АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
МІСТА КИЄВА
УХВАЛА
Іменем України
17 вересня 2008 року
колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого судді: Полтавцевої Г.А.
суддів: Бачуріна О.В., Чорного О.М.
за участю прокурора: Тертичного О.А.
адвоката: ОСОБА_2
особа, інтересів якої
стосується порушена
кримінальна справа: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві матеріали за апеляціями ОСОБА_3, інтересів якої стосується порушена кримінальна справа, та прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, на постанову Печерського районного суду міста Києва від 21 серпня 2008 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Цією постановою задоволена скарга ОСОБА_4 на постанову прокурора Печерського району м. Києва від 08 липня 2008 року в частині порушення кримінальної справи за фактом порушення ПДР, що спричинило громадянці ОСОБА_3 середньої тяжкості тілесні ушкодження, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, постанова прокурора про порушення кримінальної справи скасована, а в порушенні кримінальної справи -відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, потерпіла та прокурор, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, звернулися з апеляціями, в яких просять скасувати постанову суду першої інстанції, оскільки висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні скарги. Вони зазначають, що суд першої інстанції при розгляді скарги не перевірив наявність приводів і підстав для порушення кримінальної справи, а безпідставно вдався до аналізу доказів у справі, чим вийшов за межі своїх повноважень. Також ОСОБА_3 в своїй апеляції посилається на порушення судом її права на участь в судовому засідання.
Заслухавши доповідь судді, пояснення потерпілої та прокурора на підтримку апеляцій, адвоката та скаржника, які заперечували проти апеляцій, перевіривши матеріали справи, та матеріали, на підставі яких було винесено постанову про порушення кримінальної справи, колегія суддів вважає, що зазначена апеляція не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, скаржник звернувся до суду зі скаргою, в якій просив скасувати постанову прокурора Печерського району м. Києва від 08 липня 2008 року в частині порушення кримінальної справи за фактом порушення ПДР, що спричинило громадянці ОСОБА_3 середньої тяжкості тілесні ушкодження, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та постановити рішення про відмову в порушенні кримінальної справи.
Розглядаючи скаргу, суддя вислухав скаржника, адвоката, прокурора, вивчив подані скаржником матеріали, та дослідив матеріали, на підставі яких було винесено постанову про порушення кримінальної справи, і прийшов до висновку, що скарга підлягає задоволенню, тобто постанова про порушення кримінальної справи була прийнята у порушення вимог ст. ст. 94, 97, 98 КПК України, за відсутності достатніх даних, які вказують на наявність ознак злочину.
Таке рішення суду першої інстанції колегія суддів вважає обґрунтованим і з ним погоджується.
Відповідно до ч. 2 ст. 94 КПК України справа може бути порушена тільки в таких випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, які підтверджують реальність конкретної події злочину, (час, місце, спосіб та інші обставини здійснення злочину ), тобто кримінальна справа може бути порушена лише при наявності достатніх даних, на основі яких встановлюються об'єктивні ознаки вчиненого злочину.
При цьому підставами для порушення кримінальної справи не можуть бути припущення або дані, які не містять інформації про злочин, тому твердження прокурора про наявність підстав для порушення кримінальної справи за відсутності достатніх даних, які вказують на наявність ознак злочину є необгрунтованими.
Як вбачається з матеріалів, постанова про порушення справи винесена на підставі матеріалів перевірки, проведеної по факту порушення ПДР, що спричинило громадянці ОСОБА_3 середньої тяжкості тілесні ушкодження .
Як видно з наданих суду матеріалів, у постанові про порушення кримінальної справи описані припущення, які фактично не містять інформації про злочин та не є достатніми для висновку про існування події злочину, за ознаками якої порушена кримінальна справа, тобто постанова про порушення кримінальної справи не відповідає вимогам ст. ст. 94- 98 КПК України.
Тому, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що оскаржувана постанова винесена з порушенням вимог кримінально-процесуального закону та задовольнив скаргу.
Посилання апелянтів, на те, що суд першої інстанції при розгляді скарги вдався до оцінки доказів, зокрема проаналізував рішення Оболонського
районного суду м. Києва від 19 лютого 2008 року по цивільній справі про відшкодування збитків завданих в наслідок ДТП, чим вийшов за межі своїх повноважень, є необгрунтованими. Так, як вбачається зі змісту постанови суду, при розгляді скарги було належним чином досліджено матеріали справи та матеріали, на підставі яких приймалося рішення про порушення кримінальної справи, і дана їм відповідна правова оцінка про недостатність в них даних для висновку про наявність події злочину по даному факту, зокрема про відсутність приводів і підстав для порушення кримінальної справи, чим виконано вимоги ст. 236-8 КПК України.
Також, необгрунтованими є твердження ОСОБА_3 про те, що при розгляді скарги судом було порушено її право на захист щодо направлення їй як потерпілій постанови про відкриття провадження у справі та участі її при розгляді справи, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, її було належним чином повідомлено про дату слухання справи в суді (а.с. 21, 29), а питання можливості розгляду справи за її відсутності у зв'язку з хворобою, було вирішено в судовому засідання у встановленому законом порядку (а.с. 35).
Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції* дослідивши матеріали, на підставі яких було прийнято рішення про порушення кримінальної справи, обґрунтовано встановив, що у особи, яка виносила постанову не було достатньо даних, для прийняття такого рішення, а тому постанову суду слід залишити без змін, а апеляції ОСОБА_3, інтересів якої стосується порушена кримінальна справа, та прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Постанову Печерського районного суду міста Києва від 21 серпня 2008 року, якою задоволена скарга ОСОБА_4 на постанову прокурора Печерського району м. Києва від 08 липня 2008 року в частині порушення кримінальної справи за фактом вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, постанова прокурора про порушення кримінальної справи скасована, а в порушенні кримінальної справи відмовлено, - залишити без змін, а апеляції ОСОБА_3, інтересів якої стосується порушена кримінальна справа, та прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, - без задоволення.