Головуючий у 1 інстанції Лошак О.О.

Категорія: ст. ст. 309 ч.2 ; 162 ч.1;

310 ч.2; 307 ч.2 КК України (2341-14) Доповідач: Ткачук Н.В.

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої - судді Ткачук Н.В.,

суддів Кривобокової Н.М., Томенчука Б.М.,

з участю: прокурора Журавльова Є.Є..,

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2,

засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши 16 жовтня 2008 року у відкритому судовому засіданні справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом І інстанції на вирок Рогатинського районного суду від 28 липня 2008 року, -

Вказаним вироком

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець і житель м. Турка Львівської області, українець, громадянин України, освіта середня спеціальна, не одружений, непрацюючий, інвалід II групи, згідно ст. 89 КК України не судимий, - засуджений за ст. 310 ч.2 КК України на три роки позбавлення волі; за ст. 307 ч.2 КК

України із застосуванням ст. 69 КК України на три роки шість місяців позбавлення волі без конфіскації майна. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено ОСОБА_3 остаточне покарання у вигляді позбавлення волі строком на три роки шість місяців без конфіскації майна. ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець та житель с. Васючин Рогатинського району, українець, громадянин України, освіта середня спеціальна, одружений, на утриманні має неповнолітню дитину, судимий 01.08.2007 року Рогатинським районним судом за ст. 309 ч.1 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 200 год. громадських робіт, - засуджений за ст. 309 ч.2 КК України на 2 роки позбавлення волі, за ст. 162 ч.2 КК України на 1 рік обмеження волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено покарання ОСОБА_4 два роки позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання повністю приєднано ОСОБА_4 не відбуте покарання за вироком Рогатинського районного суду від 01.08.2007 року 120 годин громадських робіт та остаточно визначено покарання 2 роки 15 днів позбавлення волі.

Згідно ст. 75 КК України ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від відбуття призначеного покарання звільнено з випробуванням з іспитовим строком на один рік шість місяців з покладенням на них обов"язку не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та періодично з"являтися в ці органи для реєстрації.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 залишено попередню - підписку про невиїзд, до вступу вироку в законну силу.

Постановлено стягнути із засуджених 143 грн. 83 коп. судових витрат за проведення експертизи.

Речові докази 1394, 5 грама макової соломки постановлено знищити, 100 грн., які знаходяться в бухгалтерії РВ УМВС звернути в дохід держави.

За вироком ОСОБА_3 засуджений за те, що він весною 2007 року незаконно посіяв та виростив 1000 рослин снотворного маку, а у вересні 2007 року 1394, 5 г макової соломки, що становить великий розмір, продав ОСОБА_4 за 100 грн., а ОСОБА_4 повторно, незаконно придбав та зберігав без мети збуту наркотичні засоби, цю макову соломку, що становить великі розміри та 31 жовтня 2007 року незаконно проник у житло ОСОБА_5

В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, вважає вирок суду незаконним з підстав невідповідності призначеного судом покарання внаслідок м"якості.

Просить вирок скасувати та постановити новий вирок, яким призначити засудженим більш суворе покарання.

До початку розгляду справи в апеляційному суді прокурором, який подав апеляцію було внесено до апеляції зміни, в яких він вказує на безпідставне застосування до засуджених ст. 75 КК України.

Заслухавши доповідь судді, прокурора який підтримав апеляцію у зміненому вигляді, засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4 та їх захисників, які просили залишити вирок без зміни, перевіривши матеріали справи, мотиви і доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора до задоволення не підлягає.

Висновок суду про доведеність вини та правильність кваліфікації неправомірних дій засуджених ОСОБА_3 за ст. ст. 307 ч.2, 310 ч.2 КК України та ОСОБА_4.3а ст. ст. 162 ч.1, 309 ч.2 КК України в апеляції не переглядається, так як справу розглянуто в порядку ч.3 ст. 299 КПК України, про що є згода всіх учасників судового розгляду.

Покликання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом І інстанції на м"якість призначеного ОСОБА_3 та ОСОБА_4 покарання не заслуговує на увагу з таких підстав.

Відповідно до ст. 65 КК України, суд при призначенні покарання повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винних та обставини, за яких вчинений злочин. Особі, яка вчинила злочин має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Як видно з вироку судом дотримані дані вимоги закону.

При призначенні покарання суд в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, та те, що ОСОБА_3 і ОСОБА_4 позитивно характеризуються за місцем проживання, щиро каються у вчиненому, активно сприяли у розкриттю злочинів, вину визнали повністю, постійно хворіють обоє, є інвалідами II групи, у ОСОБА_3 - епілепсія, а у ОСОБА_4 відкрита форма туберкульозу, на утриманні у нього неповнолітня дитина та займається вихованням дитини дружини, тому суд підставно обрав ОСОБА_3 покарання із застосуванням ст. 69 КК України.

Як вбачається з протоколу судового засідання прокурор, виступаючи в судових дебатах, з рахуванням обставин, що пом"якшують покарання засудженим, просив обрати їм покарання та на підставі ст. 75 КК України, звільнити від відбування покарання з випробування.

Колегія суддів вважає призначене засудженим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 покарання відповідає скоєному та особам засуджених.

Тому твердження прокурора про те, що суд першої інстанції, призначив засудженим надто м"яке покарання є необгрунтованим.

Суд врахував і думку державного обвинувача по справі та обрав покарання засудженим із застосуванням ст. 75 КК України.

Що стосується внесених до апеляції змін, в яких вказується на неправильність застосування ст. 75 КК України при обранні покарання ОСОБА_3 і ОСОБА_4, апеляційний суд розцінює їх як такі, що тягнуть за собою погіршення становища засуджених та внесенні за межами строків апеляційного оскарження і тому внесення таких змін не допускається.

Тому колегія суддів не може брати до уваги зміни до апеляції, так як вони подані за межами апеляційного оскарження і тягнуть погіршення становища засуджених.

Таким чином апеляційних підстав для зміни чи скасування вироку, про що йдеться в апеляції, не встановлено.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом І інстанції залишити без задоволення, а вирок Рогатинського районного суду від 28 липня 2008 року відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - без змін.