11а-557/2007 Про крадіжку та грабіж з проникненням у житло - 27.11.2007 Прийняття

розглянула у відкритому судовому засіданні у залі апеляційного суду в м. Рівне кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Кузнецовського міського суду Рівненської області від 05 червня 2007 року.

Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець с. Рудка, Володимирецького району Рівненської області, українець, громадянин України, раніше судимий Кузнецовським міським судом Рівненської області, а саме: 25 лютого 1992 року за ч.3 ст. 140 КК України (1960 р.) на 3 роки позбавлення волі умовно з обов'язковим залученням до праці в місцях, що приділяють органи, які відають виконанням вироку; 04 квітня 1996 року за ч.3 ст. 140 КК України (1960 р.) на 4 роки позбавлення волі; 13 жовтня 1998 року за ч.3 ст. 142 КК України (1960 р.) на 6 років позбавлення волі; 04 листопада 2003 року за ч.3 ст. 185 КК України на 3 роки 1 місяць позбавлення волі; засуджений

· за ч.3 ст. 186 КК України на 5 років позбавлення волі;

· за ч.3 ст. 185 КК України на 4 роки позбавлення волі;

· за ч.1 ст. 263 КК України на 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання призначено у виді позбавлення волі строком на 5 років.

Відповідно до ст. 71 КК України, шляхом повного приєднання не відбутої частини покарання за попереднім вироком, остаточне покарання ОСОБА_1 призначено у виді 5 років 7 місяців 17 днів позбавлення волі з поміщенням до кримінально-виконавчої установи.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець с Варані, Володимирецького району Рівненської області, мешканець АДРЕСА_1, українець, громадянин України, раніше судимий Кузнецовським міським судом, а саме: 19 липня 1991 року за ч.2 ст. 206, ч.1 ст. 141, ст. 42, ст. 43 КК України (1960 р.) на 4 роки 11 місяці 12 днів позбавлення волі; 23 липня 1998 року за ч.2 ст. 140 КК України (1960 р.) на 1 рік позбавлення волі; 15 травня 200(3 року за ч.3 ст. 140 КК України (1960 р.) на 3 роки 6 місяців позбавлення волі; 08 липня 2003 (року за ч.3 ст. 185,

ст. 71 КК України на 3 роки 1 місяць позбавлення волі; засуджений

· за ч.3 ст. 186 КК України на 5 років позбавлення волі;

· за ч.3 ст. 185 КК України на 4 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш

суворим, остаточне покарання ОСОБА_2 призначено у виді 5 років позбавлення волі з

поміщенням до кримінально-виконавчої установи.

Постановлено стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь

ОСОБА_3. 200 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

На користь Кузнецовського MB УМВС України в Рівненській області постановлено стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 1353 грн. судових витрат.

Судом вирішено питання щодо речових доказів по справі.

Цим вироком ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнані винними та засуджені за те, що 21 квітня 2006 року близько 20 год. в м. Кузнецовську, за попередньою змовою між собою, повторно, умисно, шляхом вибиття вхідних дверей, проникли у квартиру АДРЕСА_2, звідки відкрито викрали музичний центр "LG LX М-235", вартістю з урахуванням зносу 700 грн., радіоприймач марки "Кіро", вартістю з урахуванням зносу, 80 грн., джинсову куртку вартістю з урахуванням зносу 120 грн., спричинивши потерпілому ОСОБА_3. матеріальну шкоду на загальну суму 900 грн.

29 квітня 2006 року, близько 15 год. в м. Кузнецовську ОСОБА_1 та ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою між собою, повторно, умисно, таємно, шляхом вибиття вхідних дверей, проникли у квартиру АДРЕСА_3 і викрали майна на загальну суму 4382 грн.

11 травня 2006 року, біля 12 год., в с. Рудка Володимирецького району, працівниками Кузнецовського MB в ході проведення обшуку домоволодіння сім'ї ОСОБА_1 було виявлено та вилучено обріз мисливської рушниці, яку засуджений ОСОБА_1 умисно зберігав без передбаченого дозволу, що є вогнепальною зброєю, обрізом саморобно-переробленим шляхом укорочення ствола та прикладу з мисливської гладкоствольної рушниці із зовнішнім розміщенням курків моделі ТОВ-63 калібру 16 мм. та є придатним для стрільби.

В поданій апеляції засуджений ОСОБА_1 покликається на незаконність вироку суду, вказуючи на невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону. Просить прийняти законне і обґрунтоване рішення по справі.

Апеляції стосовно ОСОБА_2 не подавались.

Заслухавши доповідача, думку прокурора про залишення вироку без зміни а апеляції без задоволення, дослідивши матеріали справи й обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як убачається із матеріалів справи, висновки суду першої інстанції про винність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих їм злочинів за обставин, встановлених судом і викладених у вироку, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені дослідженими в судовому засіданні та детально викладеними у вироку доказами, яким суд дав всебічну й об'єктивну оцінку в їх сукупності.

За змістом ст. 67 КПК України оцінка доказів є виключно компетенцією суду, який постановив вирок. Колегія суддів установила, що суд першої інстанції дотримався вимог цієї норми закону.

Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні зазначених у вироку злочинних дій є обгрунтованими. Доводи засудженого ОСОБА_1 про те, що попереднє слідство й судовий розгляд проведені не об'єктивно, неповно та упереджено, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи і ґрунтуються на припущеннях, є безпідставними.

При перевірці матеріалів справи встановлено, що органами попереднього слідства у справі додержано вимог ст. 22 КПК, спрямованих на встановлення у справі об'єктивної істини.

Суд першої інстанції ретельно перевірив доводи ОСОБА_1 про те, він не вчиняв даних злочинів і наведені у вироку мотиви визнання цих доводів безпідставними, спрямованими на ухилення від відповідальності за вчинені злочини, колегія суддів визнає обґрунтованими, такими, що відповідають матеріалам справи.

Засуджений ОСОБА_1 під час судового слідства визнав тільки факт нанесення тілесних ушкоджень потерпілому, щодо заволодіння майном потерпілих своєї вини не визнавав.

Потерпілий ОСОБА_3. показав, що 21 квітня 2006 року близько 20-ї години ОСОБА_2, ОСОБА_1 та невстановлена слідством особа напали на нього, наносили удари. В ході нападу йому були спричинені тілесні ушкодження та викрадено музичний центр та куртку (т.2 а.с. 81-82).

Допитаний в судовому засіданні засуджений ОСОБА_2 підтвердив свої показання, які давав в якості підозрюваного. Із його показань вбачається, що він дійсно за попередньою змовою з ОСОБА_1 та невстановленою слідством особою, вибили двері в квартиру ОСОБА_3. Знаходячись в квартири ОСОБА_1 з невстановленою слідством особою склав музичний центр в пакет та передали йому. Викрадений музичний центр вони продали ОСОБА_4 за 50 грн.( т.1 а.с. 76-78).

З показань свідка ОСОБА_4 вбачається, що 21 квітня 2006 року ОСОБА_2 продав йому музичний центр за 50 грн. (т.2 а.с. 91-92).

Згідно протоколу огляду ОСОБА_4 добровільно видів працівникам міліції музичний центр, який він придбав у ОСОБА_2 за 50 грн. (т.1 а.с. 22 ).

Оцінивши наведені докази в їх сукупності суд обґрунтовано визнав що ОСОБА_1, ОСОБА_2 та невстановлена слідством особа з метою заволодіння чужим майном діяли щодо потерпілого узгоджено і цілеспрямовано, завдаючи йому удари.

Відповідно до встановлених судом фактичних обставин події злочину дії засуджених кваліфіковано за ч.3 ст. 186 КК України правильно.

Сформульовані у вироку висновки про винність ОСОБА_1 у незаконному зберіганні вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені дослідженими в судовому засіданні та детально викладеними у вироку доказами, яким суд дав всебічну й об'єктивну оцінку -в їх сукупності.

Суд ретельно перевірив доводи ОСОБА_1, аналогічні викладені в апеляції, про те, що він не вчиняв даного злочину. Наведені у вироку мотиви визнання цих доводів безпідставними, спрямованими на ухилення від відповідальності за вчинені злочини, колегія судців визнає обґрунтованими, такими, що відповідають матеріалам справи.

Із показань свідків ОСОБА_5 ОСОБА_6, вбачається, що 11 травня 2006 року вони були понятими під час вилучення з господарства ОСОБА_1 обрізу мисливської рушниці, на який було виявлено декілька відбитків пальців рук ( т.1 а.с. 80, 81).

Свідок ОСОБА_7 показала, що дійсно в домоволодінні в с. Рудка Володимирецького району проживає її брат ОСОБА_1 11 травня 2006 року вона були присутня при обшуку в домоволодінні ОСОБА_1 в с Рудка. Під час обшуку було знайдено обріз мисливської рушниці (т.2 а.с. 97-98 ).

Згідно протоколу обшуку від 11 травня 2006 року працівниками міліції за місцем проживання ОСОБА_1 виявлено та вилучено обріз мисливської рушниці (т.1 а.с. 87-88).

З висновку судової балістичної експертизи №33 від 19 травня 2006 року видно, що представлений на експертизу обріз мисливської рушниці, вилучений в господарстві ОСОБА_1 в с Рудка Володимирецького району, являється вогнепальною зброєю, обрізом мисливської рушниці, соморобно-переробленим шляхом укорочення ствола та прикладу з мисливською гладкоствольної двоствольної рушниці з зовнішнім розміщенням курків моделі ТОЗ-63 Тульського збройного заводу, 16 калібру. Обріз придатний для стрільбюи (т.1 а.с. 94-96).

За висновком експерта №32 від 20 травня 2006 року сліди пальців рук, вилучені 11 травня 2006 року з обрізу мисливської рушниці, залишені, відповідно, великим пальцем правої руки та середнім пальцем лівої руки ОСОБА_1 (т.1 а.с. 104-107).

Доводи ОСОБА_1, що до нього застосовувалися не дозволені методи ведення слідства не заслуховують на увагу.

Дії ОСОБА_8 правильно кваліфіковані за ч.1 ст. 263 КК України. Покарання засудженим призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України з урахуванням характеру і ступеню тяжкості вчинених злочинів, дані про особу засуджених а також усіх обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання, і підстав для його пом'якшення, про що порушено питання в апеляції ОСОБА_1 колегія судців не знайшла

Органи досудового слідства, суд першої інстанції істотних порушень кримінального та кримінально-процесуального законів, які б тягнули безумовне скасування постановленого щодо засуджених вироку, не допустили. Тому законних підстав для його скасування немає.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів

Вирок Кузнецовського міського суду Рівненської області від 05 червня 2007 року стосовно засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляцію засудженого ОСОБА_1 - без задоволення.