11а-1295/2008 Про розбійний напад з метою заволодіння чужим майном, вчинений в стані алкогольного сп'яніння за попередньою змовою групою осіб - 09.12.2008 Прийняття

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні кримінальну справу за апеляцією прокурора зі змінами, апеляціями адвоката ОСОБА_6. в інтересах засудженого ОСОБА_1., адвоката ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_2., засуджених ОСОБА_2 і ОСОБА_3., апеляцією з доповненнями ОСОБА_1. на вирок Суворовського районного суду м. Херсона від 21 квітня 2008 року, -

Цим вироком ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, раніше не судимий

засуджений за ч. 4 ст. 187 КК України на 8 років б місяців позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини належного йому майна, за ст. 304 КК України виправданий.

Запобіжний захід взяття під варту з 8 січня 2007 року.

ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, раніше не судимий,

засуджений за ч. 4 ст. 187 КК України на 8 років позбавлення волі з конфіскацією Ч частини належного йому майна.

Запобіжний захід взяття під варту з 8 січня 2008 року.

ІНФОРМАЦІЯ_3 громадянин України, раніше не судимий,

засуджений за ч. 4 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 4 роки позбавлення волі.

Запобіжний захід взяття під варту з 8 січня 2008 року.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3. солідарно в рахунок відшкодування витрат на лікування потерпілого ОСОБА_5 на користь Херсонської обласної клінічної лікарні 752, 31 грн, на користь 1472 Військово-Морського клінічного шпиталю ім. Пирогова 13465, 88 грн.

Стягнуті з засуджених судові витрати та вирішено питання щодо речових доказів.

Відповідно до вироку суду 7 січня 2007 року близько 1 години 30 хвилин ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, біля будинку № 9 по вул. Залізничній м.Херсона, за попередньою змовою між собою, із застосуванням насильства, що є небезпечним для життя і здоров'я потерпілого, що виразилося у нанесені ударів руками та ногами в область голови та тулубу, з метою заволодіння чужим майном вчинили напад на ОСОБА_7. та ОСОБА_5, завдавши останньому тяжкі тілесні ушкодження по ознакам небезпечності для життя в момент заподіяння та заволоділи його мобільним телефоном "Nee e 949" вартістю 5000 грн та портмоне з грошима в сумі 1000 грн.

У апеляціях :

прокурор в апеляції зі змінами зазначає, що суд неправильно застосував кримінальний закон і призначив засудженому ОСОБА_3 покарання, яке не відповідає тяжкості злочину в наслідок його надмірної м'якості, просить вирок в цій частині скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд.

Захисник в інтересах засудженого ОСОБА_1. вказує, що дії останнього суд кваліфікував невірно. Просить дії ОСОБА_1. кваліфікувати за ч.2 ст.18б КК України (2341-14) та призначити йому покарання з застосуванням ст. 75 КК України.

Захисник в інтересах засудженого ОСОБА_2. зазначає, що дії ОСОБА_2 належить кваліфікувати за ч.2 ст.18б КК України (2341-14) . Просить дії ОСОБА_2. перекваліфікувати на ч.2 ст. 186 КК України та призначити йому мінімальне покарання і виключити з вироку вказівку суду на стягнення з ОСОБА_2. витрат на лікування ОСОБА_5

Засуджений ОСОБА_2. в апеляції просить його дії кваліфікувати за ч.2 ст. 186 КК України і призначити йому покарання з урахуванням пом'якшуючих обставин.

Засуджений ОСОБА_1. в апеляції з доповненнями зазначає, що не згідний з ухваленим вироком, оскільки слідство проведено однобічно з обвинувальним нахилом,

позбавили його право на захист, що суд не надав йому можливості ознайомитися з матеріалами справи.

Засуджений ОСОБА_3. в апеляції просить змінити вирок і в мотивувальній частині вироку вказати, що вину в скоєнні злочину він визнав повністю.

Заслухавши доповідача, міркування прокурора, який підтримав свою апеляцію, засуджених ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3., які підтримали свої апеляції і апеляції захисників, адвоката ОСОБА_8 яка підтримала свою апеляцію, захисника ОСОБА_9 яка підтримала апеляцію адвоката і засудженого ОСОБА_3., засуджений ОСОБА_1. від останнього слова відмовився, засудженні ОСОБА_2 і ОСОБА_3. в останньому слові визнали себе винними в скоєнні злочину в повному обсязі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій колегія суддів визнає, що апеляції прокурора, захисників і засуджених ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3. задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3. у вчиненні зазначених злочинних дій відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується ретельно дсіслідженими в судовому засіданні доказами, а саме показанням потерпілих ОСОБА_7. та ОСОБА_5, показаннями самих засуджених ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3., які в ході судового слідства часткою визнали свою вину в скоєнні вказаного злочину, показаннями свідків ОСОБА_10., ОСОБА_11, ОСОБА_12, висновками судою-медичної експертизи, де вказано, up ОСОБА_5 спричиненні тяжкі тілесні ушкодження, за ознаками небезпечності для життя в момент заподіяння, які виникли в результаті множинних ударів твердими тупими предметами, якими могли бути кулак, нога, камінь та які могли виникнути при обставинах, які викладені в протоколах допитів ОСОБА_7, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, яким суд дав належну оцінку, та є обгрунтованим(т.1, а.с. 56-57).

Злочинні дії ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3. за ч. 4 ст. 187 КК України кваліфіковані правильно.

На думку колегії судді апеляції захисників та засуджених про перекваліфікацію дій останніх на ч.2 ст.18б КК України (2341-14) безпідставні і спростовуються сукупністі детально досліджених доказів по справи. Також не підлягає задоволенню апеляція щодо виключення посилання суду на стягнення з засудженого ОСОБА_2 витрат на лікування потерпілого ОСОБА_5., оскільки ст. 93-1 КПК України передбачає при поставленні вироку стягнення з засуджених витрат на стаціонарне лікування.

/Апеляція з доповненнями засудженого ОСОБА_1., щодо порушення його права на захист та не надання йому можливості ознайомитися з матеріалами справи необгрунтована і спростовуються матеріалами справи, де з протоколу судового засідання вбачається, що в судовому процесі приймав участь захисник-адвокат ОСОБА_6., який подав в його інтересах апеляцію на вирок суду, з матеріалів справи також вбачається, що засуджений ОСОБА_1. часткою сам ознайомився з матеріалами справи- (т.2, а.с.259), а потім відмовився знайомитися з матеріалами справи і як вбачається з акту від 27 червня 2008 року він в повному обсязі був ознайомлений з матеріалами справи шляхом зачитування йому вголос всіх матеріалів справи (т.2, а.с.260), а також в СІЗО він отримав копію кримінальної справи(т.2, а.с.289).

Як вбачається з протоколу судового засідання засуджений ОСОБА_3., який скоїв злочин у неповнолітньому віці, вину свою визнав часткою, тому його апеляція задоволенню не підлягає.

Колегія суддів визнає, що суд обгрунтовано призначив ОСОБА_3 покарання з застосуванням ст. 69 КК України, з урахуванням обставин, які пом'якшують покарання, а саме: злочин він скоїв у неповнолітньому віці, вперше притягується до кримінальної відповідальності, в скоєнні злочину мав другорядну роль, позитивно характеризується, добровільно відшкодував потерпілому матеріальні збитки на суму 17600 грн.

Аналіз матеріалів справи свідчить, що призначене засудженим ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, при його обрані суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особи засуджених, а також усі обставини справи. Таке призначене покарання, необхідне й достатнє для їх виправлення та попередження нових злочинів.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

Апеляцію прокурора зі змінами і апеляції захисників в інтересах засуджених ОСОБА_1., ОСОБА_2., апеляції засуджених ОСОБА_2., ОСОБА_3., апеляцію з доповненнями засудженого ОСОБА_1. залишити без задоволення.