Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Тиханського О. Б.,

при секретарі - Личак О. Л.,

за участю прокурорів Морозова І.П., Красківського В.П.,

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2,

законного представника підсудного ОСОБА_3,

представника служби у справах дітей Семенко П.В.,

представника кримінальної міліції у справах дітей Лисенко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, урож. м. Обухів Київської області, українця, гр. України, освіта середня, розлучений, маючого на утриманні неповнолітню дитину, не працюючого, не військовозобов'язаного, прож. АДРЕСА_1, раніше судимого, останній раз 20.04.2010 Обухівським районним судом по ч.2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі та звільнений на підставі ст. 75 КК України від відбуття призначеного покарання, з іспитовим строком два роки,

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, урож. м. Обухів Київської області, українця, гр. України, освіта неповна середня, не одруженого, не працюючого, не військовозобов'язаного, не судимого, прож. АДРЕСА_2,

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, урож. м. Обухів Київської області, українця, гр. України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, не військовозобов'язаного, не судимого, прож. АДРЕСА_3

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4. урож. с. Холмське Арцизського району Одеської області, українця, гр. України, освіта середня, не одруженого, працюючого вантажником ТОВ «Ремтранс» м. Обухів, не судимого, не військовозобов'язаного, прож. АДРЕСА_4

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_5, урож. м. Обухів Київської області, українця, гр. України, освіта середня-спеціальна, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, призовника, прож. АДРЕСА_5

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України,

ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 15.04.2010 року, в період часу з 3 до 4 години ночі, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись по вул. Каштановій, що в м. Обухів Київської області, за попередньою змовою з метою таємного викрадення чужого майна, прийшли до металевого кіоску з продажу та ремонту мобільних телефонів, що розташований на АДРЕСА_6 та належить ФОП ОСОБА_11, де в той час поки ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_10 слідкували за тим, щоб їх злочинні дії не було викрито сторонніми особами, ОСОБА_9 разом з ОСОБА_6 розібрали частину алюмінієвої стіни вказаного кіоску та через отвір, що утворився, стали рукою діставати з вітрин різні мобільні телефони, проникнувши тим само в середину зазначеного приміщення та таким чином діючи умисно та за попередньою змовою, таємно викрали: мобільний телефон «Nokia 5610» вартістю 850 гривень, мобільний телефон «Nokia 5610» вартістю 850 гривень, мобільний телефон «Nokia 7310» вартістю 700 гривень, мобільний телефон «Nokia 2610 вартістю 250 гривень, мобільний телефон «Nokia 2330» вартістю 350 гривень, мобільний телефон «Nokia N73» вартістю 850 гривень, мобільний телефон «Nokia N73» вартістю 800 гривень, мобільний телефон «Nokia N73» вартістю 800 гривень, мобільний телефон «Nokia 5200» вартістю 400 гривень, мобільний телефон «Nokia 5300» вартістю 500 гривень, мобільний телефон «Nokia Е66» вартістю 1500 гривень, мобільний телефон «Nokia 3110» вартістю 450 гривень, мобільний телефон «Nokia 3110» вартістю 500 гривень, мобільний телефон «Nokia 6110» вартістю 750 гривень, мобільний телефон «Nokia 5310» вартістю 700 гривень, мобільний телефон «Nokia 5310» вартістю 700 гривень, мобільний телефон «Nokia 7310» вартістю 650 гривень, мобільний телефон «Nokia 2610» вартістю 250 гривень, мобільний телефон «Nokia 6300» вартістю 600 гривень, мобільний телефон «Nokia 6233» вартістю 550 гривень, мобільний телефон «Nokia 6300» вартістю 650 гривень, мобільний телефон «Nokia 6230» вартістю 300 гривень, мобільний телефон «Nokia 6230і» вартістю 350 гривень, мобільний телефон «Nokia 1110» вартістю 200 гривень, мобільний телефон «Nokia 1208» вартістю 200 гривень, мобільний телефон «Nokia 7610» вартістю 400 гривень, мобільний телефон «Motorola К1» вартістю 500 гривень, мобільний телефон «Motorola L6» вартістю 300 гривень, мобільний телефон «Samsung D900» вартістю 550 гривень, мобільний телефон «Samsung E840» вартістю 550 гривень, мобільний телефон «Samsung E250» вартістю 400 гривень, мобільний телефон «Samsung E390» вартістю 450 гривень, мобільний телефон «Samsung E200» вартістю 350 гривень, мобільний телефон «Samsung X210» вартістю 230 гривень, мобільний телефон «Sony Ericsson K550» вартістю 550 гривень, мобільний телефон «Sony Ericsson K550» вартістю 550 гривень, мобільний телефон «Sony Ericsson K320» вартістю 250 гривень, а всього викрали належного ПП ОСОБА_11 майна на загальну суму 19 780 грн., чим завдали останньому матеріальної шкоди.

В судовому засіданні підсудні винними себе у вчиненні вказаного злочину визнали повністю, заявили клопотання про обмежене дослідження доказів по справі, оскільки вони не оспорюють ні кваліфікацію їх дій, ні правдивості даних у справі показів.

Так, підсудний ОСОБА_6 в судовому засіданні показав, що 14 квітня 2010 року, він в вечірній час на мікрорайоні «Школа» м. Обухів зустрів своїх знайомих: ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_8. На той час він був знайомий з ОСОБА_7 Всіх інших хлопців він знав лише наглядно. Коли вони зустрілися, то пішли до автобусною зупинки «Школа», де пили пиво та спілкувалися. В ході спілкування хтось з хлопців запропонував пограбувати кіоск мобільних телефонів, що розташований поблизу АДРЕСА_6. Хто саме це запропонував зробити, він вже не пам'ятає. Підійшовши до кіоску, вони з хлопцями зупинилися напроти вказаного кіоску на дорозі. Підійшовши до кіоску разом з ОСОБА_9, вони стали розбирати стінку. Хто саме, що робив, він вже не пам'ятає. Відігнувши один лист алюмінію, вони розібрали утеплювач та таким чином утворився вузький отвір в середину магазину. Після цього вони з ОСОБА_9 стали руками діставати з середини магазину телефони та складати собі до кишень. В якийсь момент ОСОБА_9 помітив, що в середині магазину перестала мигати лампочка. Після цього вони всі побігли до будинку, що розташований за адресою : м. Обухів, вул. Київська, 113. Там вони заховалися та трохи постояли. Через деякий час вони побачили, що до кіоску, з якого вони викрадали телефони під'їхав автомобіль охорони. Тоді вони вирішили тікати та побігли мимо кафе «Гороскоп» до ЗОШ № 5 м. Обухів. Там на лавочці вони всі зібралися та стали діставати з кишень викрадені телефони. На скільки він може пригадати було близько 25-30 телефонів, але точно він вказати не може, також він не можу назвати моделі, які там були. Всі телефони були без коробок та зарядних пристроїв. Вони стали думати, що можна зробити з телефонами та вирішили зранку поїхати до міста Києва на ринок «Караваєві Дачі» та там телефони продати. Він собі взяв один телефон. Чи брали собі телефони інші хлопці, він пригадати не може. Потім вони пішли до зупинки «Піщана» м. Обухів та стали чекати на маршрутне таксі до м. Києва. На першому маршрутному таксі близько 5 години ранку ОСОБА_7, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 поїхали до м. Києва, а ОСОБА_8 та він не поїхали та залишилися в м. Обухові. Через кілька днів він зустрів хлопців, які їздили до м. Києва продавати телефони. Хлопці йому сказали, що телефони на ринку в них вилучили працівники міліції. Цивільний позов в частині стягнення з нього на користь потерпілого 5000 грн. визнає повністю.

Підсудний ОСОБА_7 в судовому засіданні показав, що 14 квітня 2010 року він в вечірній час на мікрорайоні «Школа» м. Обухів зустрів своїх знайомих: ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_8. На той час він був знайомий лише з ОСОБА_6. Всі інші хлопці були з ОСОБА_6, а тому він з ними познайомився. Коли вони зустрілися, то пішли до автобусною зупинки «Школа», де пили пиво та спілкувалися. В ході спілкування хтось запропонував пограбувати кіоск мобільних телефонів, що розташований поблизу АДРЕСА_6. Всі погодилися. Коли вони підійшли до кіоску було близько 3 години ночі вже 15 квітня 2010 року. Після цього ОСОБА_9 та ОСОБА_6 пішли до кіоску, а він, ОСОБА_10 та ОСОБА_8 залишилися стояти на дорозі. Вони стали по різні сторони від кіоску та дивилися за тим, що ніхто не йшов. Коли по вулиці йшли перехожі, то вони починали свистіти, щоб хлопці, які знаходилися біля кіоску вели себе тихіше. Через кілька хвилин ОСОБА_9 та ОСОБА_6 відбігли від кіоску та сказали, що там здається замигала лампочка сигналізації, а тому треба тікати. Після цього вони всі побігли до будинку, що розташований за адресою : м. Обухів, вул. Київська, 113. Там вони заховалися та трохи постояли. Через деякий час вони побачили, що до кіоску, з якого вони викрадали телефони під'їхав автомобіль охорони. Тоді вони вирішили тікати та побігли мимо кафе «Гороскоп» до ЗОШ № 5 м. Обухів. Там на лавочці вони всі зібралися та хлопці стали діставати з кишень викрадені телефони. На скільки він може пригадати, хлопці дістали близько 25-30 телефонів, але точно він вказати не може, також він не може назвати моделі, які там були. Всі телефони були без коробок та зарядних пристроїв. Вони стали думати, що можна зробити з телефонами та вирішили зранку поїхати до міста Києва на ринок «Караваєві Дачі» та там телефони продати. Він собі ніяких телефонів не брав, а чи брали собі телефони інші хлопці, він пригадати не може. Потім вони пішли до зупинки «Піщана» м. Обухів та стали чикати на маршрутне таксі до м. Києва. На першому маршрутному таксі близько 5 години ранку він, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 поїхали до м. Києва, а ОСОБА_8 та ОСОБА_6 не поїхали та залишилися в м. Обухові. Хлопці не поїхали з ними тому, що в них не було коштів на проїзд на всіх чоловік. Приїхавши до ринку «Караваєві дачі», вони продали викрадені телефони кільком продавцям. Шкоду потерпілому відшкодував.

Підсудний ОСОБА_8 в судовому засіданні показав, що14 квітня 2010 року він в вечірній час на мікрорайоні «Школа» м. Обухів зустрів своїх знайомих: ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_7 та ОСОБА_10. На той час він був знайомий лише з ОСОБА_9, а інших хлопців він знав наглядно. Коли вони зустрілися, то пішли до автобусної зупинки «Школа», де пили пиво та спілкувалися. В ході спілкування ОСОБА_6 запропонував пограбувати кіоск мобільних телефонів, що розташований поблизу АДРЕСА_6. ОСОБА_6 говорив, що даний кіоск раніше вже хтось грабував та що нічого складного в цьому не має. Всі погодилися. Коли вони підійшли до кіоску було близько 4 години ночі вже 15 квітня 2010 року. Підійшовши до кіоску, вони з хлопцями зупинилися напроти вказаного кіоску на дорозі. Потім вони підійшли безпосередньо до кіоску та оглянули його. Після цього ОСОБА_9 та ОСОБА_6 пішли до кіоску, а він, ОСОБА_7 та ОСОБА_10 стали по різні сторони від кіоску та дивилися за тим, що ніхто не йшов. Особисто він пішов до виходу з ринку. З того місця де він стояв, йому не було видно, що ОСОБА_9 та ОСОБА_6 роблять. Проте йому було чутно, як скрипів алюмінієвий профіль. Через кілька хвилин ОСОБА_9 та ОСОБА_6 відбігли від кіоску та сказали, що там здається замигала лампочка сигналізації, а тому треба тікати. Після цього вони всі побігли до будинку, що розташований за адресою: м. Обухів, вул. Київська, 113. Там вони заховалися та трохи постояли. Після цього вони вирішили уходити та побігли мимо кафе «Гороскоп» до ЗОШ № 5 м. Обухів. Там на лавочці вони всі зібралися та хлопці стали діставати з кишень викрадені телефони. Скільки саме телефонів та яких моделей викрали хлопці, він не розгледів. Всі телефони були без коробок та зарядних пристроїв. Вони стали думати, що можна зробити з телефонами та вирішили зранку поїхати до міста Києва на ринок «Караваєві Дачі» та там телефони продати. Він собі ніяких телефонів не брав, а чи брали собі телефони інші хлопці, він пригадати не може. Потім вони пішли до зупинки «Піщана» м. Обухів. Там хлопці стали чекати на маршрутне таксі, щоб їхати до м. Києва, а він пішов додому. Наступного дня він зустрів ОСОБА_9 При зустрічі ОСОБА_9 розповів йому, що коли разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 поїхав до м. Києва, щоб продати мобільні телефони, то їх затримали працівники міліції та телефони в них було вилучено. В скоєному щиро кається, просить суворо не карати. Збитки потерпілому відшкодував.

Підсудний ОСОБА_9 в судовому засіданні показав, що 14 квітня 2010 року він в вечірній час на мікрорайоні «Школа» м. Обухів зустрів своїх знайомих: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_10 та ОСОБА_8. На той час він був знайомий лише з ОСОБА_10. Інших хлопців він знав наглядно. Коли вони зустрілися, то пішли до автобусною зупинки «Школа», де пили пиво та спілкувалися. В ході спілкування ОСОБА_6 запропонував пограбувати кіоск мобільних телефонів, що розташований поблизу АДРЕСА_6. ОСОБА_6 говорив, що даний кіоск раніше вже хтось грабував та що нічого складного в цьому не має. Всі погодилися. Після цього вони всі пішли до кіоску, про який розповідав ОСОБА_6. Цей кіоск розташований поблизу АДРЕСА_6 та на даний час йому відомо, що кіоск належить ОСОБА_11. Коли вони підійшли до кіоску було близько 3 години ночі вже 15 квітня 2010 року. Після цього він та ОСОБА_6 пішли до кіоску, а ОСОБА_7, ОСОБА_10 та ОСОБА_8 залишилися стояти на дорозі. Хлопці стали по різні сторони від кіоску та дивилися за тим, що ніхто не йшов. Підійшовши до кіоску ОСОБА_6, за допомогою викрутки відігнув один лист алюмінієвого профілю. Потім він став держати вказаний лист, а ОСОБА_6 розібрав утеплювач на стіні та став рукою доставати з середини магазину мобільні телефони. Мобільні телефони разом з ОСОБА_6 вони складали до кишень свого одягу. Набравши телефонів, вони відійшли від кіоску. Також з ними від кіоску відійшли і ті хлопці, що стояли на дорозі. Хтось з хлопців запропонував повернутись до кіоску та взяти телефонів ще, але до кіоску під'їхав автомобіль охорони, а тому вони пішли до ЗОШ № 5. Прийшовши до ЗОШ № 5, вони всі зібралися та дістали з кишень викрадені телефони. На скільки він може пригадати було близько 25-30 телефонів, але точно він вказати не може, також він не може назвати моделі, які там були. Всі телефони були без коробок та зарядних пристроїв. Вони стали думати, що можна зробити з телефонами та вирішили зранку поїхати до міста Києва на ринок «Караваєві Дачі» та там телефони продати. Він собі ніяких телефонів не брав, а чи брали собі телефони інші хлопці, він пригадати не може. Потім вони пішли до зупинки «Піщана» м. Обухів та стали чекати на маршрутне таксі до м. Києва. На першому маршрутному таксі близько 5 години ранку він, ОСОБА_7 та ОСОБА_10 поїхали до м. Києва, а ОСОБА_8 та ОСОБА_6 не поїхали та залишилися в м. Обухові. Хлопці не поїхали з ними тому, що в них було коштів на проїзд на всіх чоловік. Приїхавши до ринку «Караваєві дачі», вони продали викрадені телефони кільком продавцям. Кому саме та до яких палаток, він вже пригадати не може. Гроші за телефони були у ОСОБА_7 і коли вони всі телефони продали, то ОСОБА_7 дав йому особисто здається 500 гривень. Скільки всього вони отримали грошей за телефони, він не знає. В скоєному щиро кається, просить суворо не карати. Збитки потерпілому відшкодував.

Підсудний ОСОБА_10 в судовому засіданні показав, що 14 квітня 2010 року він в вечірній час на мікрорайоні «Школа» м. Обухів зустрів своїх знайомих: ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_7 та ОСОБА_8. На той час він був знайомий лише з ОСОБА_9, а інших хлопців він знав наглядно. Коли вони зустрілися, то пішли до автобусної зупинки «Школа», де пили пиво та спілкувалися. В ході спілкування ОСОБА_6 запропонував пограбувати кіоск мобільних телефонів, що розташований поблизу ранкового ринку по вулиці Каштановій м. Обухів. ОСОБА_6 говорив, що даний кіоск раніше вже хтось грабував та що нічого складного в цьому не має. Всі погодилися. Коли вони підійшли до кіоску було близько 3 години ночі вже 15 квітня 2010 року. Підійшовши до кіоску, вони з хлопцями зупинилися напроти вказаного кіоску на дорозі. Потім вони підійшли безпосередньо до кіоску та оглянули його. Після цього ОСОБА_9 та ОСОБА_6 пішли до кіоску, а він, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 залишилися стояти на дорозі. Вони стали по різні сторони від кіоску та дивилися за тим, що ніхто не йшов. З того місця де він стояв, йому не було видно, що ОСОБА_9 та ОСОБА_6 роблять. Проте йому було чутно, як скрипів алюмінієвий профіль. Через кілька хвилин ОСОБА_9 та ОСОБА_6 відбігли від кіоску та сказали, що там здається замигала лампочка сигналізації, а тому треба тікати. Після цього вони всі побігли до будинку, що розташований за адресою: м. Обухів, вул. Київська, 113. Там вони заховалися та трохи постояли. Через деякий час вони побачили, що до кіоску, з якого хлопці викрадали телефони під'їхав автомобіль охорони. Тоді вони вирішили тікати та побігли мимо кафе «Гороскоп» до ЗОШ № 5 м. Обухів. Там на лавочці вони всі зібралися та хлопці стали діставати з кишень викрадені телефони. На скільки він може пригадати хлопці дістали близько 25-30 телефонів, але точно він вказати не може, також він не може назвати моделі, які там були. Всі телефони були без коробок та зарядних пристроїв. Вони стали думати, що можна зробити з телефонами та вирішили зранку поїхати до міста Києва на ринок «Караваєві Дачі» та там телефони продати. Він собі ніяких телефонів не брав, а чи брали собі телефони інші хлопці, він пригадати не може. Потім вони пішли до зупинки «Піщана» м. Обухів та стали чекати на маршрутне таксі до м. Києва. На першому маршрутному таксі близько 5 години ранку він, ОСОБА_9 та ОСОБА_7 поїхали до м. Києва, а ОСОБА_8 та ОСОБА_6 не поїхали та залишилися в м. Обухові. Хлопці не поїхали з ними тому, що в них не було коштів на проїзд на всіх чоловік. Коли вони приїхали до ринку «Караваєві дачі», то ОСОБА_7 сказав, що вже кілька разів тут був та знає як можна швидко продати телефони. ОСОБА_7 взяв всі телефони та став ходити по ринку. Через кілька хвилин ОСОБА_7 повернувся до них вже без телефонів та сказав, що все продав. Після цього ОСОБА_7 дістав отримані кошти та поділив між ними. Йому ОСОБА_7 дав близько 600-700 гривень. В скоєному щиро кається, просить суворо не карати. Збитки потерпілому відшкодував.

Відповідно до вимог ст. 299 КПК України впевнившись у добровільності та істинності позиції підсудних, суд, вислухавши учасників судового розгляду, вважає за можливе обмежити дослідження доказів по справі поясненнями підсудних та потерпілого та дослідженням обставин що характеризують підсудних, оскільки самим підсудними не оспорюється кваліфікація їх дій та доведеність їх вини.

Потерпілий ОСОБА_11 який показав, що з 2006 року він являється приватним підприємцем та займається ремонтом та продажем мобільних телефонів. Для зайняття підприємницькою діяльністю, він орендує металевий кіоск, що розташований в АДРЕСА_6. В кіоску він працює сам кожного дня з 8 години ранку до 18 години вечора. Також одним з видом його діяльності є придбання бувших у вжитку та можливо поломаних телефонів у населення. Після ремонту вказаних телефонів, він виставляє їх на продаж в своєму торгівельному павільйоні. Облік телефонів, що знаходяться в магазині, він веде в себе в зошиті. В ніч на 15.04.2010 року в його торгівельному кіоску невідомими було пошкоджено стіну та з вітрин магазину викрадено 37 мобільних телефонів різних моделей та ціни на загальну суму 19780 гривень. Всі викрадені телефони були у використанні, документи на викрадені телефони в нього відсутні. Цивільний позов уточнив, та просить стягнути з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 збитки у розмірі 5000 грн. з кожного.

Суд вважає, що дії ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 вірно кваліфіковані по ст. 185 ч.3 КК України, оскільки вони умисно вчинили таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненій за попередньою змовою групою осіб поєднаній з проникненням в інше приміщення.

Призначаючи підсудним покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винних, обставини справи, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.

Обставинами, що пом'якшують відповідальність для підсудного ОСОБА_6 суд вважає наявність на утриманні неповнолітньої дитини, для ОСОБА_8 щире каяття, позитивну характеристику з місця роботи, відшкодування шкоди потерпілому, для ОСОБА_10 щире каяття, відшкодування шкоди потерпілому, вчинення злочину неповнолітнім, для ОСОБА_7, відшкодування шкоди потерпілому, для ОСОБА_9 щире каяття, відшкодування шкоди потерпілому, наявність на утриманні неповнолітньої особи.

Обставинами, що обтяжують відповідальність для підсудного ОСОБА_6, є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, рецидив злочину, для ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Враховуючи тяжкість та характер злочину, особу підсудного ОСОБА_6, вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, ступінь суспільної небезпеки, його ставлення до скоєного, суд приходить до висновку, що виправлення підсудного та попередження вчиненню ним нових злочинів не можливе без ізоляції від суспільства та призначає йому покарання пов'язане з позбавленням волі.

Підстав для застосування ст.ст. 69, 75 КК України відносно підсудного ОСОБА_6 суд не вбачає.

При цьому відповідно до вимог ст. 71 КК України ОСОБА_6 слід частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Обухівського районного суду Київської обл., від 20.04.2010 року.

Враховуючи обрання підсудному ОСОБА_6 покарання у вигляді позбавлення волі запобіжний захід йому слід змінити на утримання під вартою.

Враховуючи тяжкість та характер злочину, особу підсудного ОСОБА_7, вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, ступінь суспільної небезпеки, його ставлення до скоєного, суд приходить до висновку, що виправлення підсудного та попередження вчиненню ним нових злочинів не можливе без ізоляції від суспільства та призначає йому покарання пов'язане з позбавленням волі.

Підстав для застосування ст.ст. 69, 75 КК України відносно підсудного ОСОБА_7, суд не вбачає.

Враховуючи обрання підсудному ОСОБА_6 покарання у вигляді позбавлення волі запобіжний захід йому слід змінити на утримання під вартою.

Враховуючи відсутність тяжких наслідків вчиненого злочину, співмірністю покарання, обставини справи, вперше притягнення до кримінальної відповідальності, суд вважає можливим призначення покарання ОСОБА_8, ОСОБА_9, у вигляді позбавлення волі та застосування до них ст. 75 КК України, а для ОСОБА_10 із застосування до нього ст.ст. 75, 104 КК України.

Також приймаючи до уваги, що підсудний ОСОБА_10 має постійне місце проживання, проживає з сім'єю, у вчиненому розкаявся, на момент винесення вироку досягнув повноліття, суд не вбачає необхідності згідно ст. 445 КПК України призначати підсудному громадського вихователя.

Підстав для зміни ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 запобіжних заходів суд не вбачає.

Судові витрати за проведення експертизи - підлягають стягненню з підсудних в повному обсязі.

Речові докази підлягають залишенню при справі.

При вирішенні цивільного позову суд враховує, поданням заяви потерпілим про відсутність претензій майнового характеру до ОСОБА_7, визнання підсудним ОСОБА_6 позовних вимог в повному обсязі з врахуванням зменшення потерпілим розміру грошових вимог під час розгляду справи. З таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення з підсудного ОСОБА_6 на користь ОСОБА_11 відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 5000 грн., та відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з підсудного ОСОБА_7 на користь ОСОБА_11 відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 5000 грн., оскільки самим потерпілим зазначено, що на момент винесення вироку по даній справі майнових претензій до ОСОБА_7 в нього не має.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком три роки.

Відповідно до ст. 71 КК України до покарання призначеного даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання призначену за попереднім вироком Обухівського районного суду Київської області від 20.04.2010 року і остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у виді 4 (чотирьох) років 2 (двох) місяців позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу засудженому ОСОБА_6 змінити в залі суду з підписки про невиїзд на тримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з 08.08.2012 року.

ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на три роки.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу засудженому ОСОБА_7 змінити в залі суду з підписки про невиїзд на тримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_7 рахувати з 08.08.2012 року.

ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на три роки.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_8 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового терміну - двох років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Згідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_8 наступні обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи,

- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи;

- періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Контроль за поведінкою засудженого ОСОБА_8 покласти на кримінально-виконавчу інспекцію Обухівського району УДДУПВП в м. Києві та Київській області.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в закону силу ОСОБА_8 залишити попередню - підписку про невиїзд.

ОСОБА_9 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на три роки.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_9 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового терміну - двох років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Згідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_9 наступні обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи,

- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи;

- періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Контроль за поведінкою засудженого ОСОБА_9 покласти на кримінально-виконавчу інспекцію Обухівського району УДДУПВП в м. Києві та Київській області.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в закону силу ОСОБА_9 залишити попередню - підписку про невиїзд.

ОСОБА_10 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на три роки.

Відповідно до ст. 104 КК України звільнити засудженого ОСОБА_10 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового терміну - одного року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Згідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_10 наступні обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи,

- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи;

- періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Контроль за поведінкою засудженого ОСОБА_10 покласти на кримінально-виконавчу інспекцію Обухівського району УДДУПВП в м. Києві та Київській області.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в закону силу ОСОБА_10 залишити попередню - підписку про невиїзд.

Цивільний позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_11 відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 5000 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Судові витрати за проведення дактилоскопічної експертизи у розмірі 235,20 грн. стягнути пропорційно в рівних частинах з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 на користь НДЕКЦ ГУ МВС України в Київській області.

Речові докази по справі - 11 слідів дактилоскопічного походження - залишити при справі.

На цей вирок суду може бути подано апеляцію до апеляційного суду Київської області через Обухівський районний суд на протязі 15 діб.