11-257/11/2011 Про багаторазове, таємне викрадення чужого майна та документів, скоєне з проникненням до приміщень квартир, а також підробка паспорта - 05.04.2011 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_2 та в його інтересах захисників ОСОБА_4, ОСОБА_1 на вирок Хмельницького міськрайонного суду від 19 листопада 2010 року, -

Цим вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Запоріжжя, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, розведеного, маючого на утриманні двоє неповнолітніх дітей, не працюючого, жителя АДРЕСА_30, судимого:

- 09.11.1998 року Ленінським районним судом м.Чернівці за ст.ст. 140 ч.3, 145 ч.1, 193 ч.3, 42 КК України на 6 років 6 місяців позбавлення волі посиленого режиму з конфіскацією майна. Звільненого 20.06.2003 року по відбуттю строку покарання;

- 05.12.2007 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області за ст. 185 ч.3 КК України на 5 років позбавлення волі;

- 03.10.2008 року Шевченківським районним судом м.Чернівці за ст.ст. 185 ч.3, 357 ч.3, 70 ч.4 КК України на 7 років 6 місяців позбавлення волі,

- за ч 1 ст. 162 КК України на 3 роки обмеження волі,

- за ч.3 ст. 185 КК України на 5 років позбавлення волі;

- за ч.3 ст. 357 КК України на 2 роки обмеження волі;

- за ч.1 ст. 358 КК України на 3 роки обмеження волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено засудженому покарання у виді 5 років позбавлення волі.

Відповідно до ч.4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, до призначеного покарання частково приєднано покарання за вироком Шевченківського районного суду м.Чернівці від 03.10.2008 року і остаточно ОСОБА_2 визначено покарання у виді 8 років 6 місяців позбавлення волі.

За ч.3 ст. 358 КК України його виправдано за недоведеністю участі у вчиненні злочину.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишено попередньою-тримання під вартою.

Строк відбування покарання постановлено рахувати з дня проголошення вироку, зарахувавши до відбуття покарання строк тримання під вартою з 18 квітня 2007 року по 18 листопада 2010 року включно.

Стягнуто з ОСОБА_2 :

- судові витрати за проведення експертиз на суму 4276, 59 грн.;

- на відшкодування заподіяних злочином збитків на користь :

ОСОБА_5 -11750 грн., ОСОБА_6 – 1500 грн., ОСОБА_7 –3300 грн., ОСОБА_8 –2550 грн., ОСОБА_9 –2630 грн., ОСОБА_10 -3080 грн., ОСОБА_11 –10677,5 грн., ОСОБА_12 –12124 грн., ОСОБА_13 -4700 грн., ОСОБА_14 –2220 грн., ОСОБА_15 -5220 грн., ОСОБА_16 -1471 грн., ОСОБА_17 –4480,5 грн., ОСОБА_18 –3210 грн., ОСОБА_19- 4500 грн., ОСОБА_20 –2680 грн., ОСОБА_21 -751 грн., ОСОБА_22 -3900 грн., ОСОБА_23-5010,1 грн., ОСОБА_24 –3100 грн., ОСОБА_25 –2158, 25 грн., ОСОБА_26 –2180 грн.

Долю речових доказів вирішено відповідно до ст. 81 КПК України.

За вироком суду ОСОБА_2 визнано винним в тому, що він 09.01.2005 року, в ранковий час, шляхом пошкодження вхідних дверей, проник в квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_13, звідки таємно викрав гроші в сумі 4700 грн.

Крім того, 12.07.2005 року, в ранковий час, шляхом пошкодження вхідних дверей, ОСОБА_2 проник в квартиру АДРЕСА_2, яка належить ОСОБА_27, звідки таємно викрав його майно на суму 1950 грн. та військовий квиток на прізвище ОСОБА_26

14.07.2005 року, в ранковий час, ОСОБА_2, шляхом пошкодження вхідних дверей, проник в квартиру АДРЕСА_3, яка належить ОСОБА_28, звідки таємно викрав її майно на суму 1370 грн.

В цей же день, в ранковий час, ОСОБА_2, за допомогою металевої монтировки пошкодив двері та проник в квартиру АДРЕСА_4, яка належить ОСОБА_29, звідки таємно викрав її майно на загальну суму 2058,25 гривень.

В цей же день, в ранковий час, ОСОБА_2, шляхом пошкодження вхідних дверей проник в квартиру АДРЕСА_5, яка належить ОСОБА_30, звідки таємно викрав її майно на загальну суму 2298,5 грн.

Крім того, 21.07.2005 року, в ранковий час, ОСОБА_2, шляхом пошкодження вхідних дверей, проник в квартиру АДРЕСА_6, звідки таємно викрав майно ОСОБА_31 на загальну суму 2070 грн.

Після цього, тоді ж, аналогічним чином, шляхом пошкодження вхідних дверей ОСОБА_2 проник в квартиру АДРЕСА_7, яка належить ОСОБА_15, звідки таємно викрав її майно на загальну суму 4970 грн.

Після цього, аналогічним чином ОСОБА_2, шляхом пошкодження вхідних дверей проник в квартиру АДРЕСА_8 яка належить ОСОБА_32, звідки викрав гроші в сумі 4 дол. США (згідно курсу НБУ на загальну суму 20,2 грн.).

Крім того, 27.07.2005 року, в ранковий час, ОСОБА_2, шляхом пошкодження вхідних дверей, проник в квартиру АДРЕСА_9, яка належить ОСОБА_33, звідки таємно викрав 320 доларів США (згідно курсу НБУ на загальну суму 1616 грн.).

05.08.2005 року, в ранковий час, ОСОБА_2, шляхом пошкодження вхідних дверей, проник в квартиру АДРЕСА_31, яка належить ОСОБА_34, звідки таємно викрав гроші на загальну суму 1510,5 грн.

Крім того, 11.08.2005 року, в ранковий час, ОСОБА_2, шляхом пошкодження вхідних дверей, проник в квартиру АДРЕСА_10, яка належить ОСОБА_35, звідки таємно викрав його майно на загальну суму 5500 грн.

17.01.2006 року, в ранковий час, ОСОБА_2, шляхом пошкодження вхідних дверей, проник в квартиру АДРЕСА_32, яка належить ОСОБА_7, звідки таємно викрав її майно на загальну суму 2600 грн.

В цей же день, в ранковий час, шляхом пошкодження вхідних дверей, ОСОБА_2 проник в квартиру АДРЕСА_33, яка належить ОСОБА_9, звідки таємно викрав його майно на загальну суму 1630 грн.

25.01.2006 року, в ранковий час, ОСОБА_2, шляхом пошкодження вхідних дверей, проник в квартиру АДРЕСА_11, яка належить ОСОБА_36, звідки таємно викрав гроші на загальну суму 1706 грн.

Там же, ОСОБА_2, таємно викрав майно потерпілої ОСОБА_16 на загальну суму 1471 грн.

Крім того, 13.02.2006 року, в ранковий час, ОСОБА_2, шляхом пошкодження вхідних дверей, проник в квартиру АДРЕСА_12, яка належить ОСОБА_37, звідки таємно викрав її майно на загальну суму 1950 грн.

Після цього, там же, аналогічним чином, ОСОБА_2, проник в квартиру АДРЕСА_13, яка належить ОСОБА_38, звідки викрав її гроші в сумі 1300 грн.

Крім того, 17.02.2006 року, в ранковий час, шляхом пошкодження вхідних дверей, ОСОБА_2 проник в квартиру АДРЕСА_14, звідки таємно викрав майно ОСОБА_39, на загальну суму 2220,25 грн.

Після цього, там же, аналогічним чином, ОСОБА_2 проник в квартиру АДРЕСА_15, звідки таємно викрав майно ОСОБА_18 на загальну суму 1100,00 грн.

Крім того, в перших числах березня 2006 року, в ранковий час, за допомогою металевої монтировки, ОСОБА_2 пошкодив двері та проник в квартиру АДРЕСА_16, яка належить ОСОБА_24, звідки таємно викрав її майно на загальну суму 1500 гривень.

22.05.2006 року, в ранковий час, ОСОБА_2, шляхом пошкодження вхідних дверей, проник в квартиру АДРЕСА_17, яка належить ОСОБА_40, звідки таємно викрав майно, яке належить ОСОБА_41 на загальну суму 1600 грн..

06.06.2006 року, в ранковий час, шляхом пошкодження вхідних дверей, ОСОБА_2 проник в АДРЕСА_18, яка належить ОСОБА_5, звідки таємно викрав її майно на загальну суму 11 170 грн.

30.11.2006 року, в ранковий час, ОСОБА_2, за допомогою металевої монтировки, пошкодив двері та проник в квартиру АДРЕСА_34, яка належить ОСОБА_8, звідки таємно викрав його майно на загальну суму 1550 грн.

15.12.2006 року, в ранковий час, за допомогою металевої монтировки, ОСОБА_2 пошкодив двері та проник в квартиру АДРЕСА_35, яка належить ОСОБА_11, звідки таємно викрав її майно на загальну суму 10 646,3 грн.

Крім того, 19.12.2006 року, в ранковий час, ОСОБА_2, за допомогою металевої монтировки, пошкодив двері та проник в квартиру АДРЕСА_36, яка належить ОСОБА_42, звідки вчинив крадіжку грошей в сумі 20 грн.

В цей же день, в ранковий час, за допомогою металевої монтировки, ОСОБА_2 пошкодив двері та проник в квартиру АДРЕСА_22, яка належить ОСОБА_43, звідки таємно викрав її майно на загальну суму 2580 грн.

26.12.2006 року, в ранковий час, ОСОБА_2, за допомогою металевої монтировки, пошкодив двері та проник в квартиру АДРЕСА_37, яка належить ОСОБА_12, звідки таємно викрав її майно на загальну суму 11 320 грн.

02.02.2007 року, в ранковий час, за допомогою металевого лома, ОСОБА_2 пошкодив двері та проник в квартиру АДРЕСА_23, яка належить ОСОБА_19, звідки таємно викрав його майно на загальну суму 1750 грн. Тоді ж він викрав паспорт громадянина України на прізвище ОСОБА_19, який, в подальшому, в готелі "Опера"м.Львова, підробив шляхом переклеювання фотографії.

Крім того, 06.02.2007 року, в ранковий час, ОСОБА_2, за допомогою металевої монтировки пошкодив двері та проник в квартиру АДРЕСА_24, яка належить ОСОБА_20, звідки таємно викрав 100 ЄВРО (згідно курсу НБУ на загальну 650 грн.)

07.02.2007 року, в ранковий час, за допомогою металевої монтировки, ОСОБА_2 пошкодив двері та проник в квартиру АДРЕСА_25, яка належить ОСОБА_23, звідки таємно викрав його майно на загальну суму 2710,1 грн..

В цей же день, в ранковий час, ОСОБА_2, за допомогою металевої монтировки пошкодив двері та проник в квартиру АДРЕСА_26, яка належить ОСОБА_21, звідки таємно викрав її майно, на загальну суму 701,00 грн., та майно, належне ОСОБА_22, на загальну суму 3900,00 грн.

Крім того, 25.01.2006 року, в ранковий час, за допомогою металевої монтировки, ОСОБА_2 незаконно проник в квартиру АДРЕСА_27, яка належить ОСОБА_44

19.12.2007 року, в ранковий час, ОСОБА_2, за допомогою металевої монтировки пошкодив двері та незаконно проник в квартиру АДРЕСА_38, яка належить ОСОБА_45.

07.02.2007 року, в ранковий час, ОСОБА_2, за допомогою металевої монтировки пошкодив двері та незаконно проник в квартиру АДРЕСА_39, яка належить ОСОБА_46

В апеляціях засуджений ОСОБА_2 та в його інтересах захисники ОСОБА_4, ОСОБА_1 просять вирок місцевого суду скасувати, а справу направити на додаткове розслідування. Вважають вирок незаконним та винесеним з істотним порушенням норм кримінального та кримінально-процесуального законодавства, а не об’єднання в одне провадження з даною справою, порушених щодо ОСОБА_2 кримінальних справ органами внутрішніх справ в Івано-Франківській та Львівській областях, є грубим порушенням права на захист, оскільки максимальна міра покарання могла б бути визначена в межах, встановлених санкцією статті, яка передбачає більш суворе покарання. Вказують, що судом не було взято до уваги щире каяття та активне сприяння слідству, при призначенні покарання безпідставно застосована ч.4 ст. 70 КК України. Крім того, в основу вироку покладений вирок Шевченківського районного суду м.Чернівці від 03 жовтня 2008 року, яким серед інших покарань ОСОБА_2 за ч.3 ст. 357 КК України було призначено покарання у виді 2 років позбавлення волі, в той час, як санкція даної статті передбачає максимальне покарання - обмеження волі до 3 років.

Заслухавши доповідача, засудженого та його захисника на підтримку апеляцій, міркування прокурора про законність та обґрунтованість вироку, перевіривши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи поданих апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції підлягають частковому задоволенню.

Висновки суду про доведеність вини засудженого ОСОБА_2, за вказаних у вироку обставин, відповідають фактичним обставинам справи та ґрунтуються на досліджених в судовому засіданні доказах і ніким не оспорюються, як не оспорюється і кваліфікація його дій за ч.3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, пов’язане з проникненням у житло, вчинене повторно, за ч.1 ст. 162 КК України, як незаконне проникнення до житла особи, за ч.3 ст. 357 КК України, як незаконне заволодіння паспортом та іншим важливим документом, за ч.1 ст. 358 КК України, як підроблення документів які видаються чи посвідчуються підприємством, установою, організацією які мають право видавати чи посвідчувати такі документи і який надає права, або звільняє від обов’язків, з метою використання його підроблювачем.

Призначене засудженому покарання відповідає тяжкості вчинених ним злочинів та даним про його особу.

Однак, як убачається з матеріалів справи, при визначенні ОСОБА_2 остаточного покарання із застосуванням ч.4 ст. 70 КК України, у виді 8 років 6 місяців позбавлення волі, місцевий суд, врахувавши йому покарання, призначене за вироком Шевченківського районного суду м.Чернівці від 03.10.2008 року за ст.15, ст.185 ч.3, ст.ст.185 ч.3, 357 ч.3, 70 ч.4, у виді 7 років 6 місяців позбавлення волі, застосував принцип часткового складання покарань за окремі злочини.

Відповідно до ч.1 ст. 70 КК України при сукупності злочинів суд, призначаючи покарання за кожен злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або повного чи часткового складання покарань. За такими ж правилами призначається покарання, якщо засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку (ч.4 ст. 70 КК України). Пленум Верховного Суду України у п.21 постанови №7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" (v0007700-03) роз’яснив, що при вирішенні питання про те, який із передбачених ст. 70 КК України принципів необхідно застосувати при призначенні покарання за сукупності злочинів (поглинення менш суворого покарання більш суворим або повного чи часткового складання покарань, призначених за окремі злочини), суд повинен врахувати крім даних про особу винного й обставини, що пом’якшують і обтяжують покарання також кількість злочинів, що входять до сукупності, форм вини й мотиви вчинення кожного з них, тяжкість їх наслідків, вид сукупності (реальна чи ідеальна), тощо.

Колегія суддів вважає, що місцевий суд не навів переконливих доводів призначення ОСОБА_2 остаточного покарання на підставі ч.4 ст. 70 КК України із застосуванням принципу часткового складання призначених покарань, тому, враховуючи вказані вище обставини, вбачає підстави для застосування, передбаченого ст. 70 КК України, принципу поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Доводи апеляцій з приводу того, що судом не взято до уваги подані ОСОБА_2 клопотання про об’єднання всіх порушених щодо нього кримінальних справ, які знаходились на досудовому слідстві та у провадженні суддів різних областей, колегія суддів відхиляє, оскільки вчиненні ним злочини на території інших обласних центрів України не пов’язані із вчиненими злочинами по даній справі і розгляд їх, якщо такі мають місце, не впливає на законність і обґрунтованість вироку. Його право на захист, у зв’язку з цим, не порушено.

Покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі, в межах максимального строку, встановленого для даного виду покарання в Загальній частині цього Кодексу, було призначене ОСОБА_2 за вироком Шевченківського районного суду м.Чернівці від 03 жовтня 2008 року, який набрав законної сили, тому Хмельницький міськрайонний суд зобов’язаний був врахувати його при визначенні остаточного покарання відповідно до вимог ч.4 ст. 70 КК України.

Перевіркою справи в апеляційному порядку не виявлено порушень вимог кримінально-процесуального закону, які тягнуть скасування вироку і направлення справи на додаткове розслідування або на новий судовий розгляд.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-

Апеляції засудженого ОСОБА_2 та його захисників адвокатів ОСОБА_4, ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Вирок Хмельницького міськрайонного суду від 19 листопада 2010 року щодо ОСОБА_2 змінити.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання визначеного вироком Хмельницького міськрайонного суду від 19.11.2010 року, більш суворим, визначеного вироком Шевченківського районного суду м.Чернівці від 03.10.2008 року, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді 7 років 6 місяців позбавлення волі.