Головуючий 1 інстанції: Малиш В.В.

Категорія - ч. 2 ст. 289 КК України Доповідач: Баглай І.П.Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області у складі:

Головуючого судді Баглая І.П.,

суддів Борисенка І.П., Рудомьотової С.Г.,

при секретарі Масловій О.В.,

з участю прокурора Євхименка В.В.,

потерпілого ОСОБА_1,

засудженого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляціями помічника прокурора м. Чернігова та потерпілогоОСОБА_1 на вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 10 січня 2008 року щодо

ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не одруженого, офіційно не працюючого, раніше не судимого,

Приблизно, в кінці вересня 2005 року, близько 11 години, ОСОБА_2, на території "Руського кладовища", розташованого по вул. Старобілоуська 6, у м. Чернігові, шляхом зловживання довірою, заволодів моторолером "Ямаха Джок", чим заподіяв потерпілому ОСОБА_3. шкоду на 2000 грн..

В період часу з 16 по 18 липня 2007 року, в денний час, біля бару "На кільцевій", що розташований біля перехрестя вул. Кільцева та 1-го Травня у м. Чернігові, шляхом обману, ОСОБА_2 заволодів грошима в сумі 4000 грн., які належать ОСОБА_1.

10 серпня 2007 року, в денний час, на пилорамі, що розташована в с. Старий Білоус, Чернігівського району, шляхом зловживання довірою, ОСОБА_2 заволодів пиломатеріалами ОСОБА_4 на загальну суму 900 грн..

6 вересня 2007 року, близько 15 години, біля торгових місць № № 20-21 на ранку "Нива", що знаходиться по вул. 50 років СРСР у м. Чернігові, ОСОБА_2 таємно викрав мобільний телефон "Нокіа 6233", вартістю 1600 грн., який належав ОСОБА_5.

15 вересня 2007 року, близько 12 години, в цеху сервісного центру "ТТТ", який розташований по пр. Миру, 139, у м. Чернігові, ОСОБА_2 таємно викрав 100 доларів США та 100 гривень грошей, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_6 шкоду на загальну суму 605 грн..

18 вересня 2007 року, в денний час, біля будинку АДРЕСА_2, шляхом обману, ОСОБА_2 незаконно заволодів автомашиною ОСОБА_6 "ВАЗ 2103", НОМЕР_1, вартістю 3618,9 грн..

18 вересня 2007 року, в денний час, біля будинку АДРЕСА_2, шляхом обману ОСОБА_2 заволодів грошовими коштами ОСОБА_7 в сумі 1700 грн..

За скоєння вказаних злочинів суд першої інстанції засудивОСОБА_2:

- за ч. 2 ст. 185 КК України - до 2 років позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 190 КК України - до 1 року позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 289 КК України - до 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, - остаточно призначив покарання у вигляді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.

Відповідно до ст.ст. 75, 76 КК України, районний суд звільнивОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням на 3 роки та поклав на нього обов'язки: періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання і роботи та не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід ОСОБА_2, до набрання вироком законної сили, - залишив у вигляді підписки про невиїзд.

Також за вироком суду першої інстанції зОСОБА_2 стягнуто:

- на користь ОСОБА_3 - 1100 грн. в рахунок відшкодування матеріальних збитків та 3000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди;

- на користь ОСОБА_7 - 1700 грн. у відшкодування матеріальної шкоди та 300 грн. моральної шкоди;

- на користь ОСОБА_4 - 3150 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди;

- на користьОСОБА_1 - 4000 грн. у відшкодування матеріальної шкоди.

Питання про речові докази вирішено відповідно до ст. 81 КПК України.

Не погоджуючись з вироком суду, помічник прокурора м. Чернігова та потерпілий ОСОБА_1 подали апеляції, в яких просять:

- помічник прокурора м. Чернігова, не заперечуючи фактичних обставин справи та доведеність вини засудженого, - вирок скасувати через м'якість призначеного покарання та постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді позбавлення волі на строк визначений судом першої інстанції, з конфіскацією майна та без застосування ст.ст. 75, 76 КК України. Мотивує, що суд, всупереч роз'ясненням Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" (v0007700-03) , не врахував в достатній мірі тяжкість скоєних засудженим злочинів, не прийняв до уваги характер його злочинних дій, які мали системний характер, та призначив занадто м'яке покарання;

- потерпілий ОСОБА_1 - вирок скасувати та постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді реального позбавлення волі на строк, визначений судом першої інстанції, з конфіскацією майна, без застосування ст.ст. 75, 76 КК України. Також вважає, що суд, при призначенні покарання, не врахував роз'яснення Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" (v0007700-03) та призначив занадто м'яке покарання.

Інші учасники процесу апеляцій не подавали.

Заслухавши доповідача, прокурора та потерпілогоОСОБА_1, які підтримали апеляції, прохання засудженого відмовити у задоволенні апеляцій і залишити вирок без змін, дослідивши дані про особу засудженого та перевіривши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів дійшла до висновку про необхідність часткового їх задоволення.

Вина засудженого у скоєнні інкримінованих злочинів, при обставинах наведених у вироку суду, відповідає фактичним даним справи. Сам ОСОБА_2, як у суді першої інстанції так і в апеляційному суді, повністю визнав свою вину, при розгляді справи місцевим судом погодився на скорочений порядок дослідження доказів.

Суд першої інстанції правильно врахував щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів, особу підсудного, його вік, відсутність судимостей, намагання добровільно відшкодувати заподіяні збитки, наявність брата інваліда та призначив покарання мінімальне чи близьке до нього, передбачене санкціями інкримінованих статей КК України (2341-14) .

Всі ці обставини колегія суддів вважає такими, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і знаходить можливим по ч. 2 ст. 289 КК України застосувати ст. 69 КК України та призначити покарання нижче від найнижчої межі, встановленої для даного злочину.

Разом з тим, враховуючи тяжкість скоєних злочинів та їх системний характер, колегія суддів вважає, що виправлення та перевихованняОСОБА_2 можливі лише шляхом позбавлення волі.

За таких обставин вирок суду першої інстанції щодоОСОБА_2, в частині призначеного йому покарання, підлягає скасуванню.

Призначати додаткове покарання у вигляді конфіскації майна колегія суддів вважає не доцільним. ОСОБА_2 майна, що підлягає опису, не має але разом з тим намагається добровільно відшкодувати заподіяну шкоду.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 378, 379 КПК України, судова колегія,

Апеляції помічника прокурора м. Чернігова та потерпілогоОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 10 січня 2008 року щодо ОСОБА_2, в частині призначеного йому покарання, скасувати.

Призначити ОСОБА_2 покарання:

- за ч. 2 ст. 185 КК України - 2 роки позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 190 КК України - 1 рік позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 289 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, - 3 роки позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді 3 років позбавлення волі без конфіскації майна.

В строк відбуття покарання ОСОБА_2 зарахувати перебування під вартою з 23.09.2007 р. по 26.09.2007 р., з 26.09.2007 р. по 27.09.2007 р., з 5.11.2007 р. по 7.11.2007 р..

В решті вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 10 січня 2008 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни.

Запобіжний захід ОСОБА_2, до набрання вироком законної сили, залишити у вигляді підписки про невиїзд.

Вирок може бути оскаржено і на нього внесено подання прокурором до Верховного Суду України, через апеляційний суд Чернігівської області, протягом одного місяця після проголошення.