Збаразький районний суд Тернопільської області в складі :

головуючого судді Олещука Б.Т.

при секретарях Демчук О.М. Шевчук Н.П., Гураль І.З., Бучинського О.І., Жиляк Н.Я., Довбуш М.Ю.

з участю прокурорів Кривка Н.І., Кибалюк Н.В., Дядишин Л.В.,

захисників ОСОБА_1,

ОСОБА_2

потерпілого ОСОБА_3

та представника потерпілого адвоката ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Збаражі кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, освіта вища, одруженого, непрацюючого, раніше не судимого,

за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України,-

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та мешканця АДРЕСА_2 громадянина України, освіта середня, одруженого, на утриманні має одну неповнолітню дитину, непрацюючого, раніше судимого: 30 вересня 2008 року Ланівецьким районним судом Тернопільської області за ч.2 ст. 15 ч.4 ст. 190, ст. 69 КК України до покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням та встановлено іспитовий строк терміном три роки,

за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України,-

ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_6, відкрито викрали 3500 гривень у ОСОБА_3 із застосуванням до останнього фізичного насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я за наступних обставин.

Так, 17 вересня 2011 року приблизно 23 години, ОСОБА_6, в м.Ланівці Тернопільської області керуючи транспортним засобом марки «Мерседес-Бенс Е200» реєстраційний номер НОМЕР_1 підібрав двох пасажирів ОСОБА_3 та ОСОБА_7, щоб за грошові кошти в сумі 50 грн. завезти останніх додому в с.Ванжулів Лановецького району Тернопільської області. На автозаправній станції », що знаходиться в м.Ланівці, ОСОБА_6 побачив у ОСОБА_3 велику суму грошових коштів і вирішив заволодіти грошовими коштами ОСОБА_3. З цією метою ОСОБА_6 вступив у злочинний зговір із ОСОБА_5 направлений на відкрите викрадення чужого майна.

Реалізовуючи задумане, ОСОБА_6 разом із ОСОБА_5 користуючись тим, що ОСОБА_3 та ОСОБА_7 заснули в автомобілі, приїхали в с.Нижчі Луб'янки Збаразького району Тернопільської області та зупинились на узбіччі автодороги. Після цього, ОСОБА_6 витягнув ОСОБА_3 з автомобіля, а ОСОБА_5 за мовчазною згодою, усвідомлюючи та розуміючи протиправний характер та значення своїх дій, після умовного сигналу, наніс удар рукою в обличчя ОСОБА_3, внаслідок якого останній впав на землю. Далі ОСОБА_6 скориставшись тим, що ОСОБА_3 знаходиться на землі, усвідомлюючи та розуміючи протиправний характер та значення своїх дій, наніс йому декілька ударів ногою в ділянку голови та спини, після чого відкрито викрав у ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 3500 грн., які знаходились в руці у останнього.

Отримавши реальну можливість розпоряджатися викраденим ОСОБА_6 та ОСОБА_5 обернули його на свою користь.

ОСОБА_6 за попередньою змовою з ОСОБА_5, відкрито викрали 3500 гривень у ОСОБА_3 із застосуванням до останнього фізичного насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я за наступних обставин.

Так, 17 вересня 2011 року приблизно 23 години, ОСОБА_6, в м.Ланівці Тернопільської області керуючи транспортним засобом марки «Мерседес-Бенс Е200» реєстраційний номер НОМЕР_1 підібрав двох пасажирів ОСОБА_3 та ОСОБА_7, щоб за грошові кошти в сумі 50 грн. завезти останніх додому в с.Ванжулів Лановецького району Тернопільської області. На автозаправній станції », що знаходиться в м.Ланівці, ОСОБА_6 побачив у ОСОБА_3 велику суму грошових коштів і вирішив заволодіти грошовими коштами ОСОБА_3. З цією метою ОСОБА_6 вступив у злочинний зговір із ОСОБА_5 направлений на відкрите викрадення чужого майна.

Реалізовуючи задумане, ОСОБА_6 разом із ОСОБА_5 користуючись тим, що ОСОБА_3 та ОСОБА_7 заснули в автомобілі, приїхали в с.Нижчі Луб'янки Збаразького району Тернопільської області та зупинились на узбіччі автодороги. Після цього, ОСОБА_6 витягнув ОСОБА_3 з автомобіля, а ОСОБА_5 за мовчазною згодою, усвідомлюючи та розуміючи протиправний характер та значення своїх дій, після умовного сигналу, наніс удар рукою в обличчя ОСОБА_3, внаслідок якого останній впав на землю. Далі ОСОБА_6 скориставшись тим, що ОСОБА_3 знаходиться на землі, усвідомлюючи та розуміючи протиправний характер та значення своїх дій, наніс йому декілька ударів ногою в ділянку голови та спини, після чого відкрито викрав у ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 3500 грн., які знаходились в руці у останнього.

Отримавши реальну можливість розпоряджатися викраденим ОСОБА_6 та ОСОБА_5 обернули його на свою користь.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю і декілька раз змінюючи покази пояснив, що дійсно він 17 вересня 2011 року ввечері разом із дівчиною ОСОБА_28 та другом ОСОБА_8 перебували на заправці »в м.Ланівці. Приблизно 23 години на заправку приїхав його сусід ОСОБА_6 на своєму автомобілі марки «Мерседес», також з ним було двоє невідомих йому хлопців. Один з хлопців постійно говорив «гроші є, немає чого переживати, будемо відпочивати». Потім до нього підійшов ОСОБА_6 та сказав, щоб той сідав з ним в автомобіль. ОСОБА_6 сказав, що вони будуть їхати в напрямку с.Синява Збаразького району до дівчини одного з хлопців. Він сказав ОСОБА_28, яка сиділа в автомобілі ОСОБА_8, що ненадовго їде з ОСОБА_6, щоб вона не ображалася на нього та що ОСОБА_8 відвезе її додому, а він коли повернеться, заїде до неї додому. Потім він сів на переднє пасажирське сидіння автомобіля ОСОБА_6, після цього ОСОБА_6 сів за кермо, а хлопці сіли на заднє сидіння і вони поїхали. Також в зв'язку з тим, що на заправці була перезмінка і вони не могли більше заправити автомобіль, один з хлопців сказав, що заїдемо в м.Збараж та заправимо ще 10 л. бензину. По дорозі хлопці на задньому сидінні заснули. Один з них проснувся біля с.Н.Луб`янки Збаразького району і почав говорити куди потрібно повернути. Проте він декілька раз говорив повернути то в одному напрямку, то в іншому і ОСОБА_6 почав нервувати, сказав, скільки можна кружляти туди сюди і зупинився праворуч на узбіччі в напрямку м.Тернопіль. Потім ОСОБА_6 швидко вийшов з автомобіля, відкрив задню ліву дверку та витягнув з машини ОСОБА_3, він побачивши це, одразу ж вийшов з машини та підійшов до них. Вони були біля багажника автомобіля та шарпалися, він підійшов і став за спиною ОСОБА_3, ОСОБА_6 був обличчям до нього. Потім він наніс поштовх лівою рукою в ліву сторону обличчя хлопця, внаслідок цього хлопець потупцював назад та впав в кювет. Тоді ОСОБА_6 сказав до нього «шукай гроші», він з ОСОБА_6 стояв над ним проте грошей не бачив. Також ОСОБА_6 наносив ОСОБА_3 декілька ударів ногою в голову та груди, в цей час хлопець намагався підвестися та махнув рукою. Тоді ОСОБА_6 сказав забирай гроші, і він побачив гроші в руці у ОСОБА_3. Потім ОСОБА_6 вдарив ОСОБА_3 ногою в спину і той впав біля нього. В лівій руці були гроші, ОСОБА_6 вивернув руку ОСОБА_3 та став на неї ногою, а руками розжав пальці і забрав гроші, які одразу засунув собі в кишеню. Потім ОСОБА_6 сказав «швидко сідай в машину», хлопець почав підніматися, але вони швидко сіли в автомобіль і поїхали в сторону м.Збаража, він запитав ОСОБА_6, що робити з другим, який спить в машині. ОСОБА_6 сказав «дійсно, витягни його з машини»та зупинився. Він вийшов, відкрив двері, хлопець продовжував спати. Тоді він попробував його розбудити, далі взяв його під руки та витягнув на вулицю і посадив на узбіччі, в цей час він проснувся але нічого не сказав. Потім ОСОБА_6 сказав «сідай в машину, поїхали». Він сів в автомобіль і вони поїхали в м.Тернопіль звідки на таксі він поїхав додому.

У вчиненому щиро розкаюється та просить суворо його не карати.

Крім визнання винності у вчиненні злочину самим підсудним ОСОБА_5, вина його у вчиненні відкритого викрадення чужого майна, поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, доведена зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Будучи допитаним у справі в якості підозрюваного 20 вересня 2011 року ОСОБА_5, після роз`яснення йому положення ст. 63 Конституції України про те, що він не зобов`язаний свідчити проти себе пояснив, що 17 вересня 2011 року ввечері він перебував на заправці »в м.Ланівці. Приблизно 23 години на заправку приїхав його сусід ОСОБА_6 на своєму автомобілі марки «Мерседес», також з ним було двоє невідомих йому хлопців. Один з хлопців постійно говорив «гроші є, немає чого переживати, будемо відпочивати». Потім до нього підійшов ОСОБА_6 та сказав, що у тих двох хлопців є велика сума грошей, давай їх розведемо та відберемо гроші. На дану пропозицію він погодився. ОСОБА_6 сказав, що вони будуть їхати в напрямку с.Синява Збаразького району до дівчини одного з хлопців. Він сказав ОСОБА_28, яка сиділа в автомобілі ОСОБА_8, що ненадовго їде з ОСОБА_6, щоб вона не ображалася на нього та що ОСОБА_8 відвезе її додому, а він коли повернеться, заїде до неї додому. Потім він сів на переднє пасажирське сидіння автомобіля ОСОБА_6, після цього ОСОБА_6 сів за кермо, а хлопці сіли на заднє сидіння і вони поїхали. Також в зв'язку з тим, що на заправці була перезмінка і вони не могли більше заправити автомобіль, один з хлопців сказав, що заїдемо в м.Збараж та заправимо ще 10 л. бензину. По дорозі хлопці на задньому сидінні заснули. Один з них проснувся біля с.Луб`янки Збаразького району і почав говорити куди потрібно повернути. Проте він декілька раз говорив повернути то в одному напрямку, то в іншому і ОСОБА_6 почав нервувати, сказав, скільки можна кружляти туди сюди і зупинився праворуч на узбіччі в напрямку м.Тернопіль. Потім ОСОБА_6 швидко вийшов з автомобіля, відкрив задню ліву дверку та витягнув з машини цього хлопця, він побачивши це, одразу ж вийшов з машини та підійшов до них. Вони стояли біля багажника автомобіля, він підійшов і став за спиною хлопця, ОСОБА_6 був обличчям до нього. В цей момент ОСОБА_6 подивився на нього та махнув в бік головою, подавши таким чином йому умовний жест. Далі він наніс удар лівою рукою в ліву сторону обличчя хлопця, внаслідок цього хлопець потупцював назад та впав в кювет. Тоді ОСОБА_6 сказав до нього «шукай гроші», він з ОСОБА_6 стояв над ним проте грошей не бачив. Також ОСОБА_6 наносив йому декілька ударів ногою в голову та груди, в цей час хлопець намагався підвестися та махнув рукою в якій вони побачили гроші. Тоді ОСОБА_6 вдарив його ногою в спину і той впав біля нього. В його лівій руці були гроші. ОСОБА_6 вивернув його руку та став на неї ногою, а руками розжав пальці і забрав гроші, які одразу засунув собі в кишеню. Потім ОСОБА_6 сказав «швидко сідай в машину», хлопець почав підніматися, але вони швидко сіли в автомобіль і поїхали в сторону м.Збаража. Він запитав ОСОБА_6, що робити з другим, який спить в машині. ОСОБА_6 сказав «дійсно, витягни його з машини»та зупинився. Він вийшов, відкрив двері, хлопець продовжував спати. Тоді він попробував його розбудити, далі взяв його під руки та витягнув на вулицю і посадив на узбіччі, в цей час він проснувся але нічого не сказав. Потім ОСОБА_6 сказав «сідай в машину, поїхали». Він сів в автомобіль і вони поїхали в м.Тернопіль.

На запитання слідчого: Чому Ви залишили свою дівчину та друга і поїхали з ОСОБА_6? ОСОБА_5 відповів: Тому що він сказав, що у тих двох хлопців є велика сума грошей і щоб відібрати ці гроші потрібно було поїхати з ним. На запитання: Чи говорив Вам ОСОБА_6, коли саме ви мали викрасти гроші в хлопців, яких ви везли? ОСОБА_5 відповів: Ні, він нічого такого не говорив, я зрозумів це коли ми зупинилися і ОСОБА_6 витяг хлопця з машини, а коли він подав жест головою, я наніс удар. На запитання: Чи домовлялись Ви про вказаний жест, як початок дій? ОСОБА_5 відповів: Ні, я без розмов зрозумів це, ми лише переглянулись один з одним. На запитання: Чи наносили Ви тілесні ушкодження зазначеним хлопцям? ОСОБА_5 відповів: Так, я наніс удар лівою рукою в ліву сторону обличчя хлопця, внаслідок цього хлопець потупцював назад та впав в кювет, більше я його не бив. Також підтвердив, що ОСОБА_6 наносив удари потерпілому та відібрав в останнього гроші (т.1 а.с.29-32).

Даний протокол допиту був підписаний ОСОБА_5 Жодних зауважень з приводу невірного складення протоколу допиту він не висловлював, скарг на незаконні дії слідчого не подавав і не заявляв про те, що на нього чинився будь-який тиск.

Даних, які б свідчили про застосування до ОСОБА_5 незаконних методів слідства, що могло потягнути обмову або само обмову з його сторони, у справі не встановлено.

Вищевказані показання в якості підозрюваного ОСОБА_5, давав після роз`яснення йому органом досудового слідства права на захист, про що 20.09.2011р. складено відповідний протокол, який долучено до матеріалів кримінальної справи і згідно якого ОСОБА_5 особисто відмовився від послуг захисника, власноручно зазначивши про це у протоколі та виконавши цей запис українською мовою (т.1 а.с.28).

Під час проведення 21.09.2011р. відтворення обставин та обстановки події, за участю підозрюваного ОСОБА_5, із застосуванням фотозйомки, останній у присутності понятих ОСОБА_9, ОСОБА_10 повністю підтвердив вищевказані показання в якості підозрюваного 20 вересня 2011 року, відповідно до яких він 17 вересня 2011 року, за попередньою змовою з ОСОБА_6, вчинили відкрите викрадення грошей ОСОБА_3 із застосуванням насильства, відтворивши на місці відомі йому обставини вчинення вказаного злочину. З протоколу вказаної слідчої дії вбачається, що будь-яких зауважень чи доповнень від її учасників, в тому числі і від підозрюваного ОСОБА_5 не надходило (т.1 а.с.61-66).

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_9 підтвердив факт прийняття ним участі в якості понятого при проведенні 21.09.2011р. відтворення обстановки та обставин вчиненого злочину за участю підозрюваного ОСОБА_5 пояснивши, що він був постійно присутнім разом з другим понятим при проведенні слідчої дії. ОСОБА_5 показував, де зупинився автомобіль в с.Н.Луб`янки, як він наносив удар потерпілому, куди впав потерпілий, в якому напрямку вони поїхали. Під час слідчої дії вони переїхали дальше в інше місце де ОСОБА_5 показав куди він кинув іншого хлопця, що був в автомобілі. Під час відтворення застосовувалася фотозйомка, а по його закінченні було складено протокол, до якого у нього зауважень не було і який він особисто підписав. Із вказаним протоколом він ознайомився.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_10 також підтвердив факт прийняття ним участі у проведенні відтворення обстановки та обставин вчиненого злочину за участю ОСОБА_5, та дав аналогічні покази, що і свідок ОСОБА_9. За результатами слідчої дії було складено протокол, до якого він зауважень не мав і який він особисто підписав.

Показання ОСОБА_9, ОСОБА_10 повністю узгоджуються із даними зафіксованими у протоколі відтворення обставин та обстановки події від 21.09.2011р. за участю ОСОБА_5 іншими взятими до уваги судом доказами, а тому, суд приймає ці показання як докази вини підсудного ОСОБА_5.

Вищевказані показання ОСОБА_5, які він давав на початку досудового слідства під час допиту в якості підозрюваного 20 вересня 2011 року та під час відтворення обстановки та обставин злочину 21 вересня 2011 року, зібрані з додержанням вимог Кримінально-процесуального кодексу України (1001-05) і у визначений законом спосіб, узгоджуються із показаннями потерпілого ОСОБА_3, свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, які вони давали у судовому засіданні та на досудовому слідстві під час допитів, які проводилися з 20.09.2011р., при цьому не суперечать встановленим фактичним обставинам, об`єктивно підтверджуються іншими зібраними у справі доказами, а тому, суд, вважає їх правдивими і бере до уваги, як докази вини підсудних.

Добровільність дачі ОСОБА_5 зазначених показань, підтверджується оглянутими у судовому засіданні фотографіями слідчих дій, зокрема відтворення обставин та обстановки події від 21.09.2011р., а також власноручними записами виконаними ОСОБА_5 у протоколах цих слідчих дій, з яких убачається, що показання ОСОБА_5 давав добровільно, без будь-якого тиску на нього і жодних зауважень та доповнень до протоколів слідчих дій не мав (т.1 а.с.29-32; 61-66).

З протоколу очної ставки між підозрюваним ОСОБА_5 і потерпілим ОСОБА_3 від 20.09.2011р. вбачається, що ОСОБА_5 у присутності ОСОБА_3 підтвердив свої первинні показання в якості підозрюваного про вчинення ним 17 вересня 2011 року, за попередньою змовою з ОСОБА_6, відкритого викрадення грошових коштів ОСОБА_3 із застосуванням насильства (т.1 а.с.42-43).

З протоколу очної ставки між підозрюваним ОСОБА_5 і свідком ОСОБА_22 від 20.09.2011р. вбачається, що ОСОБА_5 у присутності ОСОБА_7 підтвердив свої первинні показання в якості підозрюваного про вчинення ним 17 вересня 2011 року, за попередньою змовою з ОСОБА_6, відкритого викрадення грошових коштів ОСОБА_3 із застосуванням насильства (т.1 а.с.39-40).

Дані протоколи були підписані ОСОБА_5 після роз`яснення йому органом досудового слідства права на захист. Жодних зауважень з приводу невірного складення протоколів він не висловлював, скарг на незаконні дії слідчого не подавав і не заявляв про те, що на нього чинився будь-який тиск.

А тому, суд приходить до висновку, що покази, які давав ОСОБА_5 на досудовому слідстві, отримані з дотриманням вимог кримінально-процесуального законодавства.

Будучи допитаним у справі в якості обвинуваченого, в присутності захисника-адвоката ОСОБА_1, 28 вересня 2011 року ОСОБА_5, після роз`яснення йому положення ст. 63 Конституції України про те, що він не зобов`язаний свідчити проти себе, дав аналогічні покази, що у судовому засіданні (а.с.131-132).

Даний протокол допиту був підписаний ОСОБА_5 та його захисником - адвокатом ОСОБА_1 Жодних зауважень з приводу невірного складення протоколу допиту вони не висловлювали, скарг на незаконні дії слідчого не подавали і не заявляли про те, що на ОСОБА_5 чинився будь-який тиск.

Достовірність показань ОСОБА_5 даних ним під час допиту в якості підозрюваного 20 вересня 2011 року підтверджується висновком експертизи, показаннями потерпілого ОСОБА_3, свідків та іншими зібраними у справі об`єктивними доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_3 у судовому засіданні ствердив, що він з рідним братом ОСОБА_7 працюють у ВАТ «Рячинмясопром», що знаходиться в м.Ланівці. 17 вересня 2011 року отримавши заробітну плату він разом з братом, а також зі знайомими пішли в бар «Хай-Фай»в м.Ланівці де знаходились приблизно до 23 години. Вийшовши з бару в нього залишилось 3580 грн.. Потім він з братом пішов до «п'ятачка», що біля колишнього кінотеатру в м.Ланівці, щоб винайняти таксі. Проте автомобілів таксі не було і вони стали чекати. Через деякий час в даному місці зупинився автомобіль марки «Мерседес», темного кольору. Далі брат підійшов до водія та запитав чи він таксує і чи завезе він їх в село, на що той відповів, що за 50 грн. завезе. Вони погодились і сіли в автомобіль. Брат сів на переднє пасажирське сидіння, а він сів ззаду. Брат запитав у водія, як його звати, нащо той відповів, що його звати ОСОБА_29, також він сказав, що ще треба заправити автомобіль. Коли вони під'їжджали до заправки »він дав водієві 50 грн. На заправці водій пішов заправляти автомобіль. Через деякий час водій повернувся і сів за кермо, з переду сів невідомий хлопець, ззаду сів він з братом. По дорозі він заснув, а прокинувся коли автомобіль їхав від нього. Однак, він запам'ятав частину номерного знаку. Оскільки його мобільний телефон розрядився він не міг зателефонувати до брата за якого дуже хвилювався, а тому через деякий час зупинив проїжджаючий автомобіль таксі, дізнався, що знаходиться в с.Луб`янки Збаразького району і доїхав в с.Синява та подзвонив до брата який сказав, що їде на таксі. Тоді він забрав його і вони разом доїхали додому. 18.09.2011р. він не міг звернутися в міліцію, оскільки в нього боліло все тіло, він не міг встати з ліжка, а 19.09.2011р. він пішов в Лановецький відділ міліції та про все розповів. В даний час ОСОБА_5 повністю відшкодував йому завдану майнову шкоду і претензій до підсудних він не має.

Відшкодування ОСОБА_5 завданої майнової шкоди підтвердили допитані у судовому засіданні батьки підсудного ОСОБА_5 як свідки ОСОБА_14, ОСОБА_13 та свідки ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_12 і пояснили про обставини вчинення злочину, які їм відомі зі слів підсудного ОСОБА_5 і потерпілого.

Будучи допитаним у справі в якості потерпілого ОСОБА_3, 20 вересня 2011 року після роз`яснення йому положення ст. 63 Конституції України про те, що він не зобов`язаний свідчити проти себе, членів сім`ї та близьких родичів та попереджений про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показів за ст. 384 КК України пояснив, що 17 вересня 2011 року отримавши заробітну плату він разом з братом, а також зі знайомими пішли в бар «Хай-Фай» в м.Ланівці де знаходились приблизно до 23 години. Вийшовши з бару в нього залишилось 3580 грн.. Потім він з братом пішов до «п'ятачка», що біля колишнього кінотеатру в м.Ланівці, щоб винайняти таксі. Проте автомобілів таксі не було і вони стали чекати. Через деякий час в даному місці зупинився автомобіль марки «Мерседес», темного кольору. Далі брат підійшов до водія та запитав чи він таксує і чи завезе він їх в село, на що той відповів, що за 50 грн. завезе. Вони погодились і сіли в автомобіль. Брат сів на переднє пасажирське сидіння, а він сів ззаду. Брат запитав у водія, як його звати, нащо той відповів, що його звати ОСОБА_29, також він сказав, що ще треба заправити автомобіль. Коли вони під'їжджали до заправки »він дав водієві 50 грн.. На заправці водій пішов заправляти автомобіль. Через деякий час водій повернувся і сів за кермо, з переду сів невідомий хлопець, ззаду сів він з братом. По дорозі він заснув, а проснувся від того, що відчув, як зупиняється автомобіль. Далі дверка автомобіля відкрилася і його водій витяг з машини, тоді пасажир вдарив його рукою в обличчя і він впав на землю. Після цього його почали бити ногами в різні ділянки тіла. В цей момент він почув, як водій сказав «шукай у нього гроші»і вони почали шукати гроші в нього в кишенях. Тоді він дістав з кишені гроші та зажав їх в кулак лівої руки, а правою рукою відштовхнувся від землі та намагався піднятися щоб втекти. Однак, його вдарили ногою в спину і він впав обличчям вниз, також водій сказав «що ти падло дьоргаєшся, тільки гірше буде». Далі він, став ногою на його ліву руку, розжав пальці рук і забрав гроші. Після цього вони сіли в автомобіль і поїхали, а він подивився та запам'ятав частину номерного знаку, а саме НОМЕР_2. Він почав підніматися, але в нього дуже боліли спина та обличчя (а.с.18-20).

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні ствердив, що 17.09.2011р. після закінчення робочого дня він отримав заробітну плату в сумі близько 200 грн., а брат отримав 4250 грн. Після цього він разом з братом та знайомими пішли в бар «Хай-Фай»в м.Ланівці. В барі вони взяли випивку та закуску і знаходились там до 23 години. Потім він з братом пішов до «п'ятачка», що біля колишнього кінотеатру в м.Ланівці, щоб винайняти таксі. Проте автомобілів таксі не було і вони стали чекати. Через деякий час в даному місці зупинився автомобіль марки «Мерседес», темного кольору і вони домовились з ОСОБА_6, що він завезе їх в село за 50 грн.. Потім вони поїхали на заправку »брат дав ОСОБА_6 50 грн.. На заправці ОСОБА_6 пішов заправляти автомобіль, повернувся із своїм знайомим ОСОБА_5, який сів спереду автомобіля, а ззаду сів він з братом. По дорозі він заснув, а прокинувся від того, що відчув, що впав на землю і побачив, що знайомий водія «Мерседеса»швидко сів в автомобіль і вони поїхали. Піднявшись він зрозумів, що знаходиться в с.Н.Лубянки Збаразького району, також він намагався додзвонитися до брата але в нього був вимкнутий телефон.

Дані обставини підтвердив також допитаний у судовому засіданні як свідок ОСОБА_19, який ствердив, що у вересні 2011 року він працював в Лановецькому РВ УМВС України в Тернопільській області. У вересні 2011 року надійшло повідомлення про побиття та відібрання грошей у громадянина і з цього приводу він відбирав пояснення у ОСОБА_3 та ОСОБА_7, які добровільно розповіли про обставини події. Пояснення вони особисто прочитали і підписали.

Свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_15 в судовому засіданні підтвердили, що 17.09.2011р. вони знаходилися на заправці OG»в м.Ланівці, разом із ОСОБА_5. Приблизно 23 години на заправку приїхав ОСОБА_6 на своєму автомобілі марки «Мерседес», разом з ним було ще двоє незнайомих хлопців. ОСОБА_23 поїхав з ОСОБА_6.

Свідок ОСОБА_11, в судовому засіданні підтвердила, що 17.09.2011р. приблизно 23 години на заправку »в м.Ланівці приїхав ОСОБА_6 на автомобілі марки «Мерседес».

Допитана у судовому засіданні як свідок ОСОБА_12 ствердила, що вночі 17.09.2011р. вона телефонувала до синів ОСОБА_3 і ОСОБА_15, але вони не відповідали. Вдень 18.09.2011р. вона бачила сина ОСОБА_3 з тілесними ушкодженнями, а тому останній звернувся із заявою в міліцію. ОСОБА_3 розповідав її, що він отримав зарплату, їхав в автомобілі з невідомими хлопцями і у нього пропали гроші, але ОСОБА_3 запам`ятав номер автомобіля. Викрадені грошові кошти ОСОБА_5 повернув.

Із дослідженої в судовому засіданні заяви ОСОБА_3 вбачається, що останній, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, звернувся 19.09.2011р. у відділ міліції про вчинення невідомими особами вночі 17.09.2011р. його побиття на вулиці с.Луб`янки Збаразького району та відібрання грошових коштів в сумі 3500 грн. (т.1 а.с.7).

Рапортом від 19.09.2011р. оперативного чергового Збаразького РВ УМВС України ОСОБА_24, у якому він доповідає про телефонне повідомлення Лановецького РВ УМВС України про те, що до них із письмовою заявою звернувся ОСОБА_3 та повідомив, що в ніч на 18.09.2011р. у с.Н.Луб`янки Збаразького району йому спричинили тілесні ушкодження та забрали грошові кошти в сумі 3500 грн. (т.1 а.с.5).

Із дослідженої в судовому засіданні явки з повинною від 19 вересня 2011 року ОСОБА_6, підтверджено, що останній, після роз`яснення йому положення ст. 63 Конституції України, заявив, що він 17 вересня 2011 року приблизно 23 години разом із ОСОБА_5 в с.Н.Луб`янки Збаразького району побив невідомого чоловіка та забрав в нього грошові кошти в сумі 3500 грн., які потратив на власні потреби (т.1 а.с.12).

Із досліджених у судовому засіданні матеріалів подання про обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді взяття під варту підтверджено, що останній усвідомив, що вчинив злочини під час іспитового строку, покаявся і запевнив, що такого більше не повториться.

Будучи допитаним у справі в якості підозрюваного ОСОБА_6, 19 вересня 2011 року після роз`яснення йому положення ст. 63 Конституції України про те, що він не зобов`язаний свідчити проти себе, членів сім`ї та близьких родичів підтвердив покази ОСОБА_5 дані ним під час допиту в якості підозрюваного 20 вересня 2011 року (т.1 а.с.22-23).

Згідно протоколу очної ставки між потерпілим ОСОБА_3 і підозрюваним ОСОБА_6, вбачається, що ОСОБА_6 підтвердив пояснення потерпілого ОСОБА_3 про обставини вчинення злочину та пояснив про обставини вчинення злочину які він давав як підозрюваний (т.1 а.с.48-49).

Згідно протоколу очної ставки між свідком ОСОБА_7 і підозрюваним ОСОБА_6, вбачається, що ОСОБА_6 підтвердив пояснення свідка ОСОБА_7 про обставини вчинення злочину та пояснив про обставини вчинення злочину які він давав як підозрюваний (т.1 а.с.51-52).

Даними протоколу відтворення обставин та обстановки події від 22.09.2011р. з підозрюваним ОСОБА_6, підтверджено обставини вчиненого злочину (а.с.56-59).

Дані протоколи підписані ОСОБА_6 після роз`яснення йому органом досудового слідства права на захист. Жодних зауважень з приводу невірного складення протоколів він не висловлював, скарг на незаконні дії слідчого не подавав і не заявляв про те, що на нього чинився будь-який тиск.

Вищевказані показання в якості підозрюваного ОСОБА_6, давав після роз`яснення йому органом досудового слідства права на захист, про що 19.09.2011р. складено відповідний протокол, який долучено до матеріалів кримінальної справи і згідно якого ОСОБА_6 особисто відмовився від послуг захисника, власноручно зазначивши про це у протоколі та виконавши цей запис українською мовою (т.1 а.с.21).

Допитаний у судовому засіданні як свідок ОСОБА_21 ствердив, що у вересні 2011 року він працював заступником начальника Збаразького РВ УМВС України в Тернопільській області і в цей час виконував обов`язки начальника райвідділу міліції. У вересні 2011 року надійшло повідомлення про напад на громадянина і встановлено, що до злочину причетний ОСОБА_6 мешканець м.Ланівці власник транспортного засобу на якому скоєно злочин. Він дійсно виїжджав в м.Ланівці, спілкувався з потерпілим та ОСОБА_6, останній добровільно сів в автомобіль і приїхав в Ланівецький відділ міліції, де добровільно, без фізичного та психологічного тиску розповів про обставини скоєння злочину і сам власноручно написав явку з повинною. ОСОБА_6 він знав раніше з позитивної сторони. Жодного тиску на ОСОБА_6 працівники міліції не здійснювали.

Допитаний у судовому засіданні як свідок ОСОБА_25 ствердив, що він розслідував дану кримінальну справу. У вересні 2011 року надійшло повідомлення про напад на громадянина і встановлено, що до злочину причетні ОСОБА_5 та ОСОБА_6 водій транспортного засобу на якому скоєно злочин. Всі протоколи допитів складенні відповідно до вимог Кримінально-процесуального кодексу України (1001-05) , підписані після прочитання їх особою, яка допитана, про що зазначено у кожному з протоколів. ОСОБА_6 добровільно, без фізичного та психологічного тиску розповів про обставини скоєння злочину, які викладенні у протоколах. Явка з повинною ОСОБА_6 була в матеріалах. На слідчих діях ОСОБА_6 був з окулярами. ОСОБА_6 роз`яснено його права, зокрема право на захист. Жодного тиску на ОСОБА_6 працівники міліції не здійснювали. Всі слідчі дії по даній кримінальній справі проведенні з дотриманням вимог чинного законодавства.

Допитаний у судовому засіданні як свідок ОСОБА_20 ствердив, що у вересні 2011 року він працював в Збаразькому РВ УМВС України в Тернопільській області. У вересні 2011 року надійшло повідомлення про побиття та відібрання грошей у громадянина. Встановлено, що до злочину причетний ОСОБА_6 мешканець м.Ланівці власник транспортного засобу на якому скоєно злочин. Він виїжджав в м.Ланівці, спілкувався з ОСОБА_6, останній добровільно сів в автомобіль і приїхав в Ланівецький відділ міліції, де добровільно, без фізичного та психологічного тиску розповів про обставини скоєння злочину і сам власноручно написав явку з повинною. Він відібрав пояснення у ОСОБА_6, які останній прочитав і підписав. Жодного тиску на ОСОБА_6 працівники міліції не здійснювали.

Оскільки застосування під час досудового слідства працівниками міліції незаконних методів слідства не встановлено постановою слідчого прокуратури Збаразького району від 30 липня 2012 року в порушенні кримінальної справи щодо працівників міліції відмовлено на підставі п.2 ст. 6 КПК України за відсутністю в діях працівників Збаразького РВ УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_25 та ОСОБА_21 ознак складу злочинів (т.2 а.с.129-131).

Даними протоколу огляду від 05 жовтня 2011 року, підтверджено, що злочин вчинено з використанням транспортного засобу марки «Мерседес-Бенс Е200»реєстраційний номер НОМЕР_1 (т.1 а.с.81). Зазначені обставини підтверджуються протоколом огляду та затримання транспортного засобу від 19.09.2011р. (т.1 а.с.86).

Згідно з висновком судово-медичної експертизи №1696 від 21 вересня 2011 року встановлено, що при судово-медичній експертизі у ОСОБА_3 виявлені синець лівої та синці і садна правої вушних раковин, крововилив у білкову оболонку та синець повік лівого і синець нижньої повіки правого очей, синці ділянки лівого променево-зап'ясного суглобу та садно лівого коліна. Виявлені у ОСОБА_3 ушкодження, з огляду на їх вид та морфологічні властивості, утворилися від дії тупих предметів приблизно за 3-4 доби до експертизи, не виключено в зазначений у постанові термін - 17 вересня 2011 року. Утворення виявлених у ОСОБА_3 ушкоджень за обставин побиття, повідомлених при експертизі, не виключається. Утворення садна на лівому коліні при падінні ОСОБА_3 на площині (з висоти власного росту), як на це, зокрема, він вказав, не виключається. За ступенем тяжкості виявлені у ОСОБА_3 тілесні ушкодження належать до легких (т.1 а.с.76-78).

Вказаний висновок компетентного, кваліфікованого експерта сумніву у суду не викликає.

Отже, по справі зібрано достатньо доказів, які свідчать, що ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_6, відкрито викрали 3500 грн. у ОСОБА_3 із застосуванням до останнього фізичного насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я.

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 вину в інкримінованому йому злочині не визнав і пояснив, що дійсно він користується по довіреності автомобілем марки «Мерседес». 17 вересня 2011 року приблизно 23 години він їздив по м.Ланівці та зупинився на «п'ятачку». До нього підійшли двоє молодих хлопців і запитали чи він таксує. Він погодися завезти їх додому в с.Ванжулів Лановецького району. Потім вони заїхали на заправку »в м.Ланівці. На заправці пасажир дав йому 50 грн., на які він заправив автомобіль. Також на заправці він побачив свого знайомого сусіда ОСОБА_5, який був із своєю знайомою і запропонував йому поїхати з ним, оскільки був випивший і міг заснути за кермом. ОСОБА_5 погодився і сів на переднє пасажирське сидіння, він сів за кермо, а хлопці сіли заді. Вони поїхали в напрямку міста Збаража. По дорозі хлопці передумали їхати додому та сказали, щоб він завіз їх с.Луб`янки Збаразького району, оскільки там проживає їхня знайома. Хлопці були в стані алкогольного сп'яніння і в с.Луб'янки ОСОБА_3 почав говорити куди потрібно повернути, декілька раз говорив повернути то в одному напрямку, то в іншому, виникла суперчка. Тоді він сказав, що далі його не повезе і висадив з машини. ОСОБА_5 через деякий час висадив іншого пасажира і вони поїхали в м.Тернопіль.

Однак, вина ОСОБА_6 у вчиненні відкритого викрадення чужого майна, поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, доведена зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, будучи допитаним у справі в якості підозрюваного 19 вересня 2011 року та в якості обвинуваченого 22 вересня 2011 року ОСОБА_6 після роз`яснення йому положення ст. 63 Конституції України про те, що він не зобов`язаний свідчити проти себе, членів сім`ї та близьких родичів пояснив, що у його користуванні по довіреності знаходиться автомобіль марки «Мерседес» Е200» номерний знак НОМЕР_1. 17.09.2011 року приблизно 23 години він їздив по м.Ланівці та зупинився на «п'ятачку»біля колишнього кінотеатру «Спутник». В цей час до нього підійшло двоє молодих хлопців та запитали чи він таксує, на що він відповів, що не таксує але якщо його заправлять то він завезе їх куди потрібно. Вони погодились та сіли в автомобіль, сказали, щоб він завіз їх додому в с.Ванжулівка Лановецького району. Потім вони заїхали на заправку », що на виїзді з м.Ланівці. На заправці він заправив автомобіль на 50 грн., які йому дав один із пасажирів. Також на заправці він побачив свого знайомого ОСОБА_5, який був із своєю знайомою і запропонував йому поїхати з ним. На заправці також хлопці передумали їхати додому та сказали, щоб він завіз їх в с.Синява Збаразького району, оскільки там проживає їхня знайома. Також вони були в стані алкогольного сп'яніння. Він побачив, що в одного з них є велика сума грошей, він дав гроші на бензин, потім купив горілку, розповідав, що в них багато грошей і вони їдуть до дівчини. Потім він, разом з ОСОБА_5 підійшли до автомобіля. Він сів за кермо, а ОСОБА_5 сказав хлопцеві пересісти на заднє сидіння і сам сів на переднє пасажирське сидіння. Тоді вони поїхали в напрямку м.Збаража. По дорозі він помітив, що хлопці на задньому сидінні заснули і запропонував ОСОБА_5 пограбувати їх, оскільки вони п'яні та не будуть скаржитися, на що той погодився. Проїхавши поворот на с.Синява, він зупинився біля автобусної зупинки в с.Н.Лубянки Збаразького району. Далі він з ОСОБА_5 вийшли з автомобіля, відкрили задню ліву дверку та витягли з автомобіля одного з хлопців, а саме того в якого він побачив гроші. Кинувши його на землю, вони почали наносити йому удари руками та ногами куди попало по всьому тілу. Потім останній витяг з кишені гроші і зажав їх в кулаку руки. Тоді він наступив ногою на його руку та розжав кулак і забрав гроші. Після цього, він з ОСОБА_5 сіли в автомобіль і поїхали в напрямку м.Збаража, а даний хлопець залишився на землі. Проїхавши близько 200-300 м. він знову зупинився поблизу магазину «Теко» і витягнувши другого хлопця з машини, поїхали в м.Тернопіль. В м.Тернополі із викраденої суми, а саме 3500 грн., він дав ОСОБА_5 300 грн. і останній на таксі поїхав в м.Ланівці, а він поїхав до своєї знайомої, яку звати ОСОБА_26, прізвища не пригадує, вона проживає в м.Тернопіль, біля торгового центру «Ювілейний». Протягом дня 18.09.2011р. він знаходився в ОСОБА_26, а вночі на 19.09.2011р. приїхав додому. 19.09.2011р. до нього додому приїхали працівники міліції у зв'язку з пограбуванням хлопців, і він зізнався у вчинені даного злочину. На запитання слідчого ОСОБА_6 відповів, що викрадені грошові кошти витратив протягом 17-19 вересня, вину у вчиненні злочину визнає повністю (т.1 а.с.22-23, 117-119).

Дані протоколи допиту підписані ОСОБА_6. Жодних зауважень з приводу невірного складення протоколів допиту він не висловлював, скарг на незаконні дії слідчого не подавав і не заявляв про те, що на нього чинився будь-який тиск.

Вищевказані показання в якості підозрюваного та обвинуваченого ОСОБА_6, давав після роз`яснення йому органом досудового слідства права на захист, про що 19.09.2011р. та 22.09.2011р. складено відповідні протоколи, які долучено до матеріалів кримінальної справи і згідно яких ОСОБА_6 особисто відмовився від послуг захисника, власноручно зазначивши про це у протоколах та виконавши цей запис українською мовою (т.1 а.с.21, 113-119).

Із дослідженої в судовому засіданні явки з повинною від 19 вересня 2011 року ОСОБА_6, підтверджено, що останній, після роз`яснення йому положення ст. 63 Конституції України, заявив, що він 17 вересня 2011 року приблизно 23 години разом із ОСОБА_5 в с.Н.Луб`янки Збаразького району побив невідомого чоловіка та забрав в нього грошові кошти в сумі 3500 грн., які потратив на власні потреби (т.1 а.с.12).

Із досліджених у судовому засіданні медичних довідок та акту медичного обстеження ОСОБА_6 встановлено, що 19.09.2012р. у останнього тілесних ушкоджень на тілі не виявлено, може утримуватися в установах ІТТ. 22.09.2012р. ОСОБА_6 оглянутий комісією лікарів Збаразької центральної комунальної лікарні, зокрема окулістом, який перевірив гостроту зору (0,6/0,4), яка прийшла до висновку, що ОСОБА_6 фізично працездатний. ОСОБА_6 на обліку у лікаря нарколога і психіатра не знаходиться (т.2 а.с.127, 128).

Вказані висновки компетентних, кваліфікованих лікарів сумніву у суду не викликають.

Як встановлено з протоколів вказаних слідчих дій жодних зауважень від їх учасників, в тому числі і від самого обвинуваченого ОСОБА_6 щодо порушень допущених слідчим, пов`язаних із наявністю окулярів у ОСОБА_6 під час написання явки з повинною, виконання ОСОБА_6 записів українською мовою, підписів у вказаних протоколах не поступало, що підтверджується фотоілюстраціями слідчої дії та відповідними протоколами.

За таких обставин, суд, критично оцінює показання підсудного ОСОБА_6, з приводу незаконності отримання даних доказів, у зв`язку із відсутністю у ОСОБА_6 окулярів під час написання явки з повинною, виконання ОСОБА_6 записів українською мовою, підписів у вказаних протоколах, вважаючи їх надуманими і такими, що спрямовані на уникнення від кримінальної відповідальності за вчинений злочин.

Із досліджених у судовому засіданні матеріалів подання про обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді взяття під варту підтверджено, що останній усвідомив, що вчинив злочини під час іспитового строку, покаявся і запевнив, що такого більше не повториться.

Що ж стосується показань ОСОБА_6, які він давав під час судового слідства щодо фізичного та психологічного тиску на нього працівниками міліції під час досудового слідства через що він давав викривальні показання щодо себе, то суд вказані твердження підсудного оцінює критично, вважає їх неправдивими та надуманими, такими, що повністю спростовані матеріалами прокурорської перевірки з даного приводу та матеріалами даної кримінальної справи.

Даних, які б свідчили про застосування до ОСОБА_6 незаконних методів слідства, що могло потягнути обмову або само обмову з його сторони, у справі не встановлено.

За таких обставин, суд, вважає надуманими і безпідставними твердження підсудного ОСОБА_6 і його захисника про порушення органами досудового слідства його права на захист, шляхом застосування до нього фізичного насильства, ненадання йому захисника з числа адвокатів, те, що він не маючи окуляр не читаючи підписав явку з повинною та відповідні протоколи слідчих дій, оцінюючи ці твердження критично.

Під час проведення 22.09.2011р. відтворення обставин та обстановки події, за участю підозрюваного ОСОБА_6, із застосуванням фотозйомки, останній у присутності понятих ОСОБА_17, ОСОБА_18 повністю підтвердив вищевказані показання дані ним в якості підозрюваного 19 вересня 2011 року та в якості обвинуваченого 22 вересня 2011 року, відповідно до яких він 17 вересня 2011 року, за попередньою змовою з ОСОБА_5, вчинили відкрите викрадення грошей ОСОБА_3 із застосуванням насильства, відтворивши на місці відомі йому обставини вчинення вказаного злочину. З протоколу вказаної слідчої дії вбачається, що будь-яких зауважень чи доповнень від її учасників, в тому числі і від підозрюваного ОСОБА_6 не надходило. З фотоілюстрацій вбачається, що тілесних ушкоджень у ОСОБА_6 не має, учасники слідчих дій, зокрема ОСОБА_6 поводяться спокійно, не вимушено (т.1 а.с.56-59).

Допитаний у судовому засіданні як свідок ОСОБА_17 підтвердив факт прийняття ним участі в якості понятого при проведенні 22.09.2011р. відтворення обстановки та обставин вчиненого злочину за участю підозрюваного ОСОБА_6 пояснивши, що він був постійно присутнім разом з другим понятим при проведенні слідчої дії. ОСОБА_6 показував, де зупинився автомобіль в с.Н.Луб`янки, як він наносив удари потерпілому, куди впав потерпілий, в якому напрямку вони поїхали. Під час слідчої дії вони переїхали дальше в інше місце де ОСОБА_6 показав куди ОСОБА_13 кинув іншого хлопця, що був в автомобілі. ОСОБА_6 добровільно розповідав про обставини скоєння злочину, тиск на нього не чинився. Під час відтворення застосовувалася фотозйомка, а по його закінченні було складено протокол, до якого у нього зауважень не було і який він особисто підписав. Із вказаним протоколом він ознайомився.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_18 також підтвердив факт прийняття ним участі у проведенні відтворення обстановки та обставин вчиненого злочину за участю ОСОБА_6, та дав аналогічні покази, що і свідок ОСОБА_17. ОСОБА_6 добровільно розповідав про обставини скоєння злочину, тиск на нього не чинився. За результатами слідчої дії було складено протокол, до якого він зауважень не мав і який він особисто підписав.

Показання ОСОБА_17, ОСОБА_18 повністю узгоджуються із даними зафіксованими у протоколі відтворення обставин та обстановки події від 22.09.2011р. за участю ОСОБА_6 іншими взятими до уваги судом доказами, а тому, суд приймає ці показання як докази вини підсудного ОСОБА_6.

Добровільність дачі ОСОБА_6 зазначених показань, підтверджується оглянутими у судовому засіданні фотоілюстраціями слідчих дій, а також власноручними записами виконаними ОСОБА_6 у протоколах цих слідчих дій, з яких убачається, що показання ОСОБА_6 давав добровільно, без будь-якого тиску на нього і жодних зауважень та доповнень до протоколів слідчих дій не мав (т.1 а.с. 22-23, 56-59).

Вищевказані показання ОСОБА_6, які він давав на початку досудового слідства під час допиту в якості підозрюваного 19 вересня 2011 року, обвинуваченого 22 вересня 2011 року та під час відтворення обстановки та обставин злочину 22 вересня 2011 року, зібрані з додержанням вимог Кримінально-процесуального кодексу України (1001-05) і у визначений законом спосіб, узгоджуються із показаннями підсудного ОСОБА_5, потерпілого ОСОБА_3, свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, які вони давали у судовому засіданні та на досудовому слідстві під час допитів, які проводилися з 20.09.2011р., при цьому не суперечать встановленим фактичним обставинам, об`єктивно підтверджуються іншими зібраними у справі доказами, а тому, суд, вважає їх правдивими і бере до уваги, як докази вини підсудних.

З протоколу очної ставки між підозрюваним ОСОБА_6 і потерпілим ОСОБА_3 від 22.09.2011р. вбачається, що ОСОБА_6 у присутності ОСОБА_3 підтвердив свої первинні показання в якості підозрюваного про вчинення ним 17 вересня 2011 року, за попередньою змовою з ОСОБА_5, відкритого викрадення грошових коштів ОСОБА_3 із застосуванням насильства (т.1 а.с.48-49).

З протоколу очної ставки між підозрюваним ОСОБА_6 і свідком ОСОБА_22 від 22.09.2011р. вбачається, що ОСОБА_6 у присутності ОСОБА_7 підтвердив свої первинні показання в якості підозрюваного про вчинення ним 17 вересня 2011 року, за попередньою змовою з ОСОБА_5, відкритого викрадення грошових коштів ОСОБА_3 із застосуванням насильства (т.1 а.с.51-52).

Дані протоколи були підписані ОСОБА_6 після роз`яснення йому органом досудового слідства права на захист. Жодних зауважень з приводу невірного складення протоколів він не висловлював, скарг на незаконні дії слідчого не подавав і не заявляв про те, що на нього чинився будь-який тиск.

А тому, суд приходить до висновку, що покази, які давав ОСОБА_6 на досудовому слідстві, отримані з дотриманням вимог кримінально-процесуального законодавства.

Достовірність показань ОСОБА_6 даних ним під час допиту в якості підозрюваного 19 вересня 2011 року та обвинуваченого 22 вересня 2011 року підтверджується висновком експертизи, показаннями підсудного ОСОБА_5, потерпілого ОСОБА_3, свідків та іншими зібраними у справі об`єктивними доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_3 у судовому засіданні ствердив, що він з рідним братом ОСОБА_7 працюють у ВАТ «Рячинмясопром», що знаходиться в м.Ланівці. 17 вересня 2011 року отримавши заробітну плату він разом з братом, а також зі знайомими пішли в бар «Хай-Фай»в м.Ланівці де знаходились приблизно до 23 години. Вийшовши з бару в нього залишилось 3580 грн.. Потім він з братом пішов до «п'ятачка», що біля колишнього кінотеатру в м.Ланівці, щоб винайняти таксі. Проте автомобілів таксі не було і вони стали чекати. Через деякий час в даному місці зупинився автомобіль марки «Мерседес», темного кольору. Далі брат підійшов до водія та запитав чи він таксує і чи завезе він їх в село, на що той відповів, що за 50 грн. завезе. Вони погодились і сіли в автомобіль. Брат сів на переднє пасажирське сидіння, а він сів ззаду. Брат запитав у водія, як його звати, нащо той відповів, що його звати ОСОБА_29, також він сказав, що ще треба заправити автомобіль. Коли вони під'їжджали до заправки »він дав водієві 50 грн. На заправці водій пішов заправляти автомобіль. Через деякий час водій повернувся і сів за кермо, з переду сів невідомий хлопець, ззаду сів він з братом. По дорозі він заснув, а прокинувся коли автомобіль їхав від нього. Однак, він запам'ятав частину номерного знаку. Оскільки його мобільний телефон розрядився він не міг зателефонувати до брата за якого дуже хвилювався, а тому через деякий час зупинив проїжджаючий автомобіль таксі, дізнався, що знаходиться в с.Луб`янки Збаразького району і доїхав в с.Синява та подзвонив до брата який сказав, що їде на таксі. Тоді він забрав його і вони разом доїхали додому. 18.09.2011р. він не міг звернутися в міліцію, оскільки в нього боліло все тіло, він не міг встати з ліжка, а 19.09.2011р. він пішов в Лановецький відділ міліції та про все розповів. В даний час ОСОБА_5 повністю відшкодував йому завдану майнову шкоду і претензій до підсудних він не має.

Відшкодування ОСОБА_5 завданої майнової шкоди підтвердили допитані у судовому засіданні батьки підсудного ОСОБА_5 як свідки ОСОБА_14, ОСОБА_13 та свідки ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_12 і пояснили про обставини вчинення злочину, які їм відомі зі слів підсудного ОСОБА_5 і потерпілого.

Будучи допитаним у справі в якості потерпілого ОСОБА_3, 20 вересня 2011 року після роз`яснення йому положення ст. 63 Конституції України про те, що він не зобов`язаний свідчити проти себе, членів сім`ї та близьких родичів та попереджений про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показів за ст. 384 КК України пояснив, що 17 вересня 2011 року отримавши заробітну плату він разом з братом, а також зі знайомими пішли в бар «Хай-Фай»в м.Ланівці де знаходились приблизно до 23 години. Вийшовши з бару в нього залишилось 3580 грн.. Потім він з братом пішов до «п'ятачка», що біля колишнього кінотеатру в м.Ланівці, щоб винайняти таксі. Проте автомобілів таксі не було і вони стали чекати. Через деякий час в даному місці зупинився автомобіль марки «Мерседес», темного кольору. Далі брат підійшов до водія та запитав чи він таксує і чи завезе він їх в село, на що той відповів, що за 50 грн. завезе. Вони погодились і сіли в автомобіль. Брат сів на переднє пасажирське сидіння, а він сів ззаду. Брат запитав у водія, як його звати, нащо той відповів, що його звати ОСОБА_29, також він сказав, що ще треба заправити автомобіль. Коли вони під'їжджали до заправки »він дав водієві 50 грн.. На заправці водій пішов заправляти автомобіль. Через деякий час водій повернувся і сів за кермо, з переду сів невідомий хлопець, ззаду сів він з братом. По дорозі він заснув, а проснувся від того, що відчув, як зупиняється автомобіль. Далі дверка автомобіля відкрилася і його водій витяг з машини, тоді пасажир вдарив його рукою в обличчя і він впав на землю. Після цього його почали бити ногами в різні ділянки тіла. В цей момент він почув, як водій сказав «шукай у нього гроші»і вони почали шукати гроші в нього в кишенях. Тоді він дістав з кишені гроші та зажав їх в кулак лівої руки, а правою рукою відштовхнувся від землі та намагався піднятися щоб втекти. Однак, його вдарили ногою в спину і він впав обличчям вниз, також водій сказав «що ти падло дьоргаєшся, тільки гірше буде». Далі він, став ногою на його ліву руку, розжав пальці рук і забрав гроші. Після цього вони сіли в автомобіль і поїхали, а він подивився та запам'ятав частину номерного знаку, а саме НОМЕР_2. Він почав підніматися, але в нього дуже боліли спина та обличчя (а.с.18-20).

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні ствердив, що 17.09.2011р. після закінчення робочого дня він отримав заробітну плату в сумі близько 200 грн., а брат отримав 4250 грн. Після цього він разом з братом та знайомими пішли в бар «Хай-Фай»в м.Ланівці. В барі вони взяли випивку та закуску і знаходились там до 23 години. Потім він з братом пішов до «п'ятачка», що біля колишнього кінотеатру в м.Ланівці, щоб винайняти таксі. Проте автомобілів таксі не було і вони стали чекати. Через деякий час в даному місці зупинився автомобіль марки «Мерседес», темного кольору і вони домовились з ОСОБА_6, що він завезе їх в село за 50 грн.. Потім вони поїхали на заправку »брат дав ОСОБА_6 50 грн. На заправці ОСОБА_6 пішов заправляти автомобіль, повернувся із своїм знайомим ОСОБА_5, який сів спереду автомобіля, а ззаду сів він з братом. По дорозі він заснув, а прокинувся від того, що відчув, що впав на землю і побачив, що знайомий водія «Мерседеса»швидко сів в автомобіль і вони поїхали. Піднявшись він зрозумів, що знаходиться в с.Н.Лубянки Збаразького району, також він намагався додзвонитися до брата але в нього був вимкнути телефон.

Свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_15 в судовому засіданні підтвердили, що 17.09.2011р. вони знаходилися на заправці OG»в м.Ланівці, разом із ОСОБА_5. Приблизно 23 години на заправку приїхав ОСОБА_6 на своєму автомобілі марки «Мерседес», разом з ним було ще двоє незнайомих хлопців. ОСОБА_23 поїхав з ОСОБА_6.

Свідок ОСОБА_11, в судовому засіданні підтвердила, що 17.09.2011р. приблизно 23 години на заправку »в м.Ланівці приїхав ОСОБА_6 на автомобілі марки «Мерседес».

Допитана у судовому засіданні як свідок ОСОБА_12 ствердила, що вночі 17.09.2011р. вона телефонувала до синів ОСОБА_3 і ОСОБА_15, але вони не відповідали. Вдень 18.09.2011р. вона бачила сина ОСОБА_3 з тілесними ушкодженнями, а тому останній звернувся із заявою в міліцію. ОСОБА_3 розповідав її, що він отримав зарплату, їхав в автомобілі з невідомими хлопцями і у нього пропали гроші, але ОСОБА_3 запам`ятав номер автомобіля. Викрадені грошові кошти ОСОБА_5 повернув.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, декілька раз змінюючи покази підтвердив обставини скоєння злочину. У вчиненому щиро розкаявся та просив суворо його не карати.

Будучи допитаним у справі в якості підозрюваного 20 вересня 2011 року ОСОБА_5, після роз`яснення йому положення ст. 63 Конституції України про те, що він не зобов`язаний свідчити проти себе підтвердив обставини скоєння злочину. На запитання слідчого: Чому Ви залишили свою дівчину та друга і поїхали з ОСОБА_6? ОСОБА_5 відповів: Тому що він сказав, що у тих двох хлопців є велика сума грошей і щоб відібрати ці гроші потрібно було поїхати з ним. На запитання: Чи говорив Вам ОСОБА_6, коли саме ви мали викрасти гроші в хлопців, яких ви везли? ОСОБА_5 відповів: Ні, він нічого такого не говорив, я зрозумів це коли ми зупинилися і ОСОБА_6 витяг хлопця з машини, а коли він подав жест головою, я наніс удар. На запитання: Чи домовлялись Ви про вказаний жест, як початок дій? ОСОБА_5 відповів: Ні, я без розмов зрозумів це, ми лише переглянулись один з одним. На запитання: Чи наносили Ви тілесні ушкодження зазначеним хлопцям? ОСОБА_5 відповів: Так, я наніс удар лівою рукою в ліву сторону обличчя хлопця, внаслідок цього хлопець потупцював назад та впав в кювет, більше я його не бив. Також підтвердив, що ОСОБА_6 наносив удари потерпілому та відібрав в останнього гроші (т.1 а.с.29-32).

Будучи допитаним у справі в якості обвинуваченого, в присутності захисника-адвоката ОСОБА_1, 28 вересня 2011 року ОСОБА_5, після роз`яснення йому положення ст. 63 Конституції України про те, що він не зобов`язаний свідчити проти себе, дав аналогічні покази, що у судовому засіданні (а.с.131-132).

Із дослідженої в судовому засіданні заяви ОСОБА_3 вбачається, що останній, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, звернувся 19.09.2011р. у відділ міліції про вчинення невідомими особами вночі 17.09.2011р. його побиття на вулиці с.Луб`янки Збаразького району та відібрання грошових коштів в сумі 3500 грн. (т.1 а.с.7).

Рапортом від 19.09.2011р. оперативного чергового Збаразького РВ УМВС України ОСОБА_24, у якому він доповідає про телефонне повідомлення Лановецького РВ УМВС України про те, що до них із письмовою заявою звернувся ОСОБА_3 та повідомив, що в ніч на 18.09.2011р. у с.Н.Луб`янки Збаразького району йому спричинили тілесні ушкодження та забрали грошові кошти в сумі 3500 грн. (т.1 а.с.5).

Згідно протоколу очної ставки між свідком ОСОБА_7 і підозрюваним ОСОБА_5, вбачається, що ОСОБА_5 підтвердив пояснення свідка ОСОБА_7 про обставини вчинення злочину та пояснив про обставини вчинення злочину які він давав як підозрюваний (т.1 а.с.39-40).

Згідно протоколу очної ставки між потерпілим ОСОБА_3 і підозрюваним ОСОБА_5, вбачається, що ОСОБА_5 підтвердив пояснення потерпілого ОСОБА_3 про обставини вчинення злочину та пояснив про обставини вчинення злочину які він давав як підозрюваний (т.1 а.с.42-43).

Даними протоколу відтворення обставин та обстановки події від 21.09.2011р. з підозрюваним ОСОБА_5, підтверджено обставини вчиненого злочину (а.с.61-66).

Дані протоколи підписані ОСОБА_5 після роз`яснення йому органом досудового слідства права на захист. Жодних зауважень з приводу невірного складення протоколів він не висловлював, скарг на незаконні дії слідчого не подавав і не заявляв про те, що на нього чинився будь-який тиск.

Даних, які б свідчили про застосування до ОСОБА_5 незаконних методів слідства, що могло потягнути обмову або само обмову з його сторони, у справі не встановлено.

Допитаний у судовому засіданні як свідок ОСОБА_21 ствердив, що у вересні 2011 року він працював заступником начальника Збаразького РВ УМВС України в Тернопільській області і в цей час виконував обов`язки начальника райвідділу міліції. У вересні 2011 року надійшло повідомлення про напад на громадянина і встановлено, що до злочину причетний ОСОБА_6 мешканець м.Ланівці власник транспортного засобу на якому скоєно злочин. Він дійсно виїжджав в м.Ланівці, спілкувався з потерпілим та ОСОБА_6, останній добровільно сів в автомобіль і приїхав в Ланівецький відділ міліції, де добровільно, без фізичного та психологічного тиску розповів про обставини скоєння злочину і сам власноручно написав явку з повинною. ОСОБА_6 він знав раніше з позитивної сторони. Жодного тиску на ОСОБА_6 працівники міліції не здійснювали.

Допитаний у судовому засіданні як свідок ОСОБА_20 ствердив, що у вересні 2011 року він працював в Збаразькому РВ УМВС України в Тернопільській області. У вересні 2011 року надійшло повідомлення про побиття та відібрання грошей у громадянина. Встановлено, що до злочину причетний ОСОБА_6 мешканець м.Ланівці власник транспортного засобу на якому скоєно злочин. Він виїжджав в м.Ланівці, спілкувався з ОСОБА_6, останній добровільно сів в автомобіль і приїхав в Ланівецький відділ міліції, де добровільно, без фізичного та психологічного тиску розповів про обставини скоєння злочину і сам власноручно написав явку з повинною. Він відібрав пояснення у ОСОБА_6, які останній прочитав і підписав. Жодного тиску на ОСОБА_6 працівники міліції не здійснювали.

Оскільки застосування під час досудового слідства працівниками міліції незаконних методів слідства не встановлено постановою слідчого прокуратури Збаразького району від 30 липня 2012 року в порушенні кримінальної справи щодо працівників міліції відмовлено на підставі п.2 ст. 6 КПК України за відсутністю в діях працівників Збаразького РВ УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_25 та ОСОБА_21 ознак складу злочинів (т.2 а.с.129-131).

Даних, які б свідчили про застосування до ОСОБА_6 незаконних методів слідства, що могло потягнути обмову або само обмову з його сторони, у справі не встановлено.

А тому, суд приходить до висновку, що покази, які давав ОСОБА_6 на досудовому слідстві, отримані з дотриманням вимог кримінально-процесуального законодавства, а зміна ним показань є формою його захисту і викликана бажанням винного уникнути кримінальної відповідальності за скоєний злочин.

Даними протоколу огляду від 05 жовтня 2011 року, підтверджено, що злочин вчинено із використанням транспортного засобу марки «Мерседес-Бенс Е200»реєстраційний номер НОМЕР_1 (т.1 а.с.81). Зазначені обставини підтверджуються протоколом огляду та затримання транспортного засобу від 19.09.2011р. (т.1 а.с.86).

Висновком судово-медичної експертизи №1696 від 21 вересня 2011 року встановлено, що при судово-медичній експертизі у ОСОБА_3 виявлені синець лівої та синці і садна правої вушних раковин, крововилив у білкову оболонку та синець повік лівого і синець нижньої повіки правого очей, синці ділянки лівого променево-зап'ясного суглобу та садно лівого коліна. Виявлені у ОСОБА_3 ушкодження, з огляду на їх вид та морфологічні властивості, утворилися від дії тупих предметів приблизно за 3-4 доби до експертизи, не виключено в зазначений у постанові термін - 17 вересня 2011 року. Утворення виявлених у ОСОБА_3 ушкоджень за обставин побиття, повідомлених при експертизі, не виключається. Утворення садна на лівому коліні при падінні ОСОБА_3 на площині (з висоти власного росту), як на це, зокрема, він вказав, не виключається. За ступенем тяжкості виявлені у ОСОБА_3 тілесні ушкодження належать до легких (т.1 а.с.76-78).

Вказаний висновок компетентного, кваліфікованого експерта сумніву у суду не викликає.

Отже, по справі зібрано достатньо доказів, які свідчать, що ОСОБА_6 за попередньою змовою з ОСОБА_5, відкрито викрали 3500 грн. у ОСОБА_3 із застосуванням до останнього фізичного насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність вчиненого ОСОБА_5 злочину, який слід кваліфікувати за ч.2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність вчиненого ОСОБА_6 злочину, який слід кваліфікувати за ч.2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_5, відповідно до вимог ст.ст. 50, 65- 67 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, роль кожного із співучасників, характер і ступінь тяжкості наслідків, особу підсудного, який характеризується позитивно і приходить до висновку, що йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі.

Разом з тим, суд враховує і ряд пом'якшуючих покарання обставин як те, що ОСОБА_5 раніше не судимий, вперше притягається до кримінальної відповідальності, щиро кається, позитивно характеризується, добровільно відшкодував завдані збитки.

Враховуючи вищевказані пом'якшуючі його вину обставини та думку потерпілого, який пробачив, йому відшкодовані завдані збитки і він просив суворо не карати підсудного, суд, приходить до переконання про можливість виправлення ОСОБА_5 без відбування покарання, у зв'язку з чим слід звільнити його згідно ст. 75 КК України від відбування призначеного покарання з випробуванням. При цьому суд вважає за необхідне встановити ОСОБА_5 іспитовий строк терміном на 2 (два) роки та покласти на нього наступні обов'язки, що передбачені ст. 76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_6, відповідно до вимог ст.ст. 50, 65- 67 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, роль кожного із співучасників, характер і ступінь тяжкості наслідків, те, що він в минулому вчинив умисний злочини, судимість за який не погашена, особу підсудного, який за місцем проживання характеризується позитивно та вважає, що виправлення і перевиховання підсудного ОСОБА_6 не можливі без ізоляції від суспільства.

Разом з тим, суд враховує і пом'якшуючу покарання обставину як те, що ОСОБА_6 на утриманні має одну неповнолітню дитину.

З врахуванням наведеного та думки потерпілого, який пробачив, йому відшкодовані завдані збитки і він просив суворо не карати підсудного, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі з метою його виправлення та попередження вчиненню нових злочинів на строк передбачений санкцією ч.2 ст. 186 КК України.

Поряд з цим, беручи до уваги те, що вищезазначений злочин вчинений підсудним ОСОБА_6 протягом не відбутого покарання за вироком Ланівецького районного суду Тернопільської області від 30 вересня 2008 року, за яким він засуджений за ч.2 ст. 15 ч.4 ст. 190, ст. 69 КК України до п`яти років позбавлення волі, тому до призначеного покарання за новим вироком слід частково приєднати у відповідності із ч.1 ст. 71 КК України не відбуту частину покарання за попереднім вироком у виді шести місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_6 необхідно рахувати з 19 вересня 2011 року, тобто з дня фактичного його затримання (т.1 а.с.24-26).

Запобіжний захід ОСОБА_6, до набрання вироком законної сили, залишити попередній у вигляді тримання під вартою.

Запобіжний захід ОСОБА_5П, до набрання вироком законної сили, залишити попередній у вигляді застави.

Після набрання вироком законної сили предмет застави 15000 грн. повернути заставодавцю ОСОБА_14 (т.1 а.с.36)

Відповідно до вимог ст. 81 КПК України питання про речові докази вирішується вироком, ухвалою чи постановою суду або постановою органу дізнання, слідчого, прокурора про закриття справи, при цьому гроші, цінності та інші речі, які були об'єктом злочинних дій, повертаються їх законним володільцям, а якщо їх не встановлено, то ці гроші, цінності та речі переходять у власність держави.

Таким чином, речовий доказ по справі, транспортний засіб марки «Мерседес-Бенс Е200», який знаходиться на зберіганні в ОСОБА_27 (т.1 а.с.85, 87) необхідно повернути за належністю ОСОБА_27.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,-

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, призначивши йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Згідно ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням та визначенням іспитового строку 2 (два) роки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, призначивши йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Ланівецького районного суду Тернопільської області від 30 вересня 2008 року і за сукупністю вироків визначити ОСОБА_6 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 6 (шість) місяців.

Строк відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з 19 вересня 2011 року, тобто з дня фактичного його затримання.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу засудженому ОСОБА_6 залишити без змін - тримання під вартою.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу засудженому ОСОБА_5 залишити без змін - заставу в розмірі 15000 гривень.

Після набрання вироком законної сили предмет застави 15000 грн. (п`ятнадцять тисяч гривень) повернути заставодавцю ОСОБА_14.

Речовий доказ по справі, транспортний засіб марки «Мерседес-Бенс Е200», реєстраційний номер НОМЕР_1, який знаходиться на зберіганні в ОСОБА_27 -повернути останньому за належністю.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Тернопільської області через Збаразький районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.