колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді: Журавля О.О.

суддів: Бачуріна О.В., Чорного О.М.

за участю прокурора: Назараги Р.Д.

адвоката: Пастуховської'Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві матеріали за апеляцією адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 13 серпня 2008 року, -

Цією постановою залишена без задоволення скарга адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на постанови старшого слідчого в ОВС СУ ПМ ДПА України від 26 лютого 2007 року та 28 березня 2007 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ознаками злочинів, передбачених ст. ст. 191 ч. 5, 366 ч. 2, 209 ч. 3 КК України.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, адвокат ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 звернулася з апеляцією, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постанову старшого слідчого, а в порушенні кримінальної справи відмовити. Вона зазначає, що судом першої інстанції безпідставно не було взято до уваги той факт, що додаткова перевірка фактично не проводилася, а постанови про порушення кримінальної справи від 26 лютого 2007 року та 28 березня 2007 року приймалися на підставі матеріалів попередньої перевірки, які у встановленому законом порядку були визнані такими, що не містять достатньо даних для висновку про наявність приводів і підстав для порушення зазначеної кримінальної справи.

Заслухавши доповідь судді, пояснення адвоката на підтримку апеляції, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, перевіривши матеріали справи, та матеріали, на підставі яких було винесено постанову про порушення кримінальної справи, колегія суддів вважає, що зазначена апеляція підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, адвокат в інтересах скаржника звернулася до суду зі скаргою, в якій просила скасувати постанову старшого слідчого в ОВС СУ ПМ ДПА України від 26 лютого 2007 року та 28 березня 2007 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ознаками злочинів, передбачених ст. ст. 191 ч. 5, 366 ч. 2, 209 ч. 3 КК України та постановити рішення про відмову в порушенні кримінальної справи.

Розглядаючи скаргу, суддя вислухав адвоката, прокурора та дослідивши подані скаржником матеріали і матеріали, на підставі яких було винесено постанову про порушення кримінальної справи, передчасно прийшов до висновку, що при постановленні рішення, старшим слідчим були дотримані вимоги діючого законодавства України, а тому постановив рішення про залишення скарги без задоволення.

Таке рішення суду першої інстанції колегія суддів вважає не обґрунтованим і з ним не погоджується.

Відповідно до вимог ст. 236 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд повинен повідомити скаржника та його захисника чи законного представника, орган, який порушив кримінальну справу, прокурора, потерпілого або особу, за заявою якої порушена кримінальна справа, про дату і час слухання справи, а також перевірити наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Разом з тим, в порушення зазначених вимог кримінально-процесуального закону, суд першої інстанції не проаналізував належним чином наявність приводів і підстав до порушення кримінальної справи, а лише формально послався на об'єктивність та повноту проведеної додаткової перевірки.

Зокрема, суд першої інстанції безпідставно не звернув увагу на те, що додаткова перевірка фактично не проводилася, а постанови про порушення кримінальної справи від 26 лютого 2007 року та 28 березня 2007 року приймалися на підставі матеріалів попередньої перевірки, які у встановленому законом порядку були визнані такими, що не містять достатньо даних для висновку про наявність приводів і підстав для порушення зазначеної кримінальної справи.

Оскільки, суд першої інстанції не дослідив наявність приводів і підстав до порушення кримінальної справи, колегія суддів позбавлена можливості проаналізувати законність та обґрунтованість прийнятого рішення, що є підставою до скасування оскаржуваної постанови і поверненню справи на новий судовий розгляд.

Враховуючи зазначене, апеляція адвоката підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з направленням матеріалів на новий судовий розгляд, під час якого необхідно повідомити усі зацікавлені сторони, належним чином дослідити матеріали справи та матеріали, на підставі яких було винесено постанову про порушення кримінальної справи,

проаналізувати наявність приводів і підстав до порушення кримінальної справи, і прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -

Апеляцію адвоката ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 13 серпня 2008 року, якою залишена без задоволення скарга адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на постанови старшого слідчого в ОВС СУ ПМ ДПА України від 26 лютого 2007 року та 28 березня 2007 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ознаками злочинів, передбачених ст. ст. 191 ч. 5, 366 ч. 2, 209 ч. 3 КК України, - скасувати, а матеріали справи направити в той же суд на новий судовий розгляд, іншим складом суду.