Головуючий в суді 1 інстанції - Бондаренко І.А.,

Категорія - ст. 149 ч. 2 КК України

Доповідач - Дрига А.М.

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого - судді Габрієля В.О.,

суддів - Дриги А.М., Ященко І.Ю.,

за участю прокурора - Чупринської Є.М.,

захисників - адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_4., ОСОБА_2.,

ОСОБА_3., ОСОБА_7.,

засуджених - ОСОБА_8, ОСОБА_5.,

перекладача - ОСОБА_9.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальну справу за апеляціями засудженої ОСОБА_5., захисників - адвокатів ОСОБА_1. ОСОБА_2., ОСОБА_3., помічника Бориспільського міжрайонного прокурора Бакан В.М.. адвоката ОСОБА_7. на вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 квітня 2008 року,

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Бужин Республіки Боснія і Герцеговина, громадянин Республіки Боснія і Герцеговина, боснієць, із вищою освітою, не працюючи, одружений, мешканця АДРЕСА_1, тимчасово зареєстрованого на Україні в АДРЕСА_3, тимчасово проживаючий в АДРЕСА_2, раніше не судимий,

засуджений за ч.2 ст. 149 КК України на 6 років позбавлення волі у кримінально-виконавчій установі з конфіскацією всього особистого майна, що перебуває у його приватній власності;

та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. уродженка та мешканка АДРЕСА_4, громадянка України, українка, з вищою освітою, не працююча, не заміжня, має на утриманні одну неповнолітню дитину, раніше не судима, засуджена за ч.2 ст. 149 КК України на 5 років позбавлення волі у кримінально-виконавчій установі з конфіскацією всього особистого майна, що перебуває у її приватній власності;

Стягнуто з ОСОБА_8 і ОСОБА_5. солідарно на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області за проведення експертизи 470 грн. 71 коп.

Вирішено питання щодо речових доказів.

Згідно вироку суду ОСОБА_8 і ОСОБА_5 визнані винними та засуджені за те, що, в період часу з червня 2004 року по лютий 2006 року, ОСОБА_8, перебуваючи на території України в м. Чернівці, сам особисто, а в подальшому за попередньою змовою із ОСОБА_5, займався підшукуванням та вербуванням жінок - ОСОБА_10., ОСОБА_11., ОСОБА_12. та ОСОБА_13., які перебували в уразливому стані, з метою здійснення щодо них незаконних угод, пов'язаних із переміщенням цих жінок через державний кордон України до Туреччини для їх подальшого продажу та передачі іншим особам з метою сексуальної експлуатації та залучення у боргову кабалу.

На даний вирок засудженою ОСОБА_5. подано апеляцію, в якій вона просить вирок суду скасувати, а кримінальну справу відносно неї закрити, посилаючись на те, що злочину, за який її засуджено, вона не вчиняла, а знайомила ОСОБА_8 з ОСОБА_11 за проханням останньої, і в подальшому допомагала в оформленні документів щодо відправки ОСОБА_10., ОСОБА_12. та ОСОБА_13. за кордон під впливом погроз ОСОБА_8, які сприймала як реальні.

В апеляції захисник ОСОБА_14., наводячи підстави і обґрунтування, просить вирок суду скасувати, і закрити кримінальну справу щодо ОСОБА_5. за відсутністю в її діях складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 149 КК України.

В апеляції адвокат ОСОБА_3. просить вирок суду в частині засудження ОСОБА_5. скасувати, і постановити новий вирок, звільнивши її від відбуття покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 роки.

В апеляції захисник ОСОБА_2. просить змінити вирок суду в частині кваліфікації дій ОСОБА_8 за ч. 2 статті 149 КК України, перекваліфікувавши дії ОСОБА_8 за статтею 190 КК України, врахувавши при цьому особу ОСОБА_8 та стан його здоров'я, і застосувати щодо ОСОБА_8 ст. 75 КК України.

В апеляції прокурор, не оспорюючи кваліфікації дій засудженого ОСОБА_8 та доведеність його вини, просить вирок суду скасувати у зв'язку з невідповідністю покарання, призначеного судом, ступеню тяжкості злочину, особі засудженого, і постановити новий вирок, призначивши засудженому ОСОБА_8 покарання за ч.2 ст. 149 КК України у вигляді 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна. В решті вирок суду залишити без зміни.

В апеляції адвокат ОСОБА_7., наводячи підстави і обгрунтування, просить вирок суду щодо ОСОБА_8 скасувати, і звільнити ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності та утримання під вартою в Київському СІЗО № 13. До часу слухання справи в апеляційному порядку 11.07.2008 року від ОСОБА_8 до апеляційного суду надійшла заява, в якій він просить не розглядати апеляцію захисника ОСОБА_7., тому колегія суддів вважає, що вказана апеляція не підлягає розгляду.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який підтримав подану прокурором апеляцію і заперечував проти задоволення апеляцій захисників і засудженої ОСОБА_5, думку засудженої ОСОБА_5, яка просила пом'якшити покарання і застосувати до неї ст. 75 КК України, думку засудженого ОСОБА_8 і його захисника ОСОБА_2., які підтримали подану ОСОБА_2. апеляцію і заперечували проти апеляції прокурора, захисника ОСОБА_7., який заперечував проти апеляції прокурора, захисників ОСОБА_1 і ОСОБА_3., які підтримали подані апеляції і апеляцію ОСОБА_5. та заперечували проти апеляції прокурора, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Висновок суду щодо доведеності винності ОСОБА_8 і ОСОБА_5. у вчиненні злочинів за обставин, викладених у вироку, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.

Так, винність ОСОБА_8 і ОСОБА_5. у вчиненні навмисних дій, які виразились у здійсненні незаконної угоди, об'єктом якої є людина, а так само у вербуванні, переміщенні та передачі людини, вчиненими з метою експлуатації, і використанням уразливого стану осіб, вчиненими щодо декількох осіб, повторно, за попередньою змовою групою осіб, підтверджується: - явкою з повинною та поясненнями ОСОБА_5., які вона давала при затриманні і де детально розповіла про те, що потерпілі займаються проституцією, жінки їхали до Туреччини, щоб відробляти борг перед ОСОБА_8 на суму 2000-2500 доларів США. її зацікавленість полягала в тому, що вона була винна ОСОБА_8 1400 доларів США за ОСОБА_11, на яку він потратив гроші; - показами потерпілих ОСОБА_10., ОСОБА_12. ОСОБА_13.; показами свідків ОСОБА_15., ОСОБА_16. про те, що він перебуває на посаді старшого оперуповноваженого відділу по боротьбі зі злочинами, пов'язаними із торгівлею людьми УМВС України в Чернівецькій області. Під час проведення оперативних заходів, відділу стало відомо, що мешканці м. Чернівці ОСОБА_8 та ОСОБА_5. займаються підшукуванням жінок з метою їх відправки через аеропорт "Бориспіль" за кордон для зайняття проституцією. Згідно постанови Апеляційного суду Чернівецької області проводилося прослуховування розмов засуджених. У відповідності до розпорядження начальника УМВС України в Чернівецькій області, 10 лютого 2006 року він разом зі співробітниками зазначеного відділу ОСОБА_17. та ОСОБА_18. виїхали в м. Київ з метою недопущення відправлення за кордон для зайняття проституцією громадянок ОСОБА_12. та ОСОБА_13. 13 лютого 2006 року в аеропорту "Бориспіль" ними було припинено відправлення до Туреччини рейсом "Київ-Стамбул" ОСОБА_12 та ОСОБА_13. В цей же день в аеропорту "Бориспіль" ними були затримані ОСОБА_8 та ОСОБА_5., які привезли ОСОБА_12 і ОСОБА_13 в м. Київ і займалися їх відправленням до Туреччини. Ніякі заборонені заходи фізичного і психологічного тиску ні при затриманні, ні в подальшому щодо засуджених не застосовувалися; - аналогічними показами свідків ОСОБА_17., ОСОБА_18.; - показами свідка ОСОБА_19 -заступника начальника відділу по боротьбі зі злочинами, пов'язаними із торгівлею людьми УМВС України в Чернівецькій області, який пояснив, що відносно засуджених була оперативна інформація про вербування ними і відправкою за кордон молодих дівчат для зайняття проституцією. Після затримання ОСОБА_8 і ОСОБА_5. остання, за пропозицією, добровільно написала явку з повинною. ОСОБА_8 від дачі показів відмовився. Ні при затриманні, ні після нього ніякі фізичні заходи відносно них не застосовувалися; - роздруківками вхідних та вихідних дзвінків мобільних телефонів ОСОБА_5., ОСОБА_8, ОСОБА_12. та ОСОБА_13.; - матеріалами ВПРФО УМВС України в Чернівецькій області про отримання закордонних паспортів ОСОБА_11, та ОСОБА_12.; - інформацією авіакомпанії "Турецькі авіалінії"; - характеризуючими матеріалами на ОСОБА_10.. ОСОБА_11, ОСОБА_12. та ОСОБА_13., які свідчать про їх перебування в уразливому стані, іншими наведеними у вироку доказами.

Наведеним у вироку доказам суд дав належну юридичну оцінку і вірно кваліфікував дії ОСОБА_8 та ОСОБА_5., кожного, за ч. 2 ст. 149 КК України.

При призначенні покарання ОСОБА_8 і ОСОБА_5. суд першої інстанції врахував суспільну небезпеку та тяжкість скоєних злочинів, дані про особу засуджених, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, тому визначене засудженим покарання відповідає вимогам ст.ст. 50, 65 КК України і є домірним скоєному.

На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляцій прокурора, захисників і засудженої ОСОБА_5. є необгрунтованими.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

Апеляції засудженої ОСОБА_5., захисників - адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2., ОСОБА_3, помічника Бориспільського міжрайонного прокурора Бакан В.М. залишити без задоволення, а вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 квітня 2008 року щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_5 -залишити без зміни.