Головуючий) І інстанції Яковенко B.C.

Категорія ст. 187ч.3 КК

Доповідач: Панасюк С. П.23 липня 2008 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого - судді Авраменка С. Г., суддів: Панасюка С. П., Костенко І.В.,

за участю: прокурора Нечепоренко С. П., адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді кримінальної справи судом першої інстанції та захисника на вирок Іванківського районного суду Київської області від 13 травня 2008 року за яким:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, гр-на України, не працюючого, освіта середня-спеціальна, одруженого має на утриманні одну малолітню дитину, раніше не судимого, засудженого за ст. 27ч.2, 187ч.3 КК України - 7р.п.в., з конфіскацією майна, за ст. 263ч.1 КК України - Зр.п.в., за ст. 358ч.1 КК України - 1 рік обмеження волі. На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, гр-на України, освіта середня-спеціальна, ождруженого, судимого 07.11.2003 року Малинським райсудом Житомирської області за ст. 286ч.2, 186ч.3, 70 КК України - 5 років позбавлення волі, на підставі постанови Устинівського райсуду Кіровоградської області від 03.05.2006 року невідбута частина покарання у вигляді позбавлення волі замінена на 2 роки виправлних робіт з відрахуванням в доход держави 20% заробітку щомісяця, не відбуто 1 рік 5 місяців 25 днів, засудженого за ст. 27ч.2, 187ч.3 КК України - 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна, за ст. 263ч.1 КК України - 2 роки позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш сувором, призначено 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна. На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Малинського райсуду Житомирської області від 07.11.2003 року і постановою Устинівського райсуду Кіровоградської області від 03.05.2006 року, остаточно призначено покарання 7 років 3 місяці позбавлення волі з конфіскацією майна.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, гр-на України, освіта середня, одруженого, не працюючого, одруженого, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, засудженого за ст. 27ч.3, 187ч.3, 69 КК України - 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, солідарно на користь ОСОБА_5, матеріальну шкоду в сумі 23670 гривень та моральну шкоду в сумі 20000 гривень, всього в сумі 43670 гривень.

Вироком також вирішено питання щодо речових доказів по справі.

Колегія суддів, -

За вироком суду ОСОБА_2, ОСОБА_3, і ОСОБА_4, визнані винними і засуджені за те, що 19.01.2007 року біля 18 години за попереднім зговором між собою на автомобілі марки ВАЗ-21140 державний номер НОМЕР_1 прибули в смт. іванків Київської області, де ОСОБА_4 висадив ОСОБА_2 і ОСОБА_3, а сам залишився їх чекати в кінці вул. З.Космодем"янської до закінчення злочину. ОСОБА_2 і ОСОБА_3 маючи при собі обріз мисливської рушниці ТОЗ-Б 16 калібру та набої до неї, а у ОСОБА_3 із собою був пневматичний пістолет, який за формою схожий на пістолет "Макарова", прийшли на територію господарства АДРЕСА_1, яке належить ОСОБА_6 і застосовуючи фізичне насильство небезпечне для життя і здоров"я потерпілого, наносячи йом у удари руками і ногами в різні частий тіла, спричинили потерпілому ОСОБА_6 тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості. Після чого, проникли до жилого будинку та господарських приміщень звідки викрали гроші в сумі 3200 гривень, наручним годинником марки "Сітіцен" вартістю 700 гривень, мобільним телефоном марки "Моторола"У635" вартістю 1110 гривень та сім-картою до нього оператора мобільного зв"язку "Київстар" з номером НОМЕР_2 вартістю 25 гривень, на рахунку якої знаходилися гроші в сумі 80 гривень, та в господарських приміщеннях садиби потерпілого знайшли і присвоїли гроші в сумі 12000грн., 1300 доларів США, що становить 6565грн., чим спричинили потерпілому ОСОБА_5, матеріальну шкоду в сумі 23670 гривень. Після заволодіння майном потерпілого, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 за попередньою домовленістю із ОСОБА_4 на автомобілі ВАЗ-21140 д.н. НОМЕР_1 залишили місце події, а викраденим розпорядилися на свій розсуд.

Крім того, ОСОБА_2 в 2002 році незаконно придбав шляхом знахідки на березі річки Ірша в Малинському р-ні Житомирської області п"ять штук електродетонаторів, які переніс додому та незаконно зберігав за місцем свого проживання по АДРЕСА_2. В подальшому в 2002 році ОСОБА_2 незаконно збув ОСОБА_3 шляхом дарування один елктродетонатор марки ЕДП, який є стандартним засобом підриву і є бойовим припасом.

В 2004 році, точна дата не встановлена, ОСОБА_2 за місцем свого проживання в м. Малин Житомирської області підробив знайдене ним у електропотязі посвідчення працівника "Укразізниці" №074434 видане на ім"я ОСОБА_7, шляхом переклеювання у посвідчення фотокартки.

В 2002 році ОСОБА_2, незаконно придбав - знайшов на березі річки ірша поблизу м. Малин Житомирської області вибухову речовину - тротил, яку переніс до свого місця свого проживання та у період з 2002 року по 19.04.2007 року незаконно її зберігав.

Восени 2006 року, точна дата невстановлена, ОСОБА_2, перебуваючи в лісі поблизу с. Любовичі Малинського р-ну Житомирської області незаконно придбав - знайшов мисливську рушницю ТОЗ-Б 16 калібру та 7 миливських набоїв до неї, які приніс до місця проживання по АДРЕСА_3, де в послідуючому шляхом обрізання стволів та прикладу незаконно виготовив обріз мисливської гладкоствольної двохствольної рушниці ТОЗ-Б 16 калібру, який є вогнепальною зброєю і придатний для стрільби мисливськими беєприпасами 16 калібру.

ОСОБА_3 у 2002 році, точна дата невстановлена, незаконно придбав в якості подарунка у ОСОБА_2 елекродетонатор ЕДП, який виготовлений промисловим способом і є стандартним засобом підриву, споряджений ініціюючою вибуховою речовиною і призначений для ініціювання детонування (вибуху) зарядів бризантних вибухових речовин та є беєприпасом, який він зберігав за місцем свого проживання.

В апеляції Іванківський міжрайонний прокурор просить суд вирок щодо засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3, змінити у зв"язку з невідповідністю призначеного покарання особам засуджених ОСОБА_4 і ОСОБА_2, враховуючи щире каяття ОСОБА_4, позитивну характеристику за місцем проживання і те, що він потерпілим від Чорнобильськох катастрофи, має на утриманні неповнолітню дитину. ОСОБА_2 також позитивно характеризується раніше не судимий, є потерпілим від Чорнобильськох катастрофи, має на утриманні неповнолітню дитину. Тому прокурор просить суд на підставі ст. 69, 75 КК України, ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на три роки, поклавши на засудженого відповідні обов"язки передбачені ст. 76 КК України. ОСОБА_2, на підставі ст. 69 КК України призначити покарання у вигляді 6 років позбавлення волі.

Адвокат в апеляції поданій в інтересах ОСОБА_4 просить суд звільнити ОСОБА_4 від покарання на підставі ст. 75, 76 КК України, з аналогічних підстав викладених в апеляції прокурора, звертаючи увагу суду на те, що за вироком і фактичними обставинами справи, підзахисний і співучасники злочину діяли як свіввиконавці без розподілу ролей та організації групи.

Заслухавши суддю доповідача, думку прокурора і адвоката, які підтримали свої апеляції, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляції прокурора і адвоката задоволенню не підлягають, а вирок необхідно частково змінити в частині виключення з вироку кваліфікації дій засуджених з посиланням на відповідні частини ст. 27 КК України, в остальній частині вирок необхідно залишити без змін.

Згідно ст. 323 КПК України, вирок суду повинен бути законним і обгрунтованим.

Суд при постановленні вироку по справі належним чином обгрунтував вирок. У вироку міститься формулювання обвинувачення визнаного судом доведеним, зазначені мотиви злочинів, враховано обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання, а також судом вмотивовано висновок суду про призначення ОСОБА_4 покарання із застосування ст. 69 КК України, та призначено покарання підсудним відповідно до тяжкості вчиненого та санкції ст. 1874.3 КК України (2341-14) .

Суд оцінив зібрані докази по справі грунтуючись на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності.

Проте судом невірно застосовано кваліфікацію дій підсудних з відповідним посиланням на частини 2 і 3 ст. 27 КК України.

Виходячи з матеріалів кримінальної справи та добутих доказів по справі вина ОСОБА_4 як організатора, а ОСОБА_2 і ОСОБА_3 як виконавців не доведена, в підтвердження такої кваліфікації дій вказаних осіб доказів не добуто, а наявні свідчать про просту співучасть у вчиненні злочину кваліфікованого за ст. 187ч.3 КК України як співвиконавців і тому додаткової кваліфікації з посиланням на відповідну частну ст. 27КК України не потребують.

За таких обставин апеляції прокурора і адвоката повинні бути залишені без задоволення, а вирок прідлягає частковій зміні з виключенням з вироку суду кваліфікації дій засуджених на ч.2, 3 ст. 27 КК України, в решті вирок залишається без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

Апеляцію Іванківського міжрайонного прокурора Логвінова Д. та захисника ОСОБА_1, на вирок Іванківського районного суду Київської області від 13 квітня 2008 року - залишити без задоволення.

Вирок Іванківського районного суду Київської області від 13 травня 2008 року частково змінити, виключивши з вироку суду кваліфікацію дій засудженого ОСОБА_4, за ч.3 ст. 27 КК України, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 за ч.2 ст. 27 КК України, в решті вирок залишити без змін.