Болехівський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Головенко О.С.

секретаря судового засідання Галів І.Б.

за участю: прокурора Попадинець О.В.

підсудної ОСОБА_1, її захисника адвоката ОСОБА_2

потерпілої ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки с. Міжріччя, Болехівської міської ради, Івано-Франківської області, мешканки АДРЕСА_1, одруженої, несудимої, пенсіонерки

за ч.1 ст. 358 Кримінального Кодексу України,-

ОСОБА_1 органом досудового слідства обвинувачується за ч.1 ст. 358 КК України, в тому, що вона, проживаючи в м.Болехові та будучи безробітною, підробила підписи у платіжній відомості №62 за квітень 2006року, яка являється офіційним документом і таким чином підробила документ, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією та надає права або звільняє від обов'язків з метою використання його підроблювачем.

Зокрема, що з 20.02.2006року ОСОБА_1 працювала на посаді голови дільничної виборчої комісії виборчої дільниці №62 окружної виборчої комісії територіального виборчого округу №82 Івано-Франківської області в с.Міжріччя, Болехівської міської ради і яка у відповідності до положень Закону України «Про вибори народних депутатів України», припинила свої повноваження 12.05.2006року.

01.06.2006року ОСОБА_1, вже не будучи головою названої дільничної виборчої комісії, отримала в бухгалтерії окружної виборчої комісії територіального виборчого округу №82 грошові кошти в сумі 310грн.90коп. для виплати заробітної плати окремим працівникам дільничної виборчої комісії дільниці №62, зокрема частину коштів в сумі 103грн.20коп. повинна була виплатити колишньому заступнику голови дільничної виборчої комісії №62 ОСОБА_3, частину коштів в сумі 98грн.04 коп. -видати колишньому секретарю цієї комісії -ОСОБА_4, а решту коштів в сумі 109грн.66 коп. отримати особисто. Вказані кошти були видані ОСОБА_1 згідно платіжної відомості №62 за квітень 2006року, по якій вона в подальшому повинна була прозвітуватися за отримані кошти перед бухгалтерією ОВК виборчого округу №82.

Одержавши кошти в бухгалтерії ОВК в сумі 310грн.90коп. ОСОБА_1, умисно, з метою заволодіння чужим майном, не видала ОСОБА_3 і ОСОБА_4 належні їм суми, а самостійно розписалась за себе і вказаних вище осіб у платіжній відомості №62 за квітень 2006року, яка є первинним бухгалтерським документом, і, відповідно, офіційним документом, і навпроти свого прізвища та прізвищ ОСОБА_3 і ОСОБА_4 особисто поставила серії та номери паспортів, в результаті чого внесла у названий платіжний документ недостовірні дані про виплату коштів працівникам дільничної виборчої комісії виборчої дільниці №62.

Дослідивши та оцінивши докази, що були зібрані як на досудовому слідстві, а також докази подані в судовому засіданні в їх сукупності, суд прийшов до висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу злочину, передбаченого ч.1 ст. 358 КК України.

Як на досудовому слідстві так і в судовому засіданні ОСОБА_1 своєї вини в інкримінованому їй злочині не визнала і пояснила, що 16 травня 2006року за проханням ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які надали їй свої паспорти, отримала в приміщенні бухгалтерії ОВК смт.Рожнятів згідно платіжної відомості №62 кошти в сумі 98 грн. 04 коп. для передачі колишньому секретарю дільничної комісії ОСОБА_4 та 103 грн. 20 коп. -для передачі колишньому заступнику голови комісії ОСОБА_3 При цьому, тут же підписалась своїм прізвищем навпроти прізвищ ОСОБА_3 та ОСОБА_4, зазначила їх паспортні дані, а тому вважає, що ніякі підписи не підробляла і не вносила ніякої неправдивої інформації до даної відомості, а тільки своїм підписом підтвердила, що дійсно отримала кошти замість цих осіб. Після проставлення підписів даний документ (платіжну відомість) з приміщення не виносила, а віддала касиру. Про отримання коштів повідомила ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Також вважає, що у її діях немає ознак злочину, передбаченого ч.1 ст. 358 КК України ще й тому, що платіжна відомість не є предметом названого злочину, про що зазначено і в Ухвалі ВС України від 16.04.2009року, яку вона долучила на досудовому слідстві, заявивши клопотання про закриття щодо неї кримінальної справи .

Суд вважає, що і зібрані по справі докази не підтверджують пред'явлене їй обвинувачення, виходячи з наступного.

Так, потерпілі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 суду пояснили, що між ними та ОСОБА_1 була усна домовленість, згідно якої остання, як голова дільничної виборчої комісії, отримувала замість них неодноразово грошові виплати у окружній виборчій комісії в смт. Рожнятів. Ніякого доручення чи іншого письмового дозволу на уповноваження отримувати кошти, в тому числі і паспорти, вони їй не надавали, отриманні нею кошти завжди повертались, за винятком останніх виплат, які вона їм не повернула.

Свідки ОСОБА_5, що працював на той час на посаді головного бухгалтера даної ОВК та ОСОБА_6, голова ДВК, пояснили, що виплату коштів по відомості № 62 за 2006 рік здійснювала касир ОСОБА_7, яка подала їм вже підписану відомість про одержання грошей і вони затвердили її своїми підписами. А тому при яких обставинах здійснювалась виплата коштів ОСОБА_1 вказати не можуть. При цьому зауважили, що голови дільничних комісій могли отримати кошти замість членів комісії при наявності доручення .

Згідно висновку експертизи підписи від імені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в платіжній відомості №62 на загальну суму 310грн.90коп. розташовані в графі «підпис в одержанні»виконані ОСОБА_1, про що й вона сама не заперечує ( т.2 а.с. 161-164).

Орган досудового слідства, як на докази, що підтверджують вину ОСОБА_1 в скоєнні інкримінованого діяння посилається також на платіжну відомість № 62 (т.1 а.с.130), постанову та протокол виїмки платіжних відомостей ( т.1 а.с. 125-126), положення про преміювання членів ДВК (т.1 а.с.133), протокол засідання членів ДВК про розприділення одноразової винагороди ( т.1 а.с. 135-137), постанову ОВК №82 про нарахування одноразової грошової допомоги членам дільничних комісій (т.1 а.с.149).

Однак, з аналізу змісту вказаних матеріалів вбачається, що вони лише свідчать про подію діяння, проте не містять жодного доказового матеріалу щодо причетності ОСОБА_1 до його вчинення.

Відповідно до ст. 2 КК України підставою для притягнення до кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого Кримінальним кодексом (2341-14) .

Зі змісту ч.1 ст. 358 КК України, за якою пред'явлено обвинувачення ОСОБА_1 вбачається, що відповідальність настає в разі підроблення посвідчення або іншого документа, який видається або посвідчується підприємством, установою, організацією, громадянином -підприємцем, приватним нотаріусом, аудитором або іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи і який надає права або звільняє від обов'язків з метою використання як підроблювачем так і іншою особою або збут такого документа, а також виготовлення підробних печаток, штампів, чи бланків підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, а так само інших офіційних печаток, штампів чи бланків з тією самою метою або їх збут.

Таким чином, йдеться саме про документ, який видається чи посвідчується особами, яким надано таке право ( перерахованими в даній статті) з метою його використання, тобто бажанням винного набути певних суб'єктивних прав або звільнитися від юридичних обов'язків, а при відсутності цієї мети -відсутній і склад злочину .

В даному випадку платіжно-розрахункова відомість не є тим документом, який є предметом інкримінованого ОСОБА_1 діяння в розумінні диспозиції ст. 358 КК України, так як ця відомість ніким і нікому не видається і не посвідчується, а лише затверджується, зберігається на підприємстві і є внутрішнім документом, яким фіксується внутрішньогосподарська діяльність підприємства ( бухгалтерський облік).

Така ж правова позиція щодо платіжної відомості, як предмету злочину за ч.1 ст. 358 КК України, викладена колегією суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України в ухвалі від 16 квітня 2009року ( головуючий Пивовар В.Ф.), де зазначено, що платіжна відомість, підроблена особою, не є предметом злочину зазначеної статті.

Пред'являючи обвинувачення ОСОБА_1, орган досудового слідства зазначає, що вона підробила документ шляхом внесення у нього недостовірних даних про виплату коштів працівникам виборчої комісії №62 ОСОБА_4 та ОСОБА_3, підробивши їх підписи.

Виплата коштів особам регулюється п.3.6 Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України 15.12.2004 № 637 (z0040-05) , згідно якого (п.3.6) видачу готівки касир проводить тільки особі, зазначеній у видатковому касовому ордері або видатковій відомості. Якщо видача готівки проводиться за довіреністю, оформленою у встановленому законом порядку, у тому числі й особи, що не має змоги у зв'язку з хворобою або із інших поважних причин поставити підпис власноручно, то в тексті ордера після прізвища, імені та по батькові особи одержувача готівки бухгалтер зазначає прізвище, ім'я, та по батькові особи, якій довірено одержати готівку. У разі видачі готівки за видатковою відомістю перед підписом про одержання грошей касир робить у ній напис «За довіреністю». Довіреність залишається в касира і додається до видаткового касового ордера або видаткової відомості.

Поясненнями в суді свідка ОСОБА_7, що працювала касиром, стверджується, що ОСОБА_1 отримала кошти за себе і інших працівників згідно платіжної відомості в червні 2006року і на наступний день вона повернула отриману відомість, де вже були підписи працівників. Після цього вона подала відомість, яку їй повернула ОСОБА_1 на затвердження голові на головному бухгалтеру ДВК- ОСОБА_5, ОСОБА_6

Таким чином, в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки злочину, передбаченого ч.1 ст. 358 КК України, оскільки вона, скориставшись неправомірними діями окремих працівників окружної виборчої комісії територіального виборчого округу №82 щодо порушеного ними зазначеного вище порядку проведення касових операцій в платіжній відомості №62 за 2006 рік, яка затверджена керівником та головним бухгалтером, не маючи доручення, отримала кошти замість ОСОБА_3, ОСОБА_4 і навпроти свого прізвища та їх прізвищ проставила свій підпис, чим засвідчила факт отримання нею коштів за вказаних осіб, що в дійсності підтвердився.

Оцінюючи досліджені по справі докази з точки зору їх стосовності, допустимості, достовірності і достатності, суд вважає, що вони не доводять пред'явлене ОСОБА_1 обвинувачення у вчиненні діяння, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України -як підроблення документу, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, і який надає права або звільняє від обв'язків з метою використання його підроблювачем.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно роз'яснень, даних у п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 29 червня 1990 року " Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ " (v0005700-90) , недопустимим є обвинувальний ухил при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного. Всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного. Коли зібрані докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов'язаний постановити виправдувальний вирок, а не повертати справу на додаткове розслідування.

За наведених обставин, коли справа вже направлялася на додаткове розслідування, неодноразово була предметом розгляду як суду першої так і апеляційної інстанцій і з врахуванням того, що всі можливості для збирання нових доказів вичерпані, а зібрані у справі докази не підтверджують вказаного обвинувачення, то суд вважає, що відповідно до вимог кримінально-процесуального закону щодо ОСОБА_1 слід постановити виправдувальний вирок.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 321, 327, 333- 335 КПК України, суд, -

ОСОБА_1 в пред"явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 358 КК України визнати невинною і по суду виправдати за відсутністю в її діях складу злочину.

Запобіжний захід обраний щодо ОСОБА_1 -підписку про невиїзд -скасувати.

вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п"ятнадцяти діб з моменту його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги, а прокурором -апеляційного подання через Болехівський міський суд.