Суддя Вищого адміністративного суду України Бухтіярова І.О., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання неправомірними дій чи бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, скасування ухвали, -

25 жовтня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції з позовною заявою, у якій просив:

- визнати неправомірними дії чи бездіяльність Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, яка не вжила заходів для належної перевірки викладених фактів та обставин ознак дисциплінарного проступку судді ОСОБА_3 Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду та не вказала дату скарги, яку не взяла до провадження;

- зобов'язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України відкрити дисциплінарне провадження стосовно судді ОСОБА_3 Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду;

- стягнути за рахунок державного бюджету на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування завданої йому діями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України моральної шкоди.

- окремою ухвалою звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору з додержанням норми ч. 1 ст. 11 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права держави, ст. 1 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії".

- скасувати ухвалу № 8вк-8125/15 від 29.07.2016 року.

- визнати дії чи бездіяльність Вищої кваліфікаційної комісії суддів України такими, що не відповідають правовому акту вищої юридичної сили статей 1, 2, 6, 8, 22, 55, 68 Конституції України та Закону України "Про звернення громадян" (393/96-ВР) , Закону України "Про інформацію" (2657-12) .

- зобов'язати Вищої кваліфікаційної комісії суддів України вжити систему заходів для ОСОБА_1, спрямованих на усунення правових та інших причин виникнення складних життєвих обставин і попередження виникнення негативних суспільних наслідків, пов'язанх з відсутністю необхідної йому інформації відмовою у розгляді скарги від 15.10.2015 р. по суті та порушення права на ліквідацію перешкод при здійсненні прав та законних інтересів ОСОБА_1 після звернення до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

- визнати дії чи бездіяльність Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з 15.10.2015 р. по 25.10.2016 р. такими, що порушили порядок розгляду скарги від 15.10.2015 р. щодо: порушення права на інформацію, права на управління державою; невжиття системи заходів, спрямованих на усунення правових та інших причин виникнення складних життєвих обставин, не попередивши виникнення негативних суспільних наслідків, пов'язаних з відсутністю необхідної позивачу інформації про роз'яснення з приводу оскарження рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з посиланням на законодавство, строки; не сприяння ОСОБА_1, як особі, що перебуває у складних життєвих обставинах, які не в змозі подолати за допомогою наявних засобів і можливостей та контролю поведінки суддів у державній установі і протидії корупції у судовій владі; порушення права на ліквідацію перешкод при здійсненні прав та законних інтересів після звернення до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; порушення права на ліквідацію перешкод при здійснення його прав та законних інтересів після звернення до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

- поновити строк звернення до суду.

Згідно з частиною 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ) юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до статті 1 Закону України від 02.10.1996 року № 393/96-ВР "Про звернення громадян" громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Порядок розгляду таких звернень визначено статтями 14- 16 Закону України "Про звернення громадян". Законом України від 07.07.2010 року № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (2453-17) врегульовано порядок дисциплінарного провадження щодо судді. Згідно із статтею 83 Закону № 2453-VI суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 92 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених в цій нормі Закону.

Згідно з частинами першої та другої статті 93 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" дисциплінарне провадження - це процедура розгляду звернення з метою встановлення обставин, що можуть бути підставою дисциплінарної відповідальності судді. Право на звернення зі скаргою (заявою) щодо поведінки судді, яка може мати наслідком дисциплінарну відповідальність судді, має будь-яка особа. Громадяни здійснюють зазначене право особисто або через адвоката, юридичні особи - через адвоката, органи державної влади та органи місцевого самоврядування - через своїх представників.

Водночас спеціальний порядок дисциплінарного провадження щодо суддів має забезпечувати їх незалежність від незаконного стороннього впливу.

Приписами пункту четвертого частини шостої статті 93 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що звернення повертається без розгляду, якщо у зверненні порушується питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб, звільнених з посади судді, суддів провадження щодо яких не підвідомче відповідному органу, що здійснює дисциплінарне провадження, а також суддів, повноваження яких припинено у зв'язку зі смертю.

Підпунктом 14.2.2 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії України визначено, що перевірка скарги (заяви) на прийнятність до розгляду здійснюється членом Комісії або за дорученням члена Комісії інспектором (відповідно до частини шостої статті 93 Закону).

Про повернення звернення членом Комісії постановляється ухвала, копія якої разом зі скаргою (заявою) направляються заявнику за реєстраційним номером звернення.

Якщо обставини, передбачені пунктами 1-6 частини шостої статті 93 Закону, були виявлені після початку перевірки скарги (заяви), то таке звернення підлягає залишенню без розгляду.

За змістом статті 94 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють:

Вища кваліфікаційна комісія суддів України - щодо суддів місцевих та апеляційних судів;

Вища рада юстиції - щодо суддів вищих спеціалізованих судів та суддів Верховного Суду України.

Як свідчать матеріали позовної заяви, у жовтні 2015 року позивач звертався до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України зі скаргою щодо судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_3, за результатами розгляду якої членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_2 прийнято ухвалу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України № 8вк-8125/15 від 29.07.2016 року про повернення звернення без розгляду.

Згідно частини першої статті 99 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що суддя місцевого чи апеляційного суду може оскаржити рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про притягнення його до дисциплінарної відповідальності до Вищої ради юстиції або до суду в поряду, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) , не пізніше одного місяця з дня вручення йому чи отримання поштою копії рішення.

Разом з тим, на відміну від реалізації особою своїх прав у відносинах, врегульованих Законом України "Про звернення громадян" (393/96-ВР) , порушення адміністративної справи має передумовою обставини, визначені, зокрема, частиною першою статті 6 КАС України, а відтак право на оскарження рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, що здійснює дисциплінарне провадження, мають лише суб'єкти останнього в порядку, передбаченому законом. Громадяни, які не є суб'єктами дисциплінарного провадження щодо суддів, не мають права оскаржувати рішення визначених законом органів за результатами такого провадження.

З позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що позовні вимоги фактично зводяться до оскарження рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про повернення звернення щодо поведінки судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_3, яка може мати наслідком дисциплінарну відповідальність судді.

Оскільки адміністративна процесуальна дієздатність заявника у відносинах щодо вирішення питання дисциплінарної відповідальності судді законодавчо обмежена, відсутні підстави для відкриття провадження у даній справі.

Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 01.07.2014 року.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України судця відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

З урахуванням викладеного у відкритті провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1 слід відмовити.

Згідно з частино шостою статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підставі, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

Проте, ОСОБА_1 є громадянином, який не є суб'єктом дисциплінарного провадження щодо суддів, а тому не має права на звернення до суду буд-якої юрисдикції з позовними вимогами щодо оскарження рішень визначених законом органів за результатами такого провадження.

Керуючись статтями 17, 109, 160, 165, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , -

Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження за його позовною заявою до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання неправомірними дій чи бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, скасування ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає, проте може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) .