницької діяльності та невжиття заходів щодо усунення порушень законодавства при розміщенні автомобільної стоянки ПП "Мегават".

З цією метою ОСОБА_2 приблизно в кінці 2007р. при зустрічі з ОСОБА_8 запропонував останньому передавати йому грошові кошти у визначених ним розмірах. Будучи поставленим в умови, за яких відмова могла спричинити шкоду його інтересам, ОСОБА_8 погодився на такі умови і, з грудня 2007р. по серпень 2008р. передав ОСОБА_2 гроші на загальну суму 69 790грн.

Крім цього, 01.02.2008р. ОСОБА_2, зловживаючи своїм службовим становищем, уклав з ОСОБА_8, який, будучи поставленим в умови, за яких відмова могла спричинити шкоду його інтересам, договір уступки на право власності на квартиру вартістю 112 262грн., належну ОСОБА_8

Надалі, 13.02.2009р. ОСОБА_2 під час зустрічі з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 запропонував їм передати йому грошові кошти в сумі 5 200грн., які нібито покійний ОСОБА_8 заборгував йому та в подальшому щомісячно передавати йому грошові кошти в сумі 1 300грн. за його вплив на діяльність органів державного контролю з метою сприяння у здійсненні їм підприємницької діяльності.

В змінах до апеляції прокурор, не оспорюючи доведеності вини та кваліфікації дій засудженого, покликається на незаконність вироку в частині вирішення цивільного позову, а саме, що судом не в повній мірі враховано наслідки, які наступили від злочинів вчинених ОСОБА_2. Просить вирок суду в частині вирішення цивільного позову скасувати, а справу в цій частині направити в суд першої інстанції на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.

Захисники, адвокати ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_2 в своїй апеляції вважають вирок суду незаконним через неповноту та однобічність досудового та судового слідства, покликаються на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Просять вирок скасувати, а справу направити прокурору Львівської області для проведення додаткового розслідування.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора про незаконність та необгрунтованість вироку в частині цивільного позову, яка в повному обсязі підтримала подану апеляцію у зміненому виді та заперечила апеляційні вимоги адвокатів ОСОБА_6 та ОСОБА_7, пояснення засудженого ОСОБА_2 який підтримав подану апеляцію його захисниками та заперечив апеляційні вимоги прокурора, пояснення потерпілих та їх представника, які заперечили щодо апеляцій прокурора та адвокатів ОСОБА_6 і ОСОБА_7, і вважають вирок суду законним та обґрунтованим, який просять залишити без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи і мотиви апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції не підлягають до задоволення з таких підстав.

Висновки суду про доведеність вини засудженого відповідають фактичним обставинам справи і ґрунтуються на зібраних та належно досліджених і правильно оцінених в судовому засіданні доказах.

Твердження захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в своїй апеляції про неповноту і однобічність досудового та судового слідства, та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи спростовуються матеріалами справи.

Винуватість засудженого ОСОБА_2 повністю доведена приведеними у вироку доказами, а кваліфікація його неправомірних дій за ст. ст.364 ч.3,190 ч.3, ч.2 ст.15-ч.2 ст. 190 КК України є правильною.

Як досудовим слідством, так і в судовому засіданні встановлено той факт, що засуджений, працюючи на посаді старшого прокурора відділу нагляду прокуратури Львівської області, будучи службовою особою та працівником правоохоронного органу, з метою незаконного збагачення, зловживаючи довірою директора ПП "Мегават" ОСОБА_8 вирішив шляхом обману, а саме повідомленням останньому недостовірних відомостей про свої повноваження, одержувати від нього незаконну щомісячну грошову винагороду за сприяння у здійсненні підприємницької діяльності та невжиття заходів щодо усунення порушень законодавства при розміщенні автомобільної стоянки ПП "Мегават".

З цією метою ОСОБА_2 приблизно в кінці 2007р. при зустрічі з ОСОБА_8 запропонував останньому передавати йому грошові кошти у визначених ним розмірах. Будучи поставленим в умови, за яких відмова могла спричинити шкоду його інтересам, ОСОБА_8 погодився на такі умови і, з грудня 2007р. по серпень 2008р. передав ОСОБА_2 гроші на загальну суму 69 790грн.

Крім цього, 01.02.2008р. ОСОБА_2, зловживаючи своїм службовим становищем, уклав з ОСОБА_8, який, будучи поставленим в умови, за яких відмова могла спричинити шкоду його інтересам, договір уступки на право власності на квартиру вартістю 112 262грн., належну ОСОБА_8

Надалі, 13.02.2009р. ОСОБА_2 під час зустрічі з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 запропонував їм передати йому грошові кошти в сумі 5 200грн., які нібито покійний ОСОБА_8 заборгував йому та в подальшому щомісячно передавати йому грошові кошти в сумі 1 300грн. за його вплив на діяльність органів державного контролю з метою сприяння у здійсненні їм підприємницької діяльності.

Крім цього, як вбачається із матеріалів справи, на досудовому слідстві ОСОБА_2 будучи допитаним в якості обвинуваченого свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинах визнавав повністю, а пізніше частково. Будь-яких клопотань з приводу застосування до нього незаконних методів при розслідуванні справи він не заявляв. Разом з тим, підтримуючи апеляцію своїх захисників, адвокатів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 які вважають вирок суду незаконним через неповноту та однобічність досудового та судового слідства, під час апеляційного розгляду справи ОСОБА_2 подав письмову заяву у якій зазначив, що з позицією викладеною в апеляції його захисниками він не погоджується.

Отже, його вина у вчиненому повністю доведена показаннями потерпілих, свідків та матеріалами справи, яким суд дав правильну правову оцінку, а тому підстав для направлення справи на додаткове розслідування колегія суддів не знаходить.

Призначене ОСОБА_2 покарання також відповідає вимогам ст. 65 КК України, оскільки при вирішенні цього питання судом були враховані обставини, які пом’якшують, покарання зокрема, його позитивну характеристику та стан здоров’я, що на утриманні має неповнолітню дитину та перестарілого хворого батька, що сприяв слідству у розкритті злочину та частково визнав вину і суд призначив йому мінімальне покарання передбачене санкцією ст. 364 ч.3 КК України.

Цивільний позов вирішений відповідно до вимог закону та в межах доведеного.

Вимоги про відшкодування шкоди в більшому розмірі, які ставляться в апеляції прокурора, не можуть бути задоволені, оскільки вони не випливають із вчиненого ОСОБА_2 злочину.

При вирішенні заявленого цивільного позову в частині моральної шкоди судом, з врахуванням характеру та обсягу заподіяних потерпілим моральних страждань, з урахуванням ступеня вини засудженого та обставин справи, достатньо враховано конкретні обставини справи і обґрунтовано задоволено вимоги у частковому обсязі, з чим в апеляційній інстанції під час розгляду справи погодилися самі потерпілі. Тому підстав для збільшення розміру заподіяної моральної шкоди потерпілим колегія суддів не вбачає.

Підстав для скасування вироку, про що йдеться в апеляції, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

Апеляцію прокурора Рогатинського району та захисників ОСОБА_6 і ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Рогатинського районного суду від 28 грудня 2010року відносно засудженого ОСОБА_2 - без зміни.