колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Матуса В. В.,

суддів - Демченка М. О., Моїсеєнко Т. М.,

з участю прокурора - Думал С.М.

захисника – ОСОБА_1

засудженого – ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3 на вирок Сумського районного суду Сумської області від 29 грудня 2010 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець АДРЕСА_1 раніше не судимий, -

засуджений за ст. 190 ч. 1 КК України до штрафу в доход держави в сумі вісімсот п’ятидесяти гривень; за ст. ст. 15 ч. 2, 27 ч. 4, 369 ч. 1 КК України до штрафу в розмірі три тисячі чотириста гривень.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_2 визначено остаточне покарання у виді штрафу в розмірі три тисячі чотириста гривень.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1149 грн. судових витрат за проведення експертизи по справі.

Згідно з вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним і засуджений за вчинення злочинів за наступних обставин.

ОСОБА_2 в межах здійснення ним підприємницької діяльності та перебуваючи у договірних правовідносинах з АГАТ "Харківський", оскільки у жовтні-листопаді за договором підряду виконував роботи по перенесенню кабелю для автогаражного кооперативу для забезпечення його електропостачання за адресою м. Суми вул. Черепіна, 23. Маючи умисел на заволодіння шляхом обману грошовими коштами голови правління товариства ОСОБА_4, ОСОБА_2 повідомив, що для узгодження і вирішення в Держгірпромнагляді по Сумській області питання підписання технічних умов на підключення гаражів гаражно-будівельного кооперативу "Харківський" до електромережі йому необхідно 300-400 грн. для передачі невстановленій службовій особі Держгірпромнагляду по Сумській області, хоча в дійсності не мав наміру передавати кому-небудь гроші.

12 березня 2010 року близько 13 години 30 хвилин, знаходячись у власному автомобілі Хюндай Туксон, реєстраційний номер НОМЕР_1 в с. Косівщина Сумського району, ОСОБА_2 одержав від ОСОБА_4 500 грн., начебто за переданий ним хабар службовій особі, пояснивши, що це саме та сума, яка ним була передана посадовій особі, а також підписані останнім документи для підключення гаражно-будівельного кооперативу "Харківський" до електромережі ВАТ "Сумиобленерго", після чого був затриманий працівниками міліції.

В поданих апеляціях:

- засуджений ОСОБА_2 зазначає, що є невинуватим у вчиненні інкримінованих злочинів, а покази ОСОБА_4 є неправдивими, оскільки постійно змінювалися. Вважає, що вирок суду не відповідає вимогам закону і матеріалам кримінальної справи, а тому є необґрунтованим і підлягає скасуванню з закриттям провадження по справі.

- захисник ОСОБА_3 вказує, що в діях ОСОБА_2 відсутні ознаки злочинів, передбачених ст. ст. 190 ч. 1, 369 ч. 1 КК України, а зібрані по справі докази свідчать про те, ОСОБА_2 до інкримінованих злочинів є непричетним. Зазначає, що покази ОСОБА_4 є неправдиві і постійно змінювалися. Просить вирок суду відносно ОСОБА_2 скасувати, а провадження по справі закрити за відсутністю в його діях складів злочинів, передбачених ст. ст. 190 ч. 1, 369 ч. 1 КК України.

Заслухавши доповідача, засудженого і захисника на підтримку поданих апеляцій, думку прокурора про залишення вироку без зміни, а апеляцій без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому злочинів підтверджується сукупністю доказів, зібраних по справі та перевірених у судовому засіданні у встановленому кримінально-процесуальним законом порядку.

Сам засуджений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 190 ч. 1, 15 ч. 2, 27 ч. 4, 369 ч. 1 КК України не визнав та пояснив, що дійсно восени 2009 року для автогаражного кооперативу "Харківський" виконував роботу по перенесенню кабелю для електропостачання. У березні місяці 2010 року він повідомив голові кооперативу ОСОБА_4, що для отримання погоджувальних дозволів для підключення до електромережі йому можливо потрібні будуть ще 200-300 грн. 12 березня 2010 року під час зустрічі з ОСОБА_4, останній на свій розсуд дав йому 500 грн., які він взяв для відшкодування понесених ним витрат за використання власного автомобіля, особистого часу в інтересах автокооперативу. Вказує, що зазначена сума не могла бути сприйнята як хабар, оскільки про це ОСОБА_4 він ніколи не говорив і передавати гроші нікому не збирався.

Доводи апеляцій засудженого і захисника про непричетність ОСОБА_2 до інкримінованих злочинів не заслуговують на увагу.

Так, потерпілий ОСОБА_4, в судовому засіданні показав, що працюючи головою автогаражного кооперативу "Харківський" звернувся до ОСОБА_5 в Обленерго для вирішення питання підключення електромережі дільниці кооперативу по вул. Черепіна, 23 в м. Суми, який запропонував йому для такої роботи ОСОБА_2 Останній повідомив, що ця робота буде коштувати в межах 37 тис. грн., а в подальшому постійно змінював суму яка остаточно зросла втричі. У березні 2010 року ОСОБА_2 сказав йому, що для погодження документів в Держгірпромнагляді та закінченні процедури погодження, що дасть змогу підключитись до електромережі необхідно заплатити якійсь службовій особі 300-400 грн. Розуміючи, що вказані гроші є хабаром для вирішення питання підключення гаражів до електромережі, 12 березня 2010 року під час зустрічі з ОСОБА_2 передав йому 500 грн., збільшивши суму на свій розсуд.

Свої показання ОСОБА_4 повністю підтвердив в ході очної ставки із ОСОБА_2

Показання ОСОБА_4 об’єктивно стверджуються протоколом огляду місця події від 12 березня 20010 року, з якого вбачається, що в автомобілі Хюндай Тюксон, реєстраційний номер НОМЕР_1 в с. Косівщина Сумського району, у ОСОБА_2 виявлено та вилучено 500 грн.

З протоколу роздруківки телефонних розмов, отриманих в ході проведення оперативно-технічних заходів вбачається, що ОСОБА_2 отримав гроші в сумі 500 грн. нібито для передачі невстановленій службовій особі Держгірпромнагляду по Сумській області.

Свідок ОСОБА_6 показав, що сплата грошових сум за отримання дозволу не передбачена діючим законодавством.

Показання ОСОБА_4 суд поклав в основу вироку, як таки, що повністю узгоджуються з іншими добутими доказами по справі.

Тому доводи апеляції захисника і засудженого про те, що покази ОСОБА_4 є неправдиві та постійно змінювалися, є безпідставними.

Отже вірно встановивши обставини справи, суд правильно кваліфікував дії ОСОБА_2 за ст. ст. 190 ч. 1, 15 ч. 2, 27 ч. 4, 369 ч. 1 КК України.

Покарання засудженому ОСОБА_2 призначено у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винного. Суд призначив покарання, яке відповідає вимогам закону, тобто є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_2 та попередження вчинення ним нових злочинів, тому воно є обґрунтованим та справедливим.

Не знаходячи підстав для задоволення апеляцій засудженого ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_3, та керуючись ст. ст. 362, 366, 377 КПК України, колегія суддів, -

Вирок Сумського районного суду Сумської області від 29 грудня 2010 року відносно ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляцію засудженого ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3 – без задоволення.