0312/534/2012 Про роздій та грабіж, скоєні з корисливих мотивів - 24.10.2012 Прийняття

16 травня 2011 року в період з 00 год. до 00 год. 20 хв. ОСОБА_4, знаходячись біля під'їзду № 7 будинку № 1, що по вул. Стуса у м. Нововолинську, з метою заволодіння чужим майном вчинив напад на ОСОБА_2, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я останнього, який виявлявся у завданні удару твердим тупим предметом в голову, в потиличну ділянку, в результаті чого потерпілий втратив свідомість і впав, отримавши легкі тілесні ушкодження, що потягли короткочасний розлад здоров'я. Під час розбійного нападу ОСОБА_4 заволодів майном потерпілого ОСОБА_2 -мобільним телефоном марки «Ноkіа -С1-02» вартістю 300 гривень разом із сімкарткою мобільного зв'язку «Київстар» та грошовими коштами в сумі 15 гривень, всього майном на загальну суму 315 гривень.

03 грудня 2011 року в період між 01 год. і 01 год. 15 хв. ОСОБА_4, перебуваючи в дворі кафе «Доза», що по вул. Луцька, 1 у м. Нововолинську, повторно, з метою заволодіння чужим майном відкрито викрав у ОСОБА_5 під надуманим приводом -перевірки наявності підслуховуючих пристроїв, обшукавши останнього одяг, грошові кошти в сумі 2600 гривень та портмане для документів вартістю 20 гривень, всього заволодівши майном потерпілого на загальну суму 2620 гривень.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 з приводу інкримінованого обвинувачення свою винуватість не визнав і пояснив, що 16 травня 2011 року він гуляв з друзями в місті Нововолинську поблизу кінотеатру. Десь біля 01 години до них підбігли два хлопці та розповіли, що вони проводили додому якогось п'яного шахтаря у якого забрали мобільного телефона. Вони ж ці хлопці віддали йому мобільний телефон. Це були ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в подальшому він даний мобільний телефон через ОСОБА_8 заклав у ломбард, а потім його викупив та продав. Вказав на те, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 розповіли йому, що це вони вдарили ОСОБА_2 і забрали у нього після цього мобільний телефон. Особисто він розбійного нападу на ОСОБА_2 не вчиняв і не міг того вчиняти, так як знаходився з друзями біля кінотеатру, тобто зовсім в іншому місті.

Стосовно обвинувачення у вчиненні грабежу майна належного ОСОБА_1 підсудний ОСОБА_4 пояснив, що дійсно був в той день в одній компанії з ОСОБА_1 спочатку в барі «Оскарі», а потім в барі «Доза». За замовлену в барі випивку, закуску розраховувався ОСОБА_1, який тоді ходив за допомогою костилів, так як мав травмовану ногу. Після перебування в барі «Доза»він пішов в бар «Донбас», який розташований неподалік і має одну територію з баром «Доза». В барі «Донбас» він зустрів свого брата ОСОБА_9, який його пригостив, а потім вивів з бару, замовив таксі і відправив додому. Ствердив про те, що ніяких грошей у ОСОБА_1 не викрадав і це є вигадки останнього.

Незважаючи на такі показання підсудного ОСОБА_4 його винуватість у вчиненні нападу на потерпілого ОСОБА_2 з метою заволодіння майном останнього, поєднаного із насильством, небезпечним для його життя чи здоров'я, а також у відкритому викраденні майна у потерпілого ОСОБА_1, вчиненого повторно, доведена рядом доказів перевірених і досліджених в судовому засіданні.

Так, по епізоду нападу на ОСОБА_2 з метою заволодіння його майном поєднаного із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я винуватість ОСОБА_4 стверджується наступними доказами.

Будучи допитаний в судовому засіданні як потерпілий ОСОБА_2 вказав на те, що 15 травня 2011 року він прогулювався в м. Нововолинську, де зустрівши свого знайомого ОСОБА_10 розпивав з ним спиртні напої. Пізно ввечері біля 23 години почав повертатися додому, йдучи по проспекту Перемоги в напрямку вулиці В.Стуса зустрів між будинками ОСОБА_4 та незнайомого хлопця, який був з ним. Поговоривши з ними, вони вирішили провести його додому, так як ОСОБА_4 знав у якому будинку він проживає. Дійшовши до його під'їзду, вони зупинилися і збиралися випити пиво з пляшки, яку поставили поруч на лавку, відкривши її. В той момент він дістав з кишені свій мобільний телефон і хотів подивитися на ньому час, але несподівано йому тут же наніс удар бутилкою в потиличну ділянку голови ОСОБА_4 Від цього удару він втратив свідомість і згодом коли прийшов до свідомості, то побачив перед собою сусідку ОСОБА_11, яка намагалася йому допомогти, але він від цього відмовився і пішов самостійно у свій під'їзд, де знову втратив свідомість. Однак, прийшовши до свідомості він добрався до своєї квартири та ліг спати. На другий день звернувся в лікарню. Того ж другого дня ним було виявлено пропажу належного йому мобільного телефону марки «Hokia-C1-02» разом із сім карткою. На даний час цей мобільний йому повернуто працівниками міліції. Стверджує про те, що жодних підстав для обмови ОСОБА_4 у вчиненні проти нього цього злочину немає.

Потерпілий ОСОБА_2 підтримав заявлений ним цивільний позов до ОСОБА_4 стягнення заподіяної матеріальної шкоди в розмірі 120 грн. 26 коп., моральної шкоди в розмірі 5000 грн. та витрат понесених по оплаті правової допомоги адвоката в розмірі 437 грн. 60коп.

Ці показання потерпілого ОСОБА_2 підтверджується показаннями свідка ОСОБА_12, який пояснив, що син ОСОБА_2 повернувся додому біля 01 год. 16 травня 2011 року та сказав, що його вдарили по голові бутилкою, а також, що у нього пропав телефон. Згодом він сказав, що вдарив його по голові ОСОБА_4 На слідуючий день син зробив заяву в міліцію у котрій вказав хто його вдарив в голову.

Свідок ОСОБА_13 ствердив про те, що він в один із днів травня чи червня 2011 року стояв на своєму балконі квартири, що по вулиці В. Стуса та курив. Це було біля 24 год. 30 хв. В той час він помітив, як до сусіднього під'їзду підійшли три хлопці та зупинилися біля лавочок. Також бачив як один із них взяв бутилку пива, а потім почув глухий удар і побачив, що один з них падає, а інші двоє побігли в напрямку приміщення укртелекому, із-за якого потім виглядали спостерігаючи, що відбувається. За якийсь час до того хлопця підійшла сусідка і він почув, що вона з ним розмовляє. Після цього він пішов з балкона в квартиру. На слідуючий день дізнався про те, що це побили ОСОБА_2

З оголошених показань свідка ОСОБА_11 слідує, що вона виявила біля під'їзду будинку, що по вул. Стуса потерпілого ОСОБА_2, який лежав на землі. Спочатку вважала, що він мертвий, але поворухнувши його, та заговоривши з ним, з'ясувала, що він живий. З цього зрозуміла, що він був без свідомості. Потім ОСОБА_2, похитуючись пішов до свого під'їзду (а.с.51).

Свідок ОСОБА_14, даючи показання вказав на те, що йому продав мобільний телефон марки «Hokia-C1-02»ОСОБА_15 в м. Нововолинську. Після того як покористувався ним близько одного тижня до нього зателефонували з Сокальського райвідділу міліції та попросили туди з'явитися. Коли прибув у райвідділ, то йому сказали про те, що мобільний телефон, яким він користувався є краденим. Після цього цей телефон було вилучено у нього працівниками міліції.

З оголошених показань свідка ОСОБА_15 даних ним на досудовому слідстві 17 червня 2011 року вбачається, що в кінці травня 2011 року він зустрів біля ломбарду по бульвару Шевченка у м. Нововолинську ОСОБА_4, який запропонував купити у нього мобільні телефони «Hokia-6303» та «Hokia-C1»чорного кольору. Спочатку він не бажав їх купляти, але потім через ОСОБА_16 погодився купити мобільний телефон «Hokia-C1» у ОСОБА_4 ОСОБА_16 передзвонив до ОСОБА_4, запитавши у нього за цей телефон чи є він в наявності. Зустрілися він з ОСОБА_4 біля кінотеатру, потім підійшов ОСОБА_8 та віддав у руки ОСОБА_4 мобільний телефон, який дістав з телефону картку пам'яті та забрав собі, а телефон передав йому. За телефон він заплатив ОСОБА_4 200 гривень. При цьому ОСОБА_4 сказав, що пізніше дасть йому зарядний пристрій до телефону, а також навушники і документи. Отримавши таким чином у ОСОБА_4 даний телефон, він віддав його ОСОБА_14, який проживає у м. Сокалі. Приблизно через тиждень після цього він зустрів ОСОБА_4, ОСОБА_16, ОСОБА_17 та старшого чоловіка на ім'я ОСОБА_27, який є раніше судимий. При розмові з ними вони запитали: «у кого зараз цей мобільний телефон». На, що він сказав, що у його знайомого. Після цього ОСОБА_4 сказав йому, передати тому знайомому щоби він вимкнув цей телефон і не користувався ним, так як телефон розшукує міліція. Після цього ця компанія при зустрічі його в місті нагадували йому про те, що якщо його запитуватимуть чи купував у них телефон даний, то не зізнаватися у цьому і взагалі сказати, що їх не знає (а.с.48).

З оголошених показань свідка ОСОБА_8 даних ним на досудовому слідстві 17 червня 2011 року слідує, що в 20 числах травня 2011 року на бульварі Шевченка у м. Нововолинську він зустрів ОСОБА_4 випадково, який попросив здати в ломбард мобільний телефон марки «Hokia-C1»чорного кольору. Він виконав це прохання ОСОБА_4 та здав даний телефон у ломбард за 150 грн., які віддав останньому. Через два дні він на прохання ОСОБА_4 забрав цей телефон з ломбарду і передав йому. Згодом зустрівся в клубі «Байт»знову з ОСОБА_4, який просив позичити йому гроші в сумі 150 грн. та коли він погодився, то дав йому у заставу за позичені гроші, належний йому мобільний телефон «Hokia-C1». Через три дні до нього зателефонував ОСОБА_16 і попросив принести цей телефон до кінотеатру, пояснивши, що знайшовся покупець і він продається. Так як, ОСОБА_16 з ОСОБА_4 друзі, то це його не здивувало. Біля 17 год. він зустрівся навпроти кінотеатру з ОСОБА_16, ОСОБА_4 та ще одним незнайомим хлопцем на ім'я ОСОБА_15. Оскільки зрозумів, що ОСОБА_15 є покупцем, то передав даний телефон йому. Звідки ОСОБА_4 взяв цей телефон йому невідомо (а.с.47).

Таким чином за показаннями цих свідків мобільний телефон марки «Hokia-C1-02»після викрадення його у потерпілого ОСОБА_2 знаходився у ОСОБА_4, який і розпоряджався ним як своїм.

Крім цього, з оголошених показань свідка ОСОБА_6 вбачається, що він знайомий із ОСОБА_16 та ОСОБА_4 Особисто він ніколи не передавав їм мобільний телефон марки «Hokia-C1-02»і ніколи про такий факт не мав розмов з ОСОБА_4 Про ОСОБА_2 нічого не знає і про нього чує вперше. Стверджує, що ОСОБА_16 друг ОСОБА_4, а тому даючи показання проти нього, хоче допомогти ОСОБА_4 уникнути відповідальності. З ОСОБА_7 ніякої розмови про такий випадок не мав. Жодних дій із вказаним телефоном не вчиняв. Брати на себе вину за будь-кого, тим більше за ОСОБА_4 він ніякого наміру не має. Також вказує на те, що якби мав якесь відношення до даного телефону, в тому числі до його викрадення, то би визнав свою вину (а.с.152).

З оголошених показань свідка ОСОБА_7 даних ним на досудовому слідстві 30 січня 2012 року та під час додаткового допиту 01 лютого 2012 року вбачається, що він спочатку давав показання про те, що він разом із ОСОБА_6 в один із днів пограбували якогось чоловіка. При цьому ОСОБА_6 наніс один удар ногою в обличчя від чого той відразу впав на спину. При цьому ОСОБА_6 взяв мобільний телефон марки «Hokia», якого потім при зустрічі з ОСОБА_16 та ОСОБА_4 віддав останньому. В подальшому при додатковому допиті ОСОБА_7 повністю заперечив свою та ОСОБА_6 причетність до пограбування невідомого чоловіка, вказавши на те, що він це зробив на прохання ОСОБА_4, який йому розповів, що проти нього порушено кримінальну справу за викрадення телефона і мають судити. При цьому ОСОБА_4 пояснив, що потрібно буде прийти в міліцію і дати свідчення про те, що цей злочин вчинили він разом з ОСОБА_6 сказав за це їм нічого не буде, так як потерпілий хоче лише 500 грн. моральної шкоди, яку він сам за них заплатить. При цьому ОСОБА_4 попросив поки, що не розповідати це ОСОБА_6. Після цього ОСОБА_4 питав у нього чи все зробить так як він просив. Далі ОСОБА_4 зустрівся з ним та привів його до міліції, де він дав такі показання про які просив ОСОБА_4 Насправді ні він, ні ОСОБА_6 на шахтаря не нападали і не заволодівали його телефоном. Все це зробив під настирливим вмовлянням ОСОБА_4 (а.с.150-151).

Допитаний як свідок ОСОБА_16 пояснив, що він підтримує дружні стосунки з ОСОБА_4 з дитинства. В один із днів зателефонував до нього ОСОБА_6 та повідомив, що він з товаришем відібрали в якогось шахтаря мобільний телефон. Так як йому з ОСОБА_4 потрібні були гроші, то вони взявши його у ОСОБА_6 заклали під позику грошей ОСОБА_8 Пізніше цей телефон він передав ОСОБА_15 Разом з тим ствердив про те, що він даючи показання на досудовому слідстві їх змінював. Дані ним показання в судовому засіданні є правдивими.

Проте як вбачається з показань даних ОСОБА_16 під час досудового слідства, які оголошені в судовому засіданні він їх неодноразово змінював. Спочатку вказував на те, що в другій половині травня 2011 року в один із днів він зустрів ОСОБА_15 у якого взяв в користування мобільний телефон марки «Hokia-С1». Після цього даний телефон дав в заклад ОСОБА_8 під позику грошей ним. Потім він попросив ОСОБА_8 віддати даний телефон, та як мав його повернути ОСОБА_15. На це його прохання ОСОБА_8 приніс телефон і відразу віддав в руки ОСОБА_15 Даного телефона ОСОБА_4 він для користування не давав (а.с.90).

При додатковому допиті в якості свідка ОСОБА_16 вказав на те, що в травні 2011 року в період після 00 годин на бульварі Шевченка у м. Нововолинську він з ОСОБА_4 зустріли ОСОБА_6 з якимось хлопцем. При цій зустрічі ОСОБА_6 дав їм мобільний телефон марки «Hokia-С1»чорного кольору. Даний телефон він зберігав в себе вдома. Потім цей телефон дали в заклад ОСОБА_8 під позику грошей. Через якийсь час продали даний телефон ОСОБА_15 (а.с. 149).

При допиті ОСОБА_16 як свідка на досудовому слідстві 02 лютого 2012 року він заперечив той факт, що спільно з ОСОБА_4 вони отримали мобільний телефон від ОСОБА_6 на бульварі Шевченка, і що останній взяв зі своїм товаришем у якогось шахтаря. Такі показання дав через те, що його попросив як друга ОСОБА_4 Ствердив, що даний телефон побачив у ОСОБА_4 вперше в другій половині травня. Здавали в заставу цей телефон з ініціативи ОСОБА_4 Вказує на те, що його перші показання про те, що телефон мав тільки він, а ОСОБА_4 немає до цього відношення є неправдивими і давав він їх для того, щоб вигородити ОСОБА_4 на його ж прохання. Показання ОСОБА_7 про те, що він з ОСОБА_6 причетний до викрадення телефону є неправдивими і дані ним за вмовлянням ОСОБА_4 (а.с. 153).

Свої показання потерпілий ОСОБА_2 підтвердив під час проведення відтворення обстановки і обставин події та показав на місці, де та в який спосіб йому наніс удар бутилкою в потиличну ділянку голови ОСОБА_18 (160-162).

Згідно протоколу огляду місця події від 09.06.2011 року у ОСОБА_14 було вилучено телефон марки «Ноkiа»модель С1-02, чорного кольору (а.с. 36).

За даними протоколу огляду місця події від 16.05.2011 року у під'їзді будинку № 1 по вул. В. Стуса за №12 було виявлено на сходах та сходовій площадці плями бурого кольору схожі на кров (а.с. 24-25).

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 529 у ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження у виді забійної рани потиличної ділянки голови, струс головного мозку. Ці ушкодження утворилися від ударної травмувальної дії тупого предмету. За ступенем тяжкості, виявлені тілесні ушкодження відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я (а.с. 41-42).

Як видно з протоколу очної ставки проведеної між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, останній повністю підтвердив свої показання щодо обставин нападу на нього ОСОБА_4 та заволодіння належним йому майном (а.с. 121-123).

Згідно постанови від 25.07.2011 р. мобільний телефон марки «Ноkіа-С1-02»чорного кольору визнано речовим доказом (а.с. 45).

Суд, вважає достовірними показання потерпілого ОСОБА_2, оскільки вони об'єктивно підтверджуються показаннями свідків ОСОБА_13, ОСОБА_12, ОСОБА_11 ОСОБА_8, ОСОБА_15, ОСОБА_14, ОСОБА_7, ОСОБА_6, протоколом огляду місця події від 09.06.2011 року (а.с. 36), протоколом огляду місця події від 16.05.2011 року (а.с. 24-25), а тому покладає їх в основу вироку.

Також достовірними, суд вважає і показання свідка ОСОБА_16, які дані ним під час досудового слідства 02.02.2012 року про непричетність до викрадення мобільного телефона у потерпілого ОСОБА_2 - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а.с. 153).

Щодо інших показань ОСОБА_16, суд відноситься критично і їх до уваги не приймає та вважає такими які дані ним з метою допомогти ОСОБА_4, котрий є його товаришем уникнути відповідальності.

Винуватість ОСОБА_4 у повторному відкритому викраденні майна у потерпілого ОСОБА_1 доведена слідуючими доказами.

Будучи допитаний в судовому засіданні як потерпілий, ОСОБА_1 пояснив, що в ніч з 02 грудня на 03 грудня 2011 року він знаходився в компанії хлопців в кафе «Доза». Серед хлопців був і ОСОБА_4, який одягнений був у світлу чи білу куртку. Сидячи за столом, він розмовляв по телефону зі своїми батьками, які з'ясовували у нього, де він знаходиться. В якийсь момент ОСОБА_4 вивів його на вулицю та під приводом того, що у нього є підслуховуючі пристрої став його обшукувати, на що він згодився. Однак не знайшовши ніяких пристроїв у нього, забрав з кишені куртки грошові кошти в сумі 2600 грн. та портмане у виді блокнота вартістю 20 грн., після чого відразу ж втік від нього. Він же зразу зайшов в приміщення бару та повідомив хлопців про те, що його щойно пограбував ОСОБА_4, викравши гроші. Згодом до бару приїхали його батьки ОСОБА_19 і ОСОБА_20, а також працівники міліції, які почали розшукувати ОСОБА_4, але його ніде не було. Вказав на те, що в барі він був разом з ОСОБА_21, ОСОБА_22, та ще однією особою на прізвисько «ОСОБА_28», окрім ОСОБА_4 Потерпілий ствердив теж про те, що у нього ніяких конфліктів з ОСОБА_4 не було, а тому жодних підстав для обмови останнього у вчиненні проти нього злочину немає. ОСОБА_1 підтримав заявлений до ОСОБА_4 цивільний позов і просить стягнути з нього на свою користь на відшкодування матеріальної шкоди 2936 грн. 50 коп., моральної шкоди -3000 грн. та витрат понесених за надання правової допомоги адвокатом в розмірі 437 грн.60 коп.

Ці показання потерпілого ОСОБА_1 підтвердив свідок ОСОБА_21, який пояснив в судовому засіданні про те, що дійсно в барі «Доза», на території та в клубі-барі «Донбас» всі розшукували ОСОБА_4 який тоді був в білій куртці, так як він за повідомленням ОСОБА_1 пограбував його. Проте ОСОБА_4 так і не вдалося розшукати.

З оголошених показань свідка ОСОБА_22 вбачається, що під час перебування в барі «Доза» з ОСОБА_1 та ОСОБА_21 до них приєдналися ОСОБА_4 з ОСОБА_29. Сидячи за столом, ОСОБА_4 почав розпитувати за ОСОБА_1, хто він такий, звідки їм знайомий та інше. Потім за якийсь час з'явилася міліція, батьки ОСОБА_1 та почали розшукувати ОСОБА_4 оскільки зі слів ОСОБА_1 саме ОСОБА_4 його пограбував в той час. Ні на кого іншого ОСОБА_1 більше не вказував (а.с. 138-139).

Свідки ОСОБА_19, ОСОБА_20 підтвердили, що по прибуттю до бару «Доза»почали шукати особу яка була в компанії із сином ОСОБА_1 одягнута в білу куртку. Зі слів сина саме ця особа тієї ночі пограбувала його біля бару, викравши у великій сумі грошові кошти. На другий день син по фотографіям наданих йому в міліції впізнав як особу, яка його пограбувала ОСОБА_4

Свідок ОСОБА_23 ствердила про те, що вона за проханням свого сина ОСОБА_20 знайшла в барі «Ольга»свого внука ОСОБА_1, який був там з компанією хлопців. Після цього попросила внука йти додому, але хлопці посадили його на таксі і кудись повезли. Про все це вона розповіла синові ОСОБА_20 та невістці ОСОБА_19 які почали його розшукувати по барах міста Нововолинська. Згодом дізналася про те, що внука пограбували.

Свідок ОСОБА_24 ствердила про той факт, що ОСОБА_1 був ввечері в барі «Доза»в компанії приблизно восьми хлопців. Після закриття бару хтось почав стукати в двері, коли їх відкрила то побачила ОСОБА_1, який сказав, що в нього викрали гроші, і щоб вона викликала міліцію.

З оголошених показань свідка ОСОБА_25 видно, що близько 23 год. 30 хв. в кафе «Доза»прийшла компанія молодих хлопців. Згодом між хлопцями виникла якась суперечка, стали шарпати один одного. У зв'язку з цим він як власник кафе попросив їх залишити приміщення бару. Приблизно через пів години зайшов в бар ОСОБА_1 і повідомив, що його пограбували, викравши гроші, і вказував на хлопця, який був в білій куртці.

Такі показання цих свідків повністю співпадають між собою і об'єктивно підтверджують показання потерпілого ОСОБА_1 щодо його пограбування ОСОБА_4

За даними очної ставки проведеної між ОСОБА_4 та ОСОБА_1, останній підтвердив свої показання стосовно обставин вчинення відкритого викрадення у нього майна ОСОБА_4 (а.с. 124-126).

Свої показання підтвердив також на очній ставці ОСОБА_22, яка проводилась між ним та ОСОБА_19, де він вказав на те, що ОСОБА_4 розшукували після пограбування ОСОБА_1 близько 10 хвилин, але його ніде не було. ОСОБА_1 в той час відразу вказав на ОСОБА_4, що саме він його пограбував (а.с. 140).

Згідно протоколу обшуку від 18.01.2012 р. у помешканні підсудного ОСОБА_4 було вилучено належну йому білу курточку, у котрій він і знаходився в барі «Доза»в ніч з 02 на 03 березня 2011 року за його показаннями (а.с. 120). Дану куртку визнано речовим доказом (а.с. 159).

Таким чином, суд аналізуючи ці докази вважає, що показання потерпілого ОСОБА_1 є достовірними і правдивими, а тому покладає їх в основу вироку по даному епізоду обвинувачення ОСОБА_4

Дослідивши і оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що в судовому засіданні доведена винуватість ОСОБА_4 у вчиненні нападу на потерпілого ОСОБА_2 з метою заволодіння його майном, поєднаного із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого і такі дії підсудного, суд кваліфікує за ч. 1 ст. 187 КК України.

Дії ОСОБА_4, що полягають у повторному відкритому викраденні майна у потерпілого ОСОБА_1, суд кваліфікує за ч. 2 ст. 186 КК України.

Суд вважає, що дані підсудним ОСОБА_4 показання щодо його непричетності до інкримінованих йому епізодів обвинувачення є намаганням уникнути кримінальної відповідальності за вчиненні ним злочини, а тому ці показання підсудного суд оцінює критично і до уваги не приймає.

При призначенні покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, дані про його особу та обставини які обтяжують і пом'якшують покарання.

Так, підсудним вчинено злочини, які віднесено законом до тяжких. Як особа ОСОБА_4 за місцем проживання характеризується позитивно, вперше притягується до кримінальної відповідальності, нагороджувався грамотами під час служби в армії, на даний час займається суспільно-корисною працею.

До пом'якшуючих покарання обставин підсудному ОСОБА_4, суд відносить те, що він є особою молодого віку, а також те, що у цьому році втратив батька, який помер.

Обставин, які б обтяжували покарання ОСОБА_4, суд не вбачає.

Окрім цього, суд враховує теж думку потерпілого ОСОБА_1, який просить не призначати підсудному покарання, яке було б пов'язане з реальним позбавленням волі.

Враховуючи наведені дані про особу підсудного, обставини які пом'якшують йому покарання, відсутність обтяжуючих обставин, а також ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, суд вважає необхідним для виправлення ОСОБА_4 покаранням та попередження вчинення ним нових злочинів у виді позбавлення волі, від відбування якого звільнити з випробуванням на підставі ст. ст. 75, 76 КК України.

У кримінальній справі потерпілими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заявлені цивільні позови до ОСОБА_4 про відшкодування заподіяної матеріальної і моральної шкоди.

Так, ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди просить стягнути з ОСОБА_4 на свою користь 2936 грн. 50 коп., на відшкодування моральної шкоди 3000 грн., за понесені витрати по наданню правової допомоги адвокатом 437 грн. 60 коп.

Потерпілий ОСОБА_2 у заявленому позові просить стягнути з ОСОБА_4 на відшкодування матеріальної шкоди 120 грн. 26 коп., на відшкодування моральної шкоди 5000 грн., на відшкодування понесених витрат за надання правової допомоги адвокатом 437 грн. 60 коп.

Суд вважає, що заявлені потерпілими ОСОБА_1 і ОСОБА_2 цивільні позови є підставні, а тому їх задовольняє, стягнувши з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди 2936 грн. 50 коп., на відшкодування моральної шкоди 3000 грн., на відшкодування витрат понесених за надання правової допомоги адвокатом 437 грн. 60 коп., та стягнувши з ОСОБА_26 в користь ОСОБА_2 120 грн. 26 коп. матеріальної шкоди, 5000 грн. моральної шкоди і 437 грн. 60 коп. витрат понесених за надання правової допомоги адвокатом.

До стягнення з підсудного ОСОБА_4 в дохід держави підлягають судові витрати в розмірі 281 грн. 28 коп., що пов'язані із проведенням судової експертизи.

Згідно протоколу про затримання, ОСОБА_4 було затримано по підозрі у вчиненні злочину 12 січня 2012 року (а.с. 109-112), і з цього моменту до 20 січня 2012 року він утримувався під вартою (а.с. 136).

Речові докази: мобільний телефон марки «Нокіа-С1-02», куртку, гаманець, які передані згідно письмових розписок потерпілому ОСОБА_2 залишити у його власності (а.с. 46, 75).

Світлу куртку -пуховик «Адідас», що передано згідно розписки власникові ОСОБА_4 -залишити останньому (а.с. 159).

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 187 КК України, призначивши покарання:

- за ч. 2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі на строк п'ять років;

- за ч. 1 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі на строк чотири роки.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України засудженого ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю два роки, якщо протягом цього строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки: повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, навчання або роботи; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Початок іспитового строку засудженому ОСОБА_4 обчислювати з моменту проголошення вироку.

Запобіжний захід обраний ОСОБА_4 у виді підписки про невиїзд до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди 2936 ( дві тисячі дев'ятсот тридцять шість) гривень 50 коп., на відшкодування моральної шкоди 3000 (три тисячі) гривень, на відшкодування витрат понесених за надання правової допомоги адвокатом 437 (чотириста тридцять сім) гривень 60 коп.