Головуючий в 1 -й інстанції

Кравченко І.М.

Категорія: порушення справи Доповідач - Шевцова В.Г.

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого - Годуна В.А. Суддів: Шевцової В.Г., Заіченка В.Л. З участю прокурора - Мовчан О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні кримінальну справу за апеляцією прокурорів, приймавших участь у розгляді справи в суді першої інстанції, ОСОБА_1 на постанову Білозерського районного суду Херсонської області від 20 серпня 2008 року.

Цією постановою скасовано: постанову заступника начальника СВ Білозерського РВ УМВС України в Херсонській області від 05 лютого 2008 року про порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України по факту таємного викрадення чужого майна, яке належить ОСОБА_1 та присвоєно №050012-08(2), в порушені кримінальної справи відмовлено;

постанову заступника начальника СВ Білозерського РВ УМВС України в Херсонській області від 21 січня 2008 року про порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України по факту таємного викрадення чужого майна, яке належить ОСОБА_2 та присвоєно №050012-08, в порушені кримінальної справи відмовлено;

постанову старшого слідчого відділу СУ УМВС України в Херсонській області від 06 березня 2008 року про порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст. 185 КК України по факту викрадення майна, яке належить ТОВ "Адамант" та присвоєно №250009-08, в порушені кримінальної справи відмовлено.

Справа розглядалася за скаргою ОСОБА_3 - власника складського приміщення сільськогосподарського комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, де згідно договору зберігалося майно, зазначене в постановах про порушення кримінальних справ, яке викрадене і ці постанови порушували його інтереси як власника.

Розглядаючи справу за вказаною скаргою, суд прийшов до висновку про наявність цивільно-правових відносин між власниками, і із чого слідує, що кримінальні справи були порушені за ст.ст.185 ч.3; 185 ч.5 КК України (2341-14) без достатніх на те підстав і при відсутності достатніх даних, які вказували б на наявність ознак злочинів, передбачених даним законом.

В апеляціях: прокурори, які приймали участь у розгляді справи в суді першої інстанції, просять постанову суду скасувати як незаконну і необгрунтовану, так як кримінальні справи були порушені у відповідності з вимогами ст.ст. 94;97;98 КПК України (1001-05) і в задоволенні

скарги ОСОБА_3, про порушення кримінальних справ №050012-08; №050012-08(2); №250009-08 відмовити. Крім того, прокурори посилаються на порушення судом підсудності при розгляді скарги на постанову старшого слідчого відділу СУ УМВС України в Херсонській області;

ОСОБА_1 просить постанову скасувати та відмовити ОСОБА_3 в задоволенні скарги, посилаючись на те, що кримінальна справа була порушена у відповідності з вимогами ст.ст. 94- 98 КПК України, а сама постанова суду винесена з грубим порушенням вимог закону.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав як свої апеляції, так і апеляцію ОСОБА_1, перевіривши матеріали справи і доводи апеляцій, колегія суддів приходить до висновку, що апеляції прокурорів і ОСОБА_1 задоволенню не підлягають з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 2368 КПК України під час розгляду справи на постанову про порушення справи суд повинен перевірити наявність приводів і підстав для винесення постанови про порушення справи, законність джерел отримання даних, які стали підставою для порушення справи.

Із матеріалів справи вбачається, що приводом для порушення даних справ стали заяви громадян ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4

Разом з тим, кримінально-процесуальний закон для порушення справи, крім приводу, передбачає ще й підставу.

Згідно ст. 94 КПК України підставою для порушення кримінальної справи є достатні дані, що вказують на наявність всіх ознак злочину.

Проте, із матеріалів справи вбачається, що в ході перевірки за заявами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, органом досудового слідства не встановлено достатньо даних, які б вказували б на наявність ознак злочинів, передбачених ст.ст.185 ч.3 і ч.5 КК України (2341-14) і які б стали наявними підставами для порушення кримінальної справи, що правильно визнав місцевий суд у своїй постанові.

Як слідує із матеріалів справи, 23 червня 2006 року між ОСОБА_3, як покупцем, і відкритим акціонерним товариством "Херсоннафтопродукт" від імені якого діяв ліквідатор ОСОБА_5, як продавцем, був укладений договір купівлі-продажу сільськогосподарського комплексу, який складається з ангару літ "А" (стіни гофр, оцинкований метал) загальною площею 1185,3 кв.м, збиральної літ "Б" (стіни шлакоблоки); огорожі №1; водопроводу №2, вартістю 51300 гривень, який розташований за адресою: АДРЕСА_1.

20 липня того ж року між ОСОБА_3 і ОСОБА_1 був укладений і нотаріально засвідчений договір купівлі-продажу частини цього сільськогосподарського комплексу, а саме перший поверх літ. "А", приміщення "1, 2, 3,4, 23, 26, 27, 28, 29, 30 загальною площею 474 кв.м.

01 квітня 2007 рок між ОСОБА_3 як власником майна - зберігачем і ПП ОСОБА_6, як поклажедавцем, був укладений договір зберігання №17 згідно з умовами якого ПП ОСОБА_6 передав ОСОБА_3 на зберігання 250 т насіння соняшнику.

Також, 01 липня 2006 року між ОСОБА_3 як власником майна -зберігачем і ПП "Агро-Портнер СП", як поклажедавцем, був укладений договір зберігання №25 згідно з умовами якого ПП "Агро-Партнер СП" передав ОСОБА_3 на зберігання 250 т насіння соняшнику.

Окрім того, на території комплексу свою діяльність по переробці насіння соняшнику вів ПП ОСОБА_1

Вищезазначене насіння соняшнику і насіння соняшнику, яке отримував ПП ОСОБА_1 на переробку зберігалося в одному складі насипом без розподілу на власників.

Із матеріалів перевірки видно, що зазначені особи вели господарську діяльність по закупівлі насіння соняшнику у юридичних і фізичних осіб, а також його продажу переробникам насіння, тому на сільськогосподарському комплексі єдиночасно зберігалося значна кількість цього насіння в насипі, яке належало різним власникам і яке не було розмежоване.

Що стосується факту таємного викрадення майна ОСОБА_1, а саме: зернозавантажувачів в кількості 3 шт., вібропневмостолу у кількості 1 шт., обшелушильної машини, пектус "Селекта 218", 3 пектуси "Гігант 531", зерноочисника ОВС, машини для шелушения зерна, машини для виготовлення круп, комплекту нестандартного обладнання для отримання олії, то як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_6 звернувся до Суворовського районного суду м.Херсона з позовом про визнання за ним права власності на спірне обладнання і цим судом на це майно у забезпечення позову накладено арешт.

За таких обставин місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність цивільно-правових відносин між власниками, які підлягають вирішенню в цивільному порядку, і про відсутність достатніх даних, які вказували б на наявність складу злочину, передбаченого ч.3 і ч.5 ст. 185 КК України.

Доводи апеляції прокурорів про порушення підсудності при розгляді скарги на постанову старшого слідчого відділу СУ УМВС України в Херсонській області від 06 березня 2008 року не можуть бути прийнятті до уваги, оскільки скарга розглянута однойменним судом і компетенція цим судом при цьому не була перевищена, з дотриманням вимог підсудності, передбаченої ст. 37 КПК України.

Колегія суддів також вважає, що місцевий суд не порушив вимог ст. 2368 КПК України щодо порядку розгляду скарг на постанову про порушення кримінальної справи, а тому підстав для визнання постанови суду незаконною, немає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

Апеляції прокурорів, приймавших участь у розгляді справи в суді першої інстанції, ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Білозерського районного суду Херсонської області від 20 серпня 2008 року за скаргою ОСОБА_3 - без зміни.