Головуючий в 1 інстанції: Мамаэва В.А.

Категорія : ст. 162ч.1, 296ч.2 КК України Доповідач: Заіченко В.Л.

Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючого : Післєгіної Л.М.

суддів : Заіченка В.Л., Грушицького А.А.

прокурора: Пагуба Д.В.

засуджених: ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні кримінальну справу за апеляціями прокурора, який приймав участь у розгляді справи та засудженого ОСОБА_3 на вирок Великолепетиського районного суду Херсонської області від 25 червня 2008 року,

Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, має на утриманні малолітнього сина, не судимого в силу ст. 89 КК України, -

засуджено за ст. 162 ч.1 КК України на один рік обмеження волі, за ст. 296 ч. 2 КК України на два роки шість місяців позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України шляхом повного поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_1 остаточне покарання за сукупністю злочинів два роки шість місяців позбавлення волі. З застосуванням ст. 75 КК України звільнено його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки. На підставі п.п. З, 4 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язано ОСОБА_1 повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи та періодично з'являтись для реєстрації до органу кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1 - підписку про невиїзд - залишена без змін до набрання вироком законної сили.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Козятин Вінницької області, проживаючого по АДРЕСА_2, українця, громадянина України, має на утриманні малолітнього сина, не працюючого, раніше судимого 15.11.1994 р. Уманським міським судом Черкаської області за ст.ст. 140 ч.2, 141 ч.1 КК України на 9 років позбавлення волі, звільнений 08.10.2001 року з Старобабанівської ВК-92 Черкаської" області по відбуттю покарання, -

засуджено за ст. 162 ч.1 КК України на один рік обмеження волі, за ст. 296 ч. 2 КК України на два роки вісім місяців позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України шляхом повного поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_2 остаточне покарання за сукупністю злочинів два роки вісім місяців позбавлення волі. З застосуванням ст. 75 КК України звільнено його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки. На підставі п.п.3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи та періодично з'являтись для реєстрації до органу кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_2 - підписку Про невиїзд -залишити без змін до набрання вироком законної сили

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця та жителя АДРЕСА_3, українця, громадянина України, раніше засудженого 22.08.2001 року Великолепетиським районним судом Херсонської області за ст. 81 ч.3, 43 КК України на З роки 3 місяці позбавлення волі, звільнений 19.07.2004 року з Дар'ївськОЇ ВК № 10 Херсонської області по відбуванню строку покарання; 02.02.2005 р. Великолепетиським районним судом за ст. 355 ч.3 КК України на строк 4 роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком З роки,-

засуджено за ст. 162 ч.1 КК України на один рік обмеження волі. На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано не відбуту частину покарання за вироком Великолепетиського районного суду Херсонської області від 02.02.2005 року -три роки вісім місяців позбавлення волі, перевівши за правилами ст. 72 КК України при складанні покарань один рік обмеження волі у шість місяців позбавлення волі, і остаточно призначено ОСОБА_3 покарання за сукупністю вироків чотири роки два місяці позбавлення волі з відбуванням покарання у кримінальне - виконавчий установі.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_3, - підписку про невиїзд змінено на взяття під варту, взято його під варту із зали суду.

Строк покарання ОСОБА_3 обчислюється з 26 червня 2008 року.

Згідно вироку ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнані винними та засуджені за те, що воно 10.10.2007 року, близько 02.00 годин, протиправне, умисно, без дозволу власника, усвідомлюючи що порушують недоторканність житла і бажаючи вчинити такі дії, самовільно, скористувавшись вільним доступом до будинку находячись в стані алкогольного сп'яніння, проникли спочатку до веранди, а потім, незважаючи на заперечення щодо їх перебування у будинку з боку мешканців зазначеного житла ОСОБА_4 та ОСОБА_5, проникли до вітальної кімнати (зали) вказаного житлового будинку, що знаходиться на території домоволодіння за адресою - АДРЕСА_4, та який належить На правах приватної власності громадянці ОСОБА_6, чим порушили її особисті права, як господарки зазначеного житлового приміщення, які передбачені статтею 30 Конституції України, а саме право на недоторканність Житла

Крім того, 10.10.2007 року в період часу близько з 02.00 год. до 06.00 год. ОСОБА_1 та ОСОБА_2, перебуваючи вітані алкогольного сп'яніння, знаходячись в будинку АДРЕСА_4, умисно, з мотивів явної неповаги до суспільства, грубо порушили громадський порядок, що суЦроводжувалося особливою зухвалістю, поводили себе нахабно та зухвало, виражаючись при цьому нецензурною лайкою в адресу осіб, які Знаходилися в будинку, а саме в адресу ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_5 та неповнолітнього ОСОБА_8. На неодноразові прохання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 піти з будинку, оскільки ОСОБА_2 та ОСОБА_1, тривалий час незаконно знаходилися у будинку, останні не реагували, при цьому зневажливо ставлячись до існуючих у суспільстві Загальновизнаних правил поведінки і моральності, порушували нормальні умови життя, правила поведінки у побуті та особистий спокій мешканців будинку ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_5 та неповнолітнього ОСОБА_8, оскільки не давали їм відпочивати, так як голосно розмовляли та виражалися нецензурними словами в їх адресу, незважаючи на нічний час. Більш того, ОСОБА_1 погрожував мешканцям будинку фізичною розправою в разі виклику останніми працівників міліції, а ОСОБА_2 в грубій формі та Нецензурно виражаючись, пропонував ОСОБА_7, в присутності інших мешканців будинку, вступити з ним в статеві відносини.

В своїй апеляції, прокурор, який приймав участь у розгляді справи, не оспорюючи правильності кваліфікації дій засуджених, просить вирок відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скасувати та поставити новий вирок, яким призначити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 покарання у вигляді позбавлення волі, без застосування ст..75 КК України (2341-14) , мотивуючи це тим, що при призначенні покарання із застосуванням ст. 75 КК України, судом були порушені вимоги ч.2 ст. 65 КК України, щодо необхідності та достатності покарання для виправлення засудженого та попередження ним нових злочинів.

В своїй апеляції засуджений ОСОБА_3 просить вирок змінити, застосувати до нього ст. 69 КК України, пом'якшати покарання з урахуванням його ролі в скоєнні даних здочинів, а також те, що його вини в скоєнні злочину передбаченого ст..1б2ч.1 КК України (2341-14) не має.

Заслухавши доповідача, прокурора, який вважає, що апеляція прокурора, який приймав участь у розгляді справи, підлягає задоволенню, а апеляція засудженого ОСОБА_3 не підлягає задоволенню, вивчивши матеріали справи, доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції прокурора, який приймав участь у розгляді справи та засудженого ОСОБА_3 не підлягають задоволенню.

Як встановлено з матеріалів справи, судом виконані всі вимоги ст. 22 КПК України, направлені на вживання всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи.

Аналіз матеріалів справи свідчить, що під час судового слідства не було допущено порушень кримінально-процесуального закону, які б ставили під сумнів достовірність доказів та висновок суду про винність засуджених у вчинені злочинів, за якими їх засуджено.

Винність ОСОБА_3 в скоєні злочину передбаченого ст. 162ч.1 КК України, при обставинах вказаних у вироку, підтверджується зібраними по справі та дослідженими в суді доказами.

Показаннями потерпілої ОСОБА_4, яка показала, що 09.10.2007 року ввечері ОСОБА_3 разом з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без дозволу Зайшли в будинок де вона проживає разом з її знайомими, та знаходились там всю ніч. На вимоги покинути будинок вони не реагували.

Аналогічними показаннями потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_7, свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11

Щож до міри покарання колегія суддів вважає, що обираючи міру покарання ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суд врахував всі передбачені ст.ст. 65, 66 КК України обставини і обрав міру покарання засудженим відповідно до ступеню тяжкості злочинів, даних про їх особи та обставин справи, обтяжуючих та пом'якшуючих, тому призначене покарання, необхідне й достатнє для їх виправлення та попередження нових злочинів.

Керуючирь ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Херсонської області, -

Апеляції прокурора, який приймав участь у розгляді справи та засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Великолепетиського районного суду Херсонської області від 25 червня 2008 року відносно ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_1 без змін.