Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Єрьоміна А.В., Кравцова О.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом Управління Північно-Кримського каналу Державного агентства водних ресурсів України до Державної фінансової інспекції в Херсонській області про визнання незаконною та скасування вимоги про усунення порушень, касаційне провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Управління Північно-Кримського каналу Державного агентства водних ресурсів України на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 5 квітня 2016 року,

У серпні 2014 року Управління Північно-Кримського каналу Державного агентства водних ресурсів України (далі - Управління) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної фінансової інспекції в Херсонській області (далі по тексту також - ДФІ у Херсонській області) про визнання незаконною та скасування вимоги про усунення порушень.

В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначає, що відповідачем було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Управління Північно-Кримського каналу за період з 01 січня 2012 року по 01 березня 2014 року, якою встановлено порушення законодавства з фінансових питань, зміст та суть яких викладені в акті ревізії від 01 липня 2014 року № 07-17/032.

Внаслідок чого, відповідачем було спрямовано на адресу позивача лист-вимогу від 30 липня 2014 року № 21-07-14-14/4490, в пункті 5 якого позивачу було висунуто вимоги, які є предметом адміністративного позову, зокрема, стягнути:

- з контрагента Красноперекопське управління водного господарства з урахуванням вимог Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15 квітня 2014 року № 1207-VII (1207-18) недоотриманих доходів в сумі 1151253,60 гривень;

- з контрагента Красноперекопське управління водного господарства з урахуванням вимог Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15 квітня 2014 року № 1207-VII (1207-18) недоотриманих доходів в сумі 1522639,20 гривень;

- з контрагента Советське управління водного господарства з урахуванням вимог Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15 квітня 2014 року № 1207-VII (1207-18) недоотриманих доходів в сумі 12209,40 гривень;

- з контрагента Советське управління водного господарства з урахуванням вимог Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15 квітня 2014 року № 1207-VII (1207-18) недоотриманих доходів в сумі 6653,28 гривень;

- з контрагента Кіровське міжрайонне управління водного господарства з урахуванням вимог Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15 квітня 2014 року № 1207-VII (1207-18) недоотриманих доходів в сумі 132 гривень;

- з контрагента Кіровське міжрайонне управління водного господарства з урахуванням вимог Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15 квітня 2014 року № 1207-VII (1207-18) недоотриманих доходів в сумі 2004 гривень;

- з контрагента Міське комунальне підприємство теплових мереж (м. Армянськ) з урахуванням вимог Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15 квітня 2014 року № 1207-VII (1207-18) недоотриманих доходів в сумі 4313,60 гривень;

- з контрагента Приватне мале підприємство "Борисфен" (м. Джанкой) з урахуванням вимог Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15 квітня 2014 року № 1207-VII (1207-18) недоотриманих доходів в сумі 2156,80 гривень;

- з контрагента Ленінська районна організація Кримського Республіканського товариства мисливців та рибалок (АР Крим, смт. Леніно) з урахуванням вимог Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15 квітня 2014 року № 1207-VII (1207-18) недоотриманих доходів в сумі 21420 гривень;

- з контрагента приватного підприємця ОСОБА_1 (АР Крим, смт Леніно) з урахуванням вимог Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15 квітня 2014 року № 1207-VII (1207-18) недоотриманих доходів в сумі 3370 гривень;

- з контрагента Кримське республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі" з урахуванням вимог Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15 квітня 2014 року № 1207-VII (1207-18) недоотриманих доходів в сумі 1416916,80 гривень;

- з контрагента Кримське республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Феодосії" з урахуванням вимог Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15 квітня 2014 року № 1207-VII (1207-18) недоотриманих доходів в сумі 476299,20 гривень;

- з контрагента КП Водопровідно-каналізаційного господарства Щолкінської міської ради з урахуванням вимог Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15 квітня 2014 року № 1207-VII (1207-18) недоотриманих доходів в сумі 103958,40 гривень;

- з контрагента КП Водопровідно-каналізаційного господарства Щолкінської міської ради з урахуванням вимог Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15 квітня 2014 року № 1207-VII (1207-18) недоотриманих доходів в сумі 143660 гривень;

- з контрагента КП "Ленводоканал" з урахуванням вимог Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15 квітня 2014 року № 1207-VII (1207-18) недоотриманих доходів в сумі 319488 гривень;

- з контрагента КП "Ленводоканал" з урахуванням вимог Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15 квітня 2014 року № 1207-VII (1207-18) недоотриманих доходів в сумі 328622,25 гривень;

- з контрагента Керченська Філія Кримського республіканського підприємства "Вода Криму" з урахуванням вимог Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15 квітня 2014 року № 1207-VII (1207-18) недоотриманих доходів в сумі 1552318,13 гривень;

- з контрагента Феодосійська Філія Кримського республіканського підприємства "Вода Криму" з урахуванням вимог Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15 квітня 2014 року № 1207-VII (1207-18) недоотриманих доходів в сумі 529315,27 гривень.

Не погоджуючись із зазначеною вимогою, позивач звернувся до суду з даним позовом в якому просив частково скасувати п.5 вимоги Державної фінансової інспекції в Херсонській області № 21-07-14-14/4490 від 30 липня 2014 року.

Херсонський окружний адміністративний суд постановою від 20 жовтня 2016 року адміністративний позов Управління задовольнив, визнав незаконним та скасував п. 5 вимоги Державної фінансової інспекції в Херсонській області № 21-07-14-14/4490 від 30 липня 2014 року.

Одеський апеляційний адміністративний суд постановою під 5 квітня 2016 року, постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2016 року скасував, та постановив нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовив.

У касаційній скарзі Управління Північно-Кримського каналу Державного агентства водних ресурсів України посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати його рішення та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно, за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Згідно з Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 23 квітня 2011 року № 499/2011 (499/2011) , Держфінінспекція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

ДФІ, відповідно до покладених на неї завдань, вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підпункт 4 пункту 4 Положення).

Відповідно до пункту 6 Положення ДФІ для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Положенням, також, установлено, що якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, ДФІ має право звернутися до суду в інтересах держави.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями пункту 7 статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", згідно з якими органу державного фінансового контролю надано право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та, у разі виявлення порушень законодавства, пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства, є обов'язковою до виконання.

Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

За таких обставин, колегія суддів зазначає про наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

В порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.

У справі, яка розглядається, предметом позову є законність п.5 вимоги ДФІ у Херсонській області від 30 липня 2014 року № 21-07-14-14/4490 в частині щодо стягнення Управлінням Північно-Кримського каналу Державного агентства водних ресурсів України, з урахуванням вимог Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15 квітня 2014 року № 1207-VII (1207-18) , з контрагентів недоотриманих доходів, тобто пункт 5 цієї вимоги вказує, зокрема, на виявлені збитки, розмір та їх стягнення.

Зважаючи на те, що збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, та те, що збитки не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги, суд апеляційної інстанції прийшов до обґрунтованого висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог.

Такий висновок суду апеляційної інстанції відповідає правовій позиції щодо застосування зазначених норм матеріального права висловленій колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 15 квітня 2014 року у справі № 21-40а14, від 15 квітня 2014 року у справі № 21-63а14, від 07 жовтня 2014 року у справі № 21-368а14, від 27 січня 2015 року у справі № 21-436а14.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначені висновки суду апеляційної інстанції вважає вірними та такими, що зроблені на підставі правильно застосованих норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків суду та обставин справи не спростовують.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу Управління Північно-Кримського каналу Державного агентства водних ресурсів України залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 5 квітня 2016 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.