1619/1106/12 Про хуліганство, скоєне в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись в громадському місці - 28.01.2013 Прийняття

18 червня 2011 року близько 3-00 години, ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись в громадському місці - на території літнього майданчику кафе-бару «Семіраміда»в смт.Машівка Полтавської області, усвідомлюючи суспільну небезпеку свого діяння та передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, умисно, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, діючи з явною неповагою до суспільства, зневажливо ставлячись до існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки людей, почав нахабно себе поводити, висловлювався нецензурними словами в присутності інших осіб, на зауваження не реагував, при цьому безпричинно вилив в сторону потерпілої ОСОБА_1

келих пива, потім кинув в її сторону пляшку з під пива, яка попала потерпілій в голову в область скроні. Продовжуючи свої дії, ОСОБА_4 наніс ОСОБА_1 удар стільцем по голові, внаслідок чого ОСОБА_1 отримала легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Своїми діями ОСОБА_4 привернув увагу відпочиваючих громадян, в результаті чого було тимчасово припинено нормальну діяльність розважального закладу.

В судовому засіданні підсудній ОСОБА_4 пояснив, що визнає вину за ч.1 ст. 296 КК України та що тілесні ушкодження потерпілій наніс з необережності, бо йому загрожувала небезпека. Показав, що 18.06.2011 року він відпочивав в кафе «Семіраміда», святкував день народження друга, де вони з друзями вживали спиртні напої. Коли він вийшов на літній майданчик, щоб випити пива, побачив своїх знайомих - ОСОБА_5, ОСОБА_6 та вони сіли за столик, де сиділи знайомі з його друзями дівчата і почали з ними спілкуватися, серед яких як він потім дізнався була і ОСОБА_1. Останній щось не сподобалось і вона почала його ображати нецензурною лайкою, а він облив її пивом, після чого остання облила пивом його. Він встав з-за столу і побачив що в нього летить скляна пляшка і він кинув в ту сторону стілець, оскільки думав, що може полетітити ще одна пляшка. Після того його відразу заламали працівники міліції і він побачив на лобі в ОСОБА_1 кров. Того ж вечора він просив пробачення в останньої та пізніше телефонував, але ОСОБА_1 пробачень не прийняла. Коли справа почала слухатися в суді, неодноразово намагався вибачитися перед потерпілою, але вона говорити з ним не захотіла, пояснив, що кається в скоєному та більше не допустить подібної поведінки.

Суд вважає що винність підсудного ОСОБА_4 в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України повністю доведена зібраними по справі і дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, рапортом від 18.06.2011 року черговий Машівського РВ доповів начальнику РВ про отримане тим телефонне повідомлення від фельдшера Машівської ЦРЛ про те, що 18.06.2011 року близько 03:05 год. до них звернулася ОСОБА_1 з тілесними ушкодженнями (а.с.7).

Як убачається із заяви від 19.06.2011 року, ОСОБА_1 просить Машівський РВ УМВС притягти до відповідальності ОСОБА_4, який 18.06.2011 року близько 03:00 год. наніс їй тілесні ушкодження, а саме розбив голову стільцем (а.с.8).

Згідно повідомлення Машівської ЦРЛ від 13.08.2012 року № 617 (а.с.112), ОСОБА_1 18.06.2011 року зверталася у відділення швидкої медичної допомоги. Діагноз: забійна рана лобної ділянки голови. Надана медична допомога: ПХО рани. Асептична пов'язка.

Потерпіла ОСОБА_1 показала суду, що 17.06.2011 року близько 22:00 год. вона разом з подругами ОСОБА_7 та ОСОБА_8 прийшли в кафе «Семіраміда». Вони сіли за столик, дівчата пили пиво а вона лущила насіння. Спочатку до них підсілися їхні знайомі ОСОБА_6 та ОСОБА_9, а пізніше також ОСОБА_10, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, які були знайомі з її подругами та підсілися за згодою останніх. ОСОБА_4 намагався з нею заговорити, але оскільки був в нетверезому стані, вона не відповідала йому, а коли почав класти руки на її коліна, відсілася. Це образило ОСОБА_4 і він почав обзивати її нецензурними словами. Після цього ОСОБА_8 зробила ОСОБА_4 зауваження, на що останній линув ОСОБА_8 в обличчя пиво, а вона вилила пиво на нього. Потім ОСОБА_4 кинув в неї пляшку, яка потрапила в лоба і вона також кинула в нього пляшкою. Після цього ОСОБА_4 в її бік перевернув стіл і вона відчула біль в голові від удару та зрозуміла, що останній вдарив її стільцем. Вона відчула запаморочення та побачила що з місця удару йде кров. В цю ж ніч звернулася за медичною допомогою на швидку Машівської ЦРЛ, де їй наклали шви, та написала заяву в міліцію. В зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями в неї і досі болить голова, вона приймала ліки, раніше займалася професійно футболом, а зараз не може це робити, бо заборонили лікарі. Після 18.06.2011 року вона намагалася відновитися, але під час змагань в Генічеську отримала травму голови і обслуговуючий лікар не допустив її до тренувань, після того лікарі заборонили займатися футболом, при цьому попередили що в разі повторної травми голови можуть бути тяжкі наслідки. Шрам на голові не лікувала, тільки їздила в Машівську ЦРЛ на перев'язки. На даний час вона прикриває лоб волоссям, бо видно шрам. Останнім часом підсудний приїздив до неї додому,

але вона не виходила, останньому не пробачила, бо більше року пробачення він не просив, а почав вибачатися в ході судового розгляду справи, вважає недопустимим таке поводження з жінкою та вказує на значні душевні переживання, цивільного позову заявляти не бажає. Підтримала звинувачення за ч.1 ст. 121 КК України та наполягає на суворій мірі покарання у виді позбавлення волі.

Згідно висновку судово-медичної експертизи за №1105 від 25.06.2012р. ОСОБА_1 встановлені тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, травматичної невралгії 1-ї гілки 5 пари ЧМН з двох сторін, з незначними чутливими розладами, гематоми, рани м'яких тканин голови, в результаті загоєння якої утворився вище вказаний шрам шкіри, які утворилися від дії тупих предметів, якими могли бути пальці рук людини стиснуті в кулак, нога людини у взутті, або інші предмети з подібними характеристиками, можливо в строк та при обставинах викладених в постанові і кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Шрам шкіри обличчя, який є наслідком загоєння рани з плином часу поблідне, стане менш помітним, але без хірургічного лікування повністю не зникне, тобто є невиправним ушкодженням м'яких тканин обличчя і при умові, що в суді буде визнаний таким, що знівечує обличчя, може бути кваліфікований, як тяжке тілесне ушкодження (а.с.28-29).

Експерт ОСОБА_12 підтримав вказаний висновок та показав, що ушкодження експерт не може кваліфікувати як знівечення, а може тільки сказати поправне чи непоправне, в залежності від того, чи потрібне хірургічне втручання, висновок про що ним було зроблено за участю лікаря -хірурга та на основі медичної документації на ім'я потерпілої, в тому числі заключень невропатолога та хірурга. Також пояснив, що в потерпілої ОСОБА_1 було виявлено шрам шкіри обличчя в ділянці лоба на межі зростання волосся.

Свідок ОСОБА_5 підтримав покази, дані ним на досудовому слідстві та показав суду, що 18.06.2011 року був на святкуванні дня народження друга в кафе «Семіраміда». Коли вони з ОСОБА_4 вийшли на літній майданчик, побачили знайомих дівчат і підсілися до них, серед яких була і ОСОБА_1, почали спілкуватися. Бійки між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 він не бачив, бо останні обливалися пивом і він ухилявся, щоб не бути облитим, чув тільки як вони сварилися, але причини сварки не знає.

Свідок ОСОБА_7 пояснила, що 18.06.2011 року, близько 03:00 год. вона відпочивала зі своїми знайомими, серед яких була і ОСОБА_1, в кафе «Семіраміда», де до них з їхнього дозволу підсілися знайомі хлопці -ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_5 та ОСОБА_4. Вони спілкувалися та пили пиво, а потім вона пішла до своїх знайомих а коли через деякий час повернулася, її знайомих за столом не було, на столі був безлад. Потім вона вийшла на вулицю та побачила ОСОБА_4, якого тримали працівники міліції та говорили останньому що він наробив дурниць і потрібно просити пробачення в дівчини, і ОСОБА_1, на обличчі в якої була кров та дізналася від дівчат що ОСОБА_4 вдарив ОСОБА_1 стільцем по голові. Вона на вулиці тримала ОСОБА_1, яка кричала на ОСОБА_4 та після бійки ОСОБА_4 підходив до ОСОБА_1 та просив щоб вона нічого не писала, бо він хоче в армію. ОСОБА_1 відвезли в лікарню, де останній зашили рану на лобі.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснив, що влітку 2011 року близько 03:00 год. він перебував в кафе-барі «Семіраміда», де відпочивав зі своїми знайомими ОСОБА_4 та ОСОБА_5. Вони підсілися до дівчат, серед яких була і ОСОБА_1 та познайомилися з нею. Між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 розпочалася сварка, вони почали обливатися пивом та кидатися пляшками. Він відхилився і відтягував ОСОБА_4, коли і яким чином останній наніс удар ОСОБА_1 по голові він не бачив, але кров на голові останньої була. Після сварки він вивів ОСОБА_4 на вулицю, потім підійшли працівники міліції, які також там відпочивали.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_6, кожен окремо, пояснили, що 18.06.2011 року вони відпочивали зі своїми знайомими в кафе-барі «Семіраміда», серед них була і ОСОБА_1 Потім до них підсілися ОСОБА_10 і ОСОБА_4, а вони відійшли від столику. Через деякий час вони побачили скупчення людей біля входу на літній майданчик кафе і присутні їм повідомили,

що ОСОБА_1 розбили голову і її повезли в лікарню.

Суд кваліфікує дії підсудного ОСОБА_4 за ч.1 ст. 296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю та вважає, що звинувачення ОСОБА_4 за ч.1 ст. 121 КК України -умисне нанесення тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило непоправне знівечення обличчя в ході судового слідства не знайшло свого підтвердження, виходячи з наступного.

Стаття 121 КК, яка встановлює відповідальність за умисне тяжке тілесне ушкодження, в ч.1 передбачає низку ознак. Наявність кожної з них окремо дає змогу визнати тілесне ушкодження тяжким.

Тяжке тілесне ушкодження, яке полягає у непоправному знівеченні обличчя, має місце тоді, коли ушкодження обличчя, будучи непоправним, надає обличчю огидного, потворного вигляду. При цьому обов'язковим є наявність двох ознак: непоправності ушкодження і знівечення обличчя.

Непоправність ушкодження встановлена висновком судово-медичної експертизи за №1105 від 25.06.2012р.

Разом з тим, в ході судового розгляду справи встановлено, що шрам шкіри обличчя шириною від 0,3 см. до 0,5 см., довжиною до 3,5 см. потерпілої знаходиться в ділянці лобу з переходом на волосисту частину голови та не надає обличчю потерпілої огидного, потворного вигляду, що стверджується також фото таблицею до додаткового акту судово-медичного обстеження №1516 від 27.07.2011 року ОСОБА_1 (а.с.176, 177).

За відсутності ознаки непоправного знівечення обличчя склад злочину, передбачений ч.1 ст. 121 КК України, відсутній.

Суд критично, як до способу захисту направленого на пом'якшення відповідальності, відноситься до стверджень ОСОБА_4 про відсутність умислу на заподіяння тілесних ушкоджень потерпілій, оскільки оборонявся від дій останньої, яка ображала його нецензурними словами та кинула на нього скляну пляшку, і відштовхнувши стілець, необережно поставився до наслідків цих дій, так як вони спростовуються доказами, дослідженими в судовому засіданні та які підтверджують умисел підсудного спрямований на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства з особливою зухвалістю, а саме висновком судово-медичної експертизи, якою встановлено характер та локалізацію тілесних ушкоджень в потерпілої ОСОБА_1 та які виявлені на голові, показами свідків ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_8

Так, допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_14 та ОСОБА_15, кожен окремо, пояснили, що 18 червня 2012 року вони з друзями відпочивав в кафе «Семіраміда», за сусіднім столиком сиділи дівчата, до яких через деякий час підсілися хлопці. Потім вони побачили що дівчина і хлопець, це були потерпіла і підсудний, обливаються пивом, при цьому першим вилив пиво хлопець, а через хвилину хлопець, який стояв обличчям до дівчини, схопив стілець і вдарив її. Вони з друзями негайно припинили сварку -вивели ОСОБА_4 з кафе на вулицю та пояснили йому, що за такі дії передбачена відповідальність та що потрібно попросити пробачення, а оскільки вони були не на службі, затримувати ОСОБА_4 не стали.

Свідок ОСОБА_8 показала, що коли вони з ОСОБА_1 та іншими дівчатами відпочивали в кафе «Семіраміда», за їх столик підсівся ОСОБА_4 та почав чіплятися до ОСОБА_1, а вона, побачивши це підійшла і зробила останньому зауваження та попросила піти. ОСОБА_4 на зауваження не відреагував, між ними почалася сварка і він вилив їй в обличчя пиво, після чого ОСОБА_1 вилила пиво на ОСОБА_4. Останнього почали відтягувати і він кинув стілець на ОСОБА_1 та попав в голову і пішла кров. Кидаючи стілець ОСОБА_4 стояв до ОСОБА_1 обличчям.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 показала, що влітку 2011 року вона працювала помічником бармена в кафе-барі «Семіраміда». Одного разу, коли вона перебувала на зміні, люди попросили в неї води і серветок та сказали що в дівчини кров, а коли вона вийшла в зал побачила, що стіл і стільці перекинуті, один з стільців пошкоджений. Зі слів відвідувачів дізналася, що між хлопцем і дівчиною відбулася сварка і останню вдарили стільцем.

Внаслідок вказаної події було порушено нормальну роботу кафе-бару, відпочинок людей, які залишили бар, хоча ще могли відпочивати, було витрачено час на прибирання приміщення, так як було брудно.

Суд також критично ставиться до доводів захисника про недоведеність особливої зухвалості в діях підсудного, виходячи з роз'яснень, наданих в п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року за №10 (va010700-06) «Про судову практику у справах про хуліганство», за якими за ознакою особливого зухвальства хуліганством може бути визнано таке грубе порушення громадського порядку, яке супроводжувалося, наприклад, насильством із завданням потерпілій особі побоїв або заподіянням тілесних ушкоджень, … тимчасовим припиненням нормальної діяльності установи, підприємства чи організації, …, або таке, яке особа тривалий час не припиняла.

Обставин, які пом'якшують покарання підсудному ОСОБА_4, суд не вбачає та відхиляє доводи захисника про щире каяття, виходячи з наступного.

Щире розкаяння характеризує суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється у тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася. За відсутності вказаних ознак у схожих діях особи судом не може бути визнане щирим розкаянням при призначенні покарання ( Постанова Пленуму Верховного Суду України №12 від 23.12.2005 року (v0012700-05) «Про практику застосування судами законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності»).

Хоча підсудний пояснив, що визнає вину у вчиненні злочину, передбаченого ст.296 ч.1 КК, але в той же час вказав, що наміру спричинити тілесні ушкодження не мав, стілець кидав так як хотів оборонитися від потерпілої, яка почала ображати його нецензурними словами, тобто фактично винним себе не визнав, а навпаки, звинуватив в тому, що сталося, потерпілу.

Також суд враховує, що підсудний до початку слухання справи в суді пробачення в потерпілої не просив, натомість в суді заявляв чисельні клопотання, що призвело до затягування розгляду справи та душевних страждань потерпілої.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 пояснила, що зі слів її доньки ОСОБА_1, коли остання відпочивала в кафе «Семіраміда», до неї почав чіплятися ОСОБА_4, а коли вона відмовилася з останнім спілкуватися, бо був нетверезий, ОСОБА_4 ударив доньку стільцем по голові. Коли вони з донькою зустріли підсудного та його маму в приміщенні судмедекспертизи, вони звинувачували доньку в тому, що вона почала чіплятися до ОСОБА_4, потім мати ОСОБА_4 пропонувала гроші, але вони ні морального ні матеріального відшкодування не хочуть, тому що внаслідок дій підсудного її донька не може займатися спортом, бо заборонили лікарі. До тієї події донька ніколи не була в лікарні, а тепер в неї постійно болить голова. Лікувалися неофіційно.

Суд бере до уваги, що покази потерпілої ОСОБА_1 є стабільними як під час досудового слідства так і під час слухання справи в суді, та враховуючи всі докази в сукупності вважає правдивими її доводи щодо відсутності можливості займатися футболом за медичними показниками, що стверджується також листом старшого тренера команди «Ника-Педуниверситет» Полтава (а.с.135), за яким ОСОБА_1 являється членом футзальної команди майстрів «Ника-Педуниверситет», кандидатом в Майстри Спорту, неодноразовою чемпіонкою в змаганнях. В жовтні 2011 року на змаганнях ЦС «Колос»по футболу в Генічеську ОСОБА_1 отримала травму і обслуговуючий лікар, після розмови з останньою, заборонив їй грати далі. Влітку того року в ОСОБА_1 була травма голови і побоюючись щоб зіткнення з супротивником не спровокувало струс мозку, лікар відсторонив її від змагань.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудному, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

При цьому критично ставиться до доводів захисника про те, що причиною алкогольного сп'яніння ОСОБА_4 було день народження товариша та підсудний не доводив себе до стану сп'яніння та враховує ст. 67 КК України, яка вказує на обов'язковість визнання обставиною, що обтяжує покарання вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння.

Вивченням особи підсудного ОСОБА_4 встановлено,

що він за місцем приписки характеризується позитивно -зареєстрований в АДРЕСА_1, на засіданні адмінкомісії при виконкомі селищної ради не розглядався (а.с.69,71), з 01.08 по 12.08.2012 року доглядав за своїм дідусем ОСОБА_19, 1922 року народження (а.с.113), за місцем навчання та роботи характеризується позитивно (а.с.233-235), раніше не судимий (а.с.76,83), згідно акту медичного огляду на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, протиалкогольного та протинаркоманйного лікування не потребує, працезданий (а.с.73), 06.09.2011 року під час проходження призовної комісії встановлено захворювання: синдром СLС.Додаткова трабекула в порожнині лівого шлуночка, ВСД по кардіальному типу (а.с.75, 231).

Призначаючи вид та міру покарання підсудному ОСОБА_4, у відповідності зі ст. 65- 67 КК України, враховуючи характер, ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, який є злочином невеликої тяжкості, але й одним з небезпечних й поширених злочинів проти громадського порядку та завдає шкоди особистим інтересам людей, зокрема їх здоров'ю, особу винного, який раніше не судимий, позитивну характеристику з місця проживання, стан здоров'я, відсутність обставин, які пом'якшують покарання та обставину, що обтяжує покарання: вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, думку потерпілої, яка наполягає на суворій мірі покарання та те, що остання на даний час позбавлена можливості займатися футболом, яким займалася професійно, суд вважає що його виправлення неможливе без ізоляції від суспільства та призначає покарання в межах санкції статті у виді арешту. Саме таке покарання буде достатнім для виправлення підсудного та попередження нових злочинів.