11-155/2009 Про таємне викрадення майна та документів вчинені з проникненням у житло - 28.04.2009 Прийняття

яким ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_2, фактично проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_3, останній раз судимого вироком Луцького міського суду Волинської області від 15.03.2004 року за ст.ст. 187ч.1, 71 КК України на 4 роки і 6 місяців та 20 днів позбавлення волі. Постановою Крижопільського районного суду Вінницької області від 17.08.2007 року звільнений умовно достроково на 9 місяців 27 днів,

засуджено за ст. 185 ч.3 КК України на 4 роки позбавлення волі;

• за ст. 357ч.3 КК України на 2 роки обмеження волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_2 призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання за цим вироком частково приєднано не відбуту ОСОБА_2 частину покарання за вирок Луцького міського суду Волинської області від

Справа № 11 -155/2009 р. Головуючий у І інстанції: Марчук В.Т.

Категорія: ст.ст. 185ч.3, 357ч.3 КК України Доповідач: Петлюк В.І.

15.03.2004 року і остаточно до відбуття призначити покарання у виді 4 років і шість місяців позбавлення волі.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_5, останній раз судимого вироком Глибоцького районного суду Чернівецької області від 21.04.2005 року за ст.ст. 185ч.3, 71 КК України на 3 роки і 1 місяць позбавлення волі. Постановою Крижопільського районного суду Вінницької області від 17.08.2007 року звільнений умовно достроково на 4 місяці 11 днів,

засуджено за ст. 185 ч.3 КК України на 4 роки позбавлення волі;

• за ст. 357ч.3 КК України на 2 роки обмеження волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_4 призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_7, останній раз судимого вироком Шевченківського районного суду м. Чернівців від 28.12.2006 року за ст. 15, 186ч.2 КК України на 1 рік позбавлення волі. Звільнений 11.10.2007 року по відбуттю строку покарання,

засуджено за ст. 185 ч.3 КК України на 4 роки позбавлення волі;

• за ст. 357ч.3 КК України на 2 роки обмеження волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_3 призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу засудженим залишено утримання під вартою.

Строк відбуття покарання засудженим ОСОБА_2 та ОСОБА_4 обчислено з 29 квітня 2008 року, а ОСОБА_3 з 30 квітня 2008 року.

Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 в солідарному порядку у відшкодування матеріальної шкоди – 7945 гривень.

Вирішено долю речових доказів.

Цим же вироком ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 за ст.ст. 15, 185ч.3 КК України виправдано.

Як визнав суд злочини засудженими вчинені за таких обставин.

27 квітня 2008року ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_4 перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, під час спілкування з ОСОБА_6 та її сином ОСОБА_7 у дворі будинку 281 "Б" по вул. Головній, м. Чернівців, з метою подальшого вчинення крадіжки з квартири останньої, викрали два ключі від замків вхідних дверей її квартири, а біля 21 години цього ж дня достовірно знаючи, що в квартирі ОСОБА_6 нікого не має, вступивши в змову з ОСОБА_3, якого зустріли біля цього будинку і разом з останнім за допомогою викрадених ключів проникли в приміщення квартири ОСОБА_6, що розташована по АДРЕСА_1, звідки повторно, викрали чоловічу золоту печатку вартістю 3500 грн., золотий ланцюжок з хрестиком – 2000грн., мобільний телефон "Самсунг Е-740" з карткою стартового пакету ЮМС – 750 грн., ДВД - програвач "СОНІ" разом з комплектуючими аксесуарами – 350 грн., жіночу дублянку – 400 грн., жіночі черевики – 150 грн., зарядний пристрій до мобільного телефону – 35 грн., пульт дистанційного керування до телевізора – 65 грн., пульт дистанційного керування до ДВД – 70 грн., пульт дистанційного керування до відеокамери "СОНІ" - 70 грн., пульт дистанційного керування до відеомагнітофону JVC – 60 грн., 20 компакт дисків – 300 грн., відеокамеру "СОНІ" - 2250 грн., матерчату сумку – 150 грн., відеомагнітофон JVC – 500 грн., дорожню сумку 200 грн., фотоапарат "Мігланд" - 300 грн., пульт дистанційного керування від телевізора JVC – 60 грн., сумку дорожню – 150 грн., чоловічу сорочку – 45 грн., а всього на загальну суму 11405 грн., розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Крім цього 27 квітня 2008 року біля 21 год. ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 буду чи в стані алкогольного сп’яніння після вчинення крадіжки майна з квартири ОСОБА_6, яка розташована по АДРЕСА_1, незаконно заволоділи важливими особистими документами потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 а саме: свідоцтвом про середньо – спеціальну освіту на прізвище ОСОБА_6, дипломом про закінчення курсів бухгалтера – юриста на прізвище ОСОБА_6, дипломом про закінчення курсів манікюру та педикюру на прізвище ОСОБА_6, трудовою книжкою на прізвище ОСОБА_7, карткою про проходження навчання на водія на прізвище ОСОБА_7, медичною карткою на прізвище ОСОБА_7, свідоцтвом про народження на прізвище ОСОБА_6, атестатом про отримання середньої освіти на прізвище ОСОБА_7, атестатом на отримання середньої освіти на прізвище ОСОБА_6, двома свідоцтвами про розірвання шлюбу, свідоцтвом про закінчення навчання в ДОСАФ на прізвище ОСОБА_7, довідкою про погашення кредиту в "Приват Банку", військовим квитком на прізвище потерпілого ОСОБА_7

Органами досудового слідства ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 також обвинувачували у замаху на таємне викрадення майна за попередньою змовою вчинене повторно, шляхом проникнення 27.04.2008 року біля 22 год. до квартири АДРЕСА_1 яка належить потерпілій ОСОБА_8 але не довели свій злочин до кінця з причин які не залежали від їхньої волі.

За цим обвинуваченням ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 судом виправдано.

У апеляційній скарзі прокурор, посилаючись на безпідставність виправдання за ст.ст. 15, 185ч.3 КК України ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 та просить вирок в цій частині скасувати і постановити новий вирок.

Засуджений ОСОБА_2 як видно із змісту його апеляційної скарги просить виключити з вироку вказівку, що злочини вчиняв разом із ОСОБА_3 Водночас стверджує про суворість призначеного йому покарання.

У апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_3 навівши своє трактування зібраних у справі доказів доводить, що висновок суду є необґрунтованим та неправильним. Вважає докази обвинувачення такими, що здобуті з істотним порушенням вимог кримінально – процесуально закону, а тому просить вирок скасувати а справу направити н додаткове розслідування.

Засуджений ОСОБА_4 у своїй апеляційній скарзі та доповненнях до неї зазначає, що досудове слідство та судовий розгляд проведено не повно, однобічно з обвинувальним ухилом. Просить вирок скасувати а справу направити на додаткове розслідування.

Заслухавши доповідь судді, висновок прокурора, який вважає, що вирок суду в частині виправдання засуджених за ст.ст. 15, 185ч.3 КК України слід скасувати та постановити новий вирок а апеляції засуджених як необґрунтовані залишити без задоволення, пояснення засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 які підтримали свої апеляції, після перевірки матеріалів справи та обговорення доводів апеляційних скарг, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає до часткового задоволення а вирок суду в частині виправдання засуджених за ст.ст. 15, 185ч.3 КК України скасуванню з направленням справи в цій частині прокурору області для організації додаткового розслідування. Апеляційні скарги засуджених залишити як необґрунтовані без задоволення.

Висновок суду щодо виправдання ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 за ст. 15, 185ч.3 КК України є передчасними і не ґрунтується на законі та матеріалах справи.

Згідно з ч.ч. 1, 4 ст. 327 КПК України виправдувальний вирок постановляється у випадках коли не встановлено події злочину, коли в діях підсудного немає складу злочину, а також коли не доведено участі підсудного у вчиненні злочину. При цьому вирок повинен бути мотивований судом.

Разом з тим, згідно зі ст. 281 КПК України суд повертає справу на додаткове розслідування з мотивів неповноти та неправильності досудового слідства у випадках коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

У цій справі зазначені вимоги закону органами досудового слідства і судом не було додержано.

Із матеріалів справи вбачається, що в постановах про пред’явлення обвинувачення ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 та обвинувальному висновку зазначено корисливий мотив, тобто повернення чужого майна на свою користь.

Предметом крадіжки є майно, яке має вартість, ціну і перебуває у чужій для винної особи власності, однак в обвинуваченні не вказано ані ціни майна а ні майно яке останні намагалися викрасти.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що пред’явлене обвинувачення ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у вчиненні злочину передбаченого ст.ст. 15, 185ч.3 КПК України є неконкретним, що позбавляє можливості захищатися від нього.

Таке порушення законодавства є істотним.

Цей недолік неможливо усунути в ході судового розгляду.

А тому, враховуючи наведене, вирок суду в частині виправдання ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 за ст.ст. 15, 185ч.3 КК України слід скасувати а кримінальну справу в цій частині направити прокурору Чернівецької області для організації додаткового розслідування, під час якого пред’явити ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 конкретне обвинувачення.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у вчинення за попередньою змовою групою осіб, шляхом проникнення в житло, повторно, крадіжки чужого майна та незаконному заволодінні важливих особистих документів відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними у справі та перевіреними у судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.

Органами досудового слідства і судом досліджено усі ті обставини, які могли мати значення для прийняття рішення у справі, зібранні на підтвердження пред’явленого ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 обвинувачення доказами, у судовому перевірялися повно і їм дана у вироку об’єктивна оцінка відповідно до вимог ст. 67 КПК України у тому числі з точки зору достовірності і достатності, а тому доводи авторів апеляції про однобічність проведення досудового слідства у справі, неналежно оцінку зібраними судом доказів є необґрунтованим.

Незважаючи на часткове визнання вини ОСОБА_2 та невизнання ОСОБА_4 та ОСОБА_3 своє причетності до вчинення злочинів, їхня вина повністю доведена аналізом їхніх показань які вони давали впродовж досудового слідства і ці показання суд правильно поклав в основу вироку а також іншими показаннями які узгоджуються між собою.

Так з показань потерпілої ОСОБА_6 які вона дала в судовому засіданні вбачається, що 27.04.2008 року вона у дворі свого будинку, що по АДРЕСА_1 познайомилась з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 Під час спілкування її син ОСОБА_7 та ОСОБА_2 сходили в квартиру по воду. Через деякий час пішла до знайомих і по дорозі виявила, що пропали ключі від квартири а повернувшись до будинку побачила ОСОБА_4 та ОСОБА_2 і разом почали шукати ключі. Не знайшовши ключів знов повернулась до знайомих а коли повернулась до дому то працівники міліції вже оглядали її квартиру з якої викрадено її майно.

Аналогічні показання дав суду ОСОБА_7

З показань ОСОБА_9 вбачається, що вечором 27.04.2008 року троє невідомих для неї осіб, серед яких впізнає ОСОБА_4, намагались зайти до неї в квартиру, але оскільки вона відреагувала на відкриття її дверей то всі троє втікли а вийшовши на площадку виявила біля квартири ОСОБА_6 сумку з речами.

З показань свідка ОСОБА_10 вбачається, що її відомо, що ОСОБА_4 та ОСОБА_2 вчинили крадіжку з квартири жінки на ім’я ОСОБА_6, оскільки вона зрозуміла це із їхньої розмови щодо викрадення золотих виробів.

Крім цього суду показала, що ОСОБА_4 просив її дати неправдиві покази, щоб виправдати його.

Крім цього аналіз показань самих засуджених, які вони давали як в ході досудового слідства так і під час судового розгляду свідчить про те, що в різний період слідства викривали один одного у вчиненні крадіжки майна потерпілої ОСОБА_6 та заволодіння її особистими документами.

Так, починаючи з першого пояснення та протягом всього досудового слідства ОСОБА_2 категорично стверджував, що крадіжку майна потерпілої ОСОБА_6 він вчинив разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 Перше своє пояснення обставини вчинення крадіжки ОСОБА_2 давав працівникам міліції 29.045.2008 року тобто до того як був затриманий ОСОБА_3 Також, ОСОБА_2 протягом досудового слідства в своїх показах стверджував, що саме ОСОБА_3 був ініціатором вчинення цієї крадіжки та відігравав основну роль при її вчиненні. Також бачив, як ОСОБА_3 в квартирі потерпілої, окрім речей викрадав документи. Свої покази ОСОБА_2 чітко та впевнено підтверджував на очних ставках з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 і закріпив їх в присутності понятих при відтворенні обстановки і обставин події злочину (т.1 а.с. 38-39, 113-115, 122-124, 139-142, 213-226, 217-226)

ОСОБА_4 в ході досудового слідства також стверджував про причетність ОСОБА_3 до вчинення крадіжки з квартири потерпілої ОСОБА_6 (т.1 а.с.153, 160, 161, 176-177).

З даних які є в довідці за №1001/0598 від 28.04.2008 року вбачається, що сліди рук на відрізку №2 вилученої з нижньої частини відеомагнітофону який викрадений з квартири потерпілої ОСОБА_6 залишені ОСОБА_4

Таким чином, колегія суддів, що суд на підставі аналізу показів підсудних ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 показів потерпілих і свідків а також письмових доказів по справі прийшов до переконливого висновку про винуватість всіх трьох засуджених у вчиненні крадіжки майна потерпілої ОСОБА_6 та заволодінні її особистими документами.

Правильним колегія суддів вважає, є висновок суду, що невизнання засудженим ОСОБА_4 і ОСОБА_3 і їхньої вини у вчинені інкримінованих їм злочинів як спосіб захисту з метою уникнення кримінальної відповідальності а змінили вони показання дані ними в процесі досудового слідства після того як одержали значну інформацію по обставинам вчинених злочинів обравши спосіб захисту, заперечення об’єктивної істини обставин вчинених ними злочинів.

З огляду на наведене колегія суддів вважає, що районний суд за таких обставин правильно кваліфікував дії ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 за ст. 185ч.3 КК України оскільки вони вчинили викрадення чужого майна повторно за попередньою змовою групою осіб поєднане з проникненням в житло.

Вірною колегія суддів вважає, є кваліфікація дій засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 за ст. 357 ч.3 КК України оскільки вони незаконно заволоділи важливими особистими документами потерпілих.

Не знаходить колегія суддів підстав і для пом’якшення покарання засудженим, оскільки призначене покарання ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в повній мірі відповідає вимогам ст. 65 КК України, призначене у межах закону за яким вони засуджені з урахуванням характеру тяжкості вчиненого злочину особам засуджених і є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.