Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Голяшкіна О.В.,

Донця О.Є.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Київської міської митниці ДФС на постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 липня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, -

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" звернулось до суду з позовом до Київської міської митниці ДФС, у якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 20 жовтня 2014 року № 100260006/2014/000049/2.

Позовні вимоги мотивовано тим, що митницею протиправно, на підставі хибного висновку щодо заниження позивачем митної вартості товару (філе риби камбали стрілозубої свіжозамороженої), що ввозився на територію України, прийняте необґрунтоване рішення щодо її коригування.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 15 липня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду 14 вересня 2015 року, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів від 20 жовтня 2014 року № 100260006/2014/000049/2.

У поданій касаційній скарзі Київська міська митниця ДФС, із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що

11 березня 2014 року між ТОВ "Фоззі-Фуд" (Покупець) та LIAONING YZENDA TRADE CO., LTD (Продавець) укладено контракт № 599, за умовами якого Продавець продає, а Покупець купує продукцію в асортименті, кількості, за цінами, у відповідності до інвойсів, які є невід'ємною частиною контракту. Ціни на товар встановлюються у інвойсах на кожну партію товару. Ціна включає в себе вартість продукту, тари, термозбіжної упаковки, маркування, завантаження, витрат на митне оформлення вантажу в країні Продавця, витрати по фрахту (для CFR і CIF), а також, витрат на страхування - при CIF. Валютою контракту є долар США, а загальна вартість контракту складає 800000,00 доларів США. Усі ціни по контракту та умови поставок здійснюються на умовах CFR або CIР Одеса/Іллічевськ/Південний, Україна, згідно з Incoterms 2010. Продавець зобов'язаний підготувати та передати в узгодженні строки транспортному агенту Покупця товар і забезпечити при поставці наступні документи: інвойс, пакувальний лист, сертифікат якості, сертифікат про походження товару, ветеринарний сертифікат, коносамент.

На підставі зазначеного контракту ТОВ "Фоззі-Фуд" імпортувало товар - філе риби камбали стрілозубої свіжозамороженої (Frozen Arrowtooth Flounder Fillets/(Reinhardtius Stomias), без додавання харчових добавок та приправ, без вмісту складових сумішей, не піддане тепловій та кулінарній обробці, не консервоване, упаковане в 2520 карт. Коробів, розмірний ряд - 200-800 г, - 25200 кг.

З метою отримання товару на підставі контракту та його митного оформлення, 17 жовтня 2014 року товариство подало до митниці митну декларацію № 100260006/2014/157502, у якій задекларувало товар (філе риби камбали стрілозубої свіжозамороженої (Frozen Arrowtooth Flounder Fillets/(Reinhardtius Stomias), без додавання харчових добавок та приправ, без вмісту складових сумішей, не піддане тепловій та кулінарній обробці, не консервоване) та заявило його вартість у загальній сумі 48132.00 USD, (25200 кг х 1,91 USD за кг.), що в національній валюті України за офіційним курсом НБУ на дату митного оформлення (курс USD - 12,95116600) становить 624841,77 грн.

На підтвердження митної вартості товару, товариство разом із зазначеною декларацією надало до митниці пакет документів, що перелічені у графі 44 цієї декларації та які необхідні для розмитнення товару, а саме: картка обліку особи, яка здійснює операції з товаром; акт проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу; міжнародна товарно-транспортна накладна; коносамент; рахунки-фактури (інвойси); пакувальні листи; страховий поліс; зовнішньоекономічний договір (контракт)

купівлі-продажу № 599, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів; ветеринарні свідоцтва форм Ф-1, Ф-2 (ввезення товарів) (використовуються для підтвердження проведення ветеринарно-санітарного контролю при митному оформленні товару) (Держветфітослужба України); декларація виробника; інформація про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного

контролю товару; інформація про позитивні результати здійснення фіто санітарного контролю товару; інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару; резервна позиція та сертифікат про походження товару. Крім того зазначено інформацію про попередню митну декларацію, подану 15 жовтня 2014 року (митна декларація № 1101/1002600006/2014/166245).

Митницею проаналізовано інформацію, що містилась у товаросупровідних документах, наданих до митного оформлення за митною декларацією та в електронному вигляді повідомлено позивача, що відповідно до статті 53 Митного кодексу України декларанту необхідно подати додаткові документи, що підтверджують митну вартість товару, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Листом від 20 жовтня 2014 року № 1859 позивач надав до митниці додаткові документи, а саме: прайс-лист від 27 червня 2014 року б/н; комерційну пропозицію від 27 червня 2014 року б/н; експертний висновок від 17 жовтня 2014 року № Ц-390;

платіжне доручення від 22 липня 2014 року № 709; виписку по особовому рахунку від 31 липня 2014 року.

Після отримання додаткових документів Митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 20 жовтня 2014 року № 100260006/2014/000049/2, згідно з яким, на підставі наявних відомостей та із застосуванням другорядного методу митної вартості - резервного, визначено митну вартість товару в розмірі 50400,00 USD за 25200 кг (вартість за одиницю - 2,00 USD).

Підстави визначення митної вартості за другорядним методом зазначені у Графі 33 згаданого рішення, а саме: "митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції): неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Митного кодексу України); невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 Митного кодексу України (4495-17) . На виконання вимог статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснено під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, та перевірки наявності або відсутності застережень щодо застосування методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту). Відповідно до пункту 4.1 статті 54 Митного кодексу України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В результаті такого контролю встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, не містять всіх даних відповідно до обраного методу визначення митної вартості та містять розбіжності. Документи відповідно статті 53 Митного кодексу України надано не в повному обсязі. Відповідно до пункту 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. Відповідно до пункту 10 статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Відповідно до пункту 21 статті 58 Митного кодексу України використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально. Відповідно до пункту 2 контракту від 14 вересня 2012 року № 441 ціна включає в себе вартість тари, термоупаковки, маркування навантаження, та митного оформлення в країні продавця. Тобто, відсутня така складова митної вартості, як вартість робіт, пов'язаних із пакуванням, та не виконується умова наявності всіх складових митної вартості. У митного органу наявна інформація щодо числових значень складових митної вартості та інших умов, що могли вплинути на ціну товарів яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості. Перелік вимог митного органу щодо надання додаткових документів: для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу необхідно подати зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності. Якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Документи надано не в повному обсязі.

Метод 2-а не використаний у зв'язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні товари. Метод 2-б не використаний у зв'язку з відсутністю цінової інформації на подібні товари. Метод 2-в та 2-г не використані через відсутність основи для віднімання (додавання) вартості. Митна вартість, визначена за резервним методом та ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Факти, які вплинули на коригування: - використані декларантом або уповноваженою ним особою відомостей не підтверджені документально (пункт 22 статті 58 Митного кодексу України). Процедура консультацій між митним органом та декларантом проведена шляхом надсилання електронного повідомлення МД від 15 вересня 2015 року № 125130003/2014/504507; від 12 червня 2014 року 125130003/2014/5004484."

Отже, митна вартість товарів визначена за резервним методом та ґрунтується на раніше визнаних митним органом вартостях.

З метою випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання позивач подав до відповідача нову митну декларацію від 21 жовтня 2014 року № 100260006/2014/157528, у якій вказав митну вартість товару на визначеному митним органом рівні.

В подальшому, 22 жовтня 2014 року позивач звернувся до відповідача із запитом щодо надання письмової інформації про причини, через які заявлена митна вартість не може бути визнана та інформації про порядок і метод визначення митної вартості, застосовані при її коригуванні. Митниця повідомила про виникнення у митного органу сумнівів щодо заявленої митної вартості та про те, що витребувані додаткові документи декларантом надано не в повному обсязі.

19 грудня 2014 року позивач надав до митниці додаткові пояснення та документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються. За результатами розгляду вказаної заяви позивача, відповідач листом від 30 грудня 2014 року № 689/6/26-70-62-04 повідомив про відсутність підстав для перегляду прийнятого рішення про коригування митної вартості товарів. Відмовою у перегляді прийнятого рішення є наступні обставини: надана виписка з бухгалтерської документації не завірена печаткою підприємства; у наданому експертному висновку від 17 жовтня 2014 року № Ц-390 у пункті 7.3 зазначено, що інформація, отримана з інших джерел, вважається досить вірогідною, але експерти не гарантують у будь-якій формі факт її достовірності, у пункті 7.2 зазначено, що даний висновок є дійсним тільки при умові його використання за вказаною метою, а у пункті 4 значеного висновку вказано, що мета експертизи - моніторинг контрактної вартості товару, тому, у даному конкретному випадку висновок надається з метою підтвердження митної вартості, тобто використовується не з метою, яка в ньому зазначена; митна декларація країни відправлення не містить перекладу.

Вважаючи протиправним рішення митного органу про коригування митної вартості товарів від 20 жовтня 2014 року № 100260006/2014/000049/2, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що документами, поданими позивачем митному органу під час проходження митного контролю, підтверджується заявлена митна вартість товару, а відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено обґрунтованості сумнівів щодо достовірності зазначених у цих документах відомостей, та не доведено правомірності застосування резервного методу коригування заявленої митної вартості й винесення оскаржуваного рішення.

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з частиною третьою статті 53 Митного Кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Наведені приписи законодавства з питань митної справи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Судами попередніх інстанцій, із посиланням на докази, досліджені під час судового розгляду справи, встановлено, що позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару всі документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України. При цьому, подані документи, копії яких наявні у справі, містять усі необхідні відомості, необхідні для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом.

Щодо зауважень митниці стосовно відсутності такої складової митної вартості як вартість робіт, пов'язаних із пакуванням, суди вірно зазначили, що згідно з пунктом 2.1 контракту від 11 березня 2014 року № 599 ціна на товар визначається в інвойсах окремо на кожну партію товару; ціна товару включає в себе вартість продукту, тари, упакування, маркування, завантаження товару в порту відвантаження, витрати на митне оформлення товару в країні продавця; транспортування товару до місця призначення, витрати на страхування товарну.

Згідно з пунктом 3.1 цього ж контракту всі ціни по контракту, а також умови поставок, виконуються на умовах CFR Одеса, CFR Іллічівськ, CFR західний Україна, відповідно до Інкотермс 2010.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що поставка товару за інвойсом від 17 вересня 2014 року № FZAMC14098 відбувалася на умовах CFR Одеса.

Відповідно до правил Інкотермс 2010, термін CFR "вартість і фрахт" означає, що продавець зобов'язаний сплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, однак ризик втрати або ушкодження товару, а також ризик будь-якого збільшення витрат, що виникають після переходу товаром борту судна, переходить з продавця на покупця в момент переходу товару через поручні судна в порту відвантаження. За умовами CFR на продавця покладаються обов'язки з очищення товару від мит для його вивезення.

Отже, вартість товару, вказана в інвойсах, включає в себе всі витрати пов'язані із оформленням та транспортуванням товару до порту Одеса, Україна.

Також суди вірно зауважили на безпідставності посилання митниці в оскаржуваному рішенні на контракт від 14 вересня 2012 року № 441, оскільки вказаний контракт взагалі не є предметом спірних взаємовідносин, адже в даному випадку відбувалося розмитнення товару, поставленого відповідно до контракту від 11 березня 2014 року № 599, укладеного між позивачем та LIAONING YZENDA TRADE CO., LTD.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності у митного органу підстав витребовувати у декларанта додаткові документи.

Крім того, як вірно встановлено судом першої інстанції, спірне рішення не містить обґрунтованого математичного розрахунку ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку), визначеної митним органом у рішенні, що доводило б обґрунтованість рівня скоригованої ним митної вартості товару, та не розкриває конкретні факти, які вплинули на таке коригування, що вказує на його невідповідність вимогам частини другої статті 55 Митного кодексу України.

Відповідно до частини другої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.

Згідно з частиною сьомою цієї ж статті у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Таким чином, зважаючи на обставини, встановлені судами попередніх інстанцій на підставі доказів, досліджених під час судового розгляду справи, у тому числі, щодо надання декларантом митному органу достовірних відомостей про визначення митної вартості за ціною договору, які базувалися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддавались обчисленню, колегія суддів погоджується з позицією судів попередніх інстанцій щодо протиправності оскаржуваного рішення митного органу та наявності підстав для його скасування.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Правова оцінка встановлених обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій дана вірно, порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень судами не допущено.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 220-1, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС відхилити, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 липня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку статей 235- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.