Дніпровський районний суд м.Києва
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"12" липня 2013 р.
Справа № 755/12562/13-к
№ 1-кп/755/377/13
( Додатково див. ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (rs35201347) )
Дніпровський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді Метелешко О.В.,
при секретарі Шморгун А.К.,
за участю прокурора Ткачук Г.В.,
захисника ОСОБА_1,
обвинуваченої ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження № 12013110040006013 за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Києва, українки, громадянки України, офіційно не працюючої, з неповною вищою освітою, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимої: 25.11.2008 року Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185 КК України та з урахуванням ухвали Апеляційного суду м. Києва від 02.03.2009 року до 2 років позбавлення волі; 28.12.2010 року Солом'янським районним судом м. Києва за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі та з урахуванням ухвали Вищого спеціалізованого суду до 2 років 6 місяців позбавлення волі. 07.12.2012 року звільнилась з Чернігівської виправної колонії № 44 по відбуттю строку покарання,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
В С Т А Н О В И В:
09 квітня 2013 року, приблизно о 21 годині 15 хвилин, у ОСОБА_2, яка знаходилася біля житлового будинку № 1-Б, що розташований по вул. Шумського в м. Києві, виник злочинний умисел на повторне таємне викрадення чужого майна з метою особистого збагачення та обернення його на свою користь. Реалізуючи свої злочинні наміри, спрямованні на повторне таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_2 піднялась на 21 поверх даного будинку та скориставшись тим, що вхідні двері до квартири НОМЕР_1 (в якій проживає ОСОБА_3.) були не замкнені, діючи з корисливих мотивів, проникла у вказану квартиру та перебуваючи у вітальні, на підлозі побачила жіночу сумку й впевнившись, що її дії непомітні для сторонніх осіб, таємно викрала із сумки, що належить ОСОБА_3, шкіряний гаманець марки "Carlo Pazolini", чорного кольору, вартістю 800 грн., в якому знаходилися грошові кошти в сумі 212 гривень, 1000 російський рублів (що згідно офіційного курсу НБУ станом на 09.04.2013 року становить 252 грн. 83 коп.) та пластикову картку магазину "Спорт майстер" (матеріальної цінності не становить). Потім, ОСОБА_2 разом із викраденим гаманцем вийшла з приміщення квартири та маючи реальну можливість викраденим розпорядитись на власний розсуд була затримана на загальному коридорі ОСОБА_4 У результаті своїх злочинних дій ОСОБА_2 завдала матеріального збитку потерпілій ОСОБА_3 на загальну суму 1264 грн. 83 коп.
Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 винною себе за ч. 3 ст. 185 КК України визнала в повному обсязі та показала, що вона дійсно 09 квітня 2013 року, приблизно о 21 годині 15 хвилин, за адресою: АДРЕСА_1, з метою крадіжки смикнула за дверну ручку, попала до квартири та побачила на підлозі сумочку, з якої викрала шкіряний гаманець, 1000 російський рублів та пластикову картку магазину. Після чого, вона намагалася зникнути з викраденим, але була затримана. У скоєному щиро каялася, просила суд суворо її не карати, дати шанс на виправлення, запевняючи, що в майбутньому нічого протиправного вчиняти не буде, має намір працювати та створити свою сім'ю. Зокрема, зазначила, що за час перебування під вартою її стан здоров'я значно погіршився.
Покази ОСОБА_2 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченою змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності їх позиції.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Положення ч. 3 ст. 349 КПК України, роз'яснено судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження.
За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченої та дослідженням письмових документів, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення; протоколом огляду місця події з ілюстрованими таблицями від 09.04.2013 року; постановою про визнання та приєднання речових доказів; заявою потерпілою про те, що ніяких претензій до ОСОБА_2 у неї не має, шкоду відшкодовано в повному обсязі та матеріалами, що характеризують ОСОБА_2
Вина обвинуваченої ОСОБА_2 повністю підтверджується її показаннями, щирим каяттям у скоєному та дослідженими наведеними вище документами.
Аналізуючи наведене, суд вважає доведеною вину ОСОБА_2 у тому, що вона своїми умисними діями вчинила таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинену повторно, поєднану з проникненням у житло, і тому знаходить правильною кваліфікацію її дій за ч. 3 ст. 185 КК України.
Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченій ОСОБА_2 виду та міри покарання, приймає до уваги характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого нею кримінального правопорушення, який, відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким, конкретні обставини кримінального провадження, ставлення обвинуваченої до скоєного (вину визнала повністю, щиро каялася, заподіяну шкоду відшкодовано в повному обсязі), дані про її особу, а саме: під наглядом у лікаря-психіатра не перебуває, перебуває на обліку в лікаря-нарколога, за місцем проживання скарг та нарікань не надходило, раніше судима, хворіє на остеохондроз грудного відділу хребта, протрузія дисків, хрящових вузлів тіл хребців, сколіоз, ускладнений остеохондроз поперекового відділу хребта.
Згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає пом'якшуючими обставинами щире каяття обвинуваченої у вчиненому, визнання вини та повне відшкодування заподіяної шкоди.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого ОСОБА_2 кримінального правопорушення, який, відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким, конкретні обставини кримінального провадження, суд вважає, що її перевиховання та виправлення неможливо без ізоляції від суспільства і не знаходить підстав для застосування ст. 75 КК України. Поряд з цим, ураховуючи наявність декілька пом'якшуючих обставин, відсутність обтяжуючих, та те, що заподіяну шкоду відшкодовано в повному обсязі, ОСОБА_2 вину визнала, щиро каялася, думку потерпілої, яка звернулася до суду із заявою про те, що жодних претензій до обвинуваченої не має і просить суворо її не карати, за місцем проживання скарг не надходило, хворіє на остеохондроз грудного відділу хребта, протрузія дисків, хрящових вузлів тіл хребців, сколіоз, ускладнений остеохондроз поперекового відділу хребта, суд вважає за доцільне, на підставі ст. 69 КК України, призначити ОСОБА_2 більш м'яке покарання, ніж передбачене законом, а саме - нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 3 ст. 185 КК України.
Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлявся.
Процесуальні витрати у кримінальному проваджені відсутні.
Речові докази у кримінальному проваджені вирішено, відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368- 371, 373- 374, 376 КПК України, суд, -
З А С У Д И В:
ОСОБА_2 визнати винною за ч. 3 ст. 185 КК України та призначити їй покарання із застосуванням ст. 69 КК України 2 (два) роки позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою в Київському СІЗО Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київської області - залишити без зміни до набрання вироком законної сили.
Строк відбування покарання ОСОБА_2 обчислювати з 10 квітня 2013 року.
Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлявся.
Процесуальні витрати у кримінальному проваджені відсутні.
Речові докази у кримінальному проваджені, а саме: гаманець марки "Carlo Pazolini" з грошовими купюрами: 1 купюра номіналом 1000 російських рублів, 1 купюра номіналом 100 гривень, 2 купюри номіналом 50 гривень, 1 купюра номіналом 10 гривень, 1 купюра номіналом 2 гривні та пластиковою карткою магазину "Спорт майстер", що передані на зберігання потерплій ОСОБА_3 - залишити в її власності.
вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, а засудженою, у той же строк з моменту вручення копії вироку.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженій та прокурору.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя