Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого - Прокопенка О.Б.

суддів - Матуса В.В., Олійника В.Б.

з участю прокурора - Кононенко К.М.

захисника ОСОБА_1

засудженого ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_1 на вирок Путивльського районного суду Сумської області від 09 вересня 2008 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець м. Кролевець, Сумської області, раніше не судимий, -

засуджений за ст. 364 ч.3 КК України до позбавлення волі строком на п'ять років з позбавленням права обіймати посади пов'язані з функцією представника влади в органах внутрішніх справ строком на два роки; за ст. 366 ч. 1 КК України до обмеження волі строком на два роки, з позбавленням права обіймати посади пов'язані з функцією представника влади в органах внутрішніх справ строком на один рік.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_2. покарання у виді позбавлення волі строком на п'ять років з позбавленням права обіймати посади пов'язані з функцією представника влади в органах внутрішніх справ строком на два роки.

На підставі ст. 54 КК України ОСОБА_2 позбавлено спеціального звання "лейтенант міліції".

На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_2, звільнений від відбування призначеного основного покарання з іспитовим строком два роки.

На підставі ст. 76 КК України на ОСОБА_2 покладено обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Згідно з вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним і засуджений за вчинення злочину за наступних обставин.

ОСОБА_2, займаючи посаду оперуповноваженого групи кримінальної міліції у справах дітей Кролевецького РВ УМВС, маючи спеціальне звання "лейтенант міліції", як працівник правоохоронного органу, будучи службовою особою, склав протоколи про адміністративні правопорушення за ч. 1 ст. 178 КУпАП відносно неповнолітніх ОСОБА_3 і ОСОБА_4, які 29 березня 2008 року близько 21 години розпивали спиртні напої в громадському місті і були доставлені в Кролевецький РВ УМВС.

В ході складання протоколів, ОСОБА_2, в порушення інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, не з'ясував особу і не потребував документ, що її посвідчує, та склав протокол відносно ОСОБА_3, який з метою уникнення відповідальності назвався ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, що стало відомо ОСОБА_2.

07 квітня 2008 року, ОСОБА_2, достовірно знаючи, що протокол про адміністративне правопорушення за ст. 178 ч. 1 КУпАП замість ОСОБА_3, складено відносно ОСОБА_5, на прохання ОСОБА_3, не повідомляти суддю даних про його особу, надав ОСОБА_3 матеріали для повторного ознайомлення.

В цей же день, ОСОБА_2, як працівник правоохоронного органу, будучи службовою особою, використовуючи владу, умисно, діючи в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 та його батьків, всупереч інтересам служби, надав до Кролевецького районного суду матеріали про адміністративне правопорушення із складеним протоколом, який містив завідомо неправдиві відомості відносно ОСОБА_5 Вказаний завідомо неправдивий документ в цей же день був розглянутий суддею в присутності ОСОБА_2 і ОСОБА_3, який будучи впевненим, що ОСОБА_2 погодившись діяти в його інтересах і інтересах його батьків, повідомив судді анкетні дані на ОСОБА_5, які були зазначені в протоколі.

Суд визнав, що цими діями засудженого ОСОБА_2 заподіяно істотної шкоди державним інтересам у вигляді підриву авторитету правоохоронних органів, та порушено законодавчо встановлений порядок реалізації конституційних засад здійснення судочинства.

В поданій апеляції захисник ОСОБА_1 вказує, що між діями ОСОБА_2 та наслідками, що настали відсутній причинний зв'язок, оскільки сам суд не встановив особу, та притягнув до відповідальності неіснуючу особу, а батьки ОСОБА_3 уникнули відповідальності через неузгодженість дій прокуратури і суду, а тому суд при розгляді справи дійшов помилкового висновку про завдання діями засудженого істотної шкоди державним інтересам. Вирок відносно ОСОБА_2 було винесено передчасно, без достатніх доказів та з'ясування всіх фактичних обставин справи. Крім того, судом не враховано, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення всі вимоги закону були виконані, а у ОСОБА_2 був відсутній умисел на службове підроблення, оскільки на момент подачі протоколу не був обізнаний в його неправдивості. Крім того твердження у вироку про завдання підриву авторитету суду немає законних підстав, а сам ОСОБА_2 не є учасником адміністративного процесу. Не враховано судом, що за вказане порушення ОСОБА_2 був притягнутий до дисциплінарної відповідальності, а факт дій засудженого в інтересах третіх осіб не доведено. Просить вирок суду скасувати, а кримінальну справу провадженням закрити за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу злочину.

Заслухавши доповідача, ОСОБА_2 і його захисника на підтримку поданої апеляції, думку прокурора про часткове задоволення апеляції, виключення із вироку ст. 366 ч. 1 КК України і застосування ст. 69 КК України, та пом'якшенням засудженому покарання за ст. 364 ч. 3 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до 2 років позбавлення волі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Викладені у вироку висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_2 у зловживанні службовим становищем, та службовому підробленні, підтверджуються зібраними у справі та перевіреними в суді доказами, яким дано належну оцінку.

Так, засуджений ОСОБА_2 не заперечував, що 29 березня 2008 року склав протокол відносно двох неповнолітніх, один з яких назвався ОСОБА_5, а потім виявився ОСОБА_3. Підтвердив, що разом із вказаною особою був присутнім при судовому розгляді справи в Кролевецькому районному суді Сумської області, коли ОСОБА_3 назвався ОСОБА_5, і не повідомив про це суддю, яка розглядала справу. Але заперечив те, що розказав ОСОБА_3 як потрібно повідомляти у суді, та те, що діяв в інтересах останнього і його батьків.

Однак його показання спростовуються показаннями допитаного в якості свідка ОСОБА_3, який в ході провадження досудового слідства, був допитаний в присутності матері ОСОБА_6 і педагога навчального закладу ОСОБА_7 поясняв, що попрохав ОСОБА_2 не повідомляти батькам про вчинене правопорушення, коли останній довідався, що правопорушення вчинено ОСОБА_3., а протокол про правопорушення складено на ОСОБА_8 ОСОБА_2 порадив йому назвати в суді прізвище, яке вказано в протоколі, надавши можливість ознайомитись з матеріалами справи, та був особисто присутній в ході судового розгляду протоколу про адміністративне правопорушення.

Допитані в якості свідків ОСОБА_6 і ОСОБА_7 підтвердили, що ОСОБА_3 при допиті в ході досудового слідства пояснив, що ОСОБА_2 порадив останньому назватися в суді прізвищем, яке зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення, надав для вивчення матеріали з протоколом, та був присутнім в ході судового розгляду справи. Пояснили, що тиску з боку слідчого та працівників міліції на ОСОБА_3 не було.

Показання вказаних свідків стверджуються матеріалами справи про адміністративне правопорушення, з яких вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення за ст. 178 ч. 1 КУпАП від 29.03.2008 року складено оперуповноваженим групи кримінальної міліції у справах дітей Кролевецького РВ УМВС ОСОБА_2 відносно ОСОБА_5 Вказана справа надійшла до Кролевецького районного суду 07 квітня 2008 року, що підтверджуються даними її реєстрації в канцелярії суду.

Доводи захисника про те, що на момент подачі протоколу до суду ОСОБА_2 не був обізнаний в його неправдивості спростовуються супроводжувальним листом Кролевецького РВ УМВС про направлення матеріалу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_5, з даними про одержання Кролевецьким судом 07.04.2008 року, зареєстрованого за № 3997.

При цьому сам ОСОБА_2 підтверджував, що 04 квітня 2008 року дізнався про те, що склав протокол на ОСОБА_5, але справжнє прізвище особи є ОСОБА_3

Показання свідка ОСОБА_3, виходячи з того, що вони є послідовними, відповідають фактичним обставинам справи і узгоджуються з показаннями свідків ОСОБА_6 і ОСОБА_7 та іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні, суд обґрунтовано поклав в основу вироку, як достовірні.

Вказані показання належним чином перевірені і оцінені судом.

Отже доводи апеляції про те, що суд безпідставно послався на показання свідка ОСОБА_3, які є суперечливими не заслуговують на увагу.

Безпідставними є доводи апеляції захисника про те, що ОСОБА_2 не є учасником процесу у справах про адміністративне правопорушення, і тому не міг запобігти розгляду протоколу, який містив в собі неправдиві відомості, щодо особи правопорушника, та такими діями не заподіяно істотної шкоди державним інтересам.

Те, що ОСОБА_2 не є особою, яка бере участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції надуманим доводом, який не впливає на кваліфікацію його дій.

Судом достовірно встановлено, що оперуповноважений групи кримінальної міліції у справах дітей Кролевецького РВ УМВС ОСОБА_2, будучи працівником правоохоронного органу, являючись службовою особою, використовуючи владу, умисно, діючи в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 та його батьків, всупереч інтересам служби, надав до Кролевецького районного суду матеріали про адміністративне правопорушення із складеним протоколом, який містив завідомо неправдиві відомості відносно особи правопорушника. При цьому протокол, яким містив неправдиві відомості було умисно надано ОСОБА_2 на розгляд суду з матеріалами справи 07 квітня 2008 року, в той час, коли останньому було відомо, що протокол містить неправдиві відомості, щодо особи правопорушника.

Отже, доводи про те, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад злочину, передбачений ст.ст. 364 ч. 3, 366 ч. 1 КК України, а вирок суду винесено передчасно, без достатніх доказів та з'ясування всіх фактичних обставин справи не заслуговують на увагу.

Вірно встановивши обставини справи, суд правильно кваліфікував дії засудженого ОСОБА_2 за ст.ст. 364 ч. 3, 366 ч. 1 КК України.

Покарання засудженому ОСОБА_2. призначено у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, з урахуванням ступеня тяжкості вчинених злочинів, даних про особу винного. З урахуванням пом'якшуючих відповідальність обставин, суд призначив покарання, яке відповідає вимогам закону, тобто є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_2та попередження вчинення ним нових злочинів, тому воно є обґрунтованим і справедливим.

Порушень кримінально-процесуального закону, які б тягли зміну чи скасування вироку, колегія суддів не вбачає.

За таких обставин апеляція захиника ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

З урахуванням наведеного, керуючись ст.ст. 362, 377 КПК України, колегія суддів, -

Вирок Путивльського районного суду Сумської області від 09 вересня 2008 року відносно ОСОБА_2залишити без зміни, а апеляцію захисника ОСОБА_1 - без задоволення.