Справа №1-25/11 

Головуючий по І інстанції Каліновська В.С.

Провадження №11/0390/171/11

Категорія: ч. 1, 2 ст. 185 КК України 

Доповідач Міліщук С.Л.

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого-судді –Міліщука С.Л.

суддів – Фідрі О.М., Матата О.В.,

за участю прокурора – Смолюка Б.С.,

засудженого –ОСОБА_1,

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого на вирок Луцького міськрайонного суду від 11 січня 2011 року, яким,-

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженць м. Ківерці, громадянин України, із середньо-спеціальною освітою, одружений, маючий на утриманні неповнолітню дитину, непрацюючий, згідно ст. 89 КК України не судимий, без постійного місця проживання,

засуджений за:

- ч.1 ст. 185 КК України на 1(один) рік позбавлення волі;

- ч. 2 ст. 185 КК України на 1(один) рік позбавлення волі.

Остаточне покарання ОСОБА_1 призначено на підставі ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом частково складання призначених покарань –у виді 1 ( одного ) року і 6 ( шість ) місяців позбавлення волі.

Cтрок відбування покарання засудженому ОСОБА_1 постановлено рахувати з 11 січня 2011року, до якого зараховано термін його затримання та утримання під вартою у зв’язку з даною кримінальною справою в період з 13 вересня 2010 року по 11 січня 2011року.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишено попередній – утримання під вартою.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судові витрати у справі в сумі 563 грн. 04 коп., які були пов’язані з проведенням судових експертиз.

Долю речових доказів у справі вирішено відповідно до вимог ст. 81 КПК України.

Згідно вироку суду ОСОБА_1 визнаний винний та засуджений за те, що проживаючи з дозволу власника в будинку АДРЕСА_1:

- в один із днів на початку вересня 2010 року, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, таємно викрав майно ОСОБА_2 – мікрохвильову піч "ТЕС 5055", вартістю 300 грн.;

- в один із днів на початку вересня 2010 року, повторно таємно викрав майно ОСОБА_2 – електричний конвектор 5501", вартістю 200 грн.;

- 11 вересня 2010 року, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, за попереднім зговором групою осіб з особою, кримінальна справа щодо якої виділена в окреме провадження, повторно таємно викрав телевізійну антену з ТВ – тюнером, вартістю 800 грн..

В поданій апеляції, засуджений ОСОБА_1 не оспорюючи доведеності своєї вини та правильності кваліфікації його дій просить вирок суду в частині призначеного покарання змінити, призначивши йому покарання не пов’язане з позбавленням волі. Посилається на неврахування судом, що потерпілому повернуто частину викраденого майна, і останній просив не позбавляти його волі.

Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку і доводи апеляції, засудженого, який підтримав апеляцію та просив її задовольнити, міркування прокурора, який заперечив апеляцію та просив залишити вирок без зміни, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів судової палати дійшла висновку, що апеляція засудженого до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, за обставин, зазначених у вироку, ґрунтуються на зібраних по справі і належно оцінених судом доказах, і його дії правильно кваліфіковано за ч.2 ст. 307 КК України .

Оскільки ОСОБА_1 в судовому засіданні винним себе у пред’явленому йому обвинуваченні визнав повністю і дав детальні показання щодо обставин вчинення інкримінованих йому дій, то у відповідності до ч.3 ст. 299 КПК України, судом першої інстанції, оскільки проти цього не заперечували учасники судового розгляду, визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому суд з’ясував, чи правильно розуміють підсудний та інші учасники судового розгляду зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз’яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавленні права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Згідно ст. 365 КПК України висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин, які не оспорювались і стосовно яких відповідно до вимог ст. 299, ст. 301 КПК України докази не досліджувались, не перевіряються в апеляційному порядку.

Посилання ОСОБА_1 на неврахування судом того, що потерпілому повернуто частину викраденого майна, і останній просив не позбавляти його волі, колегія суддів вважає безпідставними.

Як вбачається з вироку, суд призначаючи покарання, у відповідності до ст. 65 КК України, в якості обставин, що пом’якшують покарання ОСОБА_1 визнав його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. При цьому, також прийняв до уваги, що потерпілий у зв’язку з поверненням йому частини майна, будь-яких претензій до ОСОБА_1 не має, та просив не позбавляти його волі.

Разом з тим, суд врахував характер та ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_1 злочинів, які відносяться до категорії середньої тяжкості, наявність у нього обставини, яка обтяжує покарання –вчинення злочинів в стані алкогольного сп’яніння, особу винного, який негативно характеризується за попереднім місцем проживання, дійсно має двох малолітніх дітей, однак їх вихованням та утриманням не займається, оскільки ніде не працює та не має постійного місця проживання, раніше притягався до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічних злочинів.

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про те, що виправлення та перевиховання ОСОБА_1 не можливе без ізоляції його від суспільства, а тому і призначив йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій ч. 1 та 2 ст. 185 КК України ближче до мінімальних.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_1 остаточне покарання у відповідності до ч.1 ст. 70 КК України, є необхідним і достатнім для його виправлення та запобігання вчинення ним нових злочинів.

Підстав для зміни вироку по обставинах, викладених в апеляції, колегія суддів не знаходить, а тому керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, -

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Луцького міськрайонного суду від 11 січня 2011 року щодо нього –без зміни.

Дана ухвала набирає законної сили негайно з моменту її оголошення, та може бути оскаржена протягом трьох місяців в касаційному порядку безпосередньою до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ України.