11-8512008 Про одержання хабара дільничним інспектором міліції - 11.04.2008 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку кримінальну справу за апеляцією прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Калінінського районного суду м. Донецька від 09 січня 2008 року,

Вироком Калінінського районного суду м. Донецька від 09 січня 2008 року

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженець смт. Персіановський Октябрського району Ростовської області РФ, громадянин України, одружений, який має на утримання неповнолітню дитину, не судимий, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1

виправданий за ч. 2 ст. 368 КК України за недоведеністю участі у вчиненні злочину.

Органами досудового слідства ОСОБА_1 пред'явлено обвинувачення у тому, що він, будучу посадовою особою - дільничним інспектором міліції Калінінського РВ Донецького МУ УМВС України в Донецькій області, умисно, з корисливих мотивів, отримав хабара від ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повторно за таких обставин.

27 вересня 2006 року о 05.00 годині до Калінінського РВ ДМУ надійшло повідомлення від оператора "02" про те, що біля гуртожитку по пр. Мира 65 у м. Донецьку чоловік погрожує громадянам пістолетом. Оперативною черговою групою був доставлений у чергову частину райвідділу ОСОБА_3, який пояснив, що направлявся до гуртожитку до свого знайомого, щоб полагодити поламаний пневматичний пістолет, яким нікому не погрожував.

Проведення перевірки за даним фактом було доручено дільничному інспектору Калінінського РВ Голозубову, про що той на наступний день розповів своєму колезі -ОСОБА_1, який погодився на пропозицію Голозубова допомогти забезпечити явку у райвідділ міліції для профілактичної бесіди родичів ОСОБА_3

02 жовтня 2006 року, приблизно о 12.30 годині, за викликом ОСОБА_1 у Калінінський райвідділ міліції по вул. Овнатаняна 38 у м. Донецьку, з'явилась сестра

ОСОБА_3 - ОСОБА_2. Біля райвідділу ОСОБА_1 став погрожувати останній притягненням її брата - ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності. За можливість уникнути вказаних негативних наслідків та припинення проведення перевірки щодо її брата він став вимагати від ОСОБА_2 передачі йому коштів в сумі 1000 доларів США. Внаслідок цього вони дійшли згоди про передачу ОСОБА_1 коштів в сумі 500 доларів США. 02.10.2006 року, приблизно 13 годині, у приміщенні райвідділу ОСОБА_2 передала, а ОСОБА_1 умисно, з корисливим мотивом, користуючись безвихідним положенням останньої, отримав з рук в руки у якості хабара кошти в сумі 500 доларів США, що по курсу НБУ склало 2525 грн., за припинення дій щодо притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності.

На другий день - 03.10.2006 року, приблизно о 09-00 годині, в Калінінський райвідділ міліції за вимогою ОСОБА_1 з'явився ОСОБА_3, від якого ОСОБА_1 став вимагати передачі йому коштів в сумі 300 доларів США за можливість уникнення тим негативних наслідків, обіцяючи не проводити додаткових заходів, направлених на порушення кримінальної справи та притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності. Останній вимушений був погодитись на дачу хабара ОСОБА_1 в сумі 300 доларів, днем передачі якого вони визначили 09.10.2006 року.

Для викриття ОСОБА_1 в отримання хабара ОСОБА_3 звернувся до правоохоронних органів.

09 жовтня 2006 року, приблизно о 17 годині, ОСОБА_3, діючи в умовах, які вимушують його до дачі хабара, біля Калінінського РВ ДМУ в автомобілі "Шеврове-Авео" держномер НОМЕР_1, яким користувався ОСОБА_1, передав йому, а ОСОБА_1 отримав з рук в руки у якості хабара кошти в сумі 900 гривень та 100 доларів США, які склали по курсу НБУ 505 гривень, після отримання яких ОСОБА_1 був затриманий співробітниками правоохоронних органів.

Прокурор в апеляції та доповненні до неї просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам по справі, невмотивованість прийнятого по справі рішення, а також на однобічність та неповноту судового слідства. Посилається на те, що судом не були усунуті протиріччя у показаннях ОСОБА_1, необгрунтовано не прийняв до уваги ряд доказів: диктофоний запис розмови між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, а також показання свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не надавши їм жодної оцінки у вироку.

Заслухавши доповідача по справі, думку прокурора, який підтримав доводи апеляції, виправданого та його захисника, які вважали вирок суду обґрунтованим та законним, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з таких підстав.

Так, з постанови про порушення щодо ОСОБА_1 кримінальної справи встановлено, що вона була порушена після вчинення всіх дій, направлених на споєння злочину, а саме, після передачі грошових коштів, оскільки в ній вказано, що ОСОБА_1 09.10.2006 p. о 17 год. 20 хвил. отримав хабар у розмірі 100 долярів США та 900 грн. від ОСОБА_3 (а.с.1 т.1).

Таким чином, протокол огляду та вручення грошів ОСОБА_3, які в свою чергу начебто були передані останнім ОСОБА_1, був складений до порушення кримінальної справи, що протирічить вимогам ст. 190 КПК України, згідно якої до порушення кримінальної справи у невідкладних випадках може бути проведений тільки огляд місця події.

Крім того, відповідно до вказаної норми кримінально-процесуального закону, огляд місцевості, приміщення, предметів та документів, відноситься до виключної компетенції слідчого та, за його дорученням на підставі ст. 114 КПК України, органам дізнання.

З матеріалів справи встановлено, що протокол огляду та вручення грошів ОСОБА_3 був складений не слідчим, а оперативним працівником міліції, який ніяких доручень від слідчого не отримував, а тому не мав наданого законом права проводити таку дію.

З урахуванням викладеного суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв вказаний протокол слідчої дії, а також інші докази, які випливають з цього протоколу (відеозапис цієї слідчої дії та інші), до уваги, оскільки вони були здобуті органами досудового слідства з порушенням вимог кримінально-процесуального законодавства.

Колегія суддів не може погодитися при цьому з доводами апеляції про те, що вказані дії працівників міліції були направлені на припинення злочину, оскільки фактично мале місце збирання доказів по справі некомпетентною особою до порушення кримінальної справи.

З тих же підстав, на думку колегії суддів, не прийняв суд першої інстанції до уваги і протокол розшифровки магнітного запису, наданої органом досудового слідства.

Як встановлено з матеріалів кримінальної справи, оперативно-розшукова справа стосовно ОСОБА_1 на заводилась, окремі доручення підрозділам, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, слідчим не надавались, а тому диктофоний запис розмов між ОСОБА_3 та обвинуваченим здобутий таким засобом, який не передбачений діючим законодавством України, в тому числі і Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність" (2135-12) .

Крім того, аудіоносій, що був викорастиний під час запису переговорів, не був у встановленому законом порядку оглянутий та вручений ОСОБА_3, оскільки будь-які документи про це в матеріалах справи відсутні.

При таких обставинах і цей доказ не може бути прийнятий до уваги, як здобутий з порушенням вимог кримінально-процесуального законодавства.

Обґрунтовано, на думку колегії суддів, не прийняв суд першої інстанції до уваги і показання свідків - працівників міліції Деменка, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, оскільки вони дійсно зацікавлені у вирішенні справи з метою уникнути відповідальності за допущені порушення закону та непрофесійні дії при припиненні злочину.

Не відповідають дійсності доводи апеляції про те, що суд першої інстанції не надав оцінку показанням свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_3, оскільки вони були досліджені судом, але, з урахуванням допущених по справі порушеннях кримінально-процесуального закону та відсутністю по справі інших доказів, не були достатніми для визнання доведеним інкримінованого ОСОБА_1 злочину.

Саме з урахуванням викладеного суд першої інстанції, а також того, щого по справі відсутні можливості для усунення допущених порушень закону та збору додаткових доказів, на думку колегії суддів, прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність виправдання ОСОБА_1 саме у зв'язку з недоведеністю його участі у вчиненні злочину.